Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №274/1406/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/1406/26

провадження № 2/0274/1768/26

Рішення

Іменем України

22.05.2026 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., з участю секретаря судового засідання - Бондарчук Н.О., розглянувши в м. Бердичеві Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу -

в с т а н о в и в :

Представник позивача - Морозова О.В. звернулася до суду з позовною заявою, згідно якої просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» 32872,98 грн матеріальної шкоди в порядку регресу.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 29.09.2025 ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом RENAULT Logan д.н.з. НОМЕР_1 , вчинив дорожньо-транспортну пригоду за участю іншого транспортного засобу - PEUGEOT 4007 д.н.з. НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 28.10.2025 відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст.124 та ст.122-4 КУпАП. На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача, як водія транспортного засобу, була застрахована. ПрАТ «СК «Євроінс Україна», як страховик, виплатило потерпілій в ДТП особі - ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 32872,98 грн. На підставі викладеного позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 32872,98 грн матеріальної шкоди, у порядку регресу, та судові витрати із сплати судового збору.

Ухвалою судді Бердичівського міськрайонного суду від 27.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.31).

Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця проживання, який повернувся до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Враховуючи, що справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, ненадходження від відповідачки відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд пришов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 29 вересня 2025 року о 22 год. 00 хв. в м. Житомирі, по вул. Кибальчича, поблизу будинку №2/4Б керуючи транспортним засобом RENAULT номерний знак НОМЕР_1 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності маневру та здійснив наїзд на припаркований автомобіль PEUGEOT номерний знак НОМЕР_3 , чим порушив вимоги п.10.9 ПДР України, після чого, будучи причетним до скоєння даної ДТП, місце ДТП залишив, чим порушив вимоги п. 2.10А ПДР України. Постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 28.10.2025 у справі №296/11579/25 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.(а.с.9).

На час вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу RENAULT номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №222997737 у ПрАТ «СК «Євроінс Україна» (а.с. 19).

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу PEUGEOT номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_3 була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-228678022 у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (а.с. 7 - 8).

Згідно Акту огляду транспортного засобу проведеного ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» 13.10.2025 року, було оглянуто потерпілий транспортний засіб PEUGEOT 4007 номерний знак НОМЕР_3 та здійснено опис пошкоджень з їх фотофіксацією (а.с.13).

06.11.2025 власник пошкодженого забезпеченого ТЗ ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» із заявою про страхову виплату (а.с.11).

З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ - PEUGEOT 4007 номерний знак НОМЕР_3 було проведено ремонтну калькуляцію за №25-1405292 від 22.10.2025 року та визначено загальну вартість ремонту на суму 36072,98 грн (а.с.14-16).

07.11.2025 ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» складено розрахунок страхового відшкодування №250001405292 та 10.11.2025 Страховий Акт по справі № 250001405292 на суму 32872,98 грн., згідно яких розмір матеріального збитку становить 36 072,98 грн. Франшиза по полісу винуватця 3 200,00 грн. (а.с.17 - 18).

10.11.2025 ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» здійснило виплату страхового відшкодування на користь власника пошкодженого ТЗ у розмірі 32872,98 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 3Р136127(а.с.21,24).

Відповідно до преамбули Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " цей Закон регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Статтею 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно з абзацом «в» пп.38.1.1. п.38.1. ст.38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ": "Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди…".

Статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року за №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки незалежно від вини.

Частиною 1 статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст.993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічна норма передбачена в ст.27 Закону України «Про страхування» передбачено, згідно якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право подати регресний позов до самого страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, виникає у страховика лише з припиненням основного деліктного зобов`язання за фактом здійснення ним виплати страхового відшкодування на користь сторони потерпілого - кредитора в деліктному зобов`язанні.

У справі спір виник між страховою компанією та водієм забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, щодо стягнення суми виплаченого страхового відшкодування за договором страхування цивільно-правової відповідальності власника автомобіля, а саме щодо застосування до таких правовідносин положень ст.1191 ЦК України, ст 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено що, невідповідність дій ОСОБА_1 вимогам Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та вбачається вина останнього.

Оскільки постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 28.10.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у спричинені ДТП, яка мала місце 29.09.2025 та вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 КУпАП, то дані обставини не потребують доказування.

Враховуючи встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, їх правове регулювання, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскільки відповідач ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом здійснив дану дорожньо-транспортну пригоду, то після виплати позивачем суми страхового відшкодування на користь потерпілої особи у нього виникло право вимоги до відповідача про відшкодування завданої шкоди у порядку регресу, а тому з цих підстав позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір в розмірі 2662,40 гривень, сплачений позивачем, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.12-13,76-81,82,141,2563-265,274-275,279,354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (ЄДРПОУ 22868348, адреса: м.Київ, вул.В.Васильківська, 102) 32872,98 грн матеріальної шкоди в порядку регресу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» 2662,40 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 22 травня 2026 року

Суддя Т.М.Вдовиченко