Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №569/22081/25 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/22081/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Головчак М.М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №466483 від 27.09.2025, ОСОБА_1 , 27.09.2025, близько 10:25 год., в м. Рівне, вул. Кобзарська, 85А, керував транспортним засобом Фіат Добло, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 0523 та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, заперечив та вказав, що працівники поліції при оформленні матеріалів порушили інструкцію про проведення огляду особи, на стан сп`яніння, а відтак докази у справі за правилом «плоди отруєного дерева», є недопустимими. Стверджував, що сталась дорожньо – транспортна пригода, після якої він почував себе вкрай незадовільно. Зразків крові для лабораторного дослідження після дорожньо- транспортної пригоди у нього не відбирали. Через незадовільний стан здоров`я внаслідок дорожньо – транспортної пригоди, могли бути у нього порушення мови, та поведінка, яка не відповідає обстановці, які працівники поліції вказали, як ознаки алкогольного сп`яніння.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Парчук С.В., просив закрити провадження у справі на підстав п.1 ст. 247 КУпАП, оскільки має місце порушення проведення огляд особи на стан сп`яніння. Вказав, що мала місце дорожньо – транспортна пригода, і ОСОБА_1 як водія учасника дорожньо – транспортної пригоди мали б оглянути у медичному закладі в обов`язковому порядку, та відібрати зразки для лабораторного дослідження.

Дослідивши матеріали, приходжу до наступного висновку.

Об`єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, є зокрема керування транспортними засобами особами в стані алкогольного/наркотичного сп`яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Отже, при наявності у особи яка керувала транспортним засобом ознак алкогольного/наркотичного сп`яніння, як і відмова такої особи від проходження медичного огляду на стан сп`яніння є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За положенням ч.1 ст.266 КУпАП, оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння підлягають особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного сп`яніння.

Стаття 251 КУпАП вказує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У розумінні ст. 251 КУпАП, відеозапис є доказом у справі про адміністративне правопорушення, він має бути повним, вичерпно інформативним, на ньому повинно бути повністю зафіксована процедура за якою запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, що надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини адміністративного правопорушення, детально відновити послідовність подій.

З переглянутого відеозапису з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що за вказаних у згаданому протоколі про адміністративне правопорушення часу та місце мала місце дорожньо – транспортна пригода, за участі водія ОСОБА_1 .

Згідно постанови Рівненського міського суду від 30.01.2026, 27 вересня 2025 року о 10:30 год у м. Рівне, вул. Захисників Маріуполя/Кобзарська, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Фіат Добло» н.з. НОМЕР_1 рухаючись по вул. Кобзарській виїжджаючи з другорядної дороги та маючи намір здійснити поворот ліворуч на вулицю Захисників Маріуполя, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не надав перевагу в русі автомобілю, унаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Вольксваген Кадді» НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по вул. Захисників Маріуполя в напрямку вул. Київська, по головній дорозі. В результаті ДТП водій ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, а транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3.б, 16.11 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП - як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу.

Цією постановою суду від 30.01.2026, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосувано адміністративне стягнення, у виді штрафу у розмірі п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень та стягнуто судовий збір.

З огляду на викладене, є слушними доводи ОСОБА_1 , що в силу незадовільного стану здоров`я через дорожньо – транспортну пригоду, могли мати місце такі фізичні ознаки, як порушення порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, які були оцінені працівниками патрульної поліції як ознаки алкогольного сп`яніння.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, може мати місце лише тоді, коли водій, керуючи транспортним засобом із ознаками сп`яніння, відмовився проходити огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в спеціально визначеному лікувальному закладі.

Як зазначено вище, мала місце дорожньо – транспортна пригода за участі водія ОСОБА_1 , в результаті якої водій «Вольксваген Кадді» НОМЕР_2 ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, а транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень з матеріальними збитками.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) поширює на провадження у справах про адміністративні правопорушення стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, тобто норми кримінального процесуального законодавства.

Так, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) є обов`язковим, невідкладно, якщо під час ДТП є травмовані, і кримінальна відповідальність настає, якщо потерпілі отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості, тяжкі травми або аварія призвела до смерті (ст. 286 КК України).

Постановою слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Рівненського РУП ГУНп в Рівненській області Супрунюка О.С. від 29.12.2025, закрито кримінальне провадження №12025181010001969 від 27.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, проведення огляду на стан сп`яніння, регламентовано ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 (далі - Інструкція №1452/735), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року (далі - Порядок №1103).

Згідно п. 8. Розділу І Інструкції №1452/735, у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП), унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я.

За положенням п.9. зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються двома наборами. Один набір використовується для первинного дослідження. Другий набір використовується для підтверджуючого дослідження. Другий набір ємностей зберігається при температурі мінус 20 °C протягом 90 днів у закладах охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв. Для визначення концентрації алкоголю у другий набір відбирається не менше ніж 20 мл сечі та крові. Для дослідження на наркотичні, психотропні та лікарські засоби у другий набір ємностей відбирається не менше ніж 80 мл сечі та 20 мл крові.

Також, пунктом 13. визначено, якщо водій – учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження сечі (іншого біологічного середовища в разі неможливості взяття сечі) та крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений.

Згідно п.21. висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Пункт 7. Порядку №1103, визначає, що поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Згідно п.9. Проведення огляду водіїв транспортних засобів - учасників дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є постраждалі, - обов`язкове.

У пункті 12. вказується, що у разі коли в результаті дорожньо-транспортної пригоди водія доставлено у лікувальний заклад, в обов`язковому порядку проводиться дослідження з метою виявлення в його організмі алкоголю, наркотичних чи інших речовин, що знижують увагу та швидкість реакції.

Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».

У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30.09.2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Доктрина «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree) сформульована Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України».

Відповідно до цієї доктрини, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж («Гефген проти Німеччини»). Недопустимими є докази, здобуті із суттєвим порушенням прав та свобод людини.

На думку ЄСПЛ, надається оцінка допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно.

У рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.

У рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» ЄСПЛ застосував різновид доктрини «плодів отруйного дерева», яка полягає в тому, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не були б отримано, якби не було отримано перших. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02), "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013 р., заява N 36673/04), "Карелін проти Росії" (заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.

Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У своїх рішеннях, в т.ч і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).

У зв`язку із застосуванням принципу презумпції невинуватості саме особа, яка виявила факт адміністративного правопорушення, повинна зібрати докази наявності події і складу адміністративного правопорушення, винуватості особи, тобто довести наявність законних підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v.Spain» від 06.12.1998 (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Так, процедура огляду водія на стан сп`яніння після дорожньо – транспортної пригоди, чітко регламентована вищевказаними законодавством, Інструкцією №1452/735 та Порядком №1103.

З огляду на обставини адміністративного правопорушення має місце порушення огляду водія ОСОБА_1 на стан сп`яніння, після вчинення дорожньо – транспортної пригоди (недотримання процедури огляду), адже в результаті дорожньо-транспортної пригоди, останнього було не було доставлено у лікувальний заклад, в обов`язковому порядку не відібрані зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження на вміст алкоголю.

Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи що докази вчинення ним адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 130 КУпАП відсутні, а саме що останній допустив порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, оскільки має місце порушення проведення огляду водія на стан сп`яніння, а огляд водія на стан сп`яніння проведений з порушенням, вважається недійним.

У відповідності до положень п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, що в силу презумції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, приходжу до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, 247, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, - закрити, на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Головчак М.М.