Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №274/6322/25 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/6322/25

Провадження № 2/0274/712/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"20" травня 2026 р. м. Бердичів

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючого судді - Хуторної І.Ю.,

з участю секретаря Айрапетян А.А.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 до Бердичівської міської ради Житомирської області про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

10.09.2025 ОСОБА_1 в особі законного представника ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, що залишилось після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позовна заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивачки ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 набув право власності на зазначене майно у порядку приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», однак за життя не здійснив державну реєстрацію права власності на нього у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Позивачка є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька, інших спадкоємців за законом та заповітом немає. Після відкриття спадщини вона звернулася до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину, однак постановою нотаріуса від 08.04.2025 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю державної реєстрації права власності спадкодавця на спадкове майно.

Позивачка фактично прийняла спадщину після смерті батька, оскільки проживала разом із ним та після його смерті користується спадковим майном.

Посилаючись на викладені обставини, позивачка просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 .

Відзив на позовну заяву не надходив.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 10.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 25.11.2025 витребувано матеріали спадкової справи до майна ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 19.02.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні законний представник неповнолітньої позивачки ОСОБА_4 - ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Пояснила, що після смерті чоловіка, ОСОБА_3 , який був власником 1/3 частки спірної квартири, вона відмовилася від прийняття спадщини на користь дочки ОСОБА_1 . Також зазначила, що батьки померлого чоловіка також прийняли спадщину. Наразі вони померли та після їх смерті спадщину прийняла позивачка, яка у подальшому має намір оформити спадкові права на решту частки квартири.

Представник відповідача ОСОБА_5 у судовому засідання щодо вирішення спору поклався на розсуд суду. Оскільки спадкодавець та інші співвласники квартири не зареєструвати у свій час право власності на квартиру, ця квартира значиться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на праві комунальної власності міста.

Фактичні обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , 1975 року народження, який проживав за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 10 квітня 2015 року (а.с. 14, 51, зворот)

Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочкою померлого та спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 13).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 .

Право власності на зазначену частину квартири ОСОБА_3 набув у порядку приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 16.02.2009 року, виданим на підставі розпорядження № 19837.

Разом з тим, спадкодавець за життя не здійснив державну реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно (а.с. 17).

Із матеріалів спадкової справи до майна ОСОБА_3 вбачається, що спадкоємцями за законом, які прийняли спадщину є позивачка та батьки ОСОБА_6 – ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які на день смерті спадкодавця проживали спільно. Дружина ОСОБА_3 – ОСОБА_9 від спадщини відмовилася на користь дочки ОСОБА_1 (а.с. 47-57).

Постановою державного нотаріуса від 08.04.2025 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , у 2/4 частках у зв`язку з відсутністю державної реєстрації права власності спадкодавця на спадкове майно (а.с 58).

Згідно із інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності - квартира АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 24.12.2007 на праві комунальної власності належить Бердичівській міській раді (а.с. 16).

Із матеріалів приватизаційної справи вбачається, що на підставі заяви ОСОБА_7 , довідки про склад сім`ї, йому в складі сім`ї із 3 осіб передано квартиру АДРЕСА_1 у спільну власність.

Норми права, які застосовані судом, висновки суду

Статтею 1216 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статею 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Спадкоємцями першої черги є діти, дружина та батьки померлого (ст. 1261 ЦК України).

Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (ч. 2 ст. 1274 ЦК України).

Судом встановлено, що право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 набув у порядку приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 16.02.2009 року, виданим на підставі розпорядження № 19837.

Тобто спадкодавець за життя набув право власності на спірне нерухоме майно в установленому законом порядку.

У п. 4.17. Постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі 911/3594/17 зазначено, що, що реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи.

Суд враховує, що на момент набуття ОСОБА_3 права власності на частку квартири правовстановлюючим документом було свідоцтво про право власності на житло, видане органом приватизації. Таким чином, право власності спадкодавця виникло з моменту приватизації житла та видачі відповідного свідоцтва.

Нездійснення спадкодавцем державної реєстрації права власності на нерухоме майно не позбавляє спадкоємців права на спадкування такого майна та не може бути підставою для втрати права власності, набутого у встановленому законом порядку.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняли позивачка ОСОБА_1 та батьки спадкодавця - ОСОБА_7 і ОСОБА_10 , які проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Дружина спадкодавця ОСОБА_4 відмовилася від прийняття спадщини на користь дочки.

Таким чином, спадкове майно підлягало розподілу між трьома спадкоємцями першої черги, які прийняли спадщину та з урахуванням відмови матері від спадщини, позивачка набула права на 2/4 частини спадкового майна.

Враховуючи, що до складу спадщини входить 1/3 частка квартири, частка позивачки у спадковому майні з урахуванням відмови матері від спадщини на її користь становить 1/6 частину квартири.

За таких обставин суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом на 1/6 частку квартири АДРЕСА_1 . У решті позову суд відмовляє.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник не внаслідок порушення закону відповідачем, та зважаючи, що законний представник позивачки просить не компенсувати їй судові витрати, суд залишає судові витрати за позивачкою.

Керуючись статтями 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення.

Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивачка - ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач - Бердичівська міська рада Житомирської області, місцезнаходження за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, пл. Центральна, 1, ЄДРПОУ 04053602.

Суддя І.Ю. Хуторна