Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №702/334/26 — Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/334/26

Провадження № 2/702/490/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.05.2026 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області під головуванням судді Барської Т.М. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу.

Як на підставу позову посилалася на те, що з 09.07.2022 вони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стверджує, що взаємні відносини з відповідачем ускладнились, немає взаєморозуміння, а тому подружжя їх припинило і з 03.04.2024 разом не проживають та спільного господарства не ведуть, дитина проживає з позивачем, примирення є неможливим.

Постановленою 13.04.2026 ухвалою позовну заяву прийнято до розгляду, відкрите провадження у справі і призначений її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін не надходили.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

Відповідно до виданого 09.07.2022 Монастирищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Київ) свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 сторони перебувають між собою у шлюбі, який зареєстрований 09.07.2022 Монастирищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Київ), про що вчинений відповідний актовий запис № 114 (а.с.11).

Дошлюбне прізвище позивача – « ОСОБА_4 ».

Від цього шлюбу у сторін є малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , яке видане 08.08.2023 Монастирищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Київ), актовий запис №86 (а.с.12).

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.

Як слідує із викладених у позовній заяві пояснень позивача, їх шлюб фактично припинив існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить її інтересам, у зв`язку з чим наполягає на його розірванні. За доводами позивача відповідач не піклується про створення нормальних сімейних стосунків, виявляє неповагу, не бере участі у вихованні дитини.

У поданому відповідачем відзиві останній ці твердження позивача заперечив і як на причину припинення шлюбних стосунків вказав стійкі розбіжності у поглядах на сімейне життя, підходах до виховання дитини, організації побуту та способів прийняття рішень.

Згідно статті 1 СК України регулювання сімейних відносин здійснюється з метою побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки.

Відповідно до статті 2 СК України Сімейний Кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та (або) майнові відносини між подружжям.

Згідно статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до статті 18 СК України суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін. Способом захисту сімейних прав та інтересів є припинення правовідношення.

Припинення правовідношення - антипод встановлення правовідношення, який має випадки, коли інтересам особи, права якої порушені значною мірою, відповідає саме припинення існуючого сімейного правовідношення.

Відповідно до статті 51 Конституції України та частини 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно статті 112 СК України, вирішуючи спір про розірвання шлюбу, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з подружжя, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.

При вирішенні цього спору, суд виходить із того, що добровільність шлюбу це одна з основних його засад. Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

Дослідивши обставини справи суд встановив, що позивач категорично налаштована на припинення шлюбу і його збереження не відповідає її інтересам. Відповідач також вказує на стійкі розбіжності в поглядах на сімейне життя та емоційне віддалення між подружжям і вимогу про розірвання шлюбу визнає.

Під час дослідження судом фактичних взаємин між сторонами, дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя позивача та відповідача і збереження між ними шлюбу буде суперечити їх інтересам як подружжя за відсутності згоди кожного із них на продовження шлюбу. Побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки, які, як встановлено судом, у сторін відсутні.

Суд дійшов висновку, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, а відповідно і не заперечення проти розірвання шлюбу зі сторони відповідача, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечитиме спільним інтересам сторін, що має істотне значення, внаслідок чого позовна заява підлягає до задоволення.

Також суд, задовольняючи позовну вимогу про розірвання шлюбу, керується положеннями ч.4 ст.206 ЦПК України, згідно яких, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки визнання відповідачем ОСОБА_2 позову про розірвання шлюбу, укладеного з позивачем ОСОБА_1 , не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, тому суд приймає визнання відповідачем позову, а відповідно і ухвалює судове рішення про задоволення позовної заяви.

Крім того, відповідно до положень ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Оскільки позивач, у п.2 прохальної частини позовної заяви від 08.04.2026 виявила волю надалі іменуватись прізвищем « ОСОБА_5 », тому суд, керуючись ст.113 СК України, дійшов висновку про відсутність правових підстав для відновлення позивачу дошлюбного прізвища.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до квитанції платіжної інструкції №16082187631 від 07.04.2026 (а.с.1) позивачем за подання даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Ураховуючи, що відповідач, до початку розгляду справи по суті, визнав позовні вимоги, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, тобто 665 гривень 60 копійок.

Водночас, приймаючи до уваги відсутність заяви та/або клопотання позивача про залишення судових витрат за нею, суд дійшов висновку, що з метою розподілу судових витрат підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 665 гривень 60 копійок, сплачений за пред`явлення до суду позовної заяви, що є різницею між розміром, сплаченого позивачем, судового збору, та його частиною, що підлягає поверненню позивачу з державного бюджету в порядку, передбаченому ч.1 ст.142 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 141, 142, 206, 258-260, 263-265, 274-279, 280 - 284, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 09.07.2022 Монастирищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Київ), актовий запис № 114 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 ), розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_5 ».

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого 07 квітня 2026 року згідно квитанції платіжної інструкції №16082187631 акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», тобто 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Шлюб припиняється у день набрання законної сили рішенням суду, яке є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Тетяна БАРСЬКА