Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №357/4453/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/4453/26

3/357/1923/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.05.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з батальйону №1 полку патрульної поліції у місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 617252 від 17.03.2026 року: 17.03.2026 о 12 год. 59 хв. на автодорозі М-05 (Київ-Одеса) 78 км. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Zeekr» н.з. НОМЕР_2 , та не виконав законну вимогу про зупинку працівниками поліції, яку поліцейські здійснили шляхом увімкнення проблискових маячків синього та червоного кольору та спеціального звукового сигналу.

Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.4 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.122-2 КУпАП.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення заперечив та пояснив, що того дня його зупини нібито за перевищення швидкості руху. Згодом працівники поліції запропонували ОСОБА_1 проїхати до РТЦК та СП, оскільки у системі «Оберіг» були наявні розбіжності, з чим ОСОБА_1 не погоджувався, проте згодом погодився поїхати до РТЦК та СП. Рухаючись на автомобілі, ОСОБА_1 не бачив аби йому працівники поліції подавали вимогу про зупинку автомобіля, згодом ОСОБА_1 помітив, що поліцейські, котрі рухались позаду нього, подають сигнал про зупинку транспортного засобу. Оскільки ОСОБА_1 вже рухався по естакаді, тому не мав можливості зупинитись одразу, а коли він з`їхав з естакади, то одразу здійснив зупинку транспортного засобу.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Окунєв І.С. просив суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122-2 КУпАП у зв`язку із відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, про що надіслав суду відповідні заперечення на протокол про адміністративне правопорушення.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, дослідивши докази, що містяться в справі, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 617252 від 17.03.2026 року, копію постанови серії ЕНА № 6851886 від 17.03.2026, рапорт від 17.03.2026, відеозаписи з нагрудної бодікамери поліцейського, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП, виходячи з наступних підстав.

Так, суд зазначає, що у відповідності до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Зі змісту ст. 9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст.252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вимоги ст.280 КУпАП визначають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами п.2.4 Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Частиною 1 статті 122-2 КУпАП визначено, що невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі дев`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Об`єктивна сторона правопорушення передбачає прямий умисел на невиконання вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу (формальний склад).

Протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , інкримінується невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу подану поліцейським за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного кольору та спеціального звукового сигналу.

Суддя зауважує, що подана вимога працівника поліції про зупинку транспортного засобу повинна бути чіткою та зрозумілою для конкретного учасника дорожнього руху.

Однак переглянувши відеозапис, що міститься в матеріалах справи вбачається про відсутність відомостей про те, що вимога про зупинку транспортного засобу водію ОСОБА_1 подавалась завчасно та у зрозумілій для водія формі.

Так, суддя зазначає, що наявні у справі відеозаписи відображають лише салон службового автомобіля поліції та не охоплюють дорожньої обстановки, тому неможливо встановити на якій відстані від автомобіля поліції знаходився транспортний засіб ОСОБА_1 , чи наявні були інші учасники дорожнього руху, а також обставини того, що подана працівниками вимога про зупинку транспортного засобу була доступна та зрозуміла ОСОБА_1 .

Водночас слід зазначити, що нормами пункту 2.4 Правил дорожнього руху регламентовано, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог Правил дорожнього руху.

Пункт 15.9 Правил дорожнього руху серед іншого визначає, що зупинка забороняється на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, а також у тунелях.

При цьому пояснення ОСОБА_1 вказують, що у момент коли останній побачив вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, він рухався по естакаді, а тому не мав можливості здійснити зупинку автомобіля, у зв`язку із чим здійснив зупинку транспортного засобу, коли з`їхав з естакади.

Суд наголошує, що відповідно до ч. 2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними, достатніми та допустимими доказами. При цьому суд приймає вмотивовану постанову тільки в межах викладених уповноваженою посадовою особою у протоколі про адміністративне правопорушення та обсягу доказів, наявних в матеріалах справи.

Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява № 25).

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

При цьому, ЄСПЛ у справі «АЛЛЕНЕ де Рібермон про Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Згідно ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження по справі закривається, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладені обставини, а також те, що доказів факту вчинення інкримінованого діяння суду не надано, суд дійшов висновку про недоведеність матеріалами справи інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 122-2 КУпАП відносно нього слід закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.122-2, ст. 221, ст. 247, ст. 284 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , розпочате за ч.1 ст.122-2 КУпАП – закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяО.О. Гребінь