Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №157/1654/25 — Любешівський районний суд Волинської області

Справа №157/1654/25

Номер провадження 2-др/162/5/26

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЦЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2026 року селище Любешів

Любешівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Савича А. С.,

з участю секретаря судового засідання - Гичук О. М.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяви представника позивача ОСОБА_1 та представника відповідачки ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного сумісного майна,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 08.04.2026 позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного сумісного майна – задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 в дохід держави 3905 (три тисячі дев`ятсот п`ять) гривень 00 копійок судового збору.

Представники позивача та відповідачки до закінчення судових дебатів заявили, що докази, які підтверджують витрати сторін на правничу допомогу будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення. Проте, представник позивача до ухвалення рішення - 04.03.2026 подала клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з відповідними додатками.

З урахуванням наведеного, було призначено судове засідання для вирішення питання про стягнення витрат на правничу допомогу.

Так, представник позивача ОСОБА_1 подала клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якому просить стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у справі в розмірі 44 530,00 гривень. Своє клопотання мотивує тим, що у межах розгляду даної справи Адвокатським бюро «Лесі Дубчак» в особі керівника та адвоката бюро Дубчак Л. С. було надано наступну правову допомогу: 1. Підготовка та подання через підсистему “Електронний суд” ЄСІТС позову про поділ майна. 2. Підготовка заяви про забезпечення позову, клопотань, письмових заперечень. 3. Участь адвоката 15.01.2026 в судовому засіданні. 4. Участь адвоката 16.01.2026 в судовому засіданні. Окрім цього, адвокат братиме участь в судовому засіданні 04.03.2026.

Надання правової (професійної правничої) допомоги Адвокатським бюро “Лесі Дубчак” в особі засновника бюро адвоката Дубчак Л. С. клієнту ОСОБА_3 – підтверджується: Копією Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги № 65 від 02.09.2025; Копією Додаткової угоди від 02.09.2025 до Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги № 65 від 02.09.2025; Копією Додаткової угоди від 08.01.2026 до Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги № 65 від 02.09.2025; позовною заявою, клопотаннями, копіями доказів (наявні в матеріалах справи); протоколами судових засідань (наявні в матеріалах справи); Копією Рахунку № 1-СОІ від 27.02.2026; Копією Акту наданих послуг від 02.03.2026; Копією платіжної інструкції № 62888523SB від 02.03.2026; Копією Рахунку № 2-СОІ від 02.03.2026; Копією Акту наданих послуг № 2 від 04.03.2026.

Представник відповідачки ОСОБА_2 13.04.2026 подала до суду заперечення на вищевказане клопотання. Стверджує, що підстав для ухвалення додаткового рішення про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язаних з розглядом справи у суді першої інстанції, немає. Так, проаналізувавши надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, з огляду на те, що розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, до суду не надано, тому слід навести очевидну неспівмірність заявленого розміру витрат. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК). У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК. Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК, так і відповідно до ч. 3 ст. 141 цього Кодексу. У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК щодо співмірності суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони. Підсумовуючи вищенаведене, у розгляді питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).

Наведений представником позивача розмір витрат на правову допомогу є очевидно необґрунтований, оскільки більшість наданих послуг, наприклад участь у судовому засіданні, майже удвічі перевищує установлений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2025 рік. Крім цього, розмір послуги зі складання позовної заяви є значно завищеним зі складністю цієї справи, ціною позову та витраченим представником позивача часом на її підготовку. Заперечення на клопотання про приєднання доказів представника відповідача взагалі не підлягають відшкодуванню, оскільки були відхилені судом. Матеріали справи не містять доказів понесення витрат у розмірі 5 100 грн за судове засідання, котре відбулося 04.03.2026.

Безумовно, такі витрати можуть бути понесені після розгляду справи, проте такі термінами договором та додатковому угодами не узгоджені, сторонами не погоджено сплату цих коштів у майбутньому. Акт між сторонами підписано 04.03.2026, проте до 13.04.2026 доказів сплати цих коштів до суду не надано. Ураховуючи вищенаведене, керуючись зазначеними критеріями оцінки судових витрат на професійну правничу допомогу, ураховуючи характер спору та розумну необхідність судових витрат для розгляду конкретної справи в суді першої інстанції, просить суд зменшити розмір понесених витрат до 10 000,00 грн та стягнути їх з урахуванням часткового задоволення позовних вимог.

Окрім цього представник відповідачки Малина Л. В. 13.04.2026 подала до суду клопотання про стягнення судових витрат з додатками, в якому просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 понесені нею витрати на професійну правничу допомогу у справі в розмірі 12 500,00 гривень. Своє клопотання умотивувала тим, що до завершення судових дебатів відповідачкою було оголошено заяву про те, що докази понесення нею витрат на правову допомогу, а також заперечення на судові витрати позивача, будуть подані протягом 5-ти днів після ухвалення судового рішення. У межах даної цивільної справи Адвокатом Малиною Л. В. було надано ОСОБА_4 таку допомогу: (1) підготовка відзиву на позов про поділ майна; (2) підготовка клопотання про повернення додаткових пояснень та доказів; (3) участь адвоката у судових засіданнях 16.02.2026, 04.03.2026, 11.03.2026, 30.03.2026; (4) підготовка судових дебатів. Надання правової (професійної правничої) допомоги адвокатом Малиною Л. В. підтверджується: копією договору № 05/02/26 про надання правничої (правової) допомоги від 05.02.2026; копією акта наданих послуг від 13.04.2026; копіями квитанцій від 28.02.2026, 07.03.2026, 30.03.2026, 30.03.2026. Загальний розмір понесених витрат на правову допомогу складає 12500,00 грн. Оскільки відзив на позовну заяву був повернутий судом, то його вартість не була включена до загальної. Участь адвоката у судових засіданнях 16.02.2026, 04.03.2026, 11.03.2026, 30.03.2026 не підлягає детальному розміру та витрачений адвокатом час підтверджується протоколами судових засідань. Вартість 2500,00 грн за одне засідання. За підготовку відзиву на позов у справі вартість – не стягується, оскільки повернуто судом. Витрачений час – 15 год. У процесі надання послуги було здійснено: аналіз позовної заяви та наданих доказів, матеріалів справи у цілому; аналіз положень ЦК та СК щодо поділу спільного сумісного майна; аналіз практики ВС для застосування у відзиві; безпосередня підготовка відзиву. Підготовка та подання клопотання про повернення додаткових пояснень та доказів у справі. Вартість 2 500 грн. Витрачений час – 10 год. У процесі надання послуги було здійснено: аналіз додаткових пояснень та наданих доказів; аналіз положень ЦПК щодо можливості подання такого процесуального документа та строку для подання доказів; аналіз практики ВС для застосування у клопотанні; безпосередня підготовка клопотання про повернення додаткових пояснень та наданих доказів; виклад обставин, котрі спростовують додаткові пояснення (у разі прийняття таких судом). За підготовку судових дебатів у справі за домовленістю сторін безкоштовно.

Представник позивача Дубчак Л. С. 22.04.2026 подала заперечення на клопотання представника відповідачки Малини Л. В., у якому просить у задоволенні клопотання адвоката Малини Л. В. про надання доказів щодо судових витрат, понесених відповідачкою, відмовити в повному обсязі. Зазначає, що відповідно до наданих доказів Відповідачка та її представник стверджують, що 05.02.2026 ними було укладено Договір № 05/02/26. При цьому, укладення цього договору саме в цю дату спростовується доданим до клопотання Протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису. Із доданих документів вбачається, що договір № 05/02/26 було укладено в електронній формі та підписано електронними підписами його сторін. Відповідно до частин 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Зауважує, що відповідно до пунктів 6.1-6.6 Договору № 05/02/26, який доданий до клопотання: “6.1. Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання, і діє до 05.02.2027. Тобто Відповідачка та її представник погодили між собою, що Договір № 05/02/26 вважається укладеним тільки після його підписання електронними підписами обома сторонами. При цьому, вказана в ньому дата не має значення для встановлення моменту, з якого договір вважається укладеним. Відповідачка та її представник не погодили те, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення в порядку, передбаченому статтею 631 ЦК України. Зауважує, що відповідно до доданих до клопотання Протоколів створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису ОСОБА_4 підписала файл з назвою “Договір_Семенова_з_адвокатом_Малина.doc.asice” 05.02.2026, натомість адвокат Малина Л.В. підписала файл 17.02.2026. Тобто фактично Договір № 05/02/26 про надання правничої (правової) допомоги від 05.02.2026 вважається таким, що набув чинності лише 17.02.2026. З огляду на викладене, адвокат Малина Л.В. без чинного договору про надання правової допомоги, 09.02.2026 сформувала та підписала Ордер на надання правничої допомоги серії АІ № 2123943, яким вона необґрунтовано підтверджувала наявність повноважень на представництво Семенової О.В., а також фактично без повноважень до 16.02.2026 подавала до Суду заяви в справі та брала участь у судовому засідання 16.02.2026. Зауважує, що оскільки адвокат Малина Л. В. брала участь у судовому засіданні 16.02.2026 року без повноважень, так як на той момент договір № 05/02/26 про надання правничої (правової) допомоги від 05.02.2026 року не набрав чинності, то витрати на таку участь за будь-яких умови не можуть бути стягнуті з Позивача. Також Стороною Відповідачки на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копію договору про надання правничої допомоги у форматі .doc та протоколи перевірки електронного підпису. Разом з тим, такі документи не можуть вважатися належними та допустимими доказами укладення договору. Зауважує, що в договорі відсутній порядок обчислення гонорару Згідно з наданими до Суду документами, зокрема, відповідно до клопотання та Акта наданих послуг, адвокатом зазначено фіксований розмір гонорару за кожну надану послугу, незалежно від витраченого адвокатом часу. Однак, така форма гонорару не підтверджується умовами наданого Договору. Звертає увагу Суду, що Акт наданих послуг не містить підписів Сторін. Зокрема, зауважує, що аналізом доданого до клопотання Акта встановлено те, що підписи на нього накладені технічними засобами, зокрема, у формі зображення підпису Відповідачки та у формі підпису адвоката Малини Л. В., створеного технічними засобами програмного забезпечення. До клопотання також додані платіжні інструкції, які, начебто, мають підтвердити факт здійснення Відповідачкою оплати професійної правничої (правової) допомоги. Однак зауважує, що в усіх платіжних інструкціях призначення платежу зазначене як “сплата за надання послуг відповідно до договору № 05/02/2026”. При цьому, таке призначення платежу не дає можливості встановити, за які саме послуги були сплачені кошти. В Акті наданих послуг адвокатом Малиною Л.В. зазначено таку послугу як “Підготовка та подання клопотання про повернення додаткових пояснень та доказів у справі №157/1654/25”. Натомість, як вбачається з матеріалів справи, це клопотання було підписане власноруч та подане самою Відповідачкою, з огляду на що участь адвоката Малини Л. В. у підготовці цього документу не доведена. Представником Відповідачки заявлено прохання про стягнення з Позивача витрат на професійну правничу допомогу без урахування визначеного законодавством порядку розподілу судових витрат.

Представник відповідачки Малина Л. В. 23.04.2026 подала додаткові пояснення у справі щодо заперечень представника позивача на клопотання. Стверджує, що 05.02.2026 між адвокатом Малиною Л. В. та ОСОБА_4 було досягнуто домовленості щодо надання правничої допомоги у справі № 157/1654/25. У цей же день ОСОБА_4 підписала текст договору своїм КЕП та направила його їй засобами електронного зв`язку (через застосунок Viber). Після отримання файлу вона наклала на нього свій КЕП через сервіс «Дія. Підпис» та зберегла підписаний примірник на комп`ютері. Тобто сторони погодили умови й почали виконання домовленості саме з 05.02.2026. 16.02.2026 на ноутбуці адвоката стався технічний збій операційної системи, унаслідок чого пристрій фактично вийшов з ладу та робота з локально збереженими файлами стала неможливою. Після відновлення працездатності ноутбука - 17.02.2026 нею було здійснено перевірку та перегляд робочих файлів і документів у справах клієнтів, у тому числі матеріалів щодо ОСОБА_4 . Під час такої перевірки було виявлено відсутність (втрату) локально збережених документів, серед яких — електронний примірник підписаного договору, що зберігався на ноутбуці. У зв`язку із виявленою втратою електронного примірника договору, 17.02.2026 року адвокатом було повторно накладено кваліфікований електронний підпис на текст договору та направлено його клієнту. Зазначені дії були вчинені виключно з метою відновлення електронного примірника документа після технічного збою, а не для зміни дати домовленостей сторін чи початку правовідносин. Отже, дата 17.02.2026 відображає технічне відтворення електронного примірника, а не момент виникнення домовленостей сторін. Щодо правових наслідків технічного повторного підписання: Викладені вище обставини підлягають оцінці з огляду на приписи Цивільного кодексу України щодо моменту укладення договору та значення його форми. Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. За змістом статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Отже, аналізуючи норми цивільного кодексу - вирішальним є факт досягнення сторонами згоди та прийняття домовленості до виконання, а не виключно дата технічної операції з повторним підписанням електронного файлу. У даній справі електронна (письмова) форма договору застосовувалась як спосіб фіксації вже досягнутої сторонами домовленості та оформлення взаємної згоди. Повторне накладення КЕП 17.02.2026 було здійснено виключно з технічною метою — відновлення електронного примірника договору після втрати локально збережених файлів — і не змінювало ані волі сторін, ані змісту домовленостей, ані моменту виникнення договірних правовідносин. Відтак, довід представника Позивача про те, що договір нібито «набув чинності» лише 17.02.2026, не може бути підставою для висновку про відсутність у адвоката Малини Л. В. повноважень у судовому засіданні 16.02.2026. Додатково зазначає, що вже 09.02.2026 було сформовано ордер на надання правничої допомоги, а представництво у справі здійснювалося відкрито, за відома та згодою клієнта. Наявність договору є підставою для здійснення адвокатської діяльності як такої, однак процесуальне підтвердження повноважень адвоката у цивільній справі здійснюється шляхом подання ордера (або довіреності) відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України. Відтак твердження сторони Позивача, які фактично ставлять повноваження представника у залежність від подання договору у певному «технічному форматі» чи від наявності контейнера КЕП у матеріалах справи, не відповідають процесуальному регулюванню та зміщують акцент із суті (наявності представництва) на форму подання електронного примірника документа. Окрім цього, договір про надання правничої допомоги. прямо визначає модель оплати та предмет надання допомоги. Сторони погодили, що правнича допомога надається адвокатом «у формі підготовки окремих процесуальних та інших правових документів» (п. 4.1), а «оплата… здійснюється за кожен окремо підготовлений Адвокатом документ» (п. 4.2). Договором визначено порядок погодження вартості: адвокат повідомляє клієнта про вартість до початку виконання відповідної роботи, а за відсутності заперечень з боку клієнта така вартість вважається погодженою сторонами. Це прямо передбачено п. 4.3 договору: «…попередньо доводиться до відома Клієнта до початку виконання відповідної роботи», а також «у разі відсутності заперечень з боку Клієнта… така вартість вважається погодженою Сторонами». Отже, договір містить погоджений сторонами порядок ціноутворення, і цей порядок не є «після факту», а до початку виконання з презумпцією погодження за відсутності заперечень. Договір передбачає, що вартість підтверджується актом, і саме акт є підставою оплати. Пунктом 4.4 договору визначено: «Надання правничої допомоги та її вартість підтверджуються Актом… який підписується Сторонами та є підставою для здійснення оплати», а п. 4.5 встановлює, що акти є невід`ємною частиною договору. За участь у судових засіданнях заявлено фіксовану оплату, а не погодинну. У клопотанні про надання доказів щодо судових витрат, понесених відповідачкою чітко зазначено, що участь адвоката у засіданнях 16.02.2026, 04.03.2026, 11.03.2026, 30.03.2026 оплачується у фіксованому розмірі 2 500 грн за одне засідання, а факт участі та тривалість підтверджуються протоколами судових засідань. Інші доводи представника позивача також вважає безпідставними, які не ґрунтуються на вимогах закону та договору про надання правничої допомоги.

Представник позивача Дубчак Л. С. 30.04.2026 подала письмові заперечення на вищевказані пояснення представника відповідачки, у яких просить в задоволенні клопотання адвоката Малини Л. В. про надання доказів щодо судових витрат, понесених відповідачкою, відмовити в повному обсязі.

У відкладене судове засідання позивач, відповідачка та її представник, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце його проведення, не з`явилися. Будь-яких заяв чи клопотань не подали.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч.4 ст. 270 ЦПК України).

У судовому засіданні представник позивача своє клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, заперечення на клопотання та пояснення представника відповідачки - підтримала з мотивів, які зазначені у них. Просила стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у справі в розмірі 44 530,00 гривень, а також повністю відмовити в стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 у розмірі 12 500,00 гривень з підстав, наведених у запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зміст заяв (клопотань) та наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, доходить такого висновку.

Відповідно до п. 12 ч.3 ст. 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з п.3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 даної норми визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч.3 ст.259 ЦПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 08.04.2026 позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного сумісного майна - задоволено частково.

При ухваленні цього рішення судом не було вирішено питання стягнення витрат на правничу (правову) допомогу.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Частиною 1, п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В даному випадку сторона позивача та відповідачки звернулись до суду із відповідними заявами у визначений законом строк.

Згідно з ч.3, 4 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначена правова позиція також викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Відповідно до положень частин 5, 6 статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15 (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження витрат на правову допомогу стороною позивача надано: Копію Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги № 65 від 02.09.2025; Копію Додаткової угоди від 02.09.2025 до Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги № 65 від 02.09.2025; Копію Додаткової угоди від 08.01.2026 до Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги № 65 від 02.09.2025; Копію Рахунку № 1-СОІ від 27.02.2026; Копію Акту наданих послуг від 02.09.2025; Копію платіжної інструкції № 62888523SB від 02.03.2026; Копію Рахунку № 2-СОІ від 02.03.2026; Копією Акту наданих послуг № 2 від 04.03.2026 (т.2, а.с. 224-234).

Так, згідно з Копією Рахунку № 1-СОІ від 27.02.2026 за Договором про надання правової (професійної правничої) допомоги № 65 від 02.09.2025, зазначено назву виконаних робіт адвокатом Дубчак Л. С., зокрема:

1)підготовка та подання позовної заяви про поділ спільного майна подружжя – 20000,00 грн;

2)підготовка та подання заяви про забезпечення позову (про поділ спільного майна подружжя) – 2500,00 грн;

3)підготовка та подання клопотання про приєднання доказів у справі – 2500,00 грн;

4)участь адвоката 15.01.2026 в судовому засіданні – 5100,00 грн;

5)участь адвоката 16.02.2026 в судовому засіданні – 5100,00 грн;

6)підготовка та подання письмових заперечень на клопотання представниці відповідачки про приєднання доказів до матеріалів справи – 1410, 00 грн;

7)підготовка та подання письмових заперечень на клопотання представниці відповідачки про поновлення строку на подання відзиву в справі – 1410,00 грн;

8)підготовка та подання письмових заперечень щодо заяви відповідачки про виклик свідків в справі – 1410,00 грн.

Тобто надано адвокатом послуги (виконано роботи) на загальну суму 39430,00 грн.

Окрім цього, згідно з Копією Рахунку № 1-СОІ від 27.02.2026 за Договором про надання правової (професійної правничої) допомоги № 65 від 02.09.2025 та Акта №2 від 04.03.2026 - участь адвоката Дубчак Л. С. 04.03.2026 в судовому засіданні – 5100,00 грн.

Таким чином, адвокат просить стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у справі в загальному розмірі 44 530,00 гривень.

Суд дійшов висновку про те, що заявлений розмір на професійну правничу допомогу не може вважатись обґрунтованим та вважає в цілому слушними заперечення сторони відповідачки щодо заяви сторони позивача про стягнення судових витрат за надання правничої допомоги у вищевказаному розмірі та доводи про те, що ці витрати є суттєво завищеними адвокатом.

Зокрема, суд вважає необгрунтованими витрати на підготовку та подання позовної заяви про поділ спільного майна подружжя в розмірі 20000,00 грн, при цьому враховує ціну позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, в цілому не значну складність цієї справи, усталену судову практику щодо цієї категорії справ, витрачений адвокатом час для підготовки позовної заяви. А тому суд вважає, що дані витрати слід зменшити до 10000,00 грн.

За підготовку та подання клопотання про приєднання доказів у справі суд вважає за необхідне не стягувати 2500,00 грн, оскільки ухвалою суду від 04.03.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про приєднання доказів (т. 2, а.с. 247-248), тобто адвокат Дубчак Л. С. безпідставно підготувала та подавала це клопотання, а тому ці витрати не повинна нести відповідачка.

Що стосується участі адвоката в судових засіданнях та стягнення вартості за кожне засідання в сумі 5100,00 грн, суд вважає ці витрати також необґрунтованими, а тому є необхідність їх зменшити до 2500,00 грн за кожне судове засідання.

Окремо суд звертає увагу на те, що судове засіданні в справі 15.01.2026 було відкладено, всього тривало менше 20 хвилин (навіть з урахуванням часу, коли були наявні проблеми з відеоконференцзв`язком у представника позивача) (т.2, а.с. 71, 72), а тому за участь представника у цьому судовому засіданні слід стягнути з відповідачки 1000,00 грн.

Таким чином, обґрунтованими є витрати позивача на правничу допомогу в сумі 22730 грн (10000+2500+2500+1000+1410+1410+1410+2500).

Дані витрати будуть співмірними по відношенню до обставин, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України та відповідатимуть характеру і обсягу узгоджених між сторонами і фактично наданих адвокатом послуг.

Враховуючи часткове задоволення позову, ці судові витрати необхідно присудити також пропорційно задоволеним вимогам (95%), що становить 21593 гривні 50 копійок (22730х95/100).

Надання правової (професійної правничої) допомоги відповідачці ОСОБА_4 адвокатом Малиною Л. В. підтверджується: копією договору № 05/02/26 про надання правничої (правової) допомоги від 05.02.2026; копією акта наданих послуг від 13.04.2026; копіями квитанцій від 28.02.2026, 07.03.2026, 30.03.2026, 30.03.2026. Загальний розмір понесених витрат на правову допомогу відповідачки складає 12 500,00 грн.

Так, згідно з Актом наданих послуг за Договором про надання правової (професійної правничої) допомоги № 05/02/26 від 05.02.2026, зазначено найменування виконаних робіт адвокатом Малиною Л. В., зокрема:

1)участь адвоката 16.02.2026 в судовому засіданні – 2500,00 грн;

2)участь адвоката 04.03.2026 в судовому засіданні – 2500,00 грн;

3) підготовка та подання клопотання про повернення додаткових пояснень та доказів у справі – 2500,00 грн;

4)участь адвоката 11.03.2026 в судовому засіданні – 2500,00 грн;

5)участь адвоката 30.03.2026 в судовому засіданні – 2500,00 грн.

Суд вважає, що вимоги представника відповідачки про відшкодування судових витрат на професійно правничу допомогу при розгляді даної справи, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд не бере до уваги доводи представника позивача про те, що договір про надання правничої допомоги між відповідачкою та її представником від 05.02.2026 набув чинності лише 17.02.2026, а тому представник брала участь в судовому засіданні без повноважень. При цьому в цілому суд погоджується з доводами представника відповідачки, зокрема про те, що 09.02.2026 було сформовано ордер на надання правничої допомоги, а представництво у справі здійснювалося відкрито, за відома та згодою клієнта. Процесуальне підтвердження повноважень адвоката у цивільній справі здійснюється шляхом подання ордера (або довіреності) відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України.

Доводи представника позивача про те, що участь адвоката Малини Л. В. у підготовці клопотання про повернення додаткових пояснень та доказів у справі є недоведеною, оскільки цей документ підписано відповідачкою, також на думку суду є безпідставними.

Підпис відповідачки на клопотанні, на переконання суду, не свідчить про те, що саме відповідачка підготовила це клопотання, а не її представник.

Інші доводи представника позивача суд також вважає безпідставними, в цілому погоджуючись з доводами представника відповідачки, викладених в додаткових поясненнях.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заяву представника відповідачки про відшкодування судових витрат на професійно правничу допомогу при розгляді даної справи слід задовольнити повністю, а заяву представника позивача – частково.

На підставі викладеного та керуючись статтями 133, 141, 270, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Ухвалити у цивільній справі № 157/1654/25 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного сумісного майна - додаткове рішення.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 21593 (двадцять одна тисяча п`ятсот дев`яносто три) гривні 50 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 12500 (дванадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині заявлених вимог – відмовити.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня проголошення додаткового рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення та проголошення додаткового рішення суду 21.05.2026.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: адвокат Дубчак Леся Сергіївна, адреса: м. Київ, а/с 3, РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідачка: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Представник відповідачки: адвокат Малина Людмила Валеріївна, адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Любешівського районного суду

Волинської області А.С. Савич