Вирок від 19 травня 2026 р. у справі №164/1490/24 — Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 164/1490/24

п/с 1-кп/164/60/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року. Сел. Маневичі.

Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючої – судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за № 12024035540000047 від 9 травня 2024 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Вовчецьк Маневицького району Волинської області, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, із вищою освітою, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , військове звання «солдат», одружений, має на утриманні неповнолітню дитину,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, -

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

На підставі наказу тимчасово виконуючого обов`язки начальника командира військової частини НОМЕР_2 №183 від 2 травня 2022 року солдата ОСОБА_3 призначено стрільцем – зенітником зенітного ракетного відділення зенітного ракетного взводу 127 роти охорони, ВОС – 104916А.

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 30 грудня 2022 року №35-РС та наказом тимчасово виконуючого обов`язки начальника штабу – заступника командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 1 січня 2023 року №1, солдата ОСОБА_3 призначено на посаду стрільця відділення охорони взводу 127 роти, ВОС-100915А військової частини НОМЕР_2 .

Крім цього, наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 6 березня 2024 року №355-РС та наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 8 березня 2024 року №72, солдата ОСОБА_3 призначено на посаду солдата резерву 22 запасної роти військової частини НОМЕР_1 .

Згідно з вимогами ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч.1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України, а громадяни України проходять військову службу відповідно до законодавства.

Будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов`язаний додержуватися Конституції та законів України, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, знати та виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Однак, всупереч вищевказаних норм чинного законодавства, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно – небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно – небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, 8 травня 2024 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлений) військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно – небезпечний характер і протиправність своїх дій, маючи прямий умисел на незаконне придбання і зберігання психотропної речовини без мети збуту, в порушення вимог Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» від 15 лютого 1995 року та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15 лютого 1995 року, перебуваючи на узбіччі автомобільної дороги М07, сполученням Ковель – Сарни, неподалік зупинки громадського транспорту села Гута – Лісівська, знайшов особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP, масою 2,7456 грам, а також залишки особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено – PVP, що містилася на трьох скляних лампочках загальною вагою 0,1457 грам, яка згідно з постановою Кабінету Міністрів №770 від 6 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», Таблиця №1, Список №2 віднесена до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено та згідно із наказом Міністерства охорони здоров`я України 3188 від 1 серпня 2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу» таблиця 2, є великим розміром вказаної психотропної речовини, тим самим придбав психотропну речовину, яку в подальшому поклав до упаковки з - під цигарок, яку, в свою чергу, помістив до кишені власного рюкзака в автомобілі марки «Audi» моделі «А6», д.н.з. НОМЕР_3 , чим почав незаконно зберігати при собі вказану психотропну речовину для власного вжитку, тобто без мети збуту до 00 годин 03 хвилини 9 травня 2024 року - моменту виявлення та подальшого вилучення працівниками Відділення поліції 31 (сел. Маневичі) Камінь – Каширського РВП ГУНП у Волинській області в ході проведення огляду місця події на території узбіччя дороги по вул. Центральній в с.Лісове Камінь – Каширського району Волинської області.

У відповідності до ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року із наступними змінами і доповненнями, ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15 лютого 1995 року із наступними змінами та доповненнями, Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та контролю за їх обігом, затвердженого постановою кабінету міністрів України від 3 червня 2009 року №589 (далі – Порядок), Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 6 травня 2000 року №770 (далі - Перелік), діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин на території України дозволяється лише в цілях і в порядку, встановлених цим Законом, а в передбачених ним випадках – у порядку, що встановлюється нормативно – правовими актами Кабінету Міністрів України та відповідних центральних органів виконавчої влади.

Діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиць ІІ і ІІІ Переліку, та прекурсорів, включених до таблиці ІV Переліку, здійснюється суб`єктами господарювання за наявності в них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, якщо інше не передбачене цим Законом.

Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні, зберіганні та зберіганні без мети збуту психотропної речовини у великому розмірі, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 309 КК України.

Позиція обвинуваченого.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, підтвердив обставини, зазначені в обвинувальному акті. Дав суду показання про те, що він є військовослужбовцем і 8 травня 2024 року повертався на службу після відпустки. Перебуваючи на узбіччі автодороги сполученням Ковель – Сарни, неподалік автобусної зупинки в селі Гута – Лісівська знайшов психотропну речовину PVP, а також її залишки на трьох скляних лампочках, поклав їх у коробку з - під цигарок, яку помістив до кишені рюкзака в автомобілі, маючи намір вживати самому. Вагу та вид психотропної речовини, а також кваліфікацію дій не оспорює. Щиро розкаюється у вчиненому та просить суд суворо не карати.

Обсяг доказів, що підлягали дослідженню.

Крім повного визнання своєї вини самим обвинуваченим, його винуватість у інкримінованому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними на досудовому слідстві доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового провадження, а тому судом, за погодженням із усіма учасниками, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, не проводилося їх дослідження.

З урахуванням викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання, є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.

Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд.

При призначенні покарання суд керується положеннями статей 50, 65 КК України, в силу яких суд зобов`язаний призначаючи покарання врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання з тим, щоб особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, було призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень, як цією особою, так і суспільними спостерігачами, які оцінюють співмірність вчиненого діяння та покарання.

При цьому покарання має на меті не тільки кару, але й має реалізувати принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 309 КК України, згідно зі ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, а також приймає до уваги поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, під час судового розгляду, вік, стан його здоров`я, необхідність отримання відповідного лікування за наслідками проходження військової служби, те, що має на утриманні неповнолітню дитину, на обліку в лікарів нарколога чи психіатра не перебував, на момент вчинення кримінального правопорушення 8 травня 2024 року до кримінальної відповідальності не притягувався.

Зі службової характеристики, виданої командиром взводу охорони 127 роти охорони ВЧ НОМЕР_2 вбачається, що солдат ОСОБА_3 за період проходження служби з 1 січня 2023 року по 8 березня 2024 року зарекомендував себе недостатньо дисциплінованим військовослужбовцем, до служби відноситься добросовісно. У роботі над вдосконаленням своїх знань проявляє поверхневий підхід, у досягненні мети наполегливий, виявляє розумну ініціативу, не завжди виконує вказівки згідно з наказом. Швидко орієнтується та вміло діє в складних обставинах.

Згідно з вироком Шепетівського районного суду Хмельницької області від 11 червня 2025 року було затверджено угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, визнано винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України та призначено узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком 1 рік із покладенням відповідних обов`язків. Вирок набрав законної сили 11 червня 2025 року.

Вироком Красилівського районного суду Хмельницької області від 26 березня 2026 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ч.4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань, призначених цим та попереднім вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 червня 2025 року, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_3 від призначеного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку, тривалістю 2 роки із покладенням відповідних обов`язків за ст. 76 КК України. Вирок набрав законної сили 26 березня 2026 року.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення та особу винного, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч. 2 ст. 50 КК України, обираючи міру покарання, передбачену санкціями закону, за яким визнав ОСОБА_3 винуватим, вважає за необхідне призначити йому покарання на підставі ст. 70 КК України у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України з призначенням іспитового строку.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На думку суду, таке покарання буде необхідним для досягнення легітимної мети призначення покарання, а саме виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.

Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст. 100 КПК України, попередньо скасувавши арешт відповідно до ст. 174 КПК України.

Витрати на залучення експертів на загальну суму 3 786 гривень 40 копійок стягнути із обвинуваченого в дохід держави.

Цивільний позов – відсутній. Запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань, призначених цим вироком та вироком Красилівського районного суду Хмельницької області від 26 березня 2026 року, визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 років 6 місяців іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки:

-періодично з`являтись для реєстрації для уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

-пройти курс лікування за наслідками вживання психоактивних речовин.

Арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Маневицького районного суду Волинської області від 15 травня 2024 року – скасувати.

Речові докази: поліетиленовий сейф – пакет з кристалічною речовиною, білого кольору, ззовні схожою на наркотичну речовину, яку поміщено до спец пакету №PSP 1178997, чотири лампочки зі слідами кіптяви, які поміщено до спец пакету № PSP 3120045 – передати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військовій частині НОМЕР_4 ) для зберігання, використання та знищення в навчальних цілях, відповідно до порядку використання наркотичних засобів і психотропних речовин під час дресирування службових собак для розшуку таких засобів та речовин, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №831 від 29 липня 2009 року, та ліцензії на придбання, зберігання, перевезення, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів, виданій ІНФОРМАЦІЯ_2 (військовій частині НОМЕР_4 ) Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками від 23 листопада 2017, код ЄДРПОУ 14321661; нагрудний портативний відеореєстратор №S700526, який поміщено до спец пакету №PSP 1179016 – повернути ВП №1 (сел. Маневичі) Камінь – Каширського РВП ГУНП у Волинській області.

Витрати на залучення експертів на загальну суму 3 786 гривень 40 копійок стягнути із ОСОБА_3 в дохід держави.

Цивільний позов – відсутній. Запобіжний захід не обирався.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя

Маневицького районного суду

Волинської області ОСОБА_1