Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №372/1447/26 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/1447/26

Провадження 2-1568/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2026 року м. Обухів

Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Рабчуна Р.О.,

при секретарі судового засідання Мазуренко В.Є.,

за участю сторін:

представника позивача – ОСОБА_1 ,

відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Обухів цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та повнолітніх дітей, які продовжують навчання,

В С Т А Н О В И В:

В березні 2026 року ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3 ) звернулася до Обухівського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі – відповідач, ОСОБА_2 ) про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та повнолітніх дітей, які продовжують навчання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що 18 жовтня 2002 року між Позивачкою ОСОБА_3 та Відповідачем ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб. Від шлюбу сторони мають чотирьох дітей, з яких троє синів тривалий час проживають разом із матір`ю та перебувають на її утриманні. З 01 квітня 2022 року Позивачка разом із дітьми виїхала до Республіки Болгарія у зв`язку з повномасштабним вторгненням РФ на територію України та отримала тимчасовий захист. Відповідач залишився проживати в Україні. Із цього часу сторони спільного господарства не ведуть, проживають окремо, сімейні відносини фактично припинені. 30 грудня 2025 року рішенням Обухівського районного суду Київської області шлюб між сторонами було розірвано. З моменту виїзду до Республіки Болгарія всі витрати на утримання дітей несе Позивачка. Відповідач участі у вихованні та матеріальному забезпеченні неповнолітнього сина, а також повнолітніх дітей, які продовжують навчання, не бере, матеріальної допомоги не надає, у зв`язку з чим Позивачка змушена звернутися до суду з вимогою про стягнення аліментів.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 27 березня 2026 року у справі відкрито провадження для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням та викликом сторін.

Позивач у судове засіданні не з`явилася, представник позивача в судовому засіданні вимоги зазначені в позові підтримала та просила суд їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні вимоги зазначені в позові визнав в повному обсязі.

Перевіривши та дослідивши матеріали справи, наявні в ній докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частина 3 статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст.181 СК України).

Згідно ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 18 жовтня 2002 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 18.10.2002 року, виданого виконкомом Української міської ради Обухівського району Київської області, актовий запис № 96. 30 грудня 2025 року рішенням Обухівського районного суду Київської області шлюб між сторонами було розірвано.

Від шлюбу сторони мають чотирьох спільних дітей:

Доньку - повнолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого Виконавчим комітетом Української міської ради Обухівського району Київської області, актовий запис № 96, від 22.08.2003 року.

Сина - повнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого Виконавчим комітетом Української міської ради Обухівського району Київської області, актовий запис № 21, від 21 лютого 2006 року.

Сина - повнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданого Виконавчим комітетом Української міської ради Обухівського району Київської області, актовий запис № 24, від 11 лютого 2008 року.

Сина - неповнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданого Виконавчим комітетом Української міської ради Обухівського району Київської області, актовий запис № 114, від 03 серпня 2011 року.

Дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами підтверджується, що спільний повнолітній син сторін ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , після досягнення повноліття продовжує навчання та здобуває вищу освіту у Лісотехнічному університеті м. Софія Республіки Болгарія за денною формою навчання за спеціальністю, пов`язаною з технологією деревообробки та меблів. Факт навчання підтверджується нотаріально посвідченим перекладом посвідки № 127/15.09.2025 року.

Також судом встановлено, що за період з 01.09.2024 року по 30.11.2025 року ОСОБА_8 стипендію не отримував, що підтверджується відповідною довідкою навчального закладу.

Крім того, дослідженими доказами підтверджується, що спільний син сторін ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , навчається у XII класі Професійної туристичної гімназії імені професора доктора Асена Златарова у місті Бургас Республіки Болгарія та продовжує здобувати середню професійну освіту, що підтверджується нотаріально посвідченим перекладом відповідної посвідки

Судом також враховується, що обидва повнолітні сини сторін навчаються за денною формою навчання, у зв`язку з чим не мають можливості здійснювати повноцінну трудову діяльність та самостійно забезпечувати себе матеріально.

Дослідженими доказами також підтверджено, що у зв`язку з навчанням ОСОБА_8 у місті Софія, тоді як позивачка разом з іншими дітьми проживає у місті Бургас, остання несе постійні витрати на проїзд сина між містами, а також витрати, пов`язані з його проживанням у гуртожитку під час навчання.

Крім того, син сторін, неповнолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , навчається в VIII класі денної форми навчання 2025/2026 навчального року середньої школи «Святих Кирила та Мефодія» в місті Бургас Республіки Болгарія. Факт навчання підтверджую копією нотаріально посвідченого перекладу Службової записки вихідний № 103/08109.2025 року.

Позивачка працює, посудомийницею в ТОВ «Топола Скайс Менеджмент», мій чистий середній дохід в місяць становить 1076,62 болгарських левів (для порівняння мінімальна заробітна плата складає 1213 левів, що дорівнює 600 евро), що в перерахунку на евро дорівнює 550,47 євро, в перерахунку на гривню складає 28 000, 00 грн. на місяць, що підтверджується довідкою з місця роботи №016-ЛС/22.01.2026.

Статтею 200 СК України встановлено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

З роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» убачається, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Так як батько дитини, відповідач у даній справі, в добровільному порядку не надає матеріальної допомоги на утримання повнолітніх синів, а вони цього потребують в зв`язку з продовженням навчання, суд вважає що відповідач спроможний надавати таку допомогу, тому суд з врахування обставин зазначених в ст. 182 СК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача кошти у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку щомісячно, на користь позивача на утримання повнолітнього сина ОСОБА_5 та стягнути з відповідача кошти у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку щомісячно, на користь позивача на утримання повнолітнього сина ОСОБА_6 .

Згідно ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Вирішуючи питання про термін, на який покладається на відповідача обов`язок по сплаті аліментів, суд встановлює, що згідно вимог ст. 199 СК України аліменти слід стягнути з моменту виникнення у позивача відповідного права на їх отримання, тобто з дня подачі позовної заяви 04.03.2026 року, до закінчення навчання, але не більше ніж до 23 річного віку дитини.

У частині 1 статті 182 СК України визначено перелік обставин, які враховуються при визначенні розміру аліментів, а саме: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Водночас частина 2 статті 182 СК України передбачає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Як вбачається з позову, взаємної згоди щодо утримання сина сторони не досягли, а відтак на його утримання підлягають стягненню аліменти з відповідача, як батька, який проживає окремо від дитини.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, який належить стягувати з відповідача, суд враховує положення ч. 1 ст. 182 СК України, визначений законодавством прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, а також визнання відповідачем позовних вимог.

Виходячи із вище наведеного та принципу рівності батьківського обов`язку по утриманню дітей, суд вважає можливим стягувати з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку. Розмір аліментів відповідач визнав, що враховується судом при вирішенні справи.

Частиною 1 ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину за рішенням суду присуджуються від дня пред`явлення позову. Відтак аліменти підлягають стягненню з дня подання позовної заяви до суду, тобто з 04.03.2026 року .

Згідно ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивачі при поданні позову про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 10, 79-81, 137, 141, 259-265 ЦПК України, ст.ст. 182, 199, 200 СК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та повнолітніх дітей, які продовжують навчання, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , аліменти на утримання: неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частки частини всіх видів доходу, але не менше 50 % мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи від 04.03.2026 року до досягнення сином повноліття; повнолітньго сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який продовжує навчання, у розмірі 1/6 частки частини всіх видів доходу, щомісяця, починаючи від 04.03.2026 року до закінчення навчання, але не пізніше досягнення сином двадцяти трьох років; повнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який продовжує навчання, у розмірі 1/6 частки частини всіх видів доходу, щомісяця, починаючи від 04.03.2026 року до закінчення навчання, але не пізніше досягнення сином двадцяти трьох років.

Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.О. Рабчун