Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №545/578/26 — Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/578/26

Провадження № 2/545/1122/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.05.2026 Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Путрі О.Г.,

за участю секретаря Рубан М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві в порядку загального позовного провадження справу за цивільним позовом ОСОБА_1 до Полтавської територіальної громади в особі Полтавської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Полтавської територіальної громади в особі Полтавської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом.

Заявлені вимоги вмотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, згідно якого все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день її смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла – ОСОБА_1 .

Для оформлення спадкових справ позивач звернувся до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Ярового О.Б.

Постановою приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Ярового О.Б., позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на зазначений житловий будинок.

Враховуючи перешкоди для оформлення спадщини у нотаріальному порядку, виникла необхідність у зверненні до суду.

Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 20.02.2026 року відкрито провадження по справі та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін про дату, час і місце судового засідання для розгляду справи по суті.

09.03.2026 року, від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача вказує, що Полтавська міська територіальна громада в особі Полтавської міської ради в спірних правовідносинах з позивачем не перебуває,жодними своїми діями чи бездіяльністю не порушила, не визнала чи не оспорила права позивача, у точу числі і права позивача на спадкування. (а.с.103-105).

Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 20.04.2026 року було закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судові засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений у встановленому законом порядку. У відзиві прохав провести судове засідання без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження, батьками позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . (а.с.24).

Згідно свідоцтва про шлюб, ОСОБА_4 , зареєструвала шлюб з гр. ОСОБА_5 , після чого змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ». (а.с.22).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла – ОСОБА_2 що підтверджується копією свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 29.07.2023 року. ( а.с.23).

За життя ОСОБА_2 склала заповіт від 15.09.1997 року, згідно з яким все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день її смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла своєму сину – ОСОБА_1 . (а.с.26).

Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, а саме: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно свідоцтва №259 від 22.08.1972 року на забудову садиби в сільських населених пунктах Української РСР, ОСОБА_8 надано земельну ділянку в с.Тахтаулове під забудову площею 0,15 га. (а.с.32-33).

Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Полтавського управління земельних ресурсів та земельного кадастру від 03.02.2023 року №01-04-01.2-п/265, згідно облікової картки об?єкта погосподарського обліку №02-0664-283 за гр. ОСОБА_2 рахується земельна ділянка комунальної власності орієнтовною площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на території Тахтаулівського старостинського округу Полтавської міської територіальної громади. (а.с.39).

Згідно копії рішення №329 виконавчого комітету Полтавської районної ради депутатів трудящих від 22.08.1972 року «Про видачу свідоцтв на індивідуальну забудову земельних ділянок в населених пунктах району», а також витягу з додатку №1 до вказаного рішення, з якого слідує, що виконком ухвалив видати ОСОБА_4 свідоцтво на індивідуальну забудову в с.Тахтаулове. (а.с.46-47).

Відповідно до листа виконавчого комітету Тахаулівської сільської ради народних депутатів Полтавського району від 13.10.1990 року за вих.№92, виконком просив начальника Будівельно-монтажного управління «Харківкомунгазобуд» виконати монтажні робот з газифікації житлового будинку та літньої кухні жительки АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 (згадується за старою нумерацією).

14.11.1990 року між Полтавським Будівельно-монтажним управлінням тресту «Хакрівкомунгазобуд» та ОСОБА_4 було укладено договір на газифікацію будинку в АДРЕСА_2 . (а.с.61).

Згідно свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок, виданого Виконавчим комітетом Тахтаулівської сільської ради народних депутатів від 01.04.1989 року народження, будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_2 , дійсно належить ОСОБА_4 . (а.с.140).

Згідно повідомлення Тахтаулівського старостинського округу Полтавської міської територіальної громади від 01.12.2025 року,згідно записів погосподарської книги №2 с.Тахтаулове на 1986-1990 роки (особовий рахунок № НОМЕР_2 , голова сім?ї – ОСОБА_4 ), адресу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 . Житловий будинок за вказаною адресою 1970 року побудови. (а.с.43).

Постановою приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Яровим О.Б., позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вказаний будинок.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно дост.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1222 ЦК України,спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи,які є живими на час відкриття спадщини,а також особи,які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Відповідно до ч.1,3 ст.1223 ЦК України,право на спадкування мають особи,визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно із ст.ст. 1268, 1269 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1, 5 ст.1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

Згідно з положеннями ст. 1278 ЦК України, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Згідно з ч.1ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до положень ст.317, ст.319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За нормами ст.391, ст.392 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до п.23Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до п. 6 абз. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року « Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в по господарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла. Перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.

Питання реєстрації права власності на нерухоме майно врегульоване Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до п. 42 якої для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 p., подаються: технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 5 серпня 1992 р., є технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна.

Так, згідно технічного паспорту, виданого архітектурним бюро ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться житловий будинок, 1974 року забудови, позначений літ.«А-1», гараж літ. «а», сарай літ. «Б», літня кухня літ. «В», сарай літ. «Г», погріб вхідний літ. «г», ворота з хвірткою №1, огорожа №2, колодязь №3. (а.с.34-38).

Визнання за ОСОБА_1 права власності на спадковий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами не порушує права, свободи чи охоронювані законом інтереси інших осіб.

Таким чином, оскільки позивач являється спадкоємцем за заповітом після померлого, відповідно за ним можливо визнати право власності на вказане спадкове нерухоме майно.

Керуючись ст. ст. 12,13,81,259,263-265,352 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що відповідає наступним характеристикам: житловий будинок літ.«А-1», загальною площею 72,1 кв.м., житловою площею 33,9 кв.м., гараж літ. «а», сарай літ. «Б», літня кухня літ. «В», сарай літ. «Г», погріб вхідний літ. «г», ворота з хвірткою №1, огорожа №2, колодязь №3 в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Г.Путря