Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №274/1407/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/1407/26

провадження № 2/0274/1769/26

Рішення

Іменем України

22.05.2026 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: судді Вдовиченко Т.М., за участі секретаря судового засідання - Бондарчук Н.О., розглянувши в м. Бердичеві Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

в с т а н о в и в :

Представник ТОВ "Бізнес позика" Пєскова С.В. звернулася до суду із позовною заявою, у якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість за договором про надання кредиту №513353-КС-002 від 17.12.2024 року в розмірі 35831,52 грн.

Позов мотивує тим, що 17.12.2024 року сторонами було укладено кредитний договір №513353-КС-002 в електронній формі, згідно з яким відповідач отримав кредит у розмірі 30000,00 грн та зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти у порядку та на умовах, визначених договором про надання кредиту.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем яка станом на 07.01.2026 року складає 35831,52 грн., з яких: 14764,20 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 10867,32 грн - сума прострочених платежів по процентах, 10200,00 грн - сума заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 25.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.89).

Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця проживання, який повернувся до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Враховуючи, що справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, ненадходження від відповідача відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 17.12.2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 виникли правовідносини у сфері договірних зобов`язань, шляхом укладення договору №513353-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-1030 (а.с.21-51).

Предметом договору є грошові кошти у сумі 30 000,00 грн, які надаються позичальнику на умовах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів (а.с.55-67).

Сторони погодили наступні істотні умови договору: тип кредиту: кредит, строк кредиту: 24 тижнів, стандартна процентна ставка: в день 1%, комісія за надання кредиту: 6000,00 грн, строк дії договору: до 03.06.2025, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 73717,24 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка: 6669,21 %, денна процентна ставка - 0,86%.

Відповідно до візуальної форми послідовності дій клієнта ТОВ «Бізнес Позика» вбачається послідовність дій відповідача в ІТС товариства на сайті www.my.bizpozyka.com, щодо укладення договору про надання кредиту №513353-КС-002 від 17.12.2024 року (а.с. 52).

Згідно даних анкети клієнта - ОСОБА_1 , сума бажаного кредиту: 30 000,00 грн, дата отримання кредиту: 17.12.2024, також вказано номер телефону НОМЕР_1 та номер банківського рахунку/картки для перерахунку коштів № НОМЕР_2 (а.с.53).

Паспорт споживчого кредиту містить графік платежів та умови кредитування (а.с.18-20).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №513353-КС-002 від 17.12.2024 та довідки ТОВ «Бізнес Позика» про стан заборгованості (без зазначення номера та дати), ОСОБА_1 станом на 03.02.2026 має загальну заборгованість у розмірі 35831,52 грн., з яких: 14764,20 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 10867,32 грн - сума прострочених платежів по процентах, 10200,00 грн - сума заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України. Відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату на загальну суму 52262,08 грн (а.с.13-17).

Згідно інформації АТ КБ «Приватбанк», наданої на виконання ухвали суду від 25.02.2026, в банку на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 емітовано карту № НОМЕР_2 .

Згідно виписки по рахунку за період: 17.12.2024-03.06.2025, відмічається зарахування 17.12.2024 на карту № НОМЕР_2 кредитних коштів в розмірі 30 000,00 грн.

Зарахування коштів в сумі 30 000,00 грн на карту ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , підтверджується також підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ "ПрофітГід" (а.с.54).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В силу п.5, 6 частини першої статті 3 Закону України від 3 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень частини першої статті 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Надані стороною позивача докази вказують на те, що 17.12.2024 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Бізнес Позика» в електронній формі кредитний договір №513353-КС-002, за умовами якого отримав, шляхом перерахування від позивача на свою банківську картку кредитні кошти у сумі 30 000,00 грн. Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами.

Після закінчення строку кредитування відповідач не повернув грошові кошти в повному обсязі. Відповідачем здійснено часткову оплату за договором в сумі 52262,08 грн.

Згідно з наданим позивачем розрахунком станом на 07.01.2026 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складає 35831,52 грн., з яких: 14764,20 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 10867,32 грн - сума прострочених платежів по процентах, 10200,00 грн - сума заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України.

Вказаний розрахунок прострочених платежів по тілу кредиту та по процентах відповідає умовам укладеного між сторонами договору, підтверджується матеріалами справи. Доказів на його спростування відповідачем суду не представлено.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості відповідно до кредитного договору №513353-КС-002 від 17.12.2024 за тілом кредиту у розмірі 14764,20 грн та позовних вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками у розмірі 10867,32,00 грн, враховуючи правову позицію висловлену у постанові Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості по відсоткам відповідно до ст.625 ЦК України у розмірі 10200,00 гривень, суд зазначає наступне.

З статті 625 ЦК України вбачається, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідник положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд зазначив щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

З огляду на вищевказане, стягнення заборгованості на підставі ст.625 ЦК України, що становить 10200,00 грн. не підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню.

Таким чином, з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» слід стягнути заборгованість за кредитним договором №513353-КС-002 від 17.12.2024 у розмірі 25631,52 грн, яка складається: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 14764,20 грн; сума прострочених платежів по процентам - 10867,32 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує положення статті 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь ТОВ «Бізнес Позика» слід стягнути судовий збір за подання позову у розмірі 1905,00 гривень.

Керуючись ст.12-13,76-81,89, 141,274-275,279,354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411) заборгованість за кредитним договором №513353-КС-002 від 17.12.2024 у розмірі 25631,52 грн, яка складається: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 14764,20 грн; сума прострочених платежів по процентам - 10867,32 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411) судовий збір в розмірі 1905,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 22 травня 2026 року

Суддя: Т.М. Вдовиченко