Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №932/6469/25 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 22.05.2026Справа № 932/6469/25

Провадження № 2/554/3555/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді Черняєвої Т.М.,

за участі секретаря Кравченко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог: Східне міжрегіональне управління міністерства юстиції Авдіївсько-Мирноградський ВДВС у Покровському районі Донецької області про зменшення розміру стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог: Східне міжрегіональне управління міністерства юстиції Авдіївсько-Мирноградський ВДВС у Покровському районі Донецької області про зменшення розміру стягнення аліментів.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 23.04.2016 року між ним та відповідачкою був укладений шлюб, який розірвано рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 26.01.2018 року.

Під час перебування у шлюбі у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

24.09.2021 року позивач уклав шлюб з ОСОБА_4 . Від шлюбу мають сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На виконання виконавчого листа N? 2/226/851/2017 виданого Димитровським міським судом з позивача утримуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 усіх видів доходів але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

На виконання виконавчого листа N? 2/226/332/2023 виданого Димитровським міським судом з позивача утримуються аліменти на користь ОСОБА_7 на її утримання у розмірі 1/6 частини до досягнення дитиною 3-х років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На виконання виконавчого листа N? 2/226/332/2023 виданого Димитровським міським судом з позивача утримуються аліменти на користь ОСОБА_7 на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/6 частини до досягнення дитиною повноліття.

Аліменти утримуються в розмірі 50% усіх видів доходів.

Відповідачка працювала у Покровському районному управлінні поліції ГУНП в Донецькій області, зараз працює Інспектором сектору ювенальної превенції відділу превенції Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області та отримує офіційний дохід, який згідно Єдиного державного реєстру декларацій осіб повноважних на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (https://public.nazk.gov.ua) складає 681 502 грн. рік. Тобто розмір доходу складає приблизно 56 000 грн. на місяць. Аліменти за 2024 рік складають 139 709 грн. Відповідно довідки про доходи заробітна плата позивача складає 22 730.12 грн. на місяць. Таким чином, матеріальне становище та майновий стан відповідачки, на думку позивача, також дає змогу для належного забезпечення дитини.

ОСОБА_1 вважає, що стягнення з нього аліментів у розмірі 1/ 2 частини усіх видів доходів порушує розумний баланс прав та інтересів стягувачів та платника аліментів, а також усталену судову практику щодо стягнення аліментів на двох дітей у загальному розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходів) платника.

Просив зменшити розмір аліментів, які утримуються на користь відповідачки з1/ 4 на 1/6 частину його доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді від 24.04.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

14.05.2026 року до суду надійшов відзив від ОСОБА_2 на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги остання не визнає із наступних підстав.

Зауважила що її матеріальне становище не дозволяє їй в повній мірі забезпечити себе та сина. Так, мати та син зареєстровані у Полтаві як ВПО, що доводиться довідками від 02.03.2025 року. Власного житла у м.Полтаві мати не має, а тому орендує квартиру, що доводиться Договором оренди житлового приміщення від 15.01.2026 року.

З договору оренди вбачається, що орендна плата складає 10 000,00 грн щомісячно, комунальні платежі сплачуються додатково. При цьому, заробітна плата відповідачки у 2026 році складає в середньому 33 000,00 грн щомісячно, що вбачається з виписки АТ КБ «Приватбанк» від 11.05.2026р.

Враховуючи те, що мати щомісячно має нести витрати з орендної плати та сплати комунальних платежів, на життя для неї та дитини залишається близько 18 000,00 грн на місяць. Вказаних коштів не вистачає для забезпечення на належному рівні навіть базових потреб: якісного харчування, лікування, навчання та розвитку, придбання одягу та взуття, організація дозвілля дитини.

Батька в житті дитини немає, а тому все піклування лежить лише на матері.

Мати з метою розвитку здібностей дитини та зміцнення його здоров`я щомісячно сплачує вартість занять з англійської мови в розмірі 1173,00 грн (довідка ФОП « ОСОБА_9 », платіжні інструкції АТКБ «Приватбанк») та тренування з карате в розмірі 1650,00 грн (довідка ФОП ОСОБА_10 , АТКБ «Приватбанк»). При цьому, батько потребами дитини зовсім не переймається та окрім аліментів ніколи не бере участі у будь-яких інших додаткових витратах на сина.

До позову додано докази, що позивач має статус учасника бойових дій та є військовослужбовцем ЗСУ. Так, згідно норм Постанови КМУ від 19 квітня 2022 року № 458, на період дії воєнного стану та протягом року з дня припинення або його скасування витрати на надання військовослужбовцям медичної допомоги військово медичними закладами здійснюються за рахунок коштів державного бюджету.

Враховуючи наведене, необхідність періодично проходити лікування позивачем не свідчить про зміну його матеріального стану та не може бути підставою для зменшення утримання дитині.

Син сторін також має проблеми із здоров`ям, які вимагають лікування, а саме атопічний дерматит та сколіотичну поставу з плоско-вальгусною установкою суглобів, що доводиться консультаційними висновками спеціалістів. При, цьому лікування дитини та придбання ліків проводиться лише коштом матері.

З доданих до позову документів не вбачається, що позивач не має можливості сплачувати аліменти синові в розмірі 1/4.

На доведення факту погіршення матеріального стану позивач також жодного доказу не надав.

З наданої позивачем інформації про доходи за 2023-2025 роки (звіт про здійснені відрахування та виплати) вбачається, що дохід позивача значно перевищує прожитковий мінімум на особу. Після вирахування аліментів залишається грошова сума, яка цілком дозволяє позивачеві утримувати себе та інших осіб.

Щодо доходів позивача за 2025 рік, то з декларації дружини позивача ОСОБА_11 (дані отримані з Єдиного державного реєстру декларацій у вільному доступі) вбачається, що позивач, який вказаний як член сім`ї декларанта – чоловік, у 2025 році отримав грошове забезпечення в розмірі – 522 835,00 грн. Отже, платник аліментів має стабільний та високий дохід.

Окрім цього, звернула увагу, що позивач користується пільгами для військовослужбовців та учасники бойових дій, які покращують його матеріальне становище, зокрема, але не виключно: безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів першочергове безплатне зубопротезування безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування 75% знижка плати за користування комунальними послугами, безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Просила у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини – відмовити.

Позивач у судове засідання не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні із підстав, висловлених у відзиві.

Суд, заслухавши пояснення відповідачки, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували з 23.04.2016 року у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 26.01.2018 року у справі №226/2282/17.

Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 26.12.2017 року у справі №226/2154/17 стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_6 у розмірі 1/ 4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 21.09.2023 року у справі №226/1226/23 встановлено, що ОСОБА_1 24.09.2021 року уклав шлюб із ОСОБА_7 , від якого вони мають спільного сина – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вказаним рішенням із ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання дитини у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 20.07.2023 року до досягнення дитиною повноліття. Також, стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 , починаючи із 20.07.2023 року.

Листом Авдіївсько-Мирноградського відділу ДВС у Покровському районі Донецької області від 25.04.2025 року підтверджено те, що на примусовому виконанні перебувають виконавчі провадження: 1) 55986270, стосовно виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/ 4 частина заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини; 2) НОМЕР_1 , стосовно виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 аліментів на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частина заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини; 3) НОМЕР_2 , стосовно виконання виконавчого листа про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 на її утримання у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

22.04.2025 року державним виконавцем винесено постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника на підставі вищевказаних виконавчих документів, які надіслано до бухгалтерії ВЧ НОМЕР_3 .

Позивач ОСОБА_1 є військовослужбовцем, що підтверджується наказом командира в/ч НОМЕР_3 від 29.03.2025 року №88, є учасником бойових дій п.19 ст.6, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 .

На підтвердження відрахувань із заробітку ОСОБА_1 надано звіти в/ч НОМЕР_5 від 02.05.2025 року з липня 2023 року по червень 2024 року на загальну суму 61581,90 грн та за період з липня 2024 року по квітень 2025 року на загальну суму 70607,68 грн.

Згідно довідки про доходи ОСОБА_1 , виданої в/ч НОМЕР_3 , за період з січня 2025 року по квітень 2025 року нараховано заробітну плату у загальній сумі 24836,13 грн.

На підтвердження того факту, що позивач має захворювання та потребує лікування надано виписку з медичної картки стаціонарного хворого №635 за період з 20.01.2025 року по 11.03.2025 року; довідку військово-лікарської комісії в/ч НОМЕР_3 від 11.03.2025 року.

Відповідачка ОСОБА_2 надала до суду копію договору оренди житлового приміщення від 15.01.2026 року на підтвердження того, що вона щомісячно несе витрати на оренду помешкання, де вона проживає разом із сином у розмірі 10000 грн.

На підтвердження розміру отриманих доходів, ОСОБА_2 надала виписку АТ КП «ПриватБанк» за період з 16.01.2025 року по 28.04.2026 року, де зазначено, що за вказаний період нею отримано 586430,54 грн заробітної плати.

Відповідачкою зазначено, що нею понесено також витрати щодо лікування спільного сина, на підтвердження чого надано копію консультаційного висновку спеціаліста лікаря ортопеда травматолога від 26.11.2025 року та копію консультаційного висновку спеціаліста лікаря дерматолога від 21.04.2026 року щодо ОСОБА_6 .

Крім того, відповідачка надала довідку від 05.05.2026 року, яка підтверджує факт відвідування ОСОБА_12 тренувань з карате на базі Дитячого центру « Kids club» та копії квитанції про оплату таких послуг.

У зв`язку із значними витратами, які пов`язані із оплатою оренди житла, лікуванням син , оплатою його тренувань у відповідачки залишається незначна сума коштів на життя.

Проте судом встановлено, що на даний час із позивача аліменти утримуються в розмірі 50% усіх видів його доходів, що значно обтяжує його фінансовий стан, а тому останній прохав зменшити розмір аліментів, які утримуються з нього на користь відповідачки з 1/4 на 1/6 частину його доході, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу (ч.2 ст.182 СК України).

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік»: установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2817 гривень; дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.

Частиною першою статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився майновий стан, стан здоров`я.

Крім того позивач вказує, що матеріальне та майнове становище відповідачки дає змогу для належного забезпечення дитини. ЇЇ сукупний дохід за минулий рік значно вищий за сукупний дохід за рік, який був отриманий позивачем.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Так, конструкція зазначеної статті 192 СК України визначає альтернативні підстави для застосування положень про зміну розміру аліментів. Це зокрема, зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22).

Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.

Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Згідно зі ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд встановив, що платник аліментів ОСОБА_1 сплачує аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 1/4 частини за рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 26.12.2017 року.

Крім того позивач сплачує аліменти на користь ОСОБА_7 на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісяця та аліменти у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) на утримання ОСОБА_7 до досягнення дитиною трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 , за рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 21.09.2023 року.

З 24.09.2021 року позивач уклав шлюб із ОСОБА_7 , відповідно його сімейний стан змінився і вказана обставина при визначенні розміру аліментів судом у рішенні від 26.12.2017 року не враховувалася.

Крім того позивач має проблеми зі здоров`ям, що потребує додаткових витрат на лікування.

Вказані обставини значно впливає на майновий стан позивача, а отже є підставами для зменшення розміру аліментів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог та зменшення розміру аліментів, визначених рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 26 грудня 2017 року, справа № 226/2154/17, які стягуються із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на аліменти у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) позивача щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з набрання даним рішенням законної сили і до повноліття дитини.

Визначений розмір аліментів буде відповідати потребам дитини, критеріям виваженості, розумності та справедливості.

Суд звертає увагу, що в разі зміни матеріального становища, стану здоров`я сторін, сторони вправі звертатись до суду про зменшення/збільшення розміру аліментів; в разі понесення додаткових витрат на дітей сторони мають праве звертатись до суду для стягнення частини таких витрат з іншої сторони.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 76-81, 81, 89, 133, 137, 141, 263- 265, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог: Східне міжрегіональне управління міністерства юстиції Авдіївсько-Мирноградський ВДВС у Покровському районі Донецької області про зменшення розміру стягнення аліментів,– задовольнити.

Зменшити розмір аліментів, що стягуються із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на аліменти у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) позивача щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з набрання даним рішенням законної сили і до повноліття дитини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 22.05.2026 року.

Найменування сторін.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП- НОМЕР_6 , адреса реєстрації- АДРЕСА_1 ,

Відповідачка: ОСОБА_2 , РНОКПП- НОМЕР_7 , адреса- АДРЕСА_2 ,

Третя особа- Східне міжрегіональне управління міністерства юстиції Авдіївсько-Мирноградський ВДВС у Покровському районі Донецької області особа-код ЄДРПОУ- 34837868, адреса- Донецька область, м.Мирноград, вул. Соборна, 18.

Суддя Т.М.Черняєва