Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №274/3180/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа 274/3180/26

Провадження 3/0274/659/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.05.2026 м.Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Хоцька Л.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Бердичівського РВП ГУ НП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацюючої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , без місця реєстрації,

за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №291655, ОСОБА_1 30 квітня 2026 року о 10 год. 00 хв. в АДРЕСА_2 , у приміщенні старостинського округу грубо порушувала громадський порядок і спокій, а саме: висловлювалася нецензурними словами на адресу гр. ОСОБА_2 та розпилила перцевий балончик в обличчя гр. ОСОБА_2 , чим вчинила дрібне хуліганство.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала та суду пояснила, що тривалий час вона має неприязні відносини зі старостою села ОСОБА_2 30.04.2026 вона прийшла до сільської ради, щоб поговорити з ОСОБА_2 , оскільки остання приходила з комісією до домоволодіння, де вона проживає разом з матір`ю, коли їх не було вдома. Крім того, її обурило, що ОСОБА_2 спілкується з її колишнім чоловіком. Вона почала голосно говорити, на що ОСОБА_2 сказала: "Закрий рота і вийди з сільської ради". Балончика вона при собі не мала та не використовувала його. До сільської ради вона прийшла близько 09:40 год. і перебувала там до 10:00 год. Нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 не висловлювалася. Мороз ОСОБА_3 погрожувала їй.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що вона є старостою Мирославського старостинського округу. 30.04.2026 близько 10:00 год. до неї в кабінет прийшла ОСОБА_4 обговорити питання стосовно комісії, яка виїжджала до них за скаргою людей села. ОСОБА_4 почала кричати та погрожувати, на що вона попросила її вийти з кабінету. При даному конфлікті була присутня директор дитячого садочка ОСОБА_5 . Після чого ОСОБА_4 бризнула балончиком їй в обличчя та на груди.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що 30.04.2026 вона знаходилася в кабінеті ОСОБА_2 у робочих справах. До кабінету зайшла ОСОБА_4 , яка спочатку говорила спокійно, а тоді перейшла на нецензурну лайку. Вона намагалася заспокоїти ОСОБА_6 . Тоді ОСОБА_7 запропонувала ОСОБА_8 покинути приміщення через те, що вона нецензурно висловлювалася. ОСОБА_4 йшла до виходу першою, за нею — ОСОБА_7 , а вона — за ними. Вона побачила, як ОСОБА_4 розвернулася, а ОСОБА_7 закрила обличчя і крикнула. Вона підійшла до ОСОБА_7 , і та їй повідомила, що ОСОБА_4 чимось їй бризнула в обличчя. Потім ОСОБА_4 зізналася, що у неї був балончик. Конфлікти з ОСОБА_1 бувають часто, вона приходить до сільської ради, телефонує навіть серед ночі.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілої та свідка, дослідивши матеріали справи, суд доходить такого висновку.

Відповідно до ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян.

Верховний Суд України у постанові від 4 жовтня 2012 року (справа № 5-17 кс12) сформулював правову позицію, відповідно до якої громадський порядок слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров`я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного тощо.

Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.

Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов`язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, доводиться:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №291655 від 30.04.2026. Протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 30.04.2026;

- довідкою Мирославської лікарської амбулаторії від 30.04.2026;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 30.04.2026;

Із дослідженого у судовому засіданні відеозапису з бодікамери працівників Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області, вбачається, що ОСОБА_1 на запитання працівника поліції "навіщо бризкала балончиком?", відповіла: "вона мене виганяла з сільської ради", "балончик викинула".

Таким чином, аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності повністю та об`єктивно знайшла своє підтвердження в ході судового засідання. Доказів, які б спростовували вищевикладені обставини, суду не надано.

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушниці, ступінь її вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність правопорушниці, згідно ст.ст.34, 35 КУпАП, суд не вбачає.

На підставі вищевказаного, суд вважає, що на правопорушницю ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу, в межах санкції, передбаченої ст. 173 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись статтями 23, 24, 40-1, 245, 251, 280, 283, 284, ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», суд

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п`ятдесят одна) гривня.

Роз`яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Суддя: Л.М. Хоцька