Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №363/2380/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"21" травня 2026 р. Справа № 363/2380/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Баличева М.Б., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Вишгородського РУП ГУНП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №629126 від 01.04.2026 року слідує, що 01.04.2026 року о 08 год. 05 хв. в селі Хотянівка (Міжріччя) по вул. Липова, гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Вольцваген Амарок, державний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Зі згоди водія огляд на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу Drager 6820 під запис боді камери 855364, номер тесту 617, результат огляду – 0,33 проміле, чим порушив п. 2.9.а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, захисник - адвокат Хараїм О.В. підтримала подане раніше клопотання про закриття провадження у справі та просила його задовольнити, а провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Обґрунтовуючи своє клопотання тим, що матеріали справи не містять жодних доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 у день та час, зазначений у протоколі. Працівник поліції стверджує, що саме о 08 годині 05 хвилин 01 квітня 2026 року ним виявлено та зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Але належних та допустимих доказів такому висновку суду не надано. Відеофіксація правопорушення уповноваженим органом в цей час не здійснювалася і свідків, які б могли підтвердити дану обставину, не встановлено. З відеозапису вбачається, що одразу після отримання результату, ОСОБА_1 спокійно та адекватно спілкувався з поліцейськими, погодився пройти огляд та не виявляв (поведінкою або висловленнями) очевидних ознак сп`яніння, фактично заперечував стан свого сп`яніння, а після оголошення результату приладу, він вочевидь мав сумніви стосовно стану сп`яніння , працівники поліції не роз`яснили йому відповідні права, на що пов`язані з цим, а лише формально отримали згоду ОСОБА_1 саме з показаними йому цифрами, а не тим, що він погодився, що перебуває і стані сп`яніння, та не роз`яснили про можливість прослідувати до медичного закладу після чого зазначили про те, що буде складатись протокол, що і робиться далі. Відеозаписом з нагрудних камер поліцейських не підтверджено факту визнання ОСОБА_1 свого перебування у стані алкогольного сп`яніння. Отже, наявний відеозапис підтверджує той факт, що ОСОБА_1 погодився з результатом огляду не внаслідок усвідомленої згоди з ним, а внаслідок відсутності роз`яснення йому зрозумілою мовою можливості прослідувати до медичного закладу саме для оскарження результату, а нормальна та адекватна поведінка водія, характер спілкування з правоохоронцями, незначний рівень сп`яніння, встановлений приладом, вказують на наявність сумніву в достовірності проведеного огляду на місці. Крім того, сторона захисту вважає, що використання технічного засобу Drager Alcotest 6820 №ARLJ 0473 після закінчення строку дії відповідних документів могло вплинути на достовірність та правильність показників результату проведеного тестування, внаслідок чого результати такого огляду мають бути визнані судом недопустимими доказами. Також, сторона захисту вважає, що наявні в матеріалах справи відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, на якому відображено частковий порядок проведення огляду та оформлення адміністративного матеріалу, при цьому не зафіксовано моменту виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння та їх перевірки на місці зупинки, не може бути визнаний належним та допустимим доказом вини ОСОБА_1 . Таким чином, вищевикладені обставини вказують на неналежність та недопустимість наявного в матеріалах справи відеозапису з невстановленого пристрою, а також недійсність огляду в силу приписів ч. 5 ст. 266 КУпАП, що у свою чергу безпосередньо вказує на відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 статті 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Стаття 14 ЗУ «Про дорожній рух» зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, ПДР України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію» - поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення. До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 1.3 ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001року за №1306 зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Так, відповідно до вимог п. 2.9. а ПДР України - водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Стаття 266 КУпАП визначає, що особи, які керують зокрема транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп`яніння. Так, огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан сп`яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп`яніння, в інших закладах забороняється. При цьому о гляд осіб на стан сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан сп`яніння, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан сп`яніння, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що порядок оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП встановлено Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року за №1395. Так, відповідно до розділу Х цієї Інструкції, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають зокрема у стані сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Акт огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану сп`яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп`яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності).

Вищевказані вимоги також дублюються Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року за №1103, де передбачено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають зокрема у стані а сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Так, о гляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Крім того, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року за №1452/735 - огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП - доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Таким чином, зі змісту зазначених норм закону вбачається, що особа уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановивши наявність усіх складових складу адміністративного правопорушення, зобов`язана скласти протокол, в якому в обов`язковому порядку має бути зазначені суть адміністративного правопорушення, тобто, дії особи, які відповідають диспозиції ст. 130 КУпАП та утворюють об`єктивну сторону складу зазначеного правопорушення.

З проколу про адміністративне правопорушення серії серії ЕПР1 №629126 від 01.04.2026 року слідує, що 01.04.2026 року о 08 год. 05 хв. в селі Хотянівка (Міжріччя) по вул. Липова, гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Вольцваген Амарок, державний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Зі згоди водія огляд на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу Drager 6820 під запис боді камери 855364, номер тесту 617, результат огляду – 0,33 проміле.

Зазначеним протоколом про адміністративне правопорушення зафіксовано обставини вчинення правопорушення ОСОБА_1 , в ньому відображені необхідні й передбачені ст. 256 КУпАП відомості. Так, протокол оформлений компетентною уповноваженою особою в межах повноважень, наданих особі, яка його склала, в протоколі викладено місце, час вчинення і суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №629126 від 01.04.2026 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП вказує на факт роз`яснення його процесуальних прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про що зроблена відмітка у протоколі, яка безпосередньо містить підпис ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №629126 від 01.04.2026 року відповідає вимогам, установленим статтею 256 КУпАП та Інструкції №1376, є належним, допустимим та достовірним доказом у справі, який сумніву в суду не викликає.

Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Також згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 40 ЗУ "Про Національну поліцію" - поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою виявлення та фіксування правопорушення.

Обставини викладені в цьому протоколі підтверджуються також і матеріалами відеозапису до нього.

Так, з доданого до протоколу відеозапису вбачається, що у зв`язку із виявленням працівником поліції у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, останньому у встановленому законом порядку було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу - водій погодився та згідно результату тесту «Drager» - 0,33 % проміле.

Також, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №629126 від 01.04.2026 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення» ОСОБА_1 зазначено «Вчора випив коньяк», що підтверджує факт керування останнім транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та позитивний результат огляду на стан алкогольного сп`яніння – 0,33 проміле.

Крім того, письмові докази, додані до протоколу, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №629126 від 01.04.2026 року, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 01.04.2026 року, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, результати тесту №617 від 01.04.2026 року, пояснення ОСОБА_1 , довідкою інспектора САП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області щодо отримання ОСОБА_1 ідентифікаційного коду платника податків № НОМЕР_2 , фотокопією посвідчення водія ОСОБА_1 з порталу «ДІЯ» підтверджують факт керування ОСОБА_1 01.04.2026 року автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо викладених пояснень адвоката Хараїм О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , у клопотанні про закриття адміністративного провадження, зокрема відсутності факту визнання ОСОБА_1 свого перебування у стані алкогольного сп`яніння, суперечить зазначеним поясненням самим ОСОБА_1 в протоколі про факт вживання алкогольних напоїв на передодні вчинення адміністративного правопорушення. Разом з тим, ОСОБА_1 , як водій, а саме особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії, зобов`язаний бути обізнаним Правилам дорожнього руху України, зокрема що згідно п.2.9.а водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З наданого стороною захисту листа Вишгородського РУП ГУНП в Київській області щодо технічного засобу Drager Alcotest 6820 №ARLJ 0473, вбачається, що чинне свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки є єдиним і достатнім документом, що підтверджує відповідності газоаналізатора Drager Alcotest 6820 ARLJ 0473 встановленим вимогам і дає законне право його подальшого використання за призначенням протягом чинності даного свідоцтва. Зокрема, 24.02.2026 року Державним підприємством Київський обласний науково-виробничний центр стандартизації, метрології та сертифікації ДП «КИІВОБЛСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» проведено обов`язкові операції: «Сервісне технічне обслуговування», «Градуювання», «Повірка».

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Під час розгляду справи судом не встановлено будь-яких даних, які би давали підстави вважати, що працівники патрульної поліції були упереджені при проведенні перевірки та складанні щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, даючи оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, суд вважає, що дії поліцейських відповідали вимогам закону.

За порушення встановлених правил співіснування особа піддається примусу у вигляді накладення стягнення, користуючись яким, суспільство забезпечує погодженість особистих і суспільних інтересів, скеровує поведінку особи у необхідне, суспільно корисне русло. Отже, юридична відповідальність для особи застосовується невідворотно, якщо є позитивно виражені умови для настання такої відповідальності та немає негативно виражених умов для її усунення. Відповідальність є мірою людини. Людина постає вольовою особою завдяки розуму, а завдяки волі і свободи вона відповідає за свої вчинки. Так, юридична відповідальність передбачає для порушника настання обов`язків зазнавати несприятливих наслідків у вигляді особистого, майнового та іншого характеру, вид і міра яких передбачені санкціями правових норм. Вид і міра за вчинення діяння, передбаченого ст. 130 КУпАП втратило значення, як дрібного делікту, оскільки роками відповідальність за такі діяння посилюється та є резонансними в національній системі права через настання суспільно небезпечних наслідків, а відтак діяння за ст. 130 КУпАП є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху.

За таких обставин, на підставі вищевикладених норм закону, суд вважає докази, що містяться в матеріалах справи, належними та допустимим і доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, суд, у відповідності до положень статті 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність та вважає за можливе призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 130, 279, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Суддя М.Б. Баличева