Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №274/1650/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/1650/26

Провадження № 2/0274/1869/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"21" травня 2026 р. м. Бердичів

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючого судді Хуторної І. Ю.,

за участі секретаря Айрапетян А. А.,

розглянувши в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Семенівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в :

05.03.2026 ОСОБА_1 , в особі адвоката Григоришиної В. В., звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок номер АДРЕСА_1 , загальною площею 68,6 кв. м., житловою площею 11,6 кв. м., із господарськими спорудами: а1 – веранда, Б – погріб, №1 – криниця, в порядку спадкування за законом після смерті тітки (з боку батька) – ОСОБА_2 , 1928 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стислий виклад доводів позову

Позовна заява ОСОБА_1 обґрунтована тим, що він є спадкоємцем за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 тітки ОСОБА_2 .

Після смерті тільки відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Позивач спадщину прийняв, проте у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на цей житловий будинок за спадкодавцем нотаріус йому відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. В інший спосіб позивач не має можливості оформити спадщину.

Позиція відповідача

Відзив на позовну заяву від Семенівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області не надходив.

Заяви, клопотання, процесуальні дії

Ухвалою судді від 09.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне провадження, у нотаріуса витребувано спадкову справу.

Ухвалою суду від 23.04.2026 закрито підготовче провадження.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не прибули.

Представник позивачки, адвокат Григоришина В.В. до суду направила заяву, в якій просить проводити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

У зв`язку із неявкою в судове учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального пристрою не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , яка була рідною тіткою ОСОБА_3 по лінії батька, що підтверджується свідоцтвом про смерть та рішенням суду у справі № 274/1895/14-ц (а.с. 11, 12-13).

Батько позивача - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 15, 16).

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23.06.2014 у справі № 274/2778/14-ц ОСОБА_3 визначено додатковий строк для прийняття спадщини після ОСОБА_2 тривалістю два місяці з дня набрання рішенням законної сили (а.с. 44).

Із матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_2 вбачається, що єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину, є позивач, який 04.09.2014 подав заяву про прийняття спадщини (а.с. 46, зворот).

Постановою державного нотаріуса Бердичівської державної нотаріальної контори № 119/02-31 від 11.02.2026 ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав відсутності документа, що посвідчує право власності спадкодавця на житловий будинок АДРЕСА_2 (а.с. 49).

Згідно з витягом із погосподарської книги від 11.12.2025, виданим старостою Терехівського старостинського округу Мамчур Т., головою домогосподарства житлового будинку АДРЕСА_2 , значиться ОСОБА_2 (а.с. 18).

Із довідки, виданої КП «Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради від 28.01.2026, вбачається, що право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстровано, а правовстановлюючі документи у БТІ відсутні та не оформлялися (а.с. 19).

На вказане домоволодіння виготовлено технічний паспорт, з якого вбачається, що житловий будинок літ. «А» 1917 року побудови має загальну площу 68,6 кв. м, житлову площу 11,6 кв. м. До будинку належать господарські споруди: а1 - веранда, Б - погріб, № 1 - огорожа (а.с. 21-26).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформованої 04.03.2026, право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 , не зареєстровано (а.с. 20).

Згідно з інформаційною довідкою про оціночну вартість майна, вартість житлового будинку АДРЕСА_2 , становить 144 344 грн (а.с. 26).

Застосовані норми права, позиція суду

Відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права чи інтересу.

Згідно з частиною 2 статті 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

У частині 1 статті 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом.

Стаття 1216 ЦК України передбачає, що спадкування - це перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

За положеннями ст. 1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно із ст. 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Відповідно до частин 3, 4 статті 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у по господарських книгах. Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п.4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у по господарських книгах (п. 20 Інструкції).Відповідно до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. №1127, для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, господарські будівлі і споруди, прибудови до них, що були завершені будівництвом до 5 серпня 1992 року, подаються технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту адреси.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції станом на 01.01.2013), речові права на нерухомість, що виникли до цієї дати, визнаються дійсними за наявності, якщо реєстрації таких прав відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення та на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Будь-які дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації, можуть вчинятися лише за умови реєстрації таких прав, крім випадків, коли вони виникли до 01.01.2013 і визнаються дійсними відповідно до цього Закону.

Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави дійти висновку, що для об`єктів, збудованих до 5 серпня 1992 року, закон не передбачав процедури введення в експлуатацію при оформленні права власності. Таким документом є технічний паспорт.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10.10.2018 у справі №557/1209/16-ц.

Оскільки спірний будинок збудовано до 1992 року, згідно з погосподарським обліком будинок значився за спадкодавицею ОСОБА_2 , суд дійшов висновку, що остання набула права власності на спірний будинок відповідно до порядку, що діяв на момент його виникнення, і будинок увійшов до спадкової маси.

У зв`язку з тим, що позивач позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину у нотаріуса, за ним слід визнати право власності на спірний житловий будинок та належні до нього господарські будівлі та споруди.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач не просив стягувати судові витрати, та зважаючи, що спір не виник внаслідок протиправних дій відповідача, суд витрати позивача по сплаті судового збору залишає за ним.

Керуючись статтями 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок номер АДРЕСА_1 , загальною площею 68,6 кв. м., житловою площею 11,6 кв. м., із господарськими спорудами: а1 - веранда, Б - погріб, №1 - криниця, в порядку спадкування за законом після тітки - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;

Відповідач - Семенівська сільська рада Бердичівського району, місцезнаходження за адресою: с. Семенівка, Бердичівського району, вул. Героїв Ммайдану, 4, код ЄДРПОУ 04345463.

Суддя І. Ю. Хуторна