Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №361/4279/26 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/4279/26

Провадження № 3/361/1150/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2026 м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Червонописький В.С., розглянувши адміністративну справу, що надійшла з Батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП НП України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2026 о 16:30 траса М01 Київ-Чернігів 37 км+254м, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Шкода Октавія А7 д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився на місці ДТП із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Alkotester «Drager» 7510, (Arma-0402), результат якого становить 2,21 проміле, чим порушено вимоги п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Конюшко Д.Б. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі. Зазначив, що огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проведено більше ніж протягом двох годин, з моменту вчинення ДТП. Зазначив, що згідно описової частини постанови 07.04.2026 о 16:30 водій ОСОБА_1 , керував ТЗ Шкода Октавіа перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, однак таких огляд проведено 07.04.2026 о 18:54, тобто пізніше, ніж це визначено відповідною Інструкцією до складення протоколу. Крім того, просив звернути увагу, що взагалі відсутні докази керування ОСОБА_1 вказаного автомобіля.

Судом досліджено матеріали адміністративних справ, а саме: протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 634641 від 07.04.2026, картку обліку адміністративного правопорушення від 07.04.2026, копія протоколу серії ЕПР1 № 634654 від 07.04.2026 складеного на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 124 КУпАП, рапорт інспектора взводу №1 роти № 3 БПП в м. Бориспіль О. Малишевського від 07.04.2026, направлення на огляд водія транспортного засобу, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.04.2026, Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, роздруківку приладу «Drager» Alkotester, результат якого становить 2,21 проміле (тест №598), свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, довідки про отримання посвідчення водія та довідки про відсутність повторності вчинення адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП, та DVD-диск з відеозаписами нагрудних реєстраторів поліцейських під назвою файлу - “130, 124 ОСОБА_2 26.07.1988”.

За своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (статті 252 КУпАП), вирішуючи справу, суд виходить з такого.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, насамперед, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до абзацу п`ятого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух», підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом, зокрема, у стані алкогольного сп`яніння. За вимогами пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані, зокрема, алкогольного сп`яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження в встановленому порядку огляду на стан, зокрема, алкогольного сп`яніння.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного Суду від 15.03.2019 у справі №204/2352/16-а).

Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол та не може бути покладено на суд. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильно вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також відеозаписом. Згідно із ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно з ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у справі № 216/5226/16-а в постанові від 18.07.2019 р. вказав, що доказом порушення ПДР не може бути відеозапис з нагрудної камери поліцейського, якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність вчинюваних процесуальних дій (винесення постанови, складання протоколу).

Суд погоджується, що матеріали справи не містять безпосередніх доказів керування ОСОБА_1 автомобіля і вчинення ДТП. Однак враховуючи обставини, зафіксовані на боді-камерах поліцейських, враховуючи факт залишення останнім місця ДТП, та його поведінку і висловлювання після того, як останній повернувся до місця ДТП через 2 години після вчинення, погодився, що даний автомобіль його, він керував ним та він вчинив ДТП, погодився на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці вчинення ДТП.

При детальному дослідженні долученого до даної адміністративної DVD-диску з відеозаписами нагрудних реєстраторів поліцейських під назвою файлу - “130, 124 ОСОБА_2 26.07.1988” суддею встановлено, що дани запис складається з не послідовних по часу записів нагрудних боді-камер поліцейських (№ 475240,). При його перегляді встановлено наступне:

о 17:13 годині працівники поліції підїжджають до місця ДТП (зазначеного у постанові) та встановлюють, що стоїть пошкоджена внаслідок ДТП автівка Шкода Октавія А7 д.н.з. НОМЕР_2 та встановлюють, що машина відчинена, водій відсутній на місці ДТП, працівники поліції шукають водія біля траси, під естакадою;

0 18:49 годині інший автомобіль привозить гр. ОСОБА_1 (під керуванням ймовірно дружини останнього) до місця ДТП;

0 18:51 годині працівники поліції розпочинають підготовку газоаналізатору Alkotester «Drager» 7510 для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння на місці ДТП. При цьому водій ОСОБА_1 погодився на проведення огляду на місці, не заперечував результати продуття, не заявляв клопотання про проведення такого огляду в медичному закладі. Додатково вбачається, що водій сам зазначає, що він “я ж пив після ДТП” та встановлено результат “2.21 проміле, що в 11 раз перевищує норму” - зі слів поліцейського.

о 19:04 годині водій ОСОБА_1 підходить до працівників поліції та зазначає: “чого ви пишете, що я їхав п`яний, я не їхав п`яний”. Працівник поліції зазначає “так тоді тобі буде часть 4 протокола складена”. Водій ОСОБА_1 знову зазначає (19:04 година) “я їхав тверезий, я постійно їжджу тверезий”. Надалі іде діалог між поліцейським та ОСОБА_1 , в якому поліцейський зазначає “... так не треба було взагалі п`яним сюди приходить. Після ДТП - це четверта часть. В три рази хуже чим перша”, на що останній зазначає “...так мене підібрали на дорозі”.

Вказаний діалог дає судді можливість зрозуміти, що працівникам поліції було достеменно відомо, що щодо ОСОБА_1 в даній ситуації потрібно було складати протокол про притягнення останнього за ч. 4 ст. 130 КУпАП, про що і останньому було відомо, натомість склали протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, при цьому розуміючи, що час вчинення ДТП, який зазначений у протоколі є 16:30, а час перевірки водія ОСОБА_1 на перебування в стані алкогольного сп`яніння, 18:54 години, тобто більше ніж 2 години. Отже вказане може свідчити про порушення працівниками поліції пункту 9 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року.

В матеріалах справи також відсутні відомості про складення на водія ОСОБА_1 протоколу про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП - залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.

Натомість, суддя вважає, що доводи захисника ОСОБА_1 - адвоката Конюшка Д.Б.,спростовуються наступним.

Пункт 9 розділу ІІ вказаної вище Інструкції визначає, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Направлення на проведення огляду до КНТ “Броварська багатопрофільна лікарня”, яке наявне в матеріалах справи складено 07.04.2026 о 18:50 годині, тобто після прибуття ОСОБА_1 на місце вчинення ДТП та після встановлення його особи. Огляд на місці ДТП за допомогою газоаналізатору Alkotester «Drager» 7510 проведено о 18:54 годині. Отже, суддя вважає, що працівниками поліції не пропущено 2 години, після встановлення особи, на підготовку направлення.

Матеріали справи та записи з нагрудних боді-камер, досліджених суддею, не містять відомостей, що ОСОБА_1 не погодився з результатами проведеного огляду, хоча останній і відмовився від підписання та отримання протоколів про адміністративне правопорушення за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім наведеного слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений уповноваженою особою з дотриманням вимог ст. ст. 254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, будь-яких істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до нього. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 роз`яснені його процесуальні права та обов`язки, крім того дана обставина підтверджується дослідженим суддею записом з нагрудної боді-камери поліцейських.

Формальна констатація деяких порушень вимог щодо оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів, з урахуванням того, що ОСОБА_1 не оспорював сам факт події, дату, час та місце, які були зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, та за відсутності інших підстав, жодним чином не сприятиме досягненню мети адміністративного провадження і адміністративної відповідальності за вчинення протиправного діяння, але водночас призведе до порушення права на судовий розгляд протягом розумного строку, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Такий підхід був би проявом надмірного формалізму.

При дослідженні матеріалів справи, в тому числі при перегляді відеозаписів, порушень, крім наведених вище, з боку працівників поліції, які оформлювали адміністративний матеріал, не встановлено.

Тому, суд доходить висновку, що працівники поліції діяли в межах наданих їм повноважень.

Слід зазначити, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі (Рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'HalloranandFrancisv.theUnitedKingdom») від 29 червня 2007 року).

ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно з встановленими нормами чинного законодавства.

Будь-яких переконливих доводів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих дій та/або могли б бути підставами для закриття провадження в справі за відсутністю в діях вказаної особи складу адміністративного правопорушення, при розгляді даної справи судом не встановлено.

А відтак, вищевказані доводи, наведені адвокатом при наданні пояснень під час розгляду справи в цілому розцінюються судом як такі, що направлені на уникнення відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

При цьому, обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, на переконання суду відсутні.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 гривні.

Керуючись ст. ст. 38, 130, 247, 266, 283, 284, 294 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити йому стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.) на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, а в разі її оскарження з дня прийняття рішення апеляційною інстанцією.

Суддя В.Червонописький