Вирок від 19 травня 2026 р. у справі №569/23383/25 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/23383/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурора – ОСОБА_4 ,

потерпілої – ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_6 ,

захисника – адвоката – ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальні провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025181010002017 від 06.10.2025, про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рогачів Рівненського району, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 , в період часу з 10 червня 2025 року по 06 жовтня 2025 року, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи негативні наслідки, маючи умисел на заподіяння психологічних страждань, діючи систематично, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття в сім`ї, вчинив відносно особи, з якою перебував у сімейних відносинах в розумінні п. 3 ч. 1 ст. 1, п. 2 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» - своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , що призвело до психологічних страждань, розладів емоційного здоров`я, погіршення якості життя потерпілої особи.

ОСОБА_6 , будучи протягом року підданим адміністративному стягненню за вчинення правопорушень, передбачених ст. 173-2 КУпАП, 05.02.2025, 10.06.2024, 16.06.2025, 21.07.2025, вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_5 психологічне насильство, а саме використовував нецензурну лайку, кричав, виганяв з квартири та погрожував фізичною розправою, шарпав за руки, одяг та штовхав, за що 06.03.2025, 23.07.2024, 27.06.2025, 01.08.2025 був притягнутий Рівненським міським судом Рівненської області до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до п. п. 14 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство – форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Також, про систематичність вчинення домашнього насильства ОСОБА_6 відносно колишньої дружини, свідчать факти винесення відносно останнього Рівненським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області термінових заборонних приписів, а саме: серії АА №618803 від 06.10.2025, серії АА №435382 від 24.09.2025, серії АА №618750 від 21.07.2025, серії АА №618639 від 16.06.2025, серії АА №435312 від 31.01.2025, серії АА №383486 від 10.06.2024, та факти звернень та реєстрації повідомлень про вчинення відносно ОСОБА_5 домашнього насильства, які зареєстровані в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області за №51699 від 24.09.2025, №39940 від 21.07.2025, №32956 від 16.06.2025, №6571 від 31.01.2025, №19088 від 10.06.2024.

Так, 06 жовтня 2025 року, близько 12 години 00 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні квартири, що за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, вчинив відносно ОСОБА_5 психологічне насильство, яке виразилося у численних словесних образах нецензурного характеру, приниженні честі та гідності колишньої дружини, а також у погрозах фізичною розправою.

Систематичні протиправні дії ОСОБА_6 щодо його колишньої дружини ОСОБА_5 , призвели до заподіяння потерпілій психологічних страждань, зумовили суттєве погіршення якості її життя, про що свідчать такі прояви, як почуття страху, пригнічений настрій, переживання за власне здоров`я, плаксивість, високий рівень тривожності, низьку самооцінку, невпевненість в собі та психологічні травми.

Таким чином, ОСОБА_6 інкримінується домашньому насильстві, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебував у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, не визнавта показав, що відносно колишньої дружини ОСОБА_5 насильство не вчиняв. При цьому, зазначив, що інколи виражався в бік колишньої дружини нецензурними словами. Вважає, що працівники поліції приїжджали, щоб показати свою роботу. Зараз з колишньою дружиною проживають окремо.

Не зважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_6 його винуватість повністю доводиться дослідженими в ході судового розгляду доказами. Такий висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку і перевірених судом допустимих доказах.

Так допитана безпосередньо в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 повідомила, що її колишній чоловік постійно проявляє до неї агресію, постійно погрожує, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства. 06 жовтня 2025 року застосував до неї фізичне насильство, а саме вдарив та виганяв з квартири, яка є їхньою спільною власністю та в якій вони разом проживали. Станом на сьогодні вона проживає окремо від ОСОБА_6 в іншій квартирі, оскільки спільне проживання неможливе.

Допитана безпосередньо в судовому засіданні свідокк ОСОБА_8 пояснила суду, що присутньою під час конфлікту не була, однак під час події ОСОБА_5 зателефонувала їй і повідомила, що ОСОБА_6 її б`є, вона зачинилася в своїй кімнаті і не може викликати поліцію. По телефону вона чула як обвинувачений говорив ОСОБА_5 , що вона живою не вийде звідси. Коли приїхала забрати потерпілу бачила тілесні ушкодження, а саме синці.

На підтвердження встановлених судом обставин свідчать також письмові докази дослідженні судом під час судового розгляду справи в порядку ст. 94 КПК України.

- протокол огляду відео від 08.10.2025 із нагрудних боді-камери працівника поліції під час несення служби, який здійснював реагування на повідомлення від гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до якого встановлено, що 06.10.2025 о 12:35 год. працівники поліції, під час виїзду за адресою АДРЕСА_1 , зафіксували розмову з ОСОБА_6 , в якій останній вживає нецензурну лексику до своєї колишньої дружини ОСОБА_5 (а.к.п. 30-33);

- довідка з відділу державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції, згідно якої 10 травня 1970 року укладено шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , про що зроблено актовий запис № 398 (а.к.п. 50);

- актовий запис № 401 від 29.06.2004, згідно якого шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 розірвано на підставі рішення Рівненського міського суду від 14.04.2024 (а.к.п. 52);

- довідка КП «Обласного центру екстренної медичної допомоги та медицини катастроф» РОР від 10.10.2025 року №1434, з приводу звернень за медичною допомогою із 31.01.2025 по 06.10.2025гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 (а.к.п. 54-55);

- психологічний висновок спеціаліста КП «РОЦПЗН» РОР ОСОБА_10 відповідно до якого під час дослідження психічного стану ОСОБА_5 встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 має стійке почуття страху, пригнічений настрій, переживання за власне здоров?я, плаксивість, астенія, що свідчить про спричинення їй психологічних страждань, високий рівень тривожності, ригідність установок, набуте відчуття безпорадності (виникає при систематичному негативному впливі), конфліктність на низькому рівне. Відзначається наявність низької самооцінки, невпевненість в собі, висока сенситивність та психологічні травми. За результатами проведення обстеження психологічного та емоційного стану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено, що внаслідок домашнього насильства з боку її колишнього чоловіка ОСОБА_6 було завдано психологічних страждань, розладів емоційного здоров?я та погіршення якості життя. Враховуючи вище зазначене, з метою стабілізації психоемоційного стану, а також у зв?язку із проходження корекційно- реабілітаційної програми для жінок, які постраждали від домашнього насильства, рекомендовано звернутися на консультацію до психіатра та психотерапевта (а.к.п. 79-82);

- постанова Рівненського міського суду Рівненської області від 06.03.2025, відповідно до якої ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні у вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_5 та не виконання тимчасового заборонного припису та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень (а.к.п. 128-129);

- постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 23.07.2024, відповідно до якої ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні у вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_5 та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень (а.к.п. 130-131);

- постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 27.06. , відповідно до якої ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні у вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_5 та не виконання тимчасового заборонного припису та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень (а.к.п. 132-134);

- постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 01.08. , відповідно до якої ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні у вчинення домашнього насильства відносно ОСОБА_5 та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень (а.к.п. 135-137);

- копії термінових заборонних приписів стосовно кривдника ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_1 від 06.10.2025, серії АА №435382 від 24.09.2025, серії АА №618750 від 21.07.2025, серії АА №618639 від 16.06.2025, серії АА №435312 від 31.01.2025, серії АА №383486 від 10.06.2024 (а.к.п. 140-145).

Судом в ході судового розгляду досліджені всі процесуальні джерела доказів, які були заявлені та надані сторонами на підтвердження обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Про дослідження будь-яких інших джерел доказування сторони не зазначали, клопотань про долучення, дослідження або перевірку таких доказів до суду не надходило, сторони висловили свою думку про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами.

Порушень кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема і будь-яких порушень прав та свобод людини, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винуватість обвинуваченого та на кваліфікацію дій або перешкодили чи могли б перешкодити суду повно і всебічно розглянути кримінальне провадження та ухвалити законне і обґрунтоване рішення, судом не встановлено.

Згідно з ст. 94 КПК України суд, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Суд критично оцінює такі показання обвинуваченого, розцінює їх як спосіб захисту, оскільки вони є суперечливими та спростовуються дослідженими у судовому засіданні письмовими документами, а також показаннями потерпілої, свідка, які є послідовними, узгоджуються з іншими матеріалами кримінального провадження, не суперечать іншим доказам, наявним у матеріалах провадження й дослідженим в судовому засіданні. Така стратегія захисту, на думку суду, є нічим іншим, як способом уникнення обвинуваченим кримінальної відповідальності.

Сукупність досліджених доказів дала суду можливість поза розумним сумнівом спростовувати версію сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_6 складу інкримінованого йому правопорушення.

За таких обставин, суд, оцінивши кожний доказ та сукупність зібраних доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що ОСОБА_6 своїми умисними діями, які виразилися в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо колишньої дружини, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України.

Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.

У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до нетяжких злочинів, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 66 КК України, обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_6 , суд не вбачає.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно ст. 67 КК України, вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, під спостереженням у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд зазначає, що відповідно до положень ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно з вимогами ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання.

При цьому суд наділений дискреційними повноваженнями обрати винній особі вид і розмір заходу примусу у межах санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене правопорушення.

Згідно з вимогами КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 12 червня 2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», покарання, призначене судом, має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчинення ними нових злочинів.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченої та запобіганню вчинення нею нових злочинів.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 за вчинене, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, умисну форму вини, конкретні обставини справи, дані про особу обвинуваченого, його вік, наявність обтяжуючих покарання обставин, відношення обвинуваченого до вчиненого, який не усвідомив в повному обсязі всю протиправність своєї поведінки, а також позицію обвинуваченого щодо не визнання вини.

На переконання суду, для виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 , попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень та досягнення цілей покарання, йому необхідно призначити покарання у виді пробаційного нагляду, що передбачено санкцією інкримінованого кримінального правопорушення.

На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.

Разом з тим, у відповідності до п. 5 ч. 1, ч. 3 ст. 91-1 КК України, суд застосовує до ОСОБА_6 , як до особи яка вчинила домашнє насильство, обмежувальний захід – направлення його, для проходження за місцем проживання програми для кривдників на строк один місяць, до органу місцевого самоврядування – Рівненської міської ради.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений, процесуальні витрати відсутні.

Письмові речові докази (документи), DVD-R диск, необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження. Інші речові докази відсутні.

Запобіжний захід до ОСОБА_6 , не застосовувався, підстави для його застосування - відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-370, 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України і призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

У відповідності до ч.ч. 2, 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_6 обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 3 ст. 91-1 КК України, суд застосовує до ОСОБА_6 як до особи яка вчинила домашнє насильство, обмежувальний захід – направлення для проходження за місцем проживання програми для кривдників на строк один місяць, до органу місцевого самоврядування – Рівненської міської ради.

Речові докази : оптичний диск «DVD-R» – зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений учасниками судового провадження до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1