Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №274/6352/25 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/6352/25

Провадження № 2-о/0274/31/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"21" травня 2026 р. м. Бердичів

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючої судді Хуторної І.Ю.,

присяжних Савчука С.В., Яновича А.В.,

з участю секретаря судового засідання Айрапетян А.А.,

заявниці ОСОБА_1 , її представника адвоката Пашковської Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бердичеві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирський області, Бердичівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ)

про оголошення фізичної особи померлою, -

в с т а н о в и в :

11.09.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, у якій просить:

- оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красний Луч Луганської області померлим із дня набрання рішення суду законної сили;

- зобов`язати Бердичівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести відомості про смерть фізичної особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стислий виклад позиції заявника, заінтересованої особи

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 03 вересня 2001 року заявниця зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 . Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заявниця разом із чоловіком проживали у м. Красний Луч (нині Хрустальний) Луганської області. Після окупації міста у 2014 році сім`я виїхала до м. Бердичева.

З 2016 року ОСОБА_2 періодично виїжджав на заробітки до Польщі, а згодом до Німеччини. Останнім відомим місцем його перебування є м. Дуйсбург, Федеративна Республіка Німеччина.

05.08.2020 року заявниця востаннє розмовляла з чоловіком телефоном. Після цього будь-який зв`язок із ним було втрачено. ОСОБА_2 жодного разу не зателефонував, не написав та жодним іншим способом не повідомив про місце свого перебування.

Заявниця разом із братом ОСОБА_2 намагалася встановити місце його перебування. З цією метою вони зв`язувалися зі знайомими, які проживали разом із ним, однак усі спроби виявилися безрезультатними. Крім того, заявниця зверталася за допомогою до консульської установи України в Німеччині, однак жодного результату не отримала.

У жовтні 2020 року заявниця звернулася із відповідною заявою до Бердичівського районного відділу поліції ГУНП у Житомирській області.

Відповідно до повідомлення начальника Бердичівського РВП ГУНП у Житомирській області від 29.03.2021 року № Д-123 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з наявними обліками перебуває у розшуку як особа, яка зникла безвісти, а відносно нього заведено розшукову справу № 0313007 від 16.10.2020 року.

29.12.2021 року рішенням Бердичівського міськрайонного суду у справі № 274/6243/21 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано безвісно відсутнім. Початком безвісної відсутності визначено 01.09.2020 року.

З часу ухвалення зазначеного рішення суду і до теперішнього часу ОСОБА_2 не з`являвся, а жодних відомостей про місце його перебування не надходило ні заявниці, ні членам її родини.

Таким чином, відомості про місце перебування ОСОБА_2 відсутні понад три роки.

Оголошення ОСОБА_2 померлим є необхідним для державної реєстрації його смерті та подальшого отримання соціальної допомоги і/або призначення пенсії його неповнолітньому синові ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заявниця самостійно утримує та виховує неповнолітнього сина і має право на отримання соціальної допомоги чи призначення пенсії у разі оголошення чоловіка померлим.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 16.01.2025 у справі відкрито окреме провадження, витребувано відомості щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області, Бердичівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), виконавчого комітету Бердичівської міської ради Житомирської області. У Адміністрації Держаної прикордонної служби України суд витребував відомості про перетин ОСОБА_2 кордону.

Протокольною ухвалою суду від 10.11.2025 суд замінив заінтересовану особу - Управління сім`ї та соціального захисту населення Бердичівської міської ради на належну - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирський області, а також залучив в якості заінтересованої особи - Бердичівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ).

Протокольною ухвалою суду від 30.12.2025 у задоволенні клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирський області про витребування доказів суд відмовив.

Ухвалою від 30.12.2025 суд витребував із Адміністрації Держаної прикордонної служби України усі наявні відомості про перетин ОСОБА_2 Державного кордону України в період з 01.12.2021 до 10.09.2022.

У судовому засіданні заявниця та її представники адвокат Пашковська Н.В. підтримали заяву, просили задовольнити.

Представники заінтересованих осіб у судове засідання не з`явилися.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що заявниця та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувають у шлюбі, який зареєстровано 03.09.2011 у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Краснолуцького міського управління юстиції у Луганській області та вони є батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11, 12).

Згідно з довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 1824-88 та № 1824-1824-5000146743 від 22.10.2014 ОСОБА_1 та її син ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . Фактичне місце проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , як внутрішньо-переміщених осіб: АДРЕСА_2 (а.с. 10, 14).

Відповідно до довідки начальника Бердичівського РВП від 29.03.2021 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заходиться в розшуку за Бердичівським районним відділом поліції ГУНП в Житомирській області, як особа, що зникла безвісти та відносно нього заведено розшукову справу № 0313007 від 16.10.2020 року (а.с. 17).

Відповідно до довідки заступника начальника Бердичівського СКП - до Бердичівського районного відділу поліції звернулася ОСОБА_1 із заявою про те, що в середині січня 2020 року її чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виїхав на територію Федеративної Республіки Німеччина, де працював та проживав м. Дейсбург, однак починаючи з 10.09.2020 на зв`язок із рідними не виходить і за вказаним місцем проживання відсутній.

09.10.2020 СВ Бердичівського РПП відомості за цим фактом внесено до ЄРДР № 12020060050000750 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України (з відміткою пропажі безвісти).

16.10.2020 щодо ОСОБА_2 , заведено оперативно-розшукову категорії «Розшук» № 0313007, останнього оголошено в державний розшук.

27.02.2024 оперативно-розшукову справу категорії «Розшук» № 0313007 закрито на підставі рішення Бердичівського міськрайонного суду про визнання ОСОБА_4 безвісно відсутнім. Однак, розшук останнього не припинено та в інформаційній підсистеми «Розшук» Інформаційного порталу Національної полиці значиться в обліках (а.с. 18).

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 21.12.2021 ОСОБА_2 суд визнав безвісно відсутнім (а.с. 15-16).

Ha виконання ухвали суду від 16.09.2025 Бердичівський ВРП повідомив, що 08.10.2020 року до Бердичівського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області надійшла заява від громадянки ОСОБА_1 , про те що в середині січня місяця чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 поїхав на заробітки до Німеччини та на з 10.09.2020 не виходить на зв`язок і його місце знаходження не відоме.

В період з 01.01.2025 по теперішній час безвісно зниклий ОСОБА_2 не повертався на територію України та не притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності

На даний час проведеним заходами встановити місце знаходження безвісно зниклого не представилося можливим (а.с. 37).

Згідно з повідомленням начальника Бердичівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області від 19.09.2025 актовий запис про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відділі відсутній (а.с. 30).

Відповідно до повідомлень головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України відомостей про перетинання державного кордону ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за період із 01.12.2021 до 24.09.2025 у базі даних не виявлено (а.с. 31, 99).

Із відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 26.11.2025 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 59).

Згідно із відповіддю від 26.11.2025 з Єдиної інформаціної системи соціальної сфери - ОСОБА_2 взятий на облік внутрішньо-переміщена особа із 30.03.2016 за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 60).

Із відомостей з державного реєстру фізичних осіб-підприємців платинків податків від 30.12.2025 – ОСОБА_2 із 2021 до 2025 року в Україні доходів не отримував (а.с. 90).

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що вона була класним керівником сина ОСОБА_7 . Дитина пішла до першого класу приблизно у 2018-2019 роках. Спочатку батько приводив та забирав дитину зі школи. Вона бачила батька дитини у 2019-2020 роках. Згодом мати дитини повідомила їй, що її чоловік зник, у зв`язку з чим вона подала його у розшук. Це сталося восени 2020 року. З початку повномасштабної війни ОСОБА_8 разом із сином виїхали до Німеччини. Приблизно рік тому їй стало відомо, що вони повернулися в Україну.

Допитана в якості свідка заявниця ОСОБА_1 пояснила, що хоче віднайти свого чоловіка, оскільки не може бути так, що він безслідно зник. У них залишилася дитина, якій потрібен батько. Вона зверталася до поліції із заявою про його розшук, оскільки вважає неможливим, щоб він просто зник і більше ніде не з`являвся.

Чоловік, з яким її чоловік працював, поляк за національністю, повідомляв, що вони працювали добре та що її чоловіка все влаштовувало. Перед її днем народження вони отримали гроші за роботу. 5 вересня 2020 року чоловік привітав її з днем народження та повідомив, що отримає залишок коштів і надішле їй гроші, однак після цього перестав виходити на зв`язок.

Після 5 вересня 2020 року вона телефонувала тому поляку. Спочатку він відповідав на дзвінки, а згодом перестав брати слухавку. Вона звернулася до поліції, і працівники поліції спілкувалися з цим поляком. Її чоловік працював лише удвох із ним. У листопаді 2020 року той чоловік ще відповідав на дзвінки.

Той чоловік, з яким працював її чоловік, сказав їй, що вона може більше не чекати його разом із дитиною, оскільки він більше не з`явиться у її житті.

Вона хоче оформити допомогу на дитину, оскільки їй важко самостійно проживати та утримувати дитину. До поліції Німеччини вона не зверталася, однак зверталася до консульства, проте відповіді не отримала. Чоловік зник у Німеччині, поляк називав міста Дуйсбург або Гамбург. Також поляк повідомляв, що вони їдуть до Німеччини.

Поляк спілкувався польською мовою, однак заявниця його розуміла, оскільки раніше працювала за кордоном та володіє польською мовою на побутовому рівні. Після зникнення чоловік коштів їй не надсилав та на тимчасово окуповану територію не приїздив.

Норми права, які застосовані судом, позиція суду

Відповідно до частини першої статті 46 Цивільного кодексу України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку - протягом шести місяців.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлою може бути прийняте судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців; 3) неможливість одержання відомостей про місце перебування особи, незважаючи на вжиті заходи.

Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення особи померлою ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

У відповідності до пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

На цьому також наголошено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20.

Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Системний аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що сама по собі відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом трьох років у місці її постійного проживання не може бути достатньою підставою для оголошення цієї фізичної особи померлою. Суд повинен мати достатні докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Такий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 07 липня 2021 року у справі № 390/1443/19.

На наявність у суду саме права, а не обов`язку оголосити фізичну особу померлою за умови відсутності у місці її постійного проживання відомостей про місце її перебування протягом трьох років прямо вказує частина перша статті 46 ЦК України.

При розгляді справ цієї категорії судам слід, крім іншого, з`ясовувати, чи може бути відсутність особи умисною, тобто чи не переховується вона від правоохоронних органів з метою уникнення юридичної відповідальності. Вказаний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 226/3053/18 (провадження № 61-11048св19).

Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою.

Подібні висновки висловлено у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 461/424/15-ц, від 30 березня 2022 року у справі № 295/4293/21.

За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів у їх сукупності.

У даній справі матеріали справи підтверджують факт тривалої безвісної відсутності ОСОБА_2 .

Однак сам по собі факт відсутності особи за місцем проживання та припинення спілкування з родичами не є безумовною підставою для оголошення її померлою. Для задоволення такої заяви суд повинен встановити наявність обставин, які дають достатні підстави для вірогідного припущення про смерть особи, а не лише факт неможливості встановлення її місцезнаходження.

Обставини, на які посилається заявниця, а саме припинення спілкування, відсутність фінансової допомоги сім`ї, неповернення до місця проживання та слова чоловіка, з яким працював ОСОБА_2 , про те, що його більше не варто чекати, хоча і свідчать про тривалу відсутність особи, однак не є беззаперечними доказами існування обставин, що загрожували смертю ОСОБА_2 .

Суд враховує, що заявниця та допитана в судовому засіданні свідок не були очевидцями будь-яких подій, які могли б свідчити про загибель її чоловіка. Заявниця не повідомила про наявність обставин, що безпосередньо загрожували життю чоловіка, зокрема нещасного випадку, стихійного лиха, катастрофи, воєнних дій, вчинення щодо нього насильницьких дій або інших подій, які об`єктивно могли б свідчити про його смерть.

Суд також критично оцінює посилання заявниці на слова чоловіка, громадянина Польщі, з яким працював ОСОБА_2 , про те, що заявниця «може більше не чекати», оскільки заявниця не зазначила, що цей чоловік був очевидцем будь-яких подій, пов`язаних із можливою загибеллю ОСОБА_2 , не повідомив про настання нещасного випадку чи інших обставин, які б свідчили про смерть останнього.

Надані суду докази також не містять відомостей про те, що зникнення ОСОБА_2 відбулося за обставин, які безпосередньо загрожували його життю чи могли свідчити про його загибель.

Із наданих доказів убачається, що ОСОБА_2 припинив спілкування з родиною під час перебування за кордоном, а його місцезнаходження на даний час не встановлено. При цьому матеріали справи не виключають можливості його добровільного перебування поза межами України.

Суд також враховує, що заявниця зазначала про перебування чоловіка на території Федеративної Республіки Німеччина, називаючи при цьому різні міста його можливого перебування - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , а також різні дати припинення спілкування (у заяві із 05 серпня 2020 року, а в судовому засідання, із 05 вересня 2020 року). Разом з тим, належних та допустимих доказів звернення до правоохоронних органів Німеччини, компетентних органів цієї держави або офіційного підтвердження проведення розшукових заходів за кордоном суду надано не було.

Суд неодноразово відкладав розгляд справи та надавав заявниці можливість подати докази звернення до консульських установ України чи інших компетентних органів з метою підтвердження вжиття заходів щодо розшуку ОСОБА_2 за межами України. Проте заявницею були надані лише копії поштових відправлень із відмітками про їх отримання адресатами, однак без підтвердження змісту направлених звернень, а також без будь-яких відповідей компетентних органів щодо результатів їх розгляду.

Крім того, суд враховує, що органами Національної поліції України розшук ОСОБА_2 фактично не припинено, а інформація про нього продовжує міститися в інформаційній підсистемі «Розшук» як про безвісно зниклу особу. Отже, державними органами і надалі здійснюються заходи щодо встановлення його місцезнаходження.

Відсутність відомостей про перетин державного кордону України після 2021 року, так само як і відсутність офіційних доходів ОСОБА_2 на території України, не є достатнім доказом його смерті, оскільки такі обставини не виключають можливості його перебування за межами України.

За таких обставин суд дійшов висновку, що у справі відсутні належні та допустимі докази, які у своїй сукупності свідчили б про наявність підстав для вірогідного припущення про смерть ОСОБА_2 , у зв`язку з чим підстави для задоволення заяви про оголошення його померлим відсутні.

Керуючись ст. ст. 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про оголошення померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красний Луч, Луганської області - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення повного тексту рішення до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заявниця - ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає як внутрішньо переміщена за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Заінтересовані особи:

-Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирський області, місцезнаходження за адресою: м. Житомир, вул. Ольжича, 7, ЄДРПОУ 13559341,

-Бердичівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), місцезнаходження за адресою: м. Бердичів, вул. Житомирська, 43, ЄДРПОУ 42083152.

Суддя

Присяжні