Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №278/1104/26 — Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/1104/26

Номер провадження 3/278/627/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2026 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Мокрецький В.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції №1 Житомирського районного управління поліції №1 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, мешканки АДРЕСА_1 , непрацюючої, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Другого березня 2026 року о 16 годині 23 хвилини ОСОБА_1 по вул. Житомирській, 10 у с. Гадзинка, Житомирського району у порушення п. 2.9 «а» ПДР, керувала автомобілем «ВАЗ 2109», номерний знак НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння.

Порушниця, будучи повідомлена про дату слухання справи під час складання адміністративного протоколу, до суду не з`явилась, із заявою про відкладення розгляду справи не зверталась, суд вважає, що в останньої було достатньо часу для висловлення своєї правової позиції щодо даного правопорушення, а тому розглядає справу без її участі, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 268 КУпАП.

Адвокат Халупко С.В. просив закрити провадження у справі, оскільки під час освідування не було залучено двох свідків; відсутні докази щодо керування ОСОБА_1 автомобілем «ВАЗ 2109» за вказаних у протоколі обставин, а наявний у справі відеозапис керування скопійований з месенджера «WhatsApp», тому є недопустимим доказом.

Відповідно до п. 2.9 а) ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з п. 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України №1452/735 від 09.11.2015, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого вбачається, що порушниця погодилась пройти освідування на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager Alcotest», який показав позитивну пробу 1,47 %, вказане узгоджується з актом огляду з використанням спеціальних технічних засобів, який підтверджує проходження порушницею освідування на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та згоду з результатами.

Окрім того, факт керування порушницею за вказаних у протоколі обставин доводиться відеозаписом з реєстратора. На доданому відеозаписі зафіксовано, що саме ОСОБА_1 за вказаних у протоколі обставин керувала автомобілем «ВАЗ 2109», а також постановою серії ЕНА №6753959 від 02.03.2026 про накладення на неї штрафу за керування автомобілем без полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно з «Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 №1026, органи та підрозділи поліції у своїй діяльності використовують технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.

Своєю чергою, реєстрація факту керування ОСОБА_1 за вказаних у протоколі обставин на відеореєстратор зі службового автомобіля не заборонена згаданою Інструкцією, а тому даний відеозапис, відповідно до ст. 251 КУпАП, є належним доказом винуватості останньої. Така позиція суду узгоджується з практикою ВС, яка викладена у постанові від 19.08.2021 у справі №756/8124/19, де вказано, що до документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених ч. 1 ст. 99 КПК України, можуть належати, зокрема, й матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні).

Таким чином, поліціянт мав право здійснювати фіксацію руху автомобіля «ВАЗ 2109» не лише за допомогою нагрудної камери.

Відтак наявний у матеріалах справи відеозапис з реєстратора «70mai» суд вважає належним та допустимим доказом.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

У даному випадку, процедура проведення освідування, складання адміністративних матеріалів, а також розгляду поліцейським справи щодо порушення ОСОБА_1 інших правил дорожнього руху фіксувалась на технічні засоби, а відтак не потребувала залучення свідків.

З огляду на викладене, ґрунтуючись на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, суд дійшов до переконання, що у діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за керування особою транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, ступінь її вини та призначає їй адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити їй адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн 60 коп. судового збору.

Строк пред`явлення до примусового виконання в межах трьох місяців.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд протягом 10 днів з моменту винесення.

Копію даної постанови протягом трьох днів направити особі, щодо якої її винесено.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП).

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, визначений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом.

Суддя: