Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №287/616/26 — Олевський районний суд Житомирської області

Суд: Олевський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Заява про відвід судді

Дата: 19 травня 2026 р.

Справа: №287/616/26

Суддя: Винар Л. В.

Справа № 287/616/26

провадження 3-зв/287/5/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Винар Любомир Вікторович, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Кравчука Василя Івановича про відвід судді Олевського районного суду Житомирської області Нижника Г.П. у справі № 287/616/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП.

ВСТАНОВИВ:

До Олевського районного суду Житомирської області надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 287/616/26 розподілено судді Нижнику Г.П.

До суду звернувся адвокат Кравчук В.І. із заявою про відвід судді Олевського районного суду Житомирської області Нижника Григорія Петровича у справі № 287/616/26.

Заява про відвід судді мотивована тим, що у справі №287/1501/24 в провадженні Олевського районного суду Житомирської області в судді Нижника Г.П. перебували матеріали кримінального провадження №12024060520000134 від 29.05.2024 за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст.185 КК України.

19.03.2026 року ухвалою Олевського районного суду Житомирської області суддя Нижник Г.П. кримінальне провадження, внесене до ЄРДР №12024060520000134 від 29.05.2024 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст.185 КК України, закрив на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння з дослідженням матеріалів кримінального провадження. Також для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 51 КУпАП скеровано копію ухвали до відділення поліції № 2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області.

На думку заявника, слід здійснити відвід судді Нижника Г.П. по справі з метою недопущення порушення права на захист та можливості виникнення обставин упередженості судді під час розгляду справи, у зв`язку з наявністю обставин, які можуть викликами сумнів у його неупередженості, оскільки повторна участь судді у розгляді справи після прийняття ухвали за результатами кримінального провадження з даних обставин є неприпустимим.

Суддя Нижник Г.П. викликався для розгляду заяви про відвід судді, проте в судове засідання не прибув, письмових пояснень стосовно заяви про відвід не надав.

ОСОБА_1 , який повідомлений належним чином про час та місце розгляду заяви про відвід судді, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Заявник ОСОБА_2 до суду не з`явився, надав до суду клопотання про розгляд заяви про відвід судді без його участі. Заяву підтримує в повному обсязі і просить задоволити.

Таким чином, слід розглядати заяву про відвід судді за відсутності осіб, які не з`явились.

Суд, вивчив матеріали справи, вважає заяву про відвід такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, у випадку, якщо санкції за адміністративні правопорушення є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, вимоги до його судового розгляду мають відповідати гарантіям та стандартам, встановленим Конвенцією, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» від 09 червня 2011 року).

Окрім цього, Європейський суд з прав людини зауважив, що з огляду на загальний характер законодавчого положення, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, провадження у таких справах є кримінальними для цілей застосування Конвенції (рішення у справах «Озтюрк проти Німеччини» від 21 лютого 1984 року (пп. 52-54), «Лауко проти Словаччини» від 02 вересня 1998 року (пп. 56-59), ухвала щодо прийнятності у справі «Рибка проти України» від 17 листопада 2009 року).

Беручи до уваги, практику Європейського суду з прав людини, у зв`язку з відсутністю у нормах Кодексу України про адміністративні правопорушення процедури вирішення питання про відвід судді, судом застосовуються норми Кримінального процесуального кодексу України за аналогією закону.

Згідно приписів ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює.

При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду).

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст.ст. 1, 8, 9 КПК України, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» – закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом. При цьому, наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких у сторін не виникало б будь-яких сумнівів у безсторонності судді та всього складу суду при розгляді справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Відповідно до вимог чинного законодавства України незалежність та неупередженість суду є однією з найважливіших ознак демократичної та правової держави. Це одна із основних засад судочинства в Україні, один із основоположних принципів організації та діяльності судових органів.

В Україні цей принцип реалізується в тому числі за допомогою встановлення у галузі процесуального права інституту відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді справи, оскільки відвід – це заява про недовіру складу суду, що розглядає справу, з підстав, зокрема, наявності сумнівів у його неупередженості та об`єктивності.

Регламентуючи нормами права цей процесуально-правовий інститут, необхідно керуватися єдністю принципів здійснення судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, а вони однакові для усіх видів судочинства. Саме відвід (самовідвід) є законодавчо передбаченою процедурою, яка б гарантувала сторонам незалежність, неупередженість та об`єктивність судді у ставленні до кожного з них, а відтак, була б гарантією реалізації цих принципів.

У відповідності до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Згідно з ч. 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст. 75-76 КПК України, слідчому судді, судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участі у кримінальному провадженні за наявності обставин, що викликають сумнів у його неупередженості. Слід зазначити, що за своїм змістом заява про відвід судді подана, зокрема, з цієї підстави.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні судді Олевського районного суду Житомирської області Нижника Г.П. перебуває справа про адміністративне правопорушення № 287/616/26 щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 51 КУпАП.

У заяві про відвід судді адвокат Кравчук В.І. вказує про сумніви в об`єктивності розгляду вказаної справи суддею Нижником Г.П., оскільки він 19.03.2026 року ухвалою суду кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, закрив на підставі п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння з дослідженням матеріалів кримінального провадження. Жодних інших відомостей, що виключають участь судді Нижника Г.П. у розгляді справи, у розумінні ст. 75 КПК України, не навів.

Суд зауважує, що для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Існування неупередженості повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку самого судді, що означає необхідність встановити, чи мав останній у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суддя достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості.

Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

На думку суду, розгляд суддею Нижником Г.П. кримінального провадження стосовно Горпиніча А.В. не є підтвердженням упередженості чи необ`єктивності судді у розгляді іншої справи щодо цієї ж особи.

Враховуючи наведене, в даному випадку відсутні обставини, які б в розумінні ст. 75 КПК України викликали сумнів у неупередженості судді Нижника Г.П. при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Сам по собі факт розгляду суддею Нижником Г.П. кримінального провадження щодо ОСОБА_1 не є підставою для його відводу під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки такі провадження є різними за своєю правовою природою, предметом доказування та процесуальним регулюванням, а участь судді у попередньому кримінальному провадженні, яке було закрито не з підстав встановлення винуватості особи, не свідчить про формування у нього упередженого ставлення. При цьому наведені заявником доводи не містять об`єктивних даних, які б відповідно до положень КПК України могли викликати обґрунтований сумнів у неупередженості судді.

Інших обґрунтованих та мотивованих підстав, передбачених статтями 75-76 КПК України, для відводу судді у вказаному провадженні у заяві про відвід не наведено та в судовому засіданні не встановлено.

Відповідно до практики ЄСПЛ наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивними критеріями. Розглядаючи суб`єктивні підстави, беруться до уваги особисті переконання та поведінка судді, тобто наскільки суддя неупереджений та безсторонній у даній справі. Об`єктивний критерій визначається забезпеченням судом та його складом відсутності будь-яких сумнівів у його безсторонності.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заявленого судді Олевського районного суду Житомирської області Нижнику Г.П. відводу при розгляді адміністративних матеріалів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 75, 76, 81 КПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви адвоката Кравчука Василя Івановича про відвід судді Олевського районного суду Житомирської області Нижника Г.П. у справі № 287/616/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП – відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: Л. В. Винар

Оригінал: reyestr.court.gov.ua