Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №371/621/26 — Миронівський районний суд Київської області

Суд: Миронівський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо

Дата: 20 травня 2026 р.

Справа: №371/621/26

Суддя: Гуренко М. О.

21.05.2026 Єдиний унікальний № 371/621/26 провадження № 2-а/371/41/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2026 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Гуренко М.О.,

при секретарі Овчаренко В.С.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Київській області, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

У С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1975199 від 16 лютого 2026 року у виді штрафу, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.

Позовні вимоги обґрунтував тими обставинами, що постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1975199 від 16 лютого 2026 року винесеною інспектором відділу поліції №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції Федоренком Олександром Васильовичем, її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Вказану постанову вважає протиправною та просить її скасувати, оскільки правопорушення не вчиняв.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Крім того, пояснила, що 15 лютого 2026 року близько 19 години її цивільний чоловік викликав поліцію у зв`язку з тим, що невідомий чоловік йому погрожував та намагався вчинити бійку. Приїхали працівники поліції та повідомили, що чоловіку, що потрібно проїхати з ними для вручення повістки, він поїхав з ними. 16 лютого 2026 року поліція не надала інформацію про місцезнаходження її чоловіка, зв`язок з ним був відсутнім та вона скинула виклик про викрадення людини та написала заяву в поліцію. Потім зателефонував чоловік та сказав, щоб вона забрала заяву у зв`язку з тим, що він проходить ВЛК.

Відповідач копію ухвали та копію позовної заяви з додатками отримав, 27 квітня 2026 року, що підтверджується Журналом реєстрації вихідної кореспонденції про вручення, відзив на адміністративний позов не надав, заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не висловив.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 228 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вивчивши матеріали справи, дослідивши докази та давши їм оцінку прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Судом встановлено, що відносно ОСОБА_1 винесено постанову інспектором відділу поліції №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції Федоренком Олександром Васильовичем, по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1975199 від 16 лютого 2026 року за ст. 183 КУпАП.

Як вбачається з вищевказаної постанови, 16 лютого 2026 року о 17 годині 00 хвилин за адресою: м. Миронівка, вул. Благовіщенська, ОСОБА_1 здійснила завідомо неправдивий виклик працівників поліції, а саме зателефонувавши на спецлінію 102 та повідомила про незаконне позбавлення волі або викрадення людини, хоч на справді даної події не було та заявниця знала, що її чоловік ухилявся від призову і був направлений на проходження ВЛК місцевими РТЦК та СП. ЄО-771 від 16 лютого 2026 року.

Згідно довідки ВЛК від 16 лютого 2026 її на той час цивільний чоловік ОСОБА_2 визнаний придатний до військової служби.

Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Згідно з ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі завідомо неправдивий виклик спеціальних служб визначений статтею 183 КУпАП.

З вищевикладеного вбачається, що підтвердився факт, що вказаний виклик відбувся, а позивач вказане не заперечила. Однак, не наведено доказів того, що позивач мав на це підстави, оскільки мав лише припущення.

Статтею 183 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 9 КУПАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ознака винності діяння є обов`язковою ознакою адміністративного правопорушення, викладеного у ст. 9 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З встановлених обставин справи, працівниками поліції, які виїхали на виклик, було встановлено, що повідомлена ОСОБА_1 інформація є неправдивою.

Як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваного рішення, при прийнятті рішення про накладення адміністративного стягнення поліцейським було здійснено виїзд на місце події, було з`ясовано наявності умислу позивача на повідомлення поліції неправдивих відомостей, тобто було встановлено наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, була проведена належна оцінка наявних доказів та повного, всебічного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивачем не надані дані, які б свідчили про вчинення будь-якого злочину, правопорушення або інших не передбачених законом дій, які б порушували його права, інтереси або створювали загрозу його здоров`ю, життю або майну, які б були обґрунтованою правдивою підставою для виклику екстрених служб, а саме поліції.

Таким чином, у суду є підстави вважати, що позивач здійснила виклик поліції безпідставно.

Враховуючи те, що під час судового розгляду було встановлено, що ОСОБА_2 був затриманий працівниками поліції та доставлений до РТЦК для проходження ВЛК, отже злочину передбаченого ст. 146 КК України не вчинилося.

На підставі викладено, суд вважає, що органами поліції доведеною вину позивача у вчиненні правопорушення і як наслідок, відсутність підстав для скасування оскарженої постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статями 2, 8, 9, 19, 90, 159, 189, 241-243, 246, 251, 255 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Київській області, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя М.О. Гуренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua