Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №279/1209/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

провадження №2/279/1404/26

Справа № 279/1209/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року м.Коростень Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Волкової Н.Я., з секретарем Гонцовською Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу №279/1209/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дітей,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася з позовом до відповідача зазначивши, що від шлюбу мають двох спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Весь час діти проживають з нею та перебувають на повному її забезпеченні, оскільки відповідач не надає добровільної матеріальної допомоги на їх утримання.

Відповідно судового наказу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 17 січня 2025 року з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було стягнуто аліменти на її користь на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 (однієї третьої) частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку починаючи з 21.10.2024 року, та до досягнення дітьми повноліття. По даному виконавчому провадженні наявна заборгованість, сукупний розмір якої на грудень місяць 2025 року становить 58 859, 11 грн..

На даний час дочка ОСОБА_5 , є студенткою 1 курсу факультету наук про здоров`я Івано-Франківського національного медичного університету денної, бюджетної форми навчання. Софія навчається на бюджетній формі навчання, однак проживання в гуртожитку відповідно до договору найму житлової площі у гуртожитку Івано-Франківського національного медичного університету № 155000 від 01 вересня 2025 року за один рік проживання вноситься плата в сумі 8 000 гривень. Проїзд в транспортному засобі з місця навчання, тобто з м. Івано-Франківськ до місця проживання, а саме м.Звягель за даний період навчання становить 7 243,53 грн.. Мобільний зв`язок сплата за користування послугами мережі становить 2 088 грн.. Також для покращення навчання дочки їй було куплено ноутбук, який коштує 24 999 грн. та мобільний телефон вартістю 13 232 грн.. Також вона понесла додаткові витрати, щодо доньок на медичне обстеження та лікування, одяг по сезону, розваги, засоби особистої гігієни разом в сумі 15 854,86 грн..

Всі вище зазначені витрати понесені нею та її теперішнім чоловіком, батько дітей матеріально не утримує, дітей та не забезпечує всім необхідним, на даний час має борг по сплаті аліментів в сумі 58 859, 11 грн. в зв`язку з чим ставить її в скрутне матеріальне становище. Отже, сума додаткових витрат, які понесенні нею, складає 71417,39 грн.

Просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь додаткові витрати на дітей в розмірі 35 708 грн., та судові витрати .

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач належним чином повідомлявся про судовий розгляд справи ( ухвалу про відкриття провадження у справі отримав 19.03.2026 року) , відзив на позов та інших заяв, заперечень, клопотань не подав.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши їх в сукупності, суд дійшов висновку про наступне :

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, мають двох спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка ІНФОРМАЦІЯ_4 досягла повноліття.

Відповідно судового наказу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 17 січня 2025 року з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 було стягнуто аліменти на користь позивача на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 (однієї третьої) частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку починаючи з 21.10.2024 року, та до досягнення дітьми повноліття.

На даний час донька сторін ОСОБА_5 навчається.

11.09.2025 року позивачка придбала ноутбук ASUS Vivobook S 16 на загальну суму 24999 грн., що підтверджується видатковою накладною №863218885, 10.12.2024 року мобільний телефон iPhone 11 вартістю 13232 грн., що підтверджується чеком №224262. Крім того, відповідно до договору найму житлової площі у гуртожитку Івано-Франківського національного медичного університету № 55000 від 01 вересня 2025 року за один рік проживання вноситься оплата становить в сумі 8 000 гривень. Проїзд в транспортному засобі з місця навчання тобто з м. Івано-Франківськ до місця проживання, а саме м.Звягель за даний період навчання становить 7 243, 53 грн.. Мобільний зв`язок сплата за користування послугами мережі становить 2 088 грн..Також вона понесла додаткові витрати, щодо доньок на медичне обстеження та лікування, одяг по сезону, розваги, засоби особистої гігієни разом в сумі 15 854.86 грн..

Участь батьків у додаткових витратах на дитину врегульовано статтею 185 СК України, згідно якої той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до якого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Отже, виходячи з аналізу статті 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Таким чином, додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Це кошти, які додатково витрачаються у зв`язку з особливими обставинами: на розвиток здібностей дитини - розумових, фізичних, музичних; на лікування дитини - придбання певних ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо.

Наявність фактично понесених або передбачуваних додаткових витрат має довести особа, яка заявляє позовні вимоги про їх стягнення.

У постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489цс17 зроблено висновок, що СК України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.

У постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17 (провадження № 61-21662св18), від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц (провадження № 61-47858св18), від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18 (провадження № 61-20458св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 607/12170/20 (провадження № 61-17663св21) викладено правові висновки про те, що положення статті 185 СК України стосуються особливих обставин, приблизний перелік яких надається у зазначеній статті. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними фактами (хворобами), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструмента, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати особливі обставини, якими обумовлені ці додаткові витрати і які є індивідуальними у кожній конкретній справі, а також стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.

Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17 (провадження № 61-21662св18), від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц (провадження № 61-47858св18), від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18 (провадження № 61-20458св19), від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19 (провадження № 61-18145св20).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Таким чином, додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини; вони необхідні для того щоб за певних обставин можна було забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину та обґрунтовуватись відповідними документами, а відтак і підтверджувати наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати і свідчать про їх необхідність.

За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Оскільки тягар доказування покладено на позивача, то заявляючи додаткові витрати, позивач в будь-якому випадку повинен їх обґрунтувати та надати беззаперечні докази на їх підтвердження. Дані додаткові витрати, на відміну від аліментів, мають бути викликані саме особливими обставинами.

Якщо стягнення аліментних зобов`язань викликане необхідністю дитини у вихованні, освіті, харчуванні, одязі та забезпеченні елементарних умов життя і враховуються при визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, то додаткові витрати заявляються саме у зв`язку з хронічними або разовими проблемами зі здоров`ям дитини, або у разі обставин, які пов`язані з розвитком здібностей дитини.

Якщо ці витрати пов`язані з особливим станом здоров`я дитини, то необхідно надавати медичні довідки, які б вказували на тривалість та періодичність лікування та з урахуванням цього розрахунок його вартості, а також про вартість ліків, які необхідно придбавати дитині або вартість процедур, які необхідно зробити.

Відповідні правові висновки щодо застосування ст. 185 СК України наведені в постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 638/13860/16-ц; від 16.10.2019 у справі № 219/1766/18,; від 26.08.2020 у справі № 336/1488/19; від 25.02.2020 у справі № 521/4397/17; від 01.04.2020 у справі № 521/16268/18.

Вищевказані витрати повинні покриватися за рахунок аліментних платежів.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а частиною 5 вказаної статті визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6 статті 81 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

Отже, в частині стягнення додаткових витрат на неповнолітніх дітей слід відмовити за безпідставністю, оскільки позивачем не доведено, що заявлені до стягнення з відповідача додаткові витрати є додатковими витратами, що підлягають стягненню в порядку ст. 185 Сімейного кодексу України. Керуючись ст. 264-265 ЦПК України, ст.185, 201 СК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дітей відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .

Сторони:

Позивач : ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ,місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя