Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №695/1445/26 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19 травня 2026 рокуСправа №: 695/1445/26

Номер провадження 3/695/778/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 рокум. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середа Л.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 28.03.2026 о 17 год. 11 хв. в м. Золотоноша по вул.. Героїв Маріуполя повторно керував автомобілем ВАЗ 21011, д.н.з. НОМЕР_1 не маючи права керування транспортним засобом, а саме позбавлений права керування транспортними засобами Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області, чим порушив п. 2.1 (а) ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 28.03.2026 о 17 год. 11 хв. в м. Золотоноша по вул.. Героїв Маріуполя будучи притягнутим на протязі року до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, повторно керував автомобілем ВАЗ 21011, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився за допомогою Алкотестера Драгер 0528, результат тесту 0,43 проміле, чим порушив п. 2.9 (а) ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Оскільки у провадженні судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Середи Л.В. перебуває декілька матеріалів по факту вчинення адміністративних правопорушень ОСОБА_1 , а саме: матеріали справи за ч. 3 ст. 130 КУпАП та ч. 5 ст. 126 КУпАП, тому відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП суд вважає за доцільне об`єднати ці справи в одне провадження.

Пунктом 6 розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСА України від 20.08.2019 № 814, встановлено, що в разі об`єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об`єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.

У судове засідання водій ОСОБА_1 не з`явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи в суді, шляхом направлення повісток на адресу, що вказана особою, яка притягується до адміністративної відповідальності під час складення протоколу про адміністративне правопорушення, що зафіксовано записами з нагрудної камери (бодікам) працівників поліції.

Таким чином, суд вжив усі належні та можливі заходи для повідомлення ОСОБА_1 про місце, дату та час розгляду справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03, п. 41) наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

ОСОБА_1 знав про складені стосовно нього протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП, а також про те, що справи про притягнення його до адміністративної відповідальності на підставі цих протоколів розглядатиме Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області, що зафіксовано на бодікамеру.

Однак він не з`явився до суду, незважаючи на неодноразові виклики, і не подав письмових заперечень у цій справі.

Стаття 268 КУпАП, яка регламентує випадки розгляду справ про адміністративні правопорушення за умов обов`язкової участі особи, не передбачає обов`язкової участі особи у розгляді справи за ч. 5 ст. 126 та ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Тому суд вважає за необхідне провести розгляд даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому, суд зауважує, що диспозицією ч. 1 ст.130 КУпАП, передбачено декілька альтернативних діянь, які є окремими складами цього адміністративного правопорушення, серед яких керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Диспозицією ч. 3 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У свою чергу диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Згідно ч.1 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.

Відповідно до ч. 9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 2.1 "а" Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, від 10.10.2001 № 1306 передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п.2.9 (а) Правил дорожнього руху).

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.

Згідно з п. 2-3 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п. 6, 7 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі спеціальні технічні засоби);

лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

Пунктом 12 Розділу ІІ вказаної вище Інструкції, передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені:

ч. 3 ст.130 КУпАП - як дії передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

ч.5 ст. 126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, вчинене повторно протягом року.

Вина ОСОБА_1 стверджується:

за ч. 3 ст.130 КУпАП - протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №626463 від 28.03.202 р., тестом Драгер (результат 0,43%), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6925655 від 28.03.2026 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, довідкою заступника начальника ВП з превентивної діяльності від 23.03.2026 за №50050-2026 про притягнення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП від 03.10.2025 (справа №695/3173/25) та за ч. 3 ст. 130 КУпАП від 14.01.2026 (справа №695/4155/25), копіями вказаних постанов Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області , які додані до матеріалів справи.

за ч.5 ст.126 КУпАП - протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №626477 від 28.03.2026 р., постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 23.05.2025 (справа №695/752/25) про притягнення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, копією постанови серії ЕНА №4526839 від 18.04.2025 р. щодо накладення стягнення за ч.4 ст.126 КУпАП.

Крім того, винуватість ОСОБА_1 повністю підтверджується наявними в матеріалах справи відеозаписами, які були безпосередньо та ретельно досліджені судом. Зі змісту вказаних відеозаписів вбачається, що працівники поліції під`їхали до автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та у встановленому законом порядку запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння. Останній погодився на вказану пропозицію та пройшов відповідне тестування за допомогою приладу „Драгер“. Під час проведення огляду, а також у процесі складання адміністративних матеріалів, ОСОБА_1 діяв добровільно, жодних зауважень, скарг чи заперечень щодо дій працівників поліції або результатів тестування не висловлював, повністю погодившись із суттю правопорушення.

Досліджені докази послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності їхнього розуміння обставин, з приводу яких вони отримані, добровільності та істинності позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні, і підстав їм не довіряти у суду немає.

Підстав вважати ці докази такими, що отримані з порушенням встановленого законом порядку, і давали б підстави визнавати встановлені обставини недійсними, у суду немає.

При накладенні стягнення суддя відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення та особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що обтяжують і пом`якшують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, згідно зі ст. 34,35 КУпАП судом не встановлено.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з положеннями ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням положень ст.36 КУпАП, суд дійшов висновку, про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме: ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що в провадженні по справі про адміністративне правопорушення в разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2026 року складає 665,60 грн.

Керуючись ст. 9, 23, 36, 40-1, 126, 130, 251, 252, 280, 283, 284, 294, 307, 308 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

ПОСТАНОВИВ:

Справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 №695/1445/26, провадження 3/695/778/26 за ч. 5 ст. 126 КУпАП та № 695/1446/26, провадження 3/695/779/26 за ч. 3 ст. 130 КУпАП, об`єднати в одне провадження та присвоїти об`єднаній справі номер 695/1445/26, провадження №3/695/778/26.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього стягнення:

- за ч. 3 ст. 130 КУпАП - у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу;

- за ч. 5 ст. 126 КУпАП - у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 7 (сім) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі ст. 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше, як протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів із дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в указаний строк штраф підлягає стягненню з правопорушника в примусовому порядку в подвійному розмірі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Середа Л.В.