Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №274/4370/25 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/4370/25 Провадження № 2/0274/419/26

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.26 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі – Суд), за участю секретарів судового засідання Руденченко В.С., Ніколайчук О.І.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовомОСОБА_1 , представником якої є ОСОБА_2 ,

доБердичівської міської ради Житомирської області, представником якої є Окунь О.М., ,

провизнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася з позовом, у якому просить визнати за нею право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що вона є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину, попереднього власника квартири – ОСОБА_3 , яка є її матір`ю та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на квартиру вона не може отримати відповідне свідоцтво про право на спадщину та оформити право власності.

Бердичівська міська рада Житомирської області своєї позиції щодо предмета спору у порядку, встановленому нормами Цивільного процесуального кодексу України, не повідомила, від неї надійшли заяви, у яких вона просить проводити розгляд справи за відсутності представника та прийняти законне і обґрунтоване рішення на підставі належних, достатніх, достовірних всебічно досліджених доказів.

Судом з`ясовано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_1 – ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом від 23.03.1981 р. про народження та свідоцтвом від 10.10.2015 р. про смерть (а. с. 11, 9).

Тобто, зважаючи на статті 1216 – 1218, 1222, 1223, 1258 та 1261 Цивільного кодексу України, ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_3 першої черги за законом.

З довідки від 27.12.2024 р. та постанови від 10.09.2024 р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Бердичівської державної нотаріальної контори Денисенко Г.А. вбачається, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 , який прийняв спадщину (а. с. 51, 8).

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Таким чином до ОСОБА_1 перейшли права та обов`язки (спадщина) ОСОБА_3 , у тому числі – права власності останньої.

Однак ОСОБА_1 постановою від 10.09.2024 р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Бердичівської державної нотаріальної контори Денисенко Г.А. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку відсутністю документа, який би посвідчував право власності спадкодавця на цю квартиру (а. с. 12).

З довідки від 01.04.2016 р., виданої Комунальним підприємством "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації", випливає, що станом на 31.12.2012 р. право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , не зареєстровано (а. с. 15).

З інформації від 24.06.2025 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що станом на 24.06.2025 р. право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , не зареєстровано (а. с. 16).

ОСОБА_4 як члену житлово-будівельного кооперативу Виконавчим комітетом Бердичівської міської Ради депутатів трудящих Житомирської області видано ордер від 13.01.1977 р. № 64 на право зайняття однієї кімнати в окремій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 13).

З технічного паспорту, виготовленого 19.05.2025 р. на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , випливає, що до її складу входить, зокрема, лише одна кімната (а. с. 17 – 20), тобто ОСОБА_4 було видано ордер на право зайняття усієї квартири.

ОСОБА_4 24.01.1978 р. уклала шлюб з ОСОБА_5 , після чого їй було присвоєно прізвище ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом від 24.01.1978 р. про укладення шлюбу (а. с. 10).

З рішення від 05.05.1999 р. № 285 Виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області та листа від 19.12.2016 р. Управління статистики у м. Бердичеві Головного управління статистики у Житомирській області, статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Радуга", затвердженого 20.11.1998 р., статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Радуга – 43", затвердженого 27.11.2016 р., випливає, що 22.01.1976 р. було створено (зареєстровано) Житлово-будівельний кооператив "Радуга", який у 1999 р. було перереєстровано в Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Радуга", яке у подальшому було перереєстровано в Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Радуга – 43", місцезнаходження (адреса) яких Житомирська область, м. Бердичів, вул. Святослава Хороброго (попередня назва – вул. Раскової), 43 (а. с. 102 – 122, 124, 125).

Таким чином житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , з моменту його побудови та орієнтовно до 1999 р. належав житлово-будівельному кооперативу (входив до фонду житлово-будівельних кооперативів), а ОСОБА_3 була членом цього житлово-будівельного кооперативу.

З довідки від 01.03.2016 р. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Радуга – 43" та заяви від 21.05.2026 р. голови Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Радуга – 43" вбачається, що перший внесок за квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 сплатила у 1977 р., а останній – у 1992 р. (а. с. 14, 100, 101).

З наведеного випливає, що ОСОБА_3 у 1992 р. сплатила останній внесок за квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , тобто повністю внесла пайовий внесок за квартиру.

Згідно з до частиною першою статті 15 Закону України "Про власність", який був чинним на момент внесення (сплати) ОСОБА_3 останнього пайового внеску за квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Таким чином у 1992 р. ОСОБА_3 набула право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , проте до дня своєї смерті це право не оформила (документа, який би посвідчував її право власності на цю квартиру не отримала та права власності на неї не зареєструвала).

Як вказувалось вище, у зв`язку з відсутністю документа, який би посвідчував право власності ОСОБА_3 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , будучи єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 за законом, який прийняв спадщину (до якого перейшли права та обов`язки ОСОБА_3 щодо цієї квартири), не може отримати відповідне свідоцтво про право на спадщину, що, в свою чергу, перешкоджає оформленню права власності на квартиру.

Частиною першою статті 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 як спадкоємець за законом, який прийняв спадщину, набула право власності на майно – квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Зважаючи на наведене, Суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 258, 259, 263 – 265 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Бердичівської міської ради Житомирської області (Житомирська область, м. Бердичів, пл. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 13576960) задовольнити.

2. Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Корбут