Вирок від 19 травня 2026 р. у справі №294/1032/20 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 294/1032/20

Провадження №1-кп/0274/292/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2026 м.Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

представника потерпілої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12020060320000165 від 24.06.2020 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чуднів Житомирської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, непрацюючого, неодруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, -

в с т а н о в и в :

Так, 19 червня 2020 року близько 16 год. 30 хв. ОСОБА_4 , знаходячись на прилеглій території до житлового будинку АДРЕСА_3 , де вчинив сварку із своєю донькою ОСОБА_6 , під час якої у нього виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння їй тілесних ушкоджень.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, у вказаний день, час та місці, ОСОБА_4 взяв до рук металеві граблі з дерев`яним держаком та кинув їх з усієї сили у бік ОСОБА_6 , внаслідок чого металеві граблі потрапили у тім`яну частину голови останньої і заподіяли ОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я у вигляді рани голови.

Вказаними діями ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 125 КК України, яке виразилось в спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю та в судовому засіданні надав показання, які повністю збігаються із фабулою пред`явленого обвинувачення. Донька проживає разом з ним та перебуває на його утриманні, відносини між ними теплі. Просив суворо його не карати.

Суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів у справі щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з`ясувавши, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та немає сумнівів у добровільності їх позиції.

Обвинуваченому ОСОБА_6 роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, не заперечували всі учасники судового провадження, погодившись на дослідження лише даних, що характеризують особу обвинуваченого, долі речових доказів та процесуальних витрат.

На підставі викладеного суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального проступку за встановлених органом досудового розслідування обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, та умисні дії його кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , згідно зі ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини та щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

При вирішенні питання про вид та міру покарання суд виходить з того, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, відповідно до ст. 12 КК України належить до кримінальних проступків.

Згідно зі ст. 50, ч. 2 ст. 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належать у тому числі принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з указаної мети, принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності, ступеню тяжкості вчиненого правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, даних про винну особу, який на обліку у лікаря - психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря - нарколога, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, беручи до уваги те, що покарання повинно призначатися згідно з принципом індивідуалізації та має на меті не лише кару, а й виправлення обвинуваченого, суд призначає ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в межах санкції частини статті закону, за якою він притягується до кримінальної відповідальності.

Призначене судом покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, справедливим у співвідношенні з тяжкістю та обставинами скоєного та відповідатиме цілям покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не подано.

Даних про процесуальні витрати матеріали провадження не містять.

Речові докази в кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст. 368-374, 349 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку лише з підстав, визначених у ч.2 ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити учасникам кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_1