Суд: Гощанський районний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна
Дата: 18 травня 2026 р.
Справа: №557/380/26
Суддя: Пацко Д. В.
Провадження № 3/557/199/2026
Справа № 557/380/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2026 року
Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Пацко Д.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції ДПП в Рівненській області , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 05.02.2026 року о 07:14 год. АД М-06 Київ-Чоп 304 км + 500 м, поблизу населеного пункту Бабин, водій ОСОБА_1 керуючи ТЗ Skoda н.з. НОМЕР_1 , не був уважним не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, при виникненні небезпеки не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечної її об`їзду, в результаті чого допустив зіткнення з ТЗ Seat н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 2.3.б, п. 12.1, п. 12.3 Правил дорожнього руху України.
Вказані дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано за ст. 124 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що він рухався в лівій смузі руху, і перед ним різко почав перелаштовуватися з правої смуги в ліву смугу руху транспортний засіб Seat, однак через ожеледицю водій транспортного засобу Seat не зміг набрати швидкості потрібної для обгону інших транспортних засобів, а тому ОСОБА_1 почав різко гальмувати та транспортний засіб почало заносити, у зв`язку з чим він не зміг уникнути зіткнення з транспортним засобом під керуванням ОСОБА_2 . Просить провадження по справі закрити.
Свідок ОСОБА_3 вказав, що він з ОСОБА_1 їхали по лівій смузі 90-100 км/год, перед ними в правій смузі рухався вантажний транспортний засіб, а за ним транспортний засіб Sеat, який різко почав обганяти вантажний транспортний засіб, однак не зміг, ОСОБА_1 почав тормозити і їх занесло, стався удар і їх розвернуло, а транспортний засіб Seat відкинуло в замет.
Заслухавши ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, суддя приходить наступного висновку.
Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно пункту 2.3 б) ПДР України, водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно пункту 12.1 ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Згідно пункту 12.3 ПДР України, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, долучені наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 605346 від 03.03.2026 року, доповідна записка слідчого СВ ВП № 5 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, схема місця ДТП, пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , фототаблиці.
З доповідної записки вбачається, що водій ОСОБА_2 в порушення вимог п. 10.1 ПДР України, не переконавшись у безпечності маневру, здійснив перестроювання з правої смуги руху в ліву смугу руху для випередження вантажних автомобілів, однак випередження здійснити не зміг, загальмував з метою повернутись у праву смугу руху, чим змусив водія автомобіля «Skoda Octavia» дн.з. НОМЕР_1 гр. ОСОБА_1 різко змінити швидкість руху та загальмувати, тим самим вжити заходів для забезпечення власної безпеки та безпеки інших громадян.
Таким чином, з пояснень ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та досліджених судом доказів встановлено, що пошкодження транспортних засобів відбулося внаслідок зіткнення автомобілів та ОСОБА_1 був позбавлений можливості своєчасно зреагувати на зміну дорожньої обстановки, та на переконання суду, не мав можливості у ситуації, яка раптово для нього виникла, уникнути зіткнення.
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про відсутність в матеріалах справи достатніх та переконливих доказів вини ОСОБА_1 у спричиненні ДТП, а відтак у його діях суд не вбачає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків
Враховуючи вищевказане, суд вважає, що в діях водія ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки в його діях суд не вбачає порушення правил дорожнього руху, що призвело до скоєння ДТП, в результаті якого транспортні засоби отримали механічні ушкодження.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, та не підтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Згідно п. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року №5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 КУпАП визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення ЄСПЛ "Авшар проти Туреччини"). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Наведені обставини свідчать про те, що у даній справі не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011р., заява №16347/02), "Малофєєва проти росії" (рішення від 30.05.2013р., заява №36673/04), "Карелін проти росії" (рішення від 20.09.2016р., заява №926/08), в яких серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.
Суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series А заява № 25).
Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу належного органу правосуддя.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 у зв`язку з недоведеністю його вини у порушенні п.12.3, п.12.1, п.2.3.б ПДР України, порушення якого ставиться йому у провину.
За наведених обставин та за відсутності достатніх та переконливих доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, справа про адміністративне правопорушення відносно нього підлягає закриттю.
На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.280, 283, 284 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Гощанський районний суд Рівненської області.
Суддя Д.В. Пацко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua