Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №274/1415/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/1415/26

провадження № 2/0274/1773/26

Рішення

Іменем України

( заочне)

21.05.2026 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., за участю секретаря судового засідання - Рудич М.О., розглянувши в м. Бердичеві Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Петрик Л.І., звернувся в суд з позовом до Гришковецької сільської ради Бердичівського району Житомирської області, просить визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 66,1 кв.м., житловою площею 32,5 кв.м., та господарські споруди: А - веранда, Б - літня кухня, В - погріб з шийкою, Г - гараж, Д - сарай, в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_2 . 16.02.2026 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Вовк Г.А. з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Приватний нотаріус постановою №15/02-31 від 16.02.2026 року відмовив позивачу у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку із відсутністю документа, який посвідчує право власності спадкодавця на вищезазначений житловий будинок.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25.02.2026 року відкрито загальне позовне провадження у справі (а.с. 32).

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 23.03.2026 закрито підготовче засідання у справі та витребувано копію матеріалів спадкової справи № 42/2025 від 26.08.2025 року щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.40).

Представник позивача подав заяву про розгляд справи за її у його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримують повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився повторно, причину неявки суду не повідомлено.

Суд, за письмовою згодою представника позивача, ухвалює заочне рішення при заочному розгляді справи, що не суперечить вимогам ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 14.08.2025, видане Бердичівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бердичівському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис №1031 (а.с. 11).

Факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та спадкодавцем ОСОБА_2 підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 , серії НОМЕР_2 від 21.11.1959, де в графі «Мати» зазначена ОСОБА_2 (а.с.10).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_2 , що підтверджується матеріалами спадкової справи №42/2025.

16.02.2026 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Вовк Г.А. з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Приватний нотаріус постановою №15/02-31 від 16.02.2026 року відмовив позивачу у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку із відсутністю документа, який посвідчує право власності спадкодавця на вищезазначений житловий будинок (а.с.12).

Згідно довідки приватного нотаріуса Вовк Г.А. від 16.02.2026, після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 заведена спадкова справа №42/2025, згідно якої спадкоємцем за законом є - ОСОБА_1 . Інших спадкоємців, які прийняли спадщину - немає (а.с.13).

Відповідно до довідки №1430 від 14.10.2025, виданої КП «Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради, вбачається, що станом на 31.12.2012 згідно з наявними даними паперових носіїв право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 , в БТІ не зареєстровано (а.с.14).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №465206487 від 23.02.2026, будь-які відомості щодо права власності чи інших речових прав, іпотеки та обтяження щодо будинку АДРЕСА_2 , відсутні (а.с.15).

Той факт, що вищезазначений будинок належав спадкодавцю підтверджується довідкою №144 від 07.10.2025, виданою Скаківським старостинським округом Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області, у якій зазначено, що ОСОБА_2 , відповідно до запису погосподарської книги №3 за 2016-2023 роки, була головою двору житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 . Земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд (присадибна ділянка) становить 0,25 га, проте інформацією щодо приватизації даної земельної ділянки не володіють (а.с.14).

Згідно листа №3204/35-25 від 27.10.2025 відділ №2 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, із наявними у відділі №2 Книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі станом до 01.01.2013, інформація щодо реєстрації та видачі державного акта на право власності на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку в АДРЕСА_2 , відсутня (а.с.16).

17.09.2025 на замовлення ОСОБА_1 КП "Бердичівське МБТІ "Житомирської обласної ради виготовлено технічний паспорт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 66,1 кв.м., житловою площею 32,5 кв.м., та господарські споруди: А - веранда, Б - літня кухня, В - погріб з шийкою, Г - гараж, Д - сарай, згідно якого даний житловий будинок 1961 року побудови (а.с.17-26).

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Як визначено ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки ( ст. 1261 ЦК України).

Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

На час набуття спадкодавцем права власності на житловий будинок, та за життя спадкодавця, державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Як визначено ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном ( ч.1 ст. 317 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 5,47,49 Закону України «Про нотаріат», п.22.31 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

На підставі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виникнення права власності на будинки, що побудовані до 1992 року регулювалось положеннями Цивільного кодексу УРСР 1963 року, Законом України «Про власність», Ззаконом України від 25 грудня 1974 року «Про державний нотаріат», вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими 45/5 комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5.

До компетенції виконкомів сільських рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за книги сільських рад.

Згідно з пунктом 3.1 Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та II категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого наказом від 24.06.2011 року № 91, з наступними змінами зазначено, що документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Відповідно до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме 25 грудня 2015 р. № 1127 для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., подаються:1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

У разі коли індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, замість документів, передбачених цим пунктом, можуть бути подані документи, передбачені статтею 31 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"

Стаття 31 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначає особливості державної реєстрації прав на об`єкти нерухомого майна, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку

Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:

1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою

2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в реєстрі прав.

Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об`єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об`єктом, земельної ділянки в користування або власність.

Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об`єктів нерухомості є необов`язковим.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

За положеннями частин третьої та четвертої статті 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті.

Аналізуючи наведені вище нормативні акти, слід дійти висновку, зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі і досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки позивач дійсно є єдиним спадкоємцем за законом після смерті матері, спадщину прийняв своєчасно, тому необхідно визнати за ним право власності на спадкове майно, зокрема на житловий будинок, що знаходиться за адресою: за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Керуючись ст. 12-13,76-81,89, 211,247,258,263-265,280-282,354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ,РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ) право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 66,1 кв.м., житловою площею 32,5 кв.м., та господарські споруди: А - веранда, Б - літня кухня, В - погріб з шийкою, Г - гараж, Д - сарай, в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 21 травня 2026 року

Суддя Т.М. Вдовиченко