Вирок від 20 травня 2026 р. у справі №274/9005/24 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/9005/24

Провадження №1-кп/0274/493/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2026 м.Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кичкирі Радомишльського району Житомирської області, громадянина України, українця, освіта середня спеціальна, одруженого, військовослужбовця В/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою : АДРЕСА_2 , відповідно до ст. 89 КК України, не судимого в силу ст.89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

в с т а н о в и в:

Так, ОСОБА_4 постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30.07.2024 у справі № 274/5756/24 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 10 (десять) років без конфіскації транспортного засобу.

12.08.2024 вказана постанова суду набрала законної сили та була направлена на виконання до Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області.

15.10.2024 працівниками СРПП Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 особисто під підпис ознайомлено з постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30.07.2024 та попереджено про те, що в разі невиконання вимог постанови суду його може бути притягнуто до кримінальної відповідальності за ст. 382 КК України.

Однак у ОСОБА_4 , який достовірно знав про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили 12.08.2024 та якою останнього позбавлено права керувати транспортними засобами строком на 10 (десять) років, будучи ознайомленим з нею особисто під підпис, маючи реальну можливість для її виконання, виник злочинний умисел, спрямований на її невиконання.

Реалізуючи свій злочинний умисел, з метою невиконання постанови суду від 30.07.2024 в частині позбавлення права керування транспортним засобом та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, на порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

ОСОБА_4 23.10.2024 близько о 16 год 41 хв у с. Романівка, по вул. Шевченка, 4, був зупинений працівниками СРПП Бердичівського РВП ГУНП під час керування належним йому транспортним засобом марки «ВАЗ 2106», державний номерний знак НОМЕР_2 , тим самим умисно не виконуючи постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 30.07.2024 у справі №274/5756/24.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та суду пояснив, що він знав про те, що рішенням суду позбавлений права керування транспортними засобами, однак сів за кермо, оскільки треба було їхати у справах. Просить суворо не карати. Щиро розкаюється.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 щодо обставин вчинення кримінального правопорушення є послідовними, логічними і не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які правильно розуміють обвинувачений, інші учасники судового провадження, і які ніким не оспорюються.

Тому суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та матеріалами кримінального провадження, що характеризують його особу. При цьому суд роз`яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнані ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

За таких обставин суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 382 КК України як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, належить до нетяжких злочинів.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд враховує особу винного, а саме: ОСОБА_4 вину визнав, у вчиненому щиро розкаявся, на обліку у лікаря -нарколога та лікаря - психіатра не перебуває, одружений, є військовослужбовцем, а також конкретні обставини справи.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції статті, за якою він визнається винуватим. Разом з тим, зважаючи на визнання обвинуваченим своєї вини, наявність пом`якшуючої покарання обставини та відсутність обставин, що обтяжуються покарання, суд вважає за можливе призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі, визначеному в санкції ч. 1 ст. 382 КК України. На переконання суду саме такий захід примусу зможе забезпечити досягнення мети покарання і буде відповідати загальним засадам призначення покарання, є необхідним для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як ним так і іншими особами.

На думку суду саме призначене покарання є необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових злочинів, як ним так і іншими особами.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід не обирався.

Долю речових доказів суд уважає за необхідне вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-374 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Речові докази у справі після набрання вироком законної сили, а саме:

- два DVD - R диски з відеозаписами з нагрудного реєстратора та відеореєстратора з салону службового автомобіля працівників поліції Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку лише з підстав, визначених у ч.2 ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити учасникам кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_1