Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №378/1558/25 — Ставищенський районний суд Київської області

Суд: Ставищенський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про позбавлення батьківських прав

Дата: 14 травня 2026 р.

Справа: №378/1558/25

Суддя: Гуртовенко Р. В.

Єдиний унікальний номер: 378/1558/25

Провадження № 2/378/69/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Гуртовенко Р. В. ,

за участю секретаря: Гончарук Ю.С.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: ОСОБА_2 ,

представника третьої особи:

виконавчого комітету

Ставищенської селищної ради: Даценка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку позовного провадження в залі суду селища Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради, Виконавчий комітет Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області як орган опіки і піклування, про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , з посиланням на те, що ОСОБА_1 з 13 вересня 2017 року до 31 жовтня 2021 року проживала в цивільному шлюбі з громадянином ОСОБА_3 та в цей період ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 .. Згодом відповідач починає грати в азартні ігри, програє всі гроші, закладає сімейне золото та свою обручку в ломбард. Дитиною відповідач абсолютно перестає цікавитись та постійно вчиняє сварки. В жовтні 2021 року після конфлікту, під час якого відповідач наніс позивачу тілесні ушкодження, зібрав свої речі та змінив місце проживання. Після припинення шлюбних стосунків з відповідачем, дитина залишилася проживати з позивачем та повністю знаходиться на її утриманні. Судовим наказом 08.06.2022 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Починаючи з дати стягнення аліментів, відповідач постійно ухиляється від виконання свого обов`язку по утриманню дитини, кошти не сплачує, станом на 01. 09. 2025 року загальна сума заборгованості за виконавчим листом становить 125692,75 грн.. Крім того, батько дитини, зовсім не виконує свої батьківські обов`язки щодо виховання, не проявляє щодо сина батьківської турботи, участі у житті сина не бере, не бачиться та не спілкується з ним (з жовтня 2021 року), не піклується та не цікавиться його життям та здоров`ям на протязі тривалого часу. З вересня 2024 року син відвідує Білоцерківську гімназію - початкову школу №4, де навчається у першому класі. Хлопчик самостійний, спостережливий, до уроків приходить підготовлений, старанно виконує домашні завдання, охайно вдягнутий, має все необхідне для навчання. За час навчання ОСОБА_4 в школі батько жодного разу не відвідував школи, не цікавився успіхами сина. Так само відповідач не цікавиться здоров`ям сина, який має діагноз складний гіперметропічний астигматизм обох очей, алергічний реніт. 05.03.2024 року син переніс операцію аденотомію та перебував на стаціонарному лікуванні. Відповідач жодного разу не відвідав сина, не поцікався його станом, не придбав ліки та не підтримував його. По місцю проживання сина відповідач також з жовтня 2021 року не з`являється. Ні дитині, ні позивачу не телефонує, із святами не вітає. При цьому, позивач не змінювала з 2021 року свою адресу проживання та номер мобільного телефону. Відповідач свідомо ухиляється від покладеного на нього обов`язку по вихованню свого сина, не піклується про фізичний і духовний його розвиток, не надає матеріальної допомоги на його утримання, не проживає разом з ним тривалий час та взагалі не цікавиться дитиною, тобто не має до неї ніякого інтересу.

Позивач просить позбавити батьківських прав відповідача відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 ..

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник, - адвокат Семенюта Р.А. позовні вимоги підтримали, підтвердили обставини, що викладені в позовній заяві, позовні вимоги просять задовольнити з викладених в позовній заяві підстав.

В судове засідання відповідач не прибув, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив. Заяв та клопотань до суду не подавав, відзив на позовну заяву від нього до суду не надходив.

Представник третьої особи: Виконавчого комітету Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області, як органу опіки та піклування, ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечив, зазначив, що відповідач ОСОБА_3 на виклики до Ставищенської селищної ради не прибув, обстеження зареєстрованого його місця проживання в с. Журавлиха Білоцерківського району Київської області провести не виявилось можливим, бо будинок у селі закритий, там ніхто не проживає, будь-який зв`язок із відповідачем наразі відсутній.

Представник третьої особи: Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради до суду не прибув, від даної служби до суду надійшов лист про розгляд справи без участі їх представника. Також до суду направлено копію рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 14.04.2026 року №277 про надання до суду висновку щодо вирішення спору про позбавлення батьківських прав (а. с. 76, 111 - 113).

Свідок ОСОБА_6 суду показала, що вона є хрещеною матір`ю сина позивача ОСОБА_1 , - ОСОБА_7 . З позивачем вони познайомились на навчанні в 2012 році, яка запросила їх з чоловіком бути хрещеними батьками її сина. Відразу у подружжя були нормальні відносини, але коли в них народилась дитина і появились фінансові труднощі, то почалися сварки, проблеми і навіть відповідач ОСОБА_3 підняв руку на позивача ОСОБА_1 .. Після цього, між ними було розірвано шлюбні відносини. Відповідач грав у азартні ігри в мережі Інтернет, про дитину, її духовний і фізичний стан та навчанням не цікавиться, аліменти не платить. Вона, як хрещена мати допомагала чим могла. Останній раз, коли ОСОБА_3 приходив додому, то обікрав позивача ОСОБА_1 .. Її сім`ю ОСОБА_3 також обікрав, тобто відповідач – це людина брехлива, погана, не чесна на руку, наразі його місце перебування їй невідоме. Дитині позивача та відповідача робили операцію, в зв`язку із вадою серця, відповідач ОСОБА_3 синові нічим не допомагав та не цікавився результатами лікування. Відповідачу було відомо про стан його дитини, але позивачу він сказав, щоб вона розбиралась із цією проблемою сама. Вона, як хрещена мати їздила по лікарнях. Востаннє відповідача ОСОБА_3 вона бачила восени 2021 року.

Свідок ОСОБА_8 суду показала, що позивач ОСОБА_1 доводиться їй онукою. Вона з 2017 року знайома з відповідачем ОСОБА_3 , адже він був чоловіком її онуки. В 2022 році вона дала їм свою квартиру для тимчасового місця проживання. До цього часу позивач проживає в її квартирі. Відповідач ОСОБА_3 не цікавився і не цікавиться здоров`ям дитини, тобто свого сина ОСОБА_7 , не приділяє останньому уваги, нічим не цікавиться, що стосується його дитини. Сину робили дві операції, а він цим і не цікавився. Дитина йому не потрібна, бо ОСОБА_3 був зайнятий азартними іграми. Він її (свідка) обікрав, забравши із її житла грошові кошти. Востаннє вона бачила ОСОБА_3 , близько чотирьох років назад.

Суд, розглянувши справу, заслухавши доводи учасників справи, допитавши свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , дослідивши подані письмові докази, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

В судовому засіданні встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до копії свідоцтва про народження (а.с. 8) ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати – ОСОБА_1 , батько – ОСОБА_3 ..

Згідно копії судового наказу від 08.06.2022р. по справі ЄУН 357/3960/22, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , у розмірі однієї чверті частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18 травня 2022 року та до досягнення дитиною повноліття. Вказаний судовий наказ перебуває на виконанні в Таращанському ВДВС у Білоцерківському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ) (а.с. 9 зв. - 10).

Із копії розрахунку заборгованості зі сплати аліментів (а.с. 11) встановлено, що за ОСОБА_3 станом на 01.09.2025 рахується заборгованість у розмірі 122506,75 грн, за період з травня 2022 року по серпень 2025 року, ОСОБА_3 не здійснено жодного платежу зі сплати аліментів.

Із копій витягів з реєстру територіальної громади №2025/014351670 та №2025/014351694 від 30.09.2025р. місце проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_7 знаходиться за однією адресою – АДРЕСА_1 (а.с. 7 зв., 8 зв.).

Із характеристики виданої Білоцерківською гімназією – початковою школою №4 Білоцерківської міської ТГ встановлено, що ОСОБА_3 навчається у 2-Б класі. Мати приділяє належну увагу вихованню сина, відвідує школу, завжди присутня на батьківських зборах, бере активну участь у житті класу. За час навчання ОСОБА_4 в школі батько жодного разу не відвідував школи, не цікавився успіхами сина (а. с. 16 зв.).

Відповідно до копій характеристики з місця роботи ОСОБА_1 та довідки про доходи встановлено, що остання працює старшим касиром касового відділу в ТОВ «Фудком», по місцю роботи характеризується позитивно, має стабільний дохід (а. с. 17).

Відповідно до повідомлення Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради № 05-03/565 від 23.02.2026р., відповідач ОСОБА_3 мешкає в АДРЕСА_2 , а тому доречно взяти до уваги висновок органу опіки та піклування Ставищенської селищної ради, чиї повноваження розповсюджуються на території проживання відповідача (а. с. 76).

Як встановлено в судовому засіданні, в тому числі з пояснень представника виконавчого комітету Ставищенської селищної ради Даценка В.М., при виїзді за місцем проживання відповідача ОСОБА_3 в АДРЕСА_2 встановлено, що останній фактично за вказаною адресою не проживає, будинок за вказаною адресою закритий на замок, його теперішнє місце проживання встановити не вдалося, будь-який зв`язок наразі з ним відсутній.

Згідно статті 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дітей. Найважливіший обов`язок матері і батька це обов`язок виховувати, ростити дитину і основні напрямки виховного процесу - це виховання дітей в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї, родини, свого народу, Вітчизни; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати до самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної освіти, що визначено ст. 150 СК України.

Частиною 2 ст. 157 СК України передбачено, що той із батьків, хто проживає окремо від дітей, зобов`язаний брати участь у їх вихованні і має право на особисте спілкування з ними.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України у разі ухилення матері, батька від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини вони можуть бути позбавлені батьківських прав.

У п. п. 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківський прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав /тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно утримують, та інше, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного огляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умов поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків та свідоме нехтування ним підтверджено наявними в матеріалах справи вищевказаними належними та допустимими письмовими доказами, які не спростовані відповідачем в ході розгляду справи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та позбавлення батьківських прав відповідача, оскільки він ухиляється від обов`язків по вихованню, піклуванню та навчанню сина, не проявляє щодо нього батьківської турботи, не цікавиться його життям та здоров`ям.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 968 грн.

Керуючись ст. ст. 157 ч. 2, 164, 165, 167 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , щодо його малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 22 травня 2026 року.

Суддя Р. В. Гуртовенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua