Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №286/902/26 — Овруцький районний суд Житомирської області

Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/902/26

П О С ТА Н О В А

07 травня 2026 року м. Овруч

Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Вачко В.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 606399 від 04.03.2026 року, 04 березня 2026 року, о 22 годині 39 хвилин, на автомобільній дорозі с.Кирдани - с.Корчівка Коростенського району Житомирської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21093», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нечітка мова; від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Алкотест Драгер та проведення такого огляду в медичному закладі водій відмовився, що було зафіксовано на портативний відеореєстратор номер 858577, чим порушив вимоги п.2.5. Правил дорожнього руху України.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, подав письмові пояснення, в яких просить закрити провадження у справі зв`язку з недоведеністю вини належними, допустимими та достовірними доказами, а альтернативно – у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Пояснення мотивовані наступним.

За змістом протоколу, складеного працівниками поліції, вбачається, що нібито він 04.03.2026 року об 22 год. 39 хв. на а/д Кирдани-Корчівка керував транспортним засобом ВАЗ 21093 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме алкоголю запах з порожнини рота, почервоніння обличчя, мова нечітка. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Зі складеним протоколом не погоджується, вважає його необґрунтованим, а провадження у справі таким, що підлягає закриттю, з огляду на недоведеність вини належними, допустимими та достовірними доказами, а також у зв`язку з істотними порушеннями процедури документування події та суперечністю письмових матеріалів об`єктивному відеозапису.

1.Первинна зупинка транспортного засобу проведена без належної правової підстави.

У рапорті працівника поліції (а.с.10) зазначено, що транспортний засіб був зупинений з посиланням на п.7 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» та постанову Кабінету Міністрів України №1147.

Разом з тим:

- будь-яких рішень уповноважених органів про встановлення обмеження чи заборони руху, які б утворювали фактичну підставу застосування зазначеної норми, не існувало;

- на відеозаписі з боді-камери працівника поліції не повідомлено причини зупинки транспортного засобу;

- на відеозаписі не зафіксовано будь-якого порушення Правил дорожнього руху.

Фактично зміст рапорту зводиться до констатації, що працівники поліції «помітили автомобіль» та прийняли рішення його зупинити, без зазначення будь-яких конкретних фактичних обставин, що унеможливлює перевірку законності такого заходу.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

2.Матеріали справи спростовують постанову за ч.1 ст.126 КУпАП.

Одразу після зупинки ним були пред`явлені працівникам поліції через застосунок «Дія» посвідчення водія. Саме з указаних документів працівниками поліції було встановлено його особу та ідентифіковано транспортний засіб.

Попри це винесено постанову за ч.1 ст.126 КУпАП із формулюванням: «не пред`явив для перевірки реєстраційний документ на транспортний засіб».

Зазначене прямо спростовується відеозаписом, а тому свідчить про істотну невідповідність письмового процесуального документа фактичним обставинам.

До даного часу копія зазначеної постанови на його адресу не направлялась, що позбавляє можливості її оскаржити у встановленому законодавством порядку.

3.Наявність ознак сп`яніння належними доказами не підтверджена.

У протоколі вказані ознаки: запах алкоголю з порожнини рота; почервоніння обличчя; нечітка мова.

Разом з тим:

- на відеозаписі працівником поліції не озвучено жодної із зазначених ознак;

- мова особи є чіткою, послідовною та зрозумілою, що прямо спростовує ознаку «нечітка мова»;

- незалежні докази відсутні.

Таким чином, письмові твердження працівників поліції не підтверджуються об`єктивним технічним доказом.

4.Процедура оформлення матеріалів здійснювалася post factum, без участі особи.

Після емоційного конфлікту він пішки залишив місце події, не керуючи транспортним засобом та не перебуваючи поруч із працівниками поліції. Саме після цього на відеозаписі працівник поліції повідомляє: «особа покинула місце події, тому будемо складати матеріали». Тобто складання: направлення на медичний огляд; акта огляду; протоколу; відміток про нібито відмову від підпису; інших процесуальних документів відбувалося вже за відсутності особи.

Сам процес складання вказаних матеріалів відеозапис не містить. За таких обставин внесення до документів відомостей «від підпису відмовився» не відповідає фактичним подіям, оскільки документи фізично не пред`являлися особі, для підпису не надавалися, а отже фактичної відмови від підпису бути не могло.

Копії вказаних документів на місці події мені не вручалися. Реально ознайомитися з ними він зміг лише у суді після подання заяви про ознайомлення з матеріалами справи.

5.Зміст рапорту суперечить відеозапису.

До матеріалів справи долучено рапорт працівника поліції від 04.03.2026 року (а.с. 10). У рапорті містяться твердження, які не узгоджуються з об`єктивною відеофіксацією, зокрема: про нібито роз`яснення прав та обов`язків до залишення місця події; про повідомлення щодо складення матеріалів за ч.1 ст.130 КУпАП до припинення контакту; про «втечу» особи з місця події, тоді як фактично мало місце звичайне залишення місця події пішки без переслідування; про подальше «відсторонення від керування», хоча фактичне керування було вже припинено.

Ці розбіжності свідчать про істотну невідповідність письмових матеріалів реальним подіям.

6. Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що:

- перелік підстав для зупинки транспортного засобу, визначений ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», є вичерпним;

- працівник поліції зобов`язаний чітко повідомити конкретну причину зупинки;

- протокол не має наперед встановленої доказової сили та підлягає перевірці на відповідність іншим доказам;

- у разі суперечності між письмовим документом та об`єктивним відеозаписом пріоритет надається технічній фіксації;

- усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи.

Такий підхід викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду у справах №686/11314/17 та №161/7068/16-а.

7. У матеріалах справи наявна сукупність істотних сумнівів щодо: законності зупинки транспортного засобу; наявності належно підтверджених ознак сп`яніння; достовірності викладених у протоколі обставин; належності та допустимості документів, складених post factum; правдивості відміток про нібито відмову від підпису; достовірності постанови за ч.1 ст.126 КУпАП.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з огляду на наступне.

Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проведення огляду водіїв на стан сп`яніння регулюється статтею 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.

Згідно з положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до положень Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року (розділ Х «Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП») у разі проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я висновок про його результати долучається до протоколу про адміністративне правопорушення (у разі підтвердження стану сп`яніння). У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до положень Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 року № 1026, відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія. Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Судом встановлено, що поліцейськими здійснювався відеозапис фіксації порушення із застосуванням технічних засобів.

Оглядом доданого до протоколу про адміністративне правопорушення диску з відеозаписом правопорушення не встановлено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Оглядом диску з відеозаписом, судом встановлено, що підстави передбачені ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» для зупинки автомобіля відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; 11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.

Згідно зі статтею 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати у водія пред`явлення документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав) та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди.

Доказів порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху та вчинення дорожньо-транспортної пригоди матеріали справи не містять.

Відтак підстав для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння у поліцейських не було.

Судом встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення містяться відмітки про відмову від підпису протоколу та відмову від підпису про роз`яснення прав і обов`язків, передбачених статтею 63 Конституції України та статті 268 КУпАП.

Однак на диску з відеозаписом правопорушення відсутня процедура складання поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення та вручення його копії особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що є порушенням ст.ст.254, 256 КУпАП.

Згідно зі ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Статтею 256 КУпАП передбачено, що протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. В протоколі про адміністративне правопорушення міститься відмітка про відмову від підпису протоколу.

Також на диску з відеозаписом правопорушення відсутні відомості про роз`яснення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, прав і обов`язків, передбачених статтею 63 Конституції України та статті 268 КУпАП та відмови від підпису. Особа пішки залишила місце розгляду справи, проте поліцейські не намагались її наздогнати.

Отже відмітки в протоколі про адміністративне правопорушення про відмову від підпису протоколу та відмову від підпису про роз`яснення прав і обов`язків, передбачених статтею 63 Конституції України та статті 268 КУпАП, не відповідають фактичним обставинам справи.

Зважаючи на вказане, судом не може бути зроблений беззаперечний висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Винність особи у вчиненні адміністративного правопорушення може бути встановлена виключно на підставі доказів.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене вище, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 33-35, 130 ч.1, 221, 247 п.1, 248, 249, 268, 278, 279, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд Житомирської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: В. І. Вачко