Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №380/24600/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/24600/24 пров. № А/857/4778/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Глушка І.В., Затолочного В.С.,

за участі секретаря судового засідання Грищук В.Б.,

представник позивача: не з`явився,

представника відповідача: Ясницька В.Я.,

представник третьої особи: Донченко О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року у справі №380/24600/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Національний банк України про скасування повідомлення - рішення,

суддя в 1-й інстанції – Гулик А.Г.,

час ухвалення рішення – не зазначено,

місце ухвалення рішення –м. Львів,

дата складання повного тексту рішення – 15 грудня 2025 року,

В С Т А Н О В И В :

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області код ЄДРПОУ 43968090, місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул.Стрийська, 35, у якому позивач просила суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області № 36863/13-01-24-08 від 28.08.2024, №36865/13-01-24-08 від 28.08.2024, №36868/13-01-24-08 від 28.08.2024, №36871/13-01-24-08 від 28.08.2024.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 року по справі №380/24600/24, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень.

Головне управління ДПС у Львівській області не погоджується із прийнятим по справі судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, вважає його таким, що постановлене з порушенням вимог матеріального та процесуального права, має місце невідповідність висновків суду обставинам справи, зважаючи на наступне.

Зокрема Львівським оружним адміністративним судом при винесені оскаржуваного рішення не дотримано ст. 242 КАС України, згідно з якою рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції відмовився визнати інформацію НБУ та дії ДПС належними підставами для висновку про наявність доходу в позивача, спираючись на ідею, що лист НБУ надто «узагальнений» та не містить деталізації окремих транзакцій, і що контролюючий орган нібито не мав у момент перевірки банківських виписок із конкретними платежами.

У справі наявні документовані факти: отримання інформації від НБУ, надсилання запиту платникові (повідомлення від 14.06.2024), складання акту про ненадання документів від 26.07.2024 та відсутність у суді будь-яких первинних документів або реальних пояснень від позивача щодо походження коштів. Ці елементи утворюють разом доказову базу, яка обґрунтовує висновок ДПС про наявність доходу

Суд першої інстанції повністю проігнорував ту обставину, що позивач: не подала податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік; не надала жодних первинних документів на вимогу контролюючого органу; не надала суду жодного належного доказу, який би підтверджував, що отримані кошти не є доходом.

Як встановлено матеріалами справи, ГУ ДПС у Львівській області направляло позивачу письмове повідомлення з вимогою надати документи та пояснення щодо отриманих коштів, однак платник податків проігнорував зазначену вимогу, що зафіксовано актом про ненадання документів від 26.07.2024.

Відповідно до п.п. 14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю. Аналіз вищенаведених нормативно-правових актів вказує, що будь які кошти, які надходять фізичній особі на її картковий банківський рахунок є доходом, якщо особа не доведе що ці кошти не підпадають під виключення, які визначені ст.165 ПК України.

Апелянт просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.12.2025 року у справі №380/24600/24 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Національний банк України, надіслав відзив від 02.04.2026 року у якому заперечує висновки суду першої інстанції, що викладені у вказаному рішенні.

Зокрема, зазначає про те, що Національний банк за результатами нагляду за діяльністю банків та надавачів платіжних послуг, а також аналізу операцій клієнтів фізичних осіб, які використовують електронні платіжні засоби (далі – ЕПЗ), емітовані українськими банками, виявив значні обсяги операцій поповнення рахунків фізичних осіб (ЕПЗ яких використовувались у схемі здійснення платежів на користь осіб, які організовують, проводять азартні ігри без відповідної ліцензії), що суттєво перевищували заплановані обсяги операцій, зазначені в опитувальниках та даних про фінансовий стан таких фізичних осіб.

Національний банк в межах своїх функцій та повноважень, керуючись частиною п`ятою статті 622 Закону про банки, надіслав лист від 20.03.2024 №24-0006/21625/БТ на адресу Державної податкової служби України. У додатку до цього листа міститься зведена інформація, отримана від банків в ході здійснення безвиїзного банківського нагляду, про обсяги видаткових та прибуткових операцій за 2023 рік за рахунками, що належать фізичним особам, стосовно яких виявлено дані про використання їх ЕПЗ у схемі здійснення платежів на користь осіб, у тому числі за рахунками, що належать позивачу. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий адміністративний суд виходив із того, що висновки відповідача ґрунтуються виключно на формально проведеній невиїзній перевірці без будь-якого з`ясування всіх фактичних обставин, виявлених порушень, які формовані на підставі листа ДПС України №8651/7/99-01-24 01-02-07 від 26.03.2024 та інформації Національного банку зазначеній в листі № 24 0006/21625/БТ від 20.03.2024, які своєю чергою не належать до первинних документів, що є не відповідає дійсним обставинам справи.

Висновки, що викладені у відзиві стосуються матеріалів справи №380/24600/24, та просить врахувати викладені в ньому доводи під час розгляду апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.12.2025.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78, статті 79, пункту 82.2 статті 82 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (надалі за текстом - ПК України) та наказу ГУ ДПС у Львівській області №3202-ПП від 13.06.2024 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 », головним державним інспектором відділу планових перевірок оподаткування фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Львівській області Василишиним Андрієм Михайловичем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка платника податку - фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів за період з 01.01.2023 по 31.12.2023.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 26.07.2024 № 31550/13-01-24-08-03/3744705687 (надалі за текстом – Акт перевірки), у якому зазначено, що позивач вчинив такі порушення:

- пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 п. «в» п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 ПК України від 02.12.2010 року № 2755 IV із змінами та доповненнями встановлено не подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік;

- п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.1. п. 164.1 ст. 164, пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 ПК України від 02.12.2010 року № 2755 IV із змінами та доповненнями донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2023 рік на загальну суму 694 761,66 грн;

- пп. 1.2, пп. 1.3, пп. 1.5, пп. 1.6. п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Закону України від 28.12.2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» в результаті чого донараховано військового збору за 2023 рік на загальну суму 57896,81 грн;

- п. 44.1, п. 44.3, п. 44.5, п. 44.6 ст. 44 ПК України від 02.12.2010 року № 2755 IV із змінами та доповненнями, за незабезпечення зберігання документів та ненадання посадовим особам, які проводять перевірку документів, про що складено відповідний акт.

На підставі Акту перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення, а саме:

- № 36863/13-01-24-08 від 28.08.2024 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 868452,08грн, з яких 694 761,66 грн сума податкового зобов`язання (основного платежу) та 173690,42грн штрафних (фінансових) санкцій;

№ 36865/13-01-24-08 від 28.08.2024 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір на загальну суму 72 371,01 грн, з них 57 896,81 грн - основного платежу та 14474,20 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 36868/13-01-24-08 від 28.08.2024 про застосування штрафних санкцій в розмірі 340,00 грн.

- № 36871/13-01-24-08 від 28.08.2024 за платежем адміністративні штрафи та інші санкції у сумі 1020,00 грн.

Не погоджуючись із згаданими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що на момент проведення перевірки та складання Акта від 26.07.2024 відповідач не володів та не мав інформації про обсяги видаткових і прибуткових операцій фізичних осіб за 2023 рік із зазначенням ПІБ та РНОКПП таких осіб, номерів рахунків та банків, у яких відкриті рахунки, оскільки таку інформацію отримав лише 09.08.2024.

На думку суду першої інстанції, встановлені обставини свідчать про те, що відповідач під час проведення перевірки не встановив здійснення позивачем підприємницької (господарської) діяльності, не з`ясував осіб, які здійснювали перекази коштів, а також не дослідив характер їх взаємовідносинах на предмет реалізації та оплати певних товарів (послуг); не перевірив можливу сплату ПДФО в момент нарахування грошових коштів тими особами, від яких вони надійшли (податковими агентами).

Суд першої інстанції зазначив про те, що висновки відповідача ґрунтуються виключно на формально проведеній невиїзній перевірці без будь-якого з`ясування всіх фактичних обставин, виявлених порушень, які сформовані на підставі листа ДПС України № 8651/7/99-01-24-01-02-07 від 26.03.2024 та інформації НБУ, зазначеній в листі № 24-0006/21625/БТ від 20.03.2024, які, у свою чергу, не належать до первинних документів.

З вказаних підстав, суд першої інстанції вважав, що відповідач не надав належну правову оцінку джерелу походження коштів, що є визначальним у спірних правовідносинах.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками та зазначає про наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1. статті 1 ПК України).

Із змісту підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України вбачається, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України або постійними представництвами нерезидентів в Україні;

б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;

в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;

г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;

ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;

д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);

е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;

є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;

ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю;

з) доходів від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів;

и) прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи);

і) прибутків нерезидентів від відчуження акцій, корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи - резидента України, за умови що у будь-який час впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість таких акцій, корпоративних прав на 50 і більше відсотків утворювалася за рахунок нерухомого майна, що розташовано в Україні та належить такій юридичній особі - резиденту України або використовується такою юридичною особою - резидентом України на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізингу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно з підпунктом 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 згаданої статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 згаданого Кодексу.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 згаданого Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 згаданого Кодексу.

Підпунктом 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 ПК України передбачено, що загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 згаданого Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 згаданого Кодексу.

Згідно підпунктом 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: інші доходи, крім зазначених у статті 165 згаданого Кодексу.

Відповідно до пункту 167.1 статті 167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 згаданої статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 179.1 статті 179 ПК України передбачено, що платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до згаданого Кодексу.

Фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Сума податкових зобов`язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом. (пункт 179.7 статті 179 ПК України)

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 згаданого Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 згаданого Кодексу.

Також доходи, визначені статтею 163 ПК України, є об`єктом оподаткування військовим збором (пп.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України), зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Ставка військового збору протягом обревізованого періоду становила 1,5 відсотка об`єкта оподаткування, визначеного пп.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України (пп.1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (далі - податкова декларація) визначено статтею 79 ПК України, згідно з пунктом 179.1 якої платник податку зобов`язаний подавати податкову декларацію відповідно до згаданого Кодексу.

При цьому, сума податкового зобов`язання, зазначена в декларації, самостійно сплачується платником податку до 01 серпня року, що настає за звітним (п.179.7 ст.179 ПК України).

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (далі - податкова декларація) визначено статтею 179 ПК України, згідно з пунктом 79.1 якої платник податку зобов`язаний подавати податкову декларацію відповідно до згаданого Кодексу.

При цьому, сума податкового зобов`язання, зазначена в декларації, самостійно сплачується платником податку до 01 серпня року, що настає за звітним (пункт 179.7 статті 179 ПК України).

Як встановлено матеріалами справи за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 року платник фізична особа ОСОБА_1 згідно з наданою інформацією отримала дохід у вигляді інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПК України в розмірі 3 859 787,00 грн.

Відповідно до листа ДПС України за № 8651/7/99-00-24-01-02-07 від 26.03.2024 року надано інформацію Національного банку України лист від 20.03.2024 №24 0006/21625/БТ, щодо зазначених обсягів переказів між рахунками фізичних осіб із використанням реквізитів ЕПЗ (р2р – платежів) у 2023 році.

За результатами виконання наглядових функцій установлено, що: для поповнення рахунків гравці на вебсайтах для азартних ігор, що діють без відповідної ліцензії, використовувалися перекази між рахункам фізичних осіб з використання реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) за схемою, де: гравець під час реєстрації на вебсайті отримував реквізити ЕПЗ іншої фізичної особи та переказував кошти цій фізичній особі; після вищезазначеного переказу рахунок гравця на сайті для азартних ігор поповнювався, і він далі виконував ставки та використовував послуги казино; кошти, що надходили за реквізитами ЕПЗ, наданими на вебсайті, переказувалися на інші рахунки фізичних осіб та знімались готівкою.

За період з 01.01.2023 по 31.12.2023 року платник податків-фізична особа ОСОБА_1 згідно наданої інформації отримала дохід у вигляді - інші доходи, крім зазначених у статті 165 Податкового кодексу України в розмірі 3859787,00 грн.

Відповідно до наказу ГУ ДПС у Львівській області від 13.06.2024 року № 3202-ПП «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 )» проводилася документальна позапланова невиїзна перевірка, вищевказаний наказ та письмове повідомлення від 14.06.2024р. № 487/13-01-24-08-08 у якому було зазначено: «що відповідно до п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, слід починаючи із зазначеного терміну, забезпечити надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема первинні та інші документи, які підтверджують отримання доходів і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС».

Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки наказ і повідомлення надіслано поштою з повідомленням про вручення 14.06.2024р. на зареєстровану податкову адресу, а саме: АДРЕСА_2 . Платник податків-фізична особа ОСОБА_1 згідно вищезазначеного повідомлення не надав до перевірки жодних первинних документів, які б підтверджували отримані доходи, чим порушено п.44.1, п.44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, за незабезпечення зберігання документів та ненадання посадовим особам, які проводять перевірку документів, про що складено відповідний акт від 26.07.2024 року.

Також, платник податків-фізична особа ОСОБА_1 податкову декларацію про майновий стан і доходи до ГУ ДПС у Львівській області за 2023 рік не подала, в тому числі отриманий дохід за 2023 рік у вигляді доходів від переказу між рахунками фізичних осіб з використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) не декларувала, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір не нараховувала та не сплатила.

Згідно пп.14.1.55 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України - дохід, отриманий з джерел за межами України, - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам

Згідно п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Розрахунок податку на доходи фізичних осіб за 2023 рік: 3859787,00*18% = 694761,66 грн. Всього донараховано податку на доходи фізичних осіб за 2023 рік на загальну суму 694761,66 грн.

Платником податків не спростовано фактів недекларування вищезазначених доходів.

Матеріали справи не містять доказів, яка спростовують обставини, що звільняють позивача від фінансової відповідальності відповідно до ст. 109 Податкового кодексу.

Водночас Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон № 71), який набрав чинності з 01.01.2015, оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України (пункт 161 підрозділ 10 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ). Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього ПКУ (підпункт 1.1 пункт 161 підрозділу 10 ПКУ), а саме:- фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;- фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; - податковий агент.

Ставка збору складає 1,5 відсотка об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту (підпункт 1.3 пункт 161 підрозділу 10 розділу XX ПКУ). Відповідно до підпункту 1.4 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 ПКУ, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Зокрема, підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПКУ передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов`язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок. Підпунктом 1.5 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ передбачено, що відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету згідно зі статті 171 ПКУ з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника; з інших доходів є податковий агент – для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; платник – для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов`язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) збору до бюджету.

Платник податку фізична особа ОСОБА_1 за 2023 рік отримала доходів від переказу між рахунками фізичних осіб з використанням реквізитів ЕПЗ (р2р-платежі) на загальну суму 3859787,00 грн. в результаті чого занизила податок на доходи фізичних осіб та занизила військовий збір за 2023 рік на загальну суму 57896,81 грн. (3859787,00*1,5% = 57896,81 грн.)

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до помилкового вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заявленого позову, з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.2 ч.1 ст.315, п.п.1, 4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року у справі №380/24600/24 – скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Національний банк України про визнання протиправними та скасування рішень – відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк

судді І. В. Глушко

В. С. Затолочний

Повне судове рішення складено 22.05.26