Вирок від 17 травня 2026 р. у справі №362/4241/22 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/4241/22

Провадження № 1-кп/362/169/26

ВИРОК

Іменем України

18.05.2026 м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 ,

потерпілих: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_9 ,

представників потерпілих: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

обвинуваченого ОСОБА_12 ,

захисників: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111140000353 від 17.07.2022, за обвинуваченням

ОСОБА_12 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Біла Церква Київської області, українець, громадянин України, освіта середня, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, працює без укладення трудової угоди електриком, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

встановив:

16.07.2022 близько 12:00 год. ОСОБА_12 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Renault», моделі «Master», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по автодорозі сполученням с. Червоне – с. Яцьки, що у межах Обухівського району Київської області, у напрямку до с. Яцьки. На заокругленні дороги ліворуч обвинувачений, здійснюючи маневр об`їзду перешкоди у вигляді гілки дерева, яка знаходилася на його смузі руху, всупереч вимогам п. п. 10.1, 11.3 Правил Дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 1306 від 10.10.2001, перетнувши осьову лінію розділення зустрічних потоків, виїхав на зустрічну смугу для руху, де допустив зіткнення із мотоциклом марки «Bajaja», модель «Dominar 400», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_16 , який рухався у напрямку від с. Яцьки до с. Червоне у межах своєї смуги, не змінюючи напрямку руху.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди водієві вищезазначеного мотоцикла ОСОБА_16 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: субарахноїдальних крововиливів, крововиливів у тканини обох легенів; крововиливу у тканину печінки, ушкодження селезінки, крововиливу у жирову клітковину лівої нирки, ушкодження сечового міхура, крововиливу у м`які покрови голови, закритих переломів кісток обох передпліч, ушкоджень кісток тазу, крововиливу у черевну порожнину, вивиху 1 пальця, крововиливу у місцях ушкоджень та м`яких тканинах тіла, малокрів`я внутрішніх органів, крововиливу під ендокардом стінки лівого шлуночка, ран на підборідді, лівому передпліччі та правій ступні, синців та саден на тулубі та кінцівках, які є тяжкими тілесними ушкодженнями та перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті. Смерть ОСОБА_16 настала від численних ушкоджень внутрішніх органів та кісток скелета із крововтратою.

Грубі порушення водієм ОСОБА_12 вимог п. п. 10.1, 11.3 ПДР України перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_16 .

У ході судового розгляду ОСОБА_12 , не заперечуючи і не визнаючи своєї провини у вчиненні цього правопорушення, відмовився давати суду показання на підставі ст. 63 Конституції України, а також не бажав відповідати на запитання. У судових дебатах і останньому слові свою провину визнав, просив вибачення у потерпілої ОСОБА_7 за скоєння цього правопорушення, а також за свою і попередніх захисників процесуальну поведінку.

Потерпіла ОСОБА_7 у судовому засіданні надала такі пояснення. ОСОБА_16 був її чоловіком. Очевидцем подій вона не була. У день дорожньо-транспортної пригоди не могла зв`язатися з чоловіком, а потім їй повідомили страшну звістку. Досі оговтатися не може, як і всі члени родини. Запевнила суд, що її чоловік був відповідальним, досвідченим і принциповим водієм, а тому він не порушував правил дорожнього руху. Цивільний позов підтримує у повному обсязі, оскільки втратила близьку людину, з якою тільки побралися, мали спільні плани на майбутнє, мріяли народити і виховувати спільних дітей. Зазначила, що через два тижні після смерті чоловіка померла його бабуся, яка не витримала цього горя, а його рідна сестра серйозно захворіла та перебувала на стаціонарному лікуванні. Через деякий час з нею зв`язався обвинувачений, вони спілкувалися. Вважає, що останній є небезпечним для учасників дорожнього руху.

Потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були залучені як потерпілі ухвалою суду від 21.08.2024 у ході судового розгляду, показання суду вони не надавали.

Свідок ОСОБА_17 – старший інспектор СРПП ВП №1 Обухівського РУП, надав суду такі показання. 16.07.2022 року приблизно в обідній час на його службовий планшет надійшов виклик за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участі мотоцикліста. Коли прибули на місце, побачили, що маловантажний автомобіль знаходиться на смузі для руху у напрямку до с. Яцьки, тобто на зустрічній для нього смузі. У тій же смузі для руху був мотоцикл та сліди осипу. Жодних свідків на місці пригоди не було. Забезпечували охорону місця події. Зазначив, що коли спілкувався з водієм ОСОБА_12 , останній пояснював, що виїхав на зустрічну смугу для руху, щоб об`їхати гілку. Підтвердив, що гілка довжиною приблизно 100-150 метрів була на смузі руху обвинуваченого, тобто її треба було об`їжджати, щоб проїхати те місце. Він, свідок, особисто забрав гілку із проїзної частини дороги, щоб розблокувати рух. Це зробив ще до приїзду слідчого на місце події.

Свідок ОСОБА_18 – інспектор ВП № 1 Обухівського РУП надав суду такі свідчення. 16.07.2022 вони разом з напарником ОСОБА_17 прибули на місце ДТП за участю водіїв ОСОБА_12 та ОСОБА_16 . Встановили, що ОСОБА_12 рухався у напрямку с. Яцки, а водій ОСОБА_16 – у напрямку с. Червоне. На смузі, якою рухався водій ОСОБА_12 , була гілка, яка повністю унеможливила рух по тій смузі. ОСОБА_17 прибрав її з проїзної частини ще до приїзду слідчого на місце події. Про цей факт повідомляли слідчого.

Свідок ОСОБА_19 – водій карети швидкої медичної допомоги надав суду такі свідчення. В один із днів літа 2022 року він прибув за викликом на місце події. Там бачив розбитий автомобіль. Потерпілий лежав на землі без свідомості, вони його забрали та відвезли до лікарні. Обставин ДТП не знає. Наскільки він зрозумів, мотоцикл прямував із с. Яцьки, а назустріч йому рухався автомобіль. В момент їх прибуття автомобіль знаходився на узбіччі зустрічної для нього смуги. Жодних перешкод для руху на дорозі він не бачив.

Свідок ОСОБА_20 повідомила суду такі обставини. У 2022 році вона працювала фельдшером швидкої медичної допомоги. Надійшов виклик і вони виїхали. Коли прибули на місце події, побачила автомобіль та мотоцикл. Пацієнт лежав на землі, допомогу ніхто не надавав. На місці пригоди також був обвинувачений ОСОБА_12 , який був розгублений та переляканий. Потерпілого забрали та доставили до лікарні.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_21 зазначив, що був залучений як понятий при проведенні слідчого експерименту з обвинуваченим ОСОБА_12 . Брав участь у слідчій дії й інший понятий. На місці був присутній обвинувачений і його захисник. Після закінчення всіх процесуальних дій вони підписали протокол та схему без жодних зауважень.

Свідок ОСОБА_22 у судовому засіданні пояснив, що він був понятим під час проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_12 . У процесуальній дії брали участь слідчі, патрульні, ще один понятий, ОСОБА_12 та його захисник. Він надавав автомобіль для моделювання ситуації. Після завершення слідчого експерименту всі учасники слідчої дії підписали документи.

Свідок ОСОБА_23 пояснив суду, що як слідчий брав участь у розслідуванні цієї справи. 05.08.2022 проводив з обвинуваченим слідчий експеримент. Під час процесуальної дії ОСОБА_12 у присутності свого захисника послідовно розповідав про обставини ДТП. Він, слідчий, робив відповідні заміри та вносив дані до схеми ДТП. Крім цього, 16.07.2022 він проводив і документував огляд місця ДТП. Коли він прибув на місце події, патрульний повідомив, що на смузі руху обвинуваченого була перешкода у вигляді гілки, яку поліцейський прибрав з дороги. ОСОБА_12 зазначав, що гілка була на смузі руху мотоцикліста.

За клопотанням сторони захисту суд допитав експерта ОСОБА_24 , котрий проводив експертні дослідження у ході досудового розслідування, а також експерта ОСОБА_25 , який виконував експертизу на замовлення сторони захисту. Експерти підтримали свої висновки.

Суд дослідив письмові докази, що підтверджують винуватість ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Зокрема, за даними витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12022111140000353 від 17.07.2022, 16.07.2022 приблизно о 12:00 год. ОСОБА_12 , керуючи технічно справним автомобілем Renault Master, н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по а/д сполученням с. Червоне – с. Яцьки Обухівського району Київської області, у напрямку с. Яцьки, на заокруглені дороги здійснив виїзд на зустрічну смугу, де допустив зіткнення з мотоциклом Bajaja, н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_16 , який рухався назустріч, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження.

Згідно із протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 16.07.2022 з додатком у виді ілюстрованої фототаблиці, дана дорожньо-транспортна відбулася за участю транспортних засобів Renault Master, н.з. НОМЕР_1 , та Bajaja, н.з. НОМЕР_2 , у світлу пору доби на автодорозі сполученням с. Яцьки - с. Червоне Обухівського району Київської області на відстані 3200 м. до с. Яцьки. Дорожнє покриття сухе, для двох напрямків має ширину 6,2 м. по одній смузі в кожному напрямку, які розділені лінією «1.1». Автомобіль Renault Master, н.з. НОМЕР_1 , розміщений на лівому узбіччі проїзної частини. Крім цього, на лівому узбіччі знаходиться мотоцикл Bajaja, н.з. НОМЕР_2 . Зафіксовано наявність слідів гальмування правого заднього та правого переднього коліс автомобіля Renault Master, н.з. НОМЕР_1 , який вказує на його напрямок руху. Також зафіксовано осип частин транспортних засобів та одягу мотоцикліста, які перебувають у смузі руху до с. Червоне (смуга руху мотоцикла Bajaja, н.з. НОМЕР_2 , водія ОСОБА_16 ).

На схемі дорожньо-транспортної пригоди від 16.07.2022 схематично зображено положення транспортних засобів після ДТП (позначка 1, 2), їх напрямок руху до моменту ДТП, сліди осипу, зафіксовано слід гальмування правого заднього та правого переднього коліс автомобіля Renault Master, н.з. НОМЕР_1 ,, який починається на розділовій лінії «1.1» і закінчується на лівому узбіччі у місці зупинки автомобіля (позначка 5, 6), мотоцикл Bajaja, н.з. НОМЕР_2 , знаходиться на смузі руху у напрямку с. Червоне на відстані 1,6 м. від лінії «1.1», яка розділяє зустрічні потоки. Крім того, зафіксовано сліди волочіння мотоцикла (позначка 4), які знаходяться у цій же смузі. Відображено загальні розміри проїзної частини у місці ДТП.

Фототаблицею підтверджуються відомості, які зазначені у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схемі дорожньо-транспортної пригоди від 16.07.2022, а також зафіксовано механічні пошкодження транспортних засобів.

За протоколом огляду місця події від 16.09.2022, який проведено у присутності двох понятих, об`єктом огляду є приміщення Білоцерківської міської лікарні № 2 за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Семашко, 9. На місці огляду у приміщенні поряд з хірургічним відділенням на каталці розміщений труп ОСОБА_16 . На момент огляду на тілі виявлені зовнішні ушкодження всіх частин тіла, а також наявні сліди хірургічного втручання в районі черевної порожнини. Після огляду труп було направлено до Білоцерківського районного відділення КЗ КОР «КОБСМЕ» для встановлення причин смерті. Заяв та доповнень від учасників огляду на надходило.

Висновком судово-медичного експерта Білоцерківського відділення КЗ КОР «Київського обласного бюро судово-медичної експертизи» № 582 від 02.09.2022 констатовано виявлення під час дослідження трупа ОСОБА_16 , 1984 року народження, таких тілесних ушкоджень: крововиливу у тканини печінки; ушкодження селезінки; крововиливу у жирову клітковину лівої нирки; ушкодження сечового міхура; крововиливу у м`які покриви голови; закритих переломів кісток обох передплічь; ушкоджень кісток таза; крові у черевній порожнині (видалено); вивиху 1 пальця правої ступні; крововиливів у місцях ушкоджень та у м`яких тканинах тіла; малокрів`я внутрішніх органів; крововиливів під ендокардом стінки лівого шлуночка; ран на підборідді, на лівому передпліччі та правій ступні; синців та саден на тулубі та кінцівках. Смерть ОСОБА_16 настала від численних ушкоджень внутрішніх органів та кісток з крововтратою. Виявлені при судово-медичній експертизі трупа ушкодження заподіяні тупими предметами, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням смерті і могли утворитись у результаті дорожньо-транспортної пригоди. При судово-токсикологічному дослідженні крові трупа метиловий, етиловий спирти, а також пропілові, бутиловий, аліловий спирти та ізомери не виявлені.

Висновком інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/111-22/28124-ІТ від 05.09.2022, з-поміж іншого, встановлено, що у момент первинного контакту транспортні засоби взаємодіяли між собою: мотоцикл «Bajaja Dominar 400», н.з. НОМЕР_2 , передньою частиною із передньою частиною автомобіля Renault Master, н.з. НОМЕР_1 , при цьому в момент первинного контакту повздовжні вісі мотоцикла «Bajaja Dominar 400», н.з. НОМЕР_2 , та автомобіля Renault Master, н.з. НОМЕР_1 , розташовувались під кутом близько 180°. Місце зіткнення автомобіля Renault Master, н.з. НОМЕР_1 , та мотоцикла «Bajaja Dominar 400», н.з. НОМЕР_2 , знаходиться на проїзній частині у напрямку до с. Червоне в районі подряпини асфальту та початку осипу у напрямку руху автомобіля Renault Master, н.з. НОМЕР_1 .

Висновком інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/111-22/28092-ІТ від 15.08.2022 констатовано, що на момент огляду автомобіля Renault Master, н.з. НОМЕР_1 , система рульового керування, робоча гальмівна система та елементи підвіски знаходились у працездатному стані.

Висновком інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/111-22/28091-ІТ від 15.08.2022 підтверджено, що на момент огляду мотоцикла «Bajaja Dominar 400», н.з. НОМЕР_2 , виявлено несправності рульового керування, робочої гальмівної системи та елементів підвіски, що виникли у процесі ДТП.

Згідно з актом огляду місця події, складеним 28.08.2024 представником потерпілої – адвокатом ОСОБА_11 за участі свідка ОСОБА_17 , останній вказав місце зіткнення транспортних засобів, розташування автомобіля Renault Master, н.з. НОМЕР_1 , після ДТП, місцезнаходження великої гілки дерева, яка повністю перекрила рух на смузі обвинуваченого. Цю гілку сфотографували і прибрали з проїзної частини дороги. Зазначені в акті обставини об`єктивно підтверджені додатком у виді фототаблиць.

За висновком комісійної судово-автотехнічної експертизи № СЕ-19-25/32393-ІТ від 26.01.2026, яка проведена на виконання ухвали суду від 02.05.2025, Водій автомобіля Renault Master, номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_12 повинен був діяти згідно з технічними вимогами п. 10.1 та 11.3 та дорожньої розмітки 1.1 «вузька суцільна лінія» Правил дорожнього руху України. У діях водія автомобіля Renault Master, номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_12 вбачається невідповідність технічним вимогам п. 10.1 та 11.3 Правил дорожнього руху. Водій автомобіля Renault Master, номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_12 мав технічну можливість запобігти зіткненню з мотоциклом Bajaja Dominar 400, номерний знак НОМЕР_2 , виконавши вимоги п. 1.1 та 11.3 Правил дорожнього руху. Водій мотоцикла Bajaja Dominar 400, номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_16 повинен був діяти згідно з технічними вимогами п. 12.3 та 12.6 (а) правил дорожнього руху. За умови руху мотоцикла Bajaja Dominar 400, номерний знак НОМЕР_2 , зі швидкість, що перевищувала максимальну дозволену 80 км/год., у діях водія ОСОБА_16 вбачається невідповідність технічним вимогам 12.6 (а) Правил дорожнього руху. Вирішити питання щодо наявності або відсутності у діях водія мотоцикла Bajaja Dominar 400, номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_16 невідповідностей вимогам . 12.3 Правил дорожнього руху не видається можливим. Вирішити питання щодо наявності або відсутності для водія мотоцикла Bajaja Dominar 400, номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_16 технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем Renault Master, номерний знак НОМЕР_3 , не видається можливим. У діях водія автомобіля Renault Master, номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_12 вбачається невідповідності вимогам п. 10.1 та 11.3 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди. Вирішити питання, щодо наявності або відсутності водія мотоцикла Bajaja Dominar 400, номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_16 невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які б з технічної точки зору перебували в причинно-наслідковому зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди, не видається можливим. За умови розташування перешкоди для руху у вигляді гілки дерева на смузі руху водія автомобіля Renault Master, номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_12 він не перебував в аварійній ситуації.

Керуючись вимогами ст. 94 КПК України, суд оцінює наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності у своїй сукупності для визнання обвинувачення доведеним.

Відповідно до ст. 85 зазначеного Кодексу належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Критерієм допустимості доказів згідно з ч. 1 ст. 86 КПК України є отримання його у порядку, встановленому цим Кодексом.

Показання свідків , потерпілої, дані протоколів огляду місця події з додатками, акту огляду місця події, складеного представником потерпілої, висновків судово-медичної та комісійної судової автотехнічної експертиз, висновків судових інжерено-транспортних експертиз № СЕ-19/111-22/28124-ІТ від 05.09.2022, № СЕ-19/111-22/28092-ІТ від 15.08.2022 та № СЕ-19/111-22/28091-ІТ від 15.08.2022 прямо чи опосередковано підтверджують обставини, які належать до предмета доказування у кримінальному провадженні – час, місце, механізм зіткнення автівки і мотоцикла, наслідки ДТП, розташування на місці події транспортних засобів, слідів їх контакту та фіксування слідової картини. За вихідними даними, одержаними у ході належним чином задокументованих оглядів місця події та підтверджених показаннями свідків, об`єктивно встановлено характер дій кожного із водіїв безпосередньо перед зіткненням транспортних засобів, здійснено їх експертну оцінку з точки зору відповідності вимогам Правил дорожнього руху та причиннового зв`язку із виникненням ДТП та її наслідками.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. 85 КПК України, суд оцінює всі вказані вище докази як належні.

Жодних порушень визначеної законом процедури отримання відповідних засобів доказування у ході судового розгляду не встановлено, а тому суд визнає відповідні докази допустимими за критерієм, визначеним у ч. 1 ст. 86 КПК України.

У протоколах огляду місця події з додатками зафіксовано слідову картину ДТП, яка існувала на час прибуття на місце слідчо-оперативної групи. Потерпіла та кожен зі свідків під присягою, після попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, повідомили суду обставини, учасниками яких вони були або які безпосередньо сприймали, на скільки вони були відомі кожному і відобразилися у пам`яті. Показання потерпілої та свідків є логічними, послідовними, доповнюють одне одного та узгоджуються з дослідженими судом письмовими доказами. За результатами судово-медичної експертизи встановлено характер, ступінь тяжкості спричинених потерпілому тілесних ушкоджень, механізм їх заподіяння і причинно-наслідковий зв`язок із настанням смерті, що не оспорюють учасники процесу, у тому числі зі сторони захисту. Комісійна судова автотехнічна експертиза та судові інженерно транспортні експертизи № СЕ-19/111-22/28124-ІТ від 05.09.2022, № СЕ-19/111-22/28092-ІТ від 15.08.2022 та № СЕ-19/111-22/28091-ІТ від 15.08.2022 проведені на основі правильних вихідних даних, і жодних підстав для сумнівів у повноті, всебічності, науковій обґрунтованості відповідних експертних досліджень у ході судового розгляду не встановлено.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що всі наведені вище докази підтверджують дійсні обставини справи, а тому оцінює їх як достовірні.

Крім цього, у судовому засіданні було досліджено протокол слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_12 , проведеного 05.08.2022. У ході зазначеної слідчої дії обвинувачений повідомляв і показував на місці, що безпосередньо перед зіткненням транспортних засобів гілка знаходилася на смузі руху ОСОБА_16 , а тому потерпілий, об`їжджаючи цю перешкоду, виїхав на смугу його руху.

З урахуванням вихідних даних, одержаних у ході цієї слідчої дії, було виконано судову інженерно-транспортну експертизу № СЕ-19/111-22/31751-ІТ від 08.09.2022, висновок якої також досліджено у судовому засіданні. Згідно з наведеним висновком у ситуації, що склалась на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля Renault Master, н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_12 повинен був керуватись вимогами п. 12.3 ПДР України. В дані дорожній ситуації в діях водія автомобіля Renault Master, н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_12 експертом з технічної точки зору вбачаються невідповідності вимогам п. 12.3 ПДР України. В даній дорожній ситуації водій автомобіля Renault Master, н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_12 мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди шляхом виконання вимог п. 12.3 ПДР України. У ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій мотоцикла «Bajaja Dominar 400», н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_16 повинен був керуватись вимогами п. п. 12.3, 12.9(б) ПДР України. У дані дорожній ситуації в діях водія автомобіля «Bajaja Dominar 400», н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_16 експертом з технічної точки зору невідповідностей вимогам п. 12.3 ПДР України не вбачається, а якщо швидкість руху мотоцикла «Bajaja Dominar 400», н.з. НОМЕР_2 , була більшою ніж 90 км/год., то в діях ОСОБА_16 експертом вбачаються невідповідності вимогам п. 12.9 (б) ПДР України, які не знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку із виникненням даної дорожньо-транспортної події. В даній дорожній ситуації водій мотоцикла «Bajaja Dominar 400», н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_16 з моменту виникнення небезпеки для його руху не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем Renault Master, н.з. НОМЕР_1 , шляхом застосування екстреного гальмування. Причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, є невідповідність дій водія автомобіля Renault Master, н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_12 вимогам п. 12.3 ПДР України.

Разом із тим, пояснення обвинуваченого у ході слідчого експерименту спростовані показаннями у судовому засіданні свідків – працівників патрульної поліції ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , котрі першими прибули за викликом на місце ДТП і бачили, що гілка знаходилася на смузі руху обвинуваченого. Свідки стверджували, що ОСОБА_17 прибрав її з дороги, щоб не блокувала рух. Допитаний судом як свідок слідчий ОСОБА_23 , котрий проводив огляд місця події, підтвердив цю ж саму обставину, про яку йому працівники патрульної поліції повідомили після прибуття на місце слідчо-оперативної групи. Жодних обставин, які б давали свідкам підстави повідомляти суду неправдиві дані щодо слідової картини ДТП, у ході судового розгляду не встановлено.

За результатами аналізу й оцінки наведених свідчень у сукупності і взаємозв`язку з іншими безпосередньо сприйнятими судом і дослідженими у судовому засіданні доказами суд вважає доведеним, що гілка знаходилася на смузі руху ОСОБА_12 , обвинувачений, намагаючись об`їхати цю перешкоду, всупереч вимогам п. п. 10.1, 11.3 ПДР України, здійснив виїзд на зустрічну смугу, не переконавшись у безпечності свого маневру для інших учасників дорожнього руху.

За таких обставин суд не бере до уваги пояснення ОСОБА_12 у ході слідчого експерименту щодо місця розташування гілки й оцінює їх як такі, що дані з метою приховати грубе порушення ПДР України – виїзд на смугу зустрічного руху, і таким чином пом`якшити власну відповідальність.

З наведених підстав суд відхиляє дані протоколу слідчого експерименту від 05.08.2022 року за участю ОСОБА_12 як недостовірні докази.

З огляду на зазначене суд оцінює як недостовірні докази і дані судової інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/111-22/31751-ІТ від 08.09.2022, оскільки вони ґрунтуються на хибних вихідних даних протоколу слідчого експерименту за участю ОСОБА_12 . За результатами цього дослідження експерт констатував невідповідність дій водія ОСОБА_12 вимогам п. 12.3 ПДР України і причинно-наслідковий зв`язок з настанням ДТП та її наслідків лише цих порушень, допущених обвинувачених. Разом із тим, з огляду на дані висновку комісійної судово-автотехнічної експертизи № СЕ-19-25/32393-ІТ від 26.01.2026, недотримання вимог саме п. 12.3 ПДР України ОСОБА_12 і не інкримінується за обвинуваченням, що є предметом судового розгляду.

Крім цього, у ході судового розгляду досліджено наданий стороною захисту висновок № 72 від 17.08.2023 за результатами почеркознавчої експертизи, проведеної експертом ОСОБА_26 . Згідно з цим висновком підписи від імені ОСОБА_21 , які були оригіналом для копіювання, у нижніх частинах 1-4 аркушів та у графі « ОСОБА_21 » на 5 аркуші копії протоколу проведення слідчого експерименту від 05.08.2022, виконані ймовірно, різними способами. Вирішити питання в категоричній формі неможливо за наявності у розпорядженні експерта оригіналів досліджуваних документів. Підпис від імені ОСОБА_21 , який був оригіналом для копіювання, у графі « ОСОБА_21 » на 5 аркуші копії протоколу проведення слідчого експерименту від 05.08.2022 та підпис від імені ОСОБА_21 , який був оригіналом для копіювання, у копії схеми до слідчого експерименту від 05.08.2022 – виконані, ймовірно, різними способами. Вирішити питання в категоричній формі неможливо за наявності в розпорядженні експерта оригіналів досліджуваних документів. Підписи від імені ОСОБА_22 , які були оригіналом для копіювання, на п`ятому аркуші та на 1-4 аркушах копії протоколу проведення слідчого експерименту від 05.08.2022 – виконані, ймовірно, різними способами. Вирішити питання в категоричній формі неможливо за наявності в розпорядженні експерта оригіналів досліджуваних документів. Підпис від імені ОСОБА_22 , який був оригіналом для копіювання на п`ятому аркуші копії протоколу проведення слідчого експерименту від 05.08.2022 та у копії схеми до слідчого експерименту від 05.08.2022 – виконані, ймовірно, різними способами. Вирішити питання в категоричній формі неможливо за наявності в розпорядженні експерта оригіналів досліджуваних документів.

Результати цього експертного дослідження не містять даних щодо фактичних обставин діяння, поставленого обвинуваченому за провину. Натомість дані висновку експерта стосуються лише дотримання правової процедури документування слідчого експерименту, проведеного за участю ОСОБА_12 05.08.2022. Результати слідчого експерименту з обвинуваченим суд визнав недостовірними доказами і відхилив з огляду на зміст показань ОСОБА_12 у ході слідчої дії. За таких обставин процедура її проведення не має правового значення, оскільки суд не використовує у вироку доказів, одержаних у ході слідчого експерименту. Відтак обставини підписання понятими відповідного протоколу з додатками не охоплюються предметом доказування, а тому суд на підставі ст. 85 КПК України визнає дані почеркознавчої експертизи неналежними доказами

За підсумками аналізу й оцінки досліджених у судовому засіданні доказів суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_12 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_12 покарання, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 65 КК України та п.1 постанови Пленуму ВСУ № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових злочинів. Згідно з ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 20 та п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами. При призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України, суд має враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

У розрізі ступеня тяжкості кримінального правопорушення суд враховує, що ОСОБА_12 вчинив необережний тяжкий злочин, який спричинив тяжкі непоправні наслідки у виді смерті людини. Обвинувачений допустив грубі порушення Правил дорожнього руху, що підвищує тяжкість скоєного у межах даної кримінально-правової кваліфікації.

Оцінюючи дані про особу ОСОБА_12 як у загальносоціальному плані, так і з точки зору потенційної суспільної небезпеки, суд бере до уваги, що обвинувачений позитивно характеризується за місцем роботи, одружений, має батьківські обов`язки щодо утримання двох малолітніх дітей, до кримінальної відповідальності притягується вперше, на диспансерних наркологічному та психіатричному обліках не перебуває .

Передбачених ст. ст. 66, 67 КК України обставин, які би пом`якшували чи обтяжували покарання, у справі не встановлено.

З огляду на зазначене, беручи до уваги грубий характер допущених порушень ПДР, тяжкість і незворотність наслідків злочину, невжиття обвинуваченим жодних дій, спрямованих на відшкодування потерпілим шкоди, що демонструє його ставлення до скоєного, позицію прокурора у судових дебатах щодо призначення ОСОБА_12 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з застосуванням додаткового заходу примусу, позиції потерпілих та їх представників щодо призначення обвинуваченому основного і додаткового покарань на максимальні строки, водночас враховуючи дані, що позитивно характеризують його особу і відсутність обставин, які б обтяжували покарання, керуючись принципами справедливості, індивідуалізації та пропорційності, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому основне покарання у виді позбавлення волі у середніх межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України з позбавленням права керування транспортними засобами.

Суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення можливих нових кримінальних правопорушень і таким чином сприятиме досягненню визначеної у ст. 50 КК України мети загальної і спеціальної превенції.

Підстави для застосування ст. ст. 69, 69-1, 75 КК України відсутні.

Щодо заявленого цивільного позову.

Так, потерпіла ОСОБА_7 звернулася до суду із цивільним позовом про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_12 на її користь моральної та матеріальної шкоди, а саме: моральної школи у розмірі 422 000 грн. (500 000 – 78 000) та 89 430,34 грн. матеріальної шкоди ( 76003, 74 – витрати на придбання харчових продуктів для проведення обряду поминання безпосередньо після поховання; 13 426,60 грн. – витрати на проведення обряду поминання на 40 днів після поховання ), а також 211 000 грн. витрат на правову допомогу, які підтверджуються Також просить стягнути з страхової компанії ПАТ «СГ «ТАС» моральну шкоди в сумі 78 000 грн. (ліміт відповідальності страховика із виплат моральної шкоди), 98 761,81 грн. матеріальної шкоди (різниця між вартістю мотоцикла до ДТП і залишковою вартістю після ДТП (112 444 - 13682,19), 18 033,80 грн. – витрат на поховання (506 грн. - послуги КОБ СМЕ, 7975 грн. – труна та її облаштування, 5352,80 грн. – послуги з кремації померлого, 4200 грн. – урна для праху померлого) та 42 000 грн. – витрат на спорудження надгробного пам`ятника.

Ухвалою суду від 17.02.2023 цивільний позов прийнято до розгляду та залучено ПАТ «Страхова Група «ТАС» цивільним співвідповідачем.

Сторона захисту цивільний позов визнала в повному обсязі.

Від ПАТ СГ «ТАС» надійшло заперечення проти цивільного позову, за яким компанія повністю заперечує проти позовних вимог щодо стягнення матеріальної шкоди в сумі 98 761,81 грн., оскільки мотоцикл є особистою приватною власністю ОСОБА_16 і право на відшкодування настає після отримання спадщини. Крім цього, цивільний відповідач частково заперечує проти відшкодування моральної шкоди в сумі 78 000 грн. з огляду на те, що дана сума має бути розподілена між трьома потерпілими: ОСОБА_7 (дружиною), ОСОБА_8 (матір`ю) та ОСОБА_9 (батьком); частково заперечує проти задоволення щодо позовних вимог у сумі 18 033,80 грн. у частині стягнення 506 грн., зазначаючи, що ці витрати повинні бути стягнуті виключно з обвинуваченого. Крім цього, представник ПАТ СГ «ТАС» повністю заперечує щодо стягнення 42 000 грн. витрат на спорудження надгробного пам`ятника, оскільки наданий позивачем фіскальний чек від 04.10.2022 не містить інформації про суму витрат на виготовлення пам`ятника та його місце спорудження.

Вирішуючи цивільні позови, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов розглядається у кримінальному провадженні за правилами, визначеними КПК України, і при цьому застосовуються норми ЦПК України. Згідно з частиною 1 статті 129 КПК суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав та розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно з пунктом 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 23 ЦК України: особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Як унормовано у ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Суд бере до уваги, що моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним. Рівень моральних страждань визначається не тільки видом правопорушення та його складністю, а моральними стражданнями цивільного позивача внаслідок заподіяння йому шкоди та значенням наслідків цього правопорушення для його особистості, що і зумовлює розмір суми компенсації моральної шкоди.

Згідно з пунктом 3 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема, у душевному болі та стражданнях, зумовлених смертю близької людини.

Відповідно до пункту 9 цієї ж Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, часу й зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану.

Розглядаючи позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, суд вважає доведеним спричинення позивачці тяжкої душевної травми внаслідок смерті чоловіка, що є непоправним, руйнування планів на спільне життя з ним невдовзі після одруження. Зазначене призвело до суттєвого порушення звичайного способу життя, соціального функціонування ОСОБА_7 , а відновлення попереднього стану потребує тривалого часу і значних зусиль.

З огляду на фактичні обставини кримінального правопорушення та незворотність його наслідків, тяжкість вимушених змін у житті потерпілої, позиції сторони захисту, керуючись принципами виваженості, розумності і справедливості суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_7 у частині стягнення з ОСОБА_12 на її користь відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_7 про стягнення з ПАТ «СГ «ТАС» витрат на спорудження надгробного пам`ятника, суд виходить із такого. Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно з п. 22.1 ст.22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з п. 23.1 ст.23 Закону шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Відповідно до положень ст. 27 Закону під шкодою, пов`язаною із смертю потерпілого, слід розуміти: відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених ст. 1200 ЦК України; моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим); витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника.

Згідно з п. 27.4 ст. 27 Закону страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

На підтвердження витрат на спорудження надгробного пам`ятника позивачка надала фіскальний чек від 04.10.2022, згідно з яким вона сплатила 42 000 грн.

Станом на день настання страхового випадку мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становила 6500 грн., і розмір майнової шкоди не перевищує встановленого Законом ліміту (6500 х 12 = 78000).

Так, документально підтвердженими є витрати, які понесла позивачка, на: труну та її облаштування у розмірі 7975 грн.; урни для поховання у розмірі 4200 грн.; послуг з кремації померлого у розмірі 5352,80 грн.; послуги КОБ СМЕ у розмірі 506 грн. ( т. 1 а.с. 26).

Щодо понесених позивачкою послуг на правову допомогу, то вони також підтверджуються матеріалами справи (Т. 3 а.с. 234-241, Т.4 а.с. 110-112).

У силу ч. 4 ст. 174 КПК України суд вважає за доцільне скасувати арешт, що був накладений ухвалами слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02.08.2022 на транспортні засоби.

Розподіл процесуальних витрат суд вирішує у порядку ст. 124 КПК України, долю речових доказів - у порядку ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався, суд не вбачає підстав для обрання йому запобіжного заходу.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 174, 302, 369-371, 373- 374, 381-382, 394 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_12 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Початок строку відбування основного покарання ОСОБА_12 відраховувати з дня його фактичного затримання.

Стягнути з ОСОБА_12 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 22 296 (двадцять дві тисячі двісті дев`яносто шість) гривень 16 копійок.

Скасувати арешт, що були накладений 02.08.2022 ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області по справі № 362/2707/22 на автомобіль «Renault», моделі «Master», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Скасувати арешт, що був накладений 02.08.2022 ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області по справі № 362/2708/22 на мотоцикл «Bajaja Dominar 400», н.з. НОМЕР_2 .

Речові докази після набрання судовим рішенням законної сили:

-автомобіль «Renault», моделі «Master», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який поміщено на майданчик тимчасового утримання за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Борисів, пров. Боженка, 23, - безоплатно повернути ОСОБА_27 ;

-мотоцикл «Bajaja Dominar 400», н.з. НОМЕР_2 , який поміщено на майданчик тимчасового утримання за адресою: Київська область, Фастівський район, с. Борисів, пров. Боженка, 23, - безоплатно повернути ОСОБА_7 .

Цивільний позов ОСОБА_7 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_12 на користь ОСОБА_7 422 000 (чотириста двадцять дві тисячі) гривень моральної шкоди 89 430 (вісімдесят дев`ять тисяч чотириста тридцять) гривень 34 копійки матеріальної шкоди та 211 000 (двісті одинадцять тисяч) витрат на правову допомогу.

Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Страхова Група «ТАС» на користь ОСОБА_7 98 761 (дев`яносто вісім тисяч сімсот шістдесят одну) гривню 81 копійку матеріальної шкоди, 78 000 (сімдесят вісім тисяч) гривень моральної шкоди, майнової шкоди, 18 033 (вісімнадцять тисяч тридцять три) гривні 80 копійок витрат на поховання та 42 000 (сорок дві тисячі) витрат на спорудження надгробного пям`ятника.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1