Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №525/468/26 — Великобагачанський районний суд Полтавської області

Справа № 525/468/26

Провадження №3/525/163/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.05.2026 селище Велика Багачка

Суддя Великобагачанського районного суду Полтавської області Прасол Я.В., розглянувши матеріали, що надійшли з ВП №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гром. України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

у с т а н о в и л а:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №994478 від 06.04.2026, 28.03.2026 близько 09 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи у будинку тітки гр. ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , вчинила відносно неї домашнє насильство психологічного характеру: висловлювалася в її адресу нецензурними словами, погрожувала, виганяла з будинку, чим була завдана шкода психічному здоров`ю останньої. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні 16.04.2026 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 суду пояснила, що 28.03.2026 у тітки не була, з останньою не сварилася, повідомила, що перебуває на обліку у лікаря психіатра через хворобу.

У судове засідання 20.05.2026 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на виклик суду не з`явилася, про місце, дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, з клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не зверталася.

Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином.

Суд, прийшов до переконання про можливість розгляду справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, згідно положень ст. 268 КУпАП, на підставі наявних у справі доказів.

Згідно листа №478 від 05.05.2026 КНП «Великобагачанська ЦЛ» Великобагачанської селищної ради, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , перебуває під наглядом у лікаря психіатра з 17.02.2002 з приводу захворювання (а.с. 18).

Дослідивши матеріали справи та надавши їм відповідну оцінку, вважаю, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

У відповідності до ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП України, передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Суб`єктом правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є фізичні осудні особи, які досягли 16-річного віку.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.

Відповідно до вимог ст. 17 КУпАП, обставиною, яка виключає адміністративну відповідальність, зокрема, є вчинення правопорушення в стані неосудності.

Відповідно до ст. 20 КУпАП, не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.

Необхідною умовою притягнення до адміністративної відповідальності є наявність вини у особи, що вчинила адміністративне правопорушення. Особи, що страждають психічними розладами й у силу цього не здатні усвідомлювати характер вчинених ними дій або оцінювати їх соціальне значення, а також не здатні керувати своїми діями через поразку вольової сфери психіки, не можуть діяти умисно або необережно, тобто виявити вину в адміністративно-правовому змісті.

Осудність - це психічний стан людини, який передбачає, що під час вчинення злочину людина може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Осудність є обов`язковою ознакою суб`єкта адміністративного правопорушення. Між осудністю й виною є тісний взаємозв`язок. Осудність, як і вина, - невід`ємний елемент складу адміністративного правопорушення. Осудність - ознака складу адміністративного правопорушення, що характеризує його суб`єкт; вина - ознака складу, який характеризує суб`єктивну сторону. Осудність, як і вина, характеризується певними ознаками: інтелектуальними й вольовими. Вольова ознака юридичного критерію неосудності - нездатність особи під час вчинення адміністративного правопорушення керувати своїми діями (бездіяльністю) - означає нездатність людини діяти з своєї волі, відповідно до своїх уявлень, переконань, нездатність утриматися від імпульсивних, мимовільних й інших подібних діянь. Інтелектуальна ознака юридичного критерію неосудності означає нездатність особи під час адміністративного правопорушення усвідомлювати фактичний характер і суспільну шкідливість вчинюваних діянь (бездіяльності) та їх наслідків, усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП України, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Проте, враховуючи те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності страждає на захворювання, пов`язані з розладами психіки, перебуває на обліку у лікаря психіатра, існує сумнів у тому, що вона усвідомлювала протиправний характер своїх дій, передбачала та бажала, чи свідомо допускала шкідливі наслідки від таких дій.

Отже, неможливо беззаперечно встановити наявність складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 , а саме: наявності суб`єктивної його сторони. Діючими нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачено призначення судової психіатричної експертизи у справах про адміністративні правопорушення, а тому суд не має можливості самостійно встановити факт вчинення правопорушення правопорушником у стані неосудності. Відповідних доказів до матеріалів справи не долучено.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме його суб`єктивної сторони.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Тобто судом встановлені обставини, що виключають провадження по справі. На підставі викладеного, провадження по справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 9, 10, 17, 20, ч. 1 ст. 173-2, 245, 247, 268 КУпАП,

у х в а л и л а:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційних скарг через Великобагачанський районний суд Полтавської області.

Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Великобагачанський районний суд.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Я.В. Прасол