Суд: Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 20 травня 2026 р.
Справа: №274/1655/26
Суддя: Вдовиченко Т. М.
справа № 274/1655/26
провадження № 2/0274/1873/26
Рішення
Іменем України
( заочне)
21.05.2026 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: судді Вдовиченко Т.М., за участі секретаря судового засідання - Рудич М.О., розглянувши в м. Бердичеві Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором -
в с т а н о в и в :
Представник позивача Ткаченко М.М., звернулася до суду з позовною заявою, згідно якої просить стягнути з відповідача на користь ТОВ "Коллект центр" заборгованість за договором №5362217 від 25.06.2021 у розмірі 18290,72 грн.
Позовні вимоги обґрунтовувано тим, що 25.06.2021 між відповідачем та ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» було укладено кредитний договір №5362217, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 10000,00 грн.
27.08.2021 між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги №27/08-1, відповідно до якого ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у т.ч. за кредитним договором №5362217 від 25.06.2021, що укладений між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 .
У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, у т.ч. за кредитним договором №5362217 від 25.06.2021, що укладений між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 .
Не виконуючи належним чином зобов`язання за кредитним договором, відповідач порушив умови кредитного договору. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, становить 18290,72 грн., з яких: 10000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 7485,00 грн заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги, 656,96 грн інфляційні збитки, 148,76 нараховані 3% річних.
Просять суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за договором про надання кредиту №5362217 від 25.06.2021 року у розмірі 18290,72 грн та судові витрати.
Ухвалою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13.03.2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам роз`яснено права, обов`язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій (а.с.37 - 38).
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області суду від 16.03.2026 призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.81).
Згідно позовної заяви представник позивача просить суд розгляд справи провести за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує ( а.с. 4- зворот).
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті Бердичівського міськрайонного суду, в судове засідання не з"явився повторно, причину неявки суду не повідомлено.
Суд, за письмовою згодою представника позивача, ухвалює заочне рішення при заочному розгляді справи, що не суперечить вимогам ст. 280 ЦПК України.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 25.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» з Заявкою на отримання кредиту в якій просив надати йому кредит в сумі 10000 грн строком на 15 днів (а.с.8)
25.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5362217, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 10000 грн, строком на 45 днів тобто до 09.08.2021 (п.1.3-1.6 кредитного договору) (а.с.34 - 35).
Сторони також погодили проценти за користування кредитом - 17485,00 грн, які нараховуються за ставкою: за 1-й день - 0,9900%, з 2-го по 15-й день - 0,9900%, з 16-го по 45-й день - 2,0000% за кожен день строку користування кредитом (п. 1.7. договору).
Невід`ємною частиною договору є Паспорт споживчого кредиту, згідно якого: загальні витрати за кредитом складають 7485,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту - 17485,00 грн, а також Графік платежів (а.с.9,36).
За умовами зазначеного кредитного договору відповідачу 25.06.2021 були надані кредитні кошти в сумі 10000 грн про що свідчить чек №ЗН402009850 від 25.06.2021 (а.с.13).
Згідно розрахунку заборгованості за кредитом №5362217 від 25.06.2021 станом на 26.08.2021 заборгованість ОСОБА_1 за кредитом становить 17485,00 грн, з яких тіло - 10000,00 грн, проценти - 7485,00 грн (а.с.14).
27.08.2021 між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 27/08-1, згідно умов якого ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги (а.с.16-21).
Відповідно до Реєстру боржників від 27.08.2021 до договору факторингу № 27/08-1, до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №5362217 від 25.06.2021 в розмірі 17485,00 грн, з яких тіло - 10000,00 грн, проценти - 7485,00 грн (а.с.22-24).
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал», станом на 10.01.2023 заборгованість ОСОБА_1 за договором №5362217 від 25.06.2021 складає 18290,72 грн, з яких тіло - 10000,00 грн, проценти - 7485,00 грн, 3% річних - 148,76 грн за період з 27.08.2021 по 23.02.2022 та інфляційні збитки - 656,96 грн (а.с.15).
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, згідно умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» права вимоги, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги (а.с.25-33, 37).
Відповідно до Реєстру боржників від 10.01.2023 до договору № 10-01/2023, до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №5362217 від 25.06.2021 в сумі 18290,72 грн, з яких: тіло - 10000,00 грн, проценти - 7485,00 грн, 3% річних - 148,76 грн, інфляційні збитки - 656,96 грн (а.с.38-41).
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Коллект Центр», станом на 13.02.2026 заборгованість ОСОБА_1 за договором №5362217 від 25.06.2021 складає 18290,72 грн, з яких тіло - 10000,00 грн, проценти - 7485,00 грн, 3% річних - 148,76 грн, інфляційні збитки - 656,96 грн (а.с.10).
Таким чином між сторонами виникли зобов`язальні, цивільно-правові правовідносини у сфері кредитування, що регулюються нормами ЦК України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ст. 526 ЦК визначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 12, ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 (справа № 2-1383/2010) зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір № 5362217 від 25.06.2021 укладений між первісним кредитором та відповідачем у електронній формі та недійсним не визнавався.
Також долученими до позову доказами доведено, що внаслідок послідовного укладення договорів факторингу права вимоги за кредитним договором № 5362217 від 25.06.2021 укладеним між ТОВ «Бі ел джи мікрофінанс» та ОСОБА_1 перейшло від ТОВ «Бі ел джи мікрофінанс» до ТОВ «Коллект ЦентрКоллект центр».
Відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву та не надав доказів про сплату боргу за кредитним договором.
Визначаючи розмір боргу, який підлягає до стягнення, суд доходить таких висновків.
Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 5362217 від 25.06.2021 вбачається, що відповідач не сплатив заборгованість за простроченим тілом у розмірі 10000,00 грн та відсотки в розмірі 7485,00 грн.
Отже, наявні підстави для стягнення боргу в розмірі 17485,00 грн, що включає: 10000,00 грн прострочене тіло та 7485,00 грн - відсотки.
Щодо нарахування інфляційних збитків та 3% річних суд зазначає наступне.
У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом ПрезидентаУкраїни від 24 лютого 2022 року №64/202 введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб. Надалі строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався та триває до цього часу.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22.
Оскільки, кредитний договір продовжений, укладений у період дії в Україні воєнного стану період нарахування інфляційних збитків та 3% річних також припадає на період дії в Україні воєнного стану, дія якого продовжена і триває до теперішнього часу, то відповідно зазначені суми - 656,96 (інфляційні збитки) та 148,76 грн ( 3% річних) не підлягають стягненню з відповідачка.
Вирішуючи питання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, які позивач просить стягнути в розмірі 9000,00 грн суд доходить таких висновків.
За змістом п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За правилами ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат ( див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та від 19.02.2020 року в справі №755/9215/15-ц).
На підтвердження заявлених вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду договір № 02-09/2024-2 про надання правової допомоги від 02.09.2024 укладений між ТОВ "Коллект центр" та адвокатом Воронковим О.М., заявки на надання юридичної допомоги №3 від 01.01.2026, витяг з Акту №17 про надання юридичної допомоги, Тарифи на послуги, платіжну інструкцію №0612060003 від 12.02.2026(а.с 72).
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи, що судом задоволено позовні вимоги частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 8600,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн.
Позов задоволено частково, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2545,00 грн.
Керуючись ст. 12-13,76-81,89, 133,137,141,211,247,263-265,280-282,354ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (місце знаходження: м.Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306,ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за кредитним договором №5362217 від 25.06.2021 у розмірі 17485,00 грн, з яких 10000,00 грн - тіло кредиту, 7485,00 грн - відсотки за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (місце знаходження: м.Київ, вул. Мечнікова, 3, оф. 306,ЄДРПОУ 44276926) судовий збір в сумі 2545,00 грн та 8600,00 грн витрат на правничу допомогу.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 21 травня 2026 року
Суддя: Т.М. Вдовиченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua