Вирок від 20 травня 2026 р. у справі №536/1359/26 — Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/1359/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження № 12026170540000077 від 21 березня 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кременчука Полтавської області, громадянина України, із неповною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу статті 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2026 року приблизно о 18.00 годині, ОСОБА_4 знаходився в гостях у свого знайомого ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 , де розпивав спиртні напої з останнім.

Під час розпивання спиртних напоїв, на грунтів раптово виниклих неприязних відносин, між ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 виникла сварка. У ході сварки у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень.

Реалізовуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння фізичної шкоди потерпілому та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні кімнати житлового будинку за вищевказаною адресою, кистями обох рук, стиснутими в кулак, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, наніс ОСОБА_6 , який стояв навпроти нього, декілька ударів в ділянку голови, від яких останній впав на підлогу. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 наблизився до лежачого на підлозі ОСОБА_5 та наніс йому численні удари кистями обох рух, стиснутими в кулаки та ногами, взутими у взуття в ділянку голови та тулуба.

У результаті умисних злочинних дій відповідно до висновку експерта № 327 від 07.04.2026 року, ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді: 1) закритої тупої травми голови у вигляді: синця в лівій навколоочній ділянці з крововиливом в білкову оболонку ока, синця на нижній повіці правого ока; рваної рани на тлі крововиливу на слизовій оболонці рота; забою м`яких тканин в тім`яній ділянці зліва; перелому лівої виличної кістки, субдуральної гематоми; 2)закритої тупої травми грудей у вигляді: перелому 10го лівого ребра по середнє-ключичній лінії. Вищевказані тілесні ушкодження, враховуючи їх характер, утворилися від травматичної дії предмету (ів)з властивістю тупого твердого, за механізмом удару, та могли утворитись в межах двох діб до госпіталізації в лікувальний заклад. За ступенем тяжкості вищевказані тілесні ушкодження не є небезпечними для життя в момент заподіяння, а спричинили за собою тривалий розлад здоров`я понад 3 тижні (21 дня), і за цією ознакою відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості . Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень, можливість їх утворення, при падінні на площині (з висоти власного зросту), малоймовірно.

Таким чином, своїми діями, які виразились в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.122 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненні злочину за обставин, наведених в обвинувальному акті, щиро кається у вчиненому. Не заперечував щодо обмеження обсягу дослідження доказів та фактичних обставин справи його допитом та дослідженням характеризуючих матеріалів щодо його особи.

Потерпілий ОСОБА_5 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак до суду не з`явився, направивши на адресу суду заяву, де просить справу розглядати без його участі. Просив призначити обвинуваченому покарання на розсуд суду.

Приймаючи до уваги той факт, що обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі за обставин, зазначених в обвинувальному акті, інші учасники судового провадження фактичних обставин справи не оспорювали, суд, керуючись частиною 3 статті 349 КПК України, вважає за недоцільне досліджувати докази із тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів справи, що характеризують обвинуваченого як особу. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст фактичних обставин справи, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Кваліфікація дій ОСОБА_4 за частиною 1 статті 122 КК України є вірною, так як обвинувачений вчинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Відповідно до вимог статті 65 КК України при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Крім того, суди визначаючи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, повинні виходити з класифікації злочинів, а також особливостей конкретного злочину та обставин його вчинення.

Обставинами, які в силу статті 66 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка в силу статті 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_4 , є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Визначаючи міру покарання ОСОБА_4 , суд враховує ступінь та характер суспільної небезпеки вчиненого, те, що кримінальне правопорушення відноситься до категорії нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, а також те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря –нарколога не перебуває.

За викладених вище обставин, приймаючи до уваги ступінь тяжкості та обставини злочину, його наслідки, враховуючи перелічені вище дані про особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючих та обтяжуючої покарання обставин, враховуючи відношення обвинуваченого до вчиненого, приймаючи до уваги його вік та стан здоров`я, суд дійшов до переконання, що для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів йому має бути призначено покарання у виді позбавлення волі, у межах санкції частини 1 статті 122 КК України.

Разом з тим, враховуючи те, що обвинувачений визнав вину повністю у вчинені кримінального правопорушення, щиро розкаюється у вчиненому, то суд дійшов до переконання, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства та вважає за необхідне звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням, в порядку передбаченому статтями 75, 76 КК України.

Цивільний позов в рамках даного кримінального провадження не заявлявся.

Оскільки відповідно до вимог статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, то вважає за необхідне, на виконання зазначених вище вимог Закону стягнути з ОСОБА_4 документально підтвердженні витрати пов`язанні із проведенням по кримінальному провадженню експертизи в розмірі 1782, 80 грн.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 373 375 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 122 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі статтей 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, поклавши на нього під час іспитового строку наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта в кримінальному провадженні в сумі 1782, 80 грн.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м.Кременчука від 25 березня 2026 року на кофту червоного кольору, штани камуфльовані, кросівки чорного кольору «Adidas», що належать ОСОБА_5 – скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м.Кременчука від 25 березня 2026 року на різнокольорову ковдру, пару кросівок білого кольору, пару кросівок чорного кольору, що належать ОСОБА_5 – скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду м.Кременчука від 25 березня 2026 року на джинсову куртку, спортивну кофту синього кольору, джинсові штани синього кольору, футболку чорного кольору, пару взуття чорного кольору, що належать ОСОБА_4 – скасувати.

Речові докази - кофту червоного кольору, штани камуфльовані, кросівки чорного кольору «Adidas», різнокольорову ковдру, пару кросівок білого кольору, пару кросівок чорного кольору - повернути власнику ОСОБА_5 .

Речові докази- джинсову куртку, спортивну кофту синього кольору, джинсові штани синього кольору, футболку чорного кольору, пару взуття чорного кольору – повернути власнику ОСОБА_4 .

Речові докази – зразки крові ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які поміщені до двох конвертів, а також уривок паперу - знищити у встановленому законом порядку.

Речові докази – оптичний диск DVD+R, марки HP з маркуванням «слідчий експеримент від 26.03.2026», оптичний диск DVD+R, марки HP з маркуванням «слідчий експеримент від 23.03.2026» - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Кременчуцький районний суд Полтавської області.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Суддя ОСОБА_1