Постанова від 21 травня 2026 р. у справі №365/336/26 — Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/336/26

Номер провадження: 3/365/93/26

ПОСТАНОВА

іменем України

22 травня 2026 року селище Згурівка

Суддя Згурівського районного суду Київської області Хижний Р.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 справу про адміністративне правопорушення за адміністративним матеріалом, який надійшов від СПД № 2 ВП № 1 Броварського районного управління поліції ГУНП в Київській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

за ч. 5 ст. 126 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

До Згурівського районного суду Київської області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, який системою автоматизованого розподілу розподілений для розгляду судді Хижному Р.В.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 636123 від 09.04.2026 вбачається, що 09.04.2026 о 13:58:00 год. в с. Середівка на а/д Середівка – Прилуки, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-21093, д.н.з. НОМЕР_2 , при цьому 19.05.2025 року рішенням Ічнянського районного суду Чернігвської області у справі № 3/733/507/25 був позбавлений права керування транспортними засобами на 10 років, чим порушив п. 2.1.а ПДР – керування ТЗ особою, яка не мала права керування таким ТЗ, та вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Прокурор, повідомлений про розгляд справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 року у справі «Карелін проти Росії» щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, а також з огляду на повноваження прокурора, визначені статтею 250 КУпАП, на розгляд справи не з`явився, що не перешкоджає розгляду.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що постановою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 19.05.2025 року у справі № 3/733/507/25 він був позбавлений права керування транспортними засобами на 10 років. Він є інвалідом війни, отримав тяжке бойове поранення, внаслідок якого він не може користуватись громадським транспортом, велосипедом чи довго ходити. 09.04.2026 опівдні він поїхав на автомобілі ВАЗ-21093, д.н.з. НОМЕР_2 до магазину щоб придбати продукти. Він добре усвідомлював, що позбавлений права керування, проти життєві обставини змусили його вчинити так. Пізніше в цей день він був зупинений працівниками поліції, які склали відносно нього протокол за керування транспортним засобом.

В судовому засіданні досліджені докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 636123 від 09.04.2026 (а.с. 1), копія рапорту (а.с. 2), письмові пояснення ОСОБА_1 (а.с. 3), розписка (а.с. 4), копія постанови серії ЕНА № 6996403 від 09.04.2026, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративний штраф 340 грн (а.с. 5-6), довідка, згідно якої ОСОБА_1 за відомостями ІКС ІПНП України посвідчення водія не отримував (а.с. 7), довідка, відповідно до якої ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протягом року притягувався, а саме: 09.04.2026 ч. 4 ст. 126 КУпАП, штраф 20400 грн; 19.05.2025 за ч. 3 ст. 130 КУпАП, штраф 51000 грн та 10 років позбавлення права керування ТЗ; 09.04.2026 ч. 1 ст. 121 КУпАП, штраф 340 грн (а.с. 8), постанова Ічнянського районного суду Чернігівської області від 19.05.2025 року у справі № 733/780/25 (провадження: 3/733/507/25), якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП на накладено адміністративне стягнення штраф 51000 грн з позбавлення права керування ТЗ на 10 років (а.с.9-14), файли з відеозаписами події (а.с. 15).

Дослідивши докази у справі, суддя приходить до висновку, що провадження у даній справі підлягає до закриття з наступних підстав.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів,

Положеннями ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2.1.а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

Правилами п.1.9 ПДР України визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частина 4 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами та тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частина 5 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 КУпАП, судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами третьою і п`ятою статті 126 цього Кодексу. В свою чергу, справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою, другою і четвертою статті 126 КУпАП підвідомчі органам Національної поліції (ч. 1 ст. 222 КУпАП).

З фабули адміністративного правопорушення, викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 636123 від 09.04.2026 вбачається, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 126 КУпАП, як керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Для кваліфікації дій за ч. 5 ст. 126 КУпАП необхідною умовою є повторність вчинення правопорушення.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 636123 від 09.04.2026 таку кваліфікуючу ознаку як повторність не зазначено.

Довідка про притягнення до адміністративної відповідальності, складена старшим інспектором СПД № 2 ВП № 1 Броварського ГУП ГУНП в Київській області, в якій зазначено, що 09.04.2025 ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, сприймається суддею критично. Постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП до адміністративного матеріалу не долучена.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 636123 від 09.04.2026 встановлено, що подія мала місце 09.04.2026. З довідки СПД № 2 ВП № 1 встановлено, що ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП також 09.04.2026. Тобто обидві події мали місце 09.04.2026.

Відтак, з наданих суду матеріалів не можливо однозначно визначити чи не матиме місце у разі притягнення судом ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП повторне його притягнення до адміністративної відповідальності за одне й те саме правопорушення.

Принцип недопустимості повторного притягнення до відповідальності (лат. non bis in idem) — це фундаментальне правове правило, згідно з яким ніхто не може бути двічі покараний або притягнений до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. В Україні принцип «non bis in idem» закріплено в ч. 1 ст. 61 Конституції України.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22.12.2010 № 23-рп/2010 зазначає, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Так, у справі «Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Національне законодавство України повністю узгоджується і з усталеною судовою практикою ЄСПЛ, що сформульована зокрема у п. 43 рішення від 14.02.2008 в справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine) (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом». При цьому розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом кримінального провадження, крім того, що інкримінований злочин вчинений і обвинувачений є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать «за» чи «проти» тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом кримінального провадження. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Згідно з положеннями п. 1 ст. 247 КУпАП, правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення

З огляду на вище викладене, винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП не доведена належними та допустимими доказами, а сумніви, які виникли у ході розгляду цієї справи витлумачені на його користь, тому провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративних правопорушень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126,245,247,251,252 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП - закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Постанова судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області особою протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.

Суддя Р. В. Хижний