Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №572/3978/25 — Сарненський районний суд Рівненської області

Справа № 572/3978/25

2/572/318/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2026 року м. Сарни

Сарненський районний суд Рівненської області

одноособово суддя Березень Ю. В.,

при секретарі Тарасюк О. М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ в натурі частки із майна, що перебуває у спільній частковій власності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась з позовом до відповідачів, в якому просила виділити їй в натурі 42/100 частки житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 загальною площею 46.2 кв.м, житловою площею 26,2 кв.м; допоміжною площею 20.0 кв.м., що складається із приміщень «1» коридор площею 6.3 кв.м; «2» кладова площею 4.5 кв.м; «3» кухня площею 9.2 кв.м; «4» житлова площею 9.4 кв.м; «5» житлова площею 16,8 кв.м; з господарських будівель: «ж» сарай; «к» вбиральня»; огорожа. Позов обґрунтувала обставинами належності їй на праві власності відповідної ідеальної частки у домоволодінні, іншими співвласниками житлового будинку є ОСОБА_2 (33/100 частки) та ОСОБА_4 (25/100 частки). Оскільки позивачка має бажання зробити добудову а також оформити право власності на частину земельної ділянки, на якій розташована її частина будинку, для оформлення виконання будівельних робіт відсутня згода інших співвласників, тому просила позов задовольнити.

Згідно доводів позовної заяви позивачка зверталася до співвласників будинку з проханням про виділ, крім того, ОСОБА_4 померла у 2007 році, спадкова справа після її смерті не відкрита, у зв`язку із чим отримати згоду співвласників вона не має можливості.

Ухвалою суду від 4 серпня 2025 року позовна прийнята до розгляду із відкриттям спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відзиву на позов у встановлений строк не подали, сторони не заявляли клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Право власності ОСОБА_1 на 42/100 частки житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 30 травня 2019 року, виданим державним нотаріусом Сарненської районної державної нотаріальної контори Соколовською М. В., витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер витягу 168621901, дата формування 30 травня 2019 року.

Рішенням Сарненської міської ради від 19 вересня 2022 року вулиця Л. Чайкіної у м. Сарни Рівненської області перейменована на АДРЕСА_1 .

Копією технічного паспорта на житловий будинок садибного типу від 5 червня 2019 року, випискою з інвентаризаційних матеріалів КП «Рівненське ОБТІ» №6564 від 3 грудня 2024 року підтверджується, що іншими співвласниками спірного житлового будинку загальною площею 109,3 кв.м, житловою площею 61,8 кв.м є відповідачка ОСОБА_2 (33/100 частки), підстава виникнення права власності - рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 26.05.2004 року, справа №2-942 та ОСОБА_4 (25/100 частки), підстава виникнення права власності - рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 20.11.1979 року. Згідно примітки житлова площа будинку збільшена на 9,3 кв.м за рахунок внутрішнього перепланування.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 404216372 від 18 листопада 2024 року житловий будинок в АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності - 42/100 частки позивачці ОСОБА_1 з 30 травня 2019 року на підставі свідоцтва про право на спадщину №667 від 30 травня 2019 року (номер відомостей про речове право 31783596), 33/100 частки відповідачці ОСОБА_2 з 26 травня 2010 року на підставі рішення Сарненського районного суду Рівненської області справа №2-942 від 26 травня 2004 року.

Довідкою ТОВ «Оціночний центр «Сквейрум» від 22 листопада 2024 року стверджується, що ринкова вартість належної ОСОБА_1 42/100 частки житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 становить 117600 грн.

Таким чином, позивачка ОСОБА_1 набула право спільної часткової власності на спірний житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами з часу державної реєстрації цього права – з 30 травня 2019 року.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК).

Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача. Тож під час розгляду справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права / інтересу у спірних правовідносинах.

Згідно статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Позивачка є співвласником з визначенням частки помешкання, призначеного для постійного у ньому проживання – частини житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, щодо якої проведена державна реєстрація прав відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно доводів позивачки між сторонами погоджений порядок користування спільним майном, займані приміщення є окремими об`єктами, мають самостійні входи і комунікації, є окремий в`їзд до двору, окрема дворова територія.

Згідно ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Таке право набувають, зокрема співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації (ст. 42 ЗК України).

Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, зокрема, шляхом безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності (ст. 81 ЗК України).

Згідно ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, така передача провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.

Правовий режим спільного майна багатоквартирного будинку регулюється ст. 382 ЦК України, згідно якого право на таке майно - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав належить власникам квартир на праві спільної сумісної власності.

Право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, визначене ст. 370 ЦК України.

Статтею 372 ЦК України визначений порядок поділу майна, що є у спільній сумісній власності.

Виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, регламентований положеннями ст. 364 ЦК України. Зазначеною нормою презюмується можливість виділу (частина друга статті 183 цього Кодексу), у іншому випадку співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Таким чином, ефективним способом захисту порушеного права позивачки є виділ частки у натурі нерухомого майна, що перебуває у спільній власності за умови технічної можливості такого виділу, припинення спільної власності на багатоквартирний будинок а також визначення порядку користування земельною ділянкою, яка перебуває в постійному користуванні сторін і на якій розташовані об`єкти нерухомості, для можливості подальшої безоплатної передачі такої ділянки позивачці у власність.

Доказуванню підлягають характеристики житлового будинку, всіх господарських будівель та споруд, прибудинкової території, земельної ділянки, дотримання будівельних норм і правил при переплануванні об`єктів будівництва, технічна можливість та варіанти виділу частки у натурі нерухомого майна відповідно до часток співвласників, вартість розміру компенсації у випадку неможливості виділу, порядок користування земельною ділянкою у випадку виділу.

У відповідності до п. 18-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, визначається шляхом проведення за клопотанням сторін експертизи з врахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил тощо.

В обґрунтування позову позивачка зазначала про смерть у 2007 році одного із співвласників будинку ОСОБА_4 та відсутність спадкової справи після її смерті, проживання у спірному будинку спадкоємиці першої черги – відповідачки ОСОБА_3 , разом з тим жодних доказів на підтвердження зазначених обставин позивачка суду не надала, технічна документація на час розгляду справи містить відомості про право ОСОБА_4 на 25/100 частку нерухомого майна.

У відповідності до вимог ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Заявляючи вимогу про виділення частки, право власності на яку зареєстроване, без визначення порядку користування земельною ділянкою, позивачка обрала неефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, нею не вчинені необхідні процесуальні дії для можливості відновлення такого права судом, в зв`язку з цим у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 81, 263, 265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ) про виділ в натурі частки із майна, що перебуває у спільній частковій власності, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 21 травня 2026 року.

Суддя: