Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №279/1345/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/1345/26

Провадження № 2/279/1471/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Пацко О.О., з секретарем судового засідання Зубковою І.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу №279/1345/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ ФК «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором №10072853 від 28.12.2023 року в розмірі 65075,00 гривень та понесені судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що 28.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 100072853, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 19000,00 грн. на умовах, визначених кредитним договором та відповідач зобов`язувалась повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у термін встановлений договором.

26.04.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ Фінансова компанія «Кредит- Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги № 107-МЛ/Т відповідно до умов якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України ТОВ ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 100072853 від 28.12.2023. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, внаслідок чого станом на дату звернення до суду з позовом заборгованість становить 65075,00 грн., з яких 19000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 44175,00 грн. заборгованість за відсотками та 1900,00 грн. заборгованість за комісією. Відповідачу було направлено Досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості, яка залишилася без реагування.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначив, що стороною позивача не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про укладення між відповідачем та позивачем кредитного договору та виникнення між ними будь-яких правовідносин. Кредитний договір не містить ознак його підписання як з боку відповідача із використанням одноразового ідентифікатора так і з боку ТОВ «Мілоан». Позивач стверджує, що кредитний договір було укладено в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Натомість в позові позивач не вказує, яким чином відповідачу була надана (надіслана) така пропозиція (оферта), і які істотні умови вона містила. Відповідач заперечує, що вона зареєструвалася в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача, створила в такій системі особистий кабінет, отримала пропозицію (оферту), отримала електронне повідомлення від кредитодавця із одноразовим ідентифікатором та використала його для підписання кредитного договору. Жодних доказів на підтвердження даних фактів позивачем суду не надано. Також позивачем не надано доказів ідентифікації відповідача. Отже, позивачем не доведено надання коштів за кредитним договором.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 28.12.2023 ОСОБА_1 заповнила анкету-заяву на кредит №100072853, у якій погоджена сума кредиту 19000 грн., валюта - гривня, строк кредиту 105 днів, комісія за надання кредиту становить 10,00% від суми кредиту, проценти за користування кредитом 4845,00 грн протягом пільгового періоду, проценти за користування кредитом 39330, 00 грн протягом поточного періоду, а також повідомила свої особисті дані. Цього ж дня між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №100072853, який підписаний останньою із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 667394 за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 19000,00 грн. на строк 105 днів, з 28.12.2023 – (дата кредиту),складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період 15 днів з 28.12.2023 по 12.01.2024. поточний період складає 90 днів, складається з завершення пільгового періоду і закінчується 11.04.2024. Комісія за надання кредиту 1900,00 грн., проценти за користування кредитом пільгового періоду 4845,00 грн., які нараховуються зі ставкою 1,70% а кожен день строку користування кредитом. Проценти за користування кредитом поточного періоду 39330,00 грн., які нараховуються зі ставкою 2,30 % за кожен деньстроку користування кредитом, що підтверджується копіями: анкети-заяви на кредит, договору про споживчий кредит, паспортом споживчого кредиту та довідкою про ідентифікацію.

ТОВ «Мілоан» виконало умови договору про споживчий кредит та перерахувало на рахунок № НОМЕР_1 отримувача ОСОБА_1 кошти в розмірі 19000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення 79505403 від 28.12.2023.

26.04.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги № 107-МЛ/Т, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило свої права вимоги, а ТОВ ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги за первинними договорами в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «Мілоан», визначеними в реєстрі боржників.

Відповідно до копії платіжного доручення №1402 від 26.04.2024 ТОВ ФК «Кредит-Капітал» здійснено оплату за відступлення права вимоги згідно Договору відступлення прав вимоги № 107-МЛ/Т від 26.04.2024 на загальну суму 1944279,09 грн.

ТОВ ФК «Кредит-Капітал» 04.02.2026 за вих.№ 23572903/1711 відповідачу направлено досудову вимогу про необхідність погашення заборгованості у розмірі 65075,00 грн.

Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів врегульовані Законом України «Про електронну комерцію».

Так, згідно з п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. (ч. 3, 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа, що закріплено в ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відповідно до витягу з реєстру боржників по договору відступлення прав вимог № 107-МЛ/Т від 26.04.2024 заборгованість відповідача за кредитним договором № 100072853 від 28.12.2023 складає 65075,00 грн., з яких: 19000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту; 44175,00 грн. заборгованість по відсотках та 1900,00 грн. - заборгованість за комісією.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність виникнення у позивача права вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №100072853 від 28.12.2023 року в частині тіла кредиту та відсотків.

Що стосується стягнення комісії у сумі 1900,00 грн, суд зазначає наступне.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Закон «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Відповідно до частини першої статті 11 Закону «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Необхідність внесення плати за обслуговування кредитної заборгованості передбачено в кредитному договорі. Переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредитної заборгованості та за які установою встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту, у договорі не зазначено.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 (касаційне провадження № 61?4202сво22) дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону.

Аналогічних висновків Верховний Суд доходив і раніше, наприклад в постановах № 363/1834/17 від 13.07.2022, № 496/3134/19 від 13.07.2022 тощо.

За вказаних обставин, вимога про стягнення комісії задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 133 ч. 1 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ст. 133 ч. 3 п. 1 ЦПК України).

Згідно ст. 137 ч. 2 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно ст. 137 ч. ч. 4, 5, 6 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В постанові Верховного Суду від 19.02.2020 (справ №755/9215/15-ц) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п. п. 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підставі викладеного, враховуючи те, що справа, що розглядалась, не є складною, в справі - невелика кількість письмових доказів (справа в одному томі), представник позивача не брав участь в судових засіданнях, суд вважає заявлений розмір витрат сторони позивача в розмірі 8000,00 є неспівмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами), тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 3000,00 грн. витрат на правничу допомогу, в стягненні решти витрат потрібно відмовити.

Згідно з ч.1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (97,08%).

Керуючись ст. ст.261,526, 530, 635, 1048, 1049, 1050, 1054,1082 ЦК України, ст. ст.10, 12,76,77,81,89,141,265,354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит – Капітал» заборгованість за кредитним договором №100072853 від 28.12.2023 у загальному розмірі 63175 (шістдесят три тисячі сто сімдесят п`ять) гривень, а також 2684 (дві тисячі п`ятсот вісімдесят чотири) гривні 65 копійок судового збору та 3000 (три тисячі) гривень витрат на правничу допомогу.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит – Капітал», місце знаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Строцького, буд. 1, 28 корпус, код ЄДРПОУ 35234263.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Пацко О.О.