Постанова від 21 травня 2026 р. у справі №560/5448/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/5448/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

22 травня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.09.2025 позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до її страхового стажу періоду роботи з 08.12.1980 по 05.10.1991 в колгоспі "Авангард" відповідно до довідки, виданої Національним архівом Естонської Республіки №7-3/21/5382 від 21.12.2021.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 08.12.1980 по 05.10.1991 в колгоспі "Авангард" відповідно до довідки, виданої Національним архівом Естонської Республіки №7-3/21/5382 від 21.12.2021.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.01.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням до її страхового стажу періоду роботи з 08.12.1980 по 05.10.1991 в колгоспі "Авангард" відповідно до довідки, виданої Національним архівом Естонської Республіки №7-3/21/5382 від 21.12.2021.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач 30.09.2021 звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком за нормами Закону України №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

До заяви про призначення пенсії позивачкою надано трудову книжку серії НОМЕР_1 .

До страхового стажу позивачки не враховано згідно трудової книжки НОМЕР_1 період роботи з 08.12.1980 по 15.10.1991, оскільки ОСОБА_1 не надано документів на підтвердження стажу набутого в Естонській Республіці.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 08.10.2021 №2237303423 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 28 років.

Позивач не погоджуючись з такими діями відповідача, звернулася до суду з позовом.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.04.2025 у справі №560/4435/22 (набрало законної сили 15.08.2022) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії вирішено задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №222650003642 від 08.10.2021 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення пенсії за віком з урахуванням довідки виданої Національним архівом Естонської Республіки №7-3/21/5382 від 21.12.2021 та висновків суду, викладених у даному рішенні суду.

На виконання вищезазначеного рішення відповідач повторно розглянув заяву ОСОБА_1 щодо призначення пенсії за віком з урахуванням довідки, виданої Національним архівом Естонської Республіки №7-3/21/5382 від 21.12.2021 та рішенням від 26.08.2022 № 222650003642 позивачу відмовлено у врахуванні при призначенні пенсії за віком довідки, виданої Національним архівом Естонської Республіки №7-3/21/5382 від 21.12.2021.

Позивач 08.01.2025 звернулася до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії з урахуванням рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.04.2025 у справі №560/4435/22.

Відповідач листом від 21.01.2025 відмовив позивачу у здійсненні такого перерахунку, оскільки вказаним рішенням не покладено на пенсійний орган обов`язку щодо врахування до стажу позивача періоду роботи відповідно до довідки, виданої Національним архівом Естонської Республіки №7-3/21/5382 від 21.12.2021.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача, звернулася до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року№1788-XII (далі - Закон №1788-XII).

Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон № 1058-IV) визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно п.1. ч.1 ст.11 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року, загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно ст.56 Закону №1058-IV до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Спірним питанням у цій справі є правомірність/протиправність дій відповідача щодо відмови здійснити перерахунок пенсії позивача із зарахуванням до її страхового стажу періоду роботи відповідно до довідки виданої Національним архівом Естонської Республіки №7-3/21/5382 від 21.12.2021.

Відповідно до ч. 4 ст.1 Закону №1788-XII у тих випадках, коли угодами між Україною та іншими державами передбачені інші правила призначення пенсії, ніж ті, які містяться в цьому законі, то застосовуються правила за цими угодами.

Згідно ч. 2 ст. 6 Угоди між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення, ратифікованої 02.11.2011 року, якщо право на пенсію виникає в результаті підсумування страхового стажу, то при призначенні пенсії враховується страховий стаж набути відповідно законодавства кожної із сторін за умови, якщо інша сторона не виплачує пенсію за той самий страховий стаж.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Крім періодів роботи, до страхового стажу зараховуються військова служба, навчання за денною формою у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах та в училищах.

Згідно Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, час навчання у вищих навчальних та професійних навчально-виховних закладах враховується до страхового стажу на підставі дипломів, посвідчень, свідоцтв та інших документів, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. Період навчання зараховується до страхового стажу з 1 вересня по дату прийняття екзаменаційною комісією рішення про присвоєння кваліфікації.

Постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310 , а саме п.1 визначено, що трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність члена колгоспу.

Відповідно до п.13 Основних положень про порядок видачі трудових книжок колгоспників, до трудової книжки колгоспника заносились відомості про трудову участь, відомості про нагородження та заохочення, переведення на іншу роботу, припинення роботи.

Так, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.04.2025 у справі №560/4435/22 (набрало законної сили 15.08.2022) встановлено, що у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 містяться записи щодо періоду роботи дояркою у колгоспі "Авангард" в Естонській Республіці, а саме період роботи з 08.12.1980 по 05.10.1991, чим підтверджується трудова діяльність позивачки.

У зв`язку з відмовою відповідача в призначенні пенсії за віком, позивачка 26.11.2021 звернулась до Національного архіву Естонської Республіки для підтвердження трудового стажу.

Національний архів Естонської Республіки надав позивачці архівну довідку №7-3/21/5382 від 21.12.2021, в якій зазначені відомості про те, що ОСОБА_1 була прийнята на роботу та була членом колгоспу "Авангард" з 22.09.1980 (підстава - рішення правління №12 від 04.10.1980) та звільнена з роботи з 15.10.1991( підстава - заява про вихід з колгоспу).

Крім того, звернення позивачки до Національного Архіву Естонської Республіки про надання довідки про встановлення відомостей щодо періоду роботи фактично було здійснено після отримання нею рішення про відмову ГУ Пенсійного фонду в Хмельницькій області в призначенні пенсії за віком, а отже відповідач не міг врахувати отриману позивачем довідку під час прийняття оскаржуваного рішення.

При цьому записи трудової книжки не містять виправлень, підчищень або описок, отже належним чином підтверджують трудовий стаж позивачки, набутий нею у ці періоди.

Частиною 3 ст.44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Встановлено, що відповідач не звертався до будь - яких органів, організацій, або архівних установ Естонської Республіки з метою підтвердження або спростування спірних періодів роботи позивачки.

Проте судом першої інстанції правильно вказано про те, що відповідальність за можливі неточності у трудовій книжці або відсутність певних відомостей, не може бути перекладена з роботодавця на працівника та призводити до позбавлення останнього права на врахування фактично відпрацьованого часу у складі трудового стажу для призначення пенсії.

Як встановлено судом вище, записи у трудовій книжці позивачки, які підтверджують її страховий стаж за відповідні періоди, не містять виправлень, описок, підчищень, а тому не потребують додаткового підтвердження будь - якими іншими документами, чого відповідач не спростував.

В силу вимог ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність підстав для зарахування спірного періоду роботи позивачки з 08.12.1980 по 05.10.1991 в колгоспі "Авангард" на території Естонської Республіки, колегія суддів зазначає, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка працівника. Наявні у трудовій книжці позивачки записи за вказаний період є чіткими, належним чином оформленими, не містять жодних виправлень, підчищень чи описок, а тому відповідно до норм матеріального права є самодостатніми й не потребують додаткового підтвердження іншими документами. Посилання скаржника на лист Департаменту Соціального Страхування Естонії та неотримання відповіді від компетентних органів не можуть бути підставою для обмеження конституційного права позивачки на соціальний захист, оскільки належне виконання міжнародних запитів та процедур верифікації покладається безпосередньо на органи Пенсійного фонду України. Більше того, роботодавець або державні органи не можуть перекладати тягар адміністративних чи процедурних ускладнень на громадянина, позбавляючи його права на врахування фактично відпрацьованого стажу при обчисленні пенсії.

Доводи скаржника про те, що зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок пенсії є втручанням у його дискреційні повноваження, є юридично неспроможними та ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм процесуального права. Дискреційні повноваження передбачають наявність у суб`єкта владних повноважень права вибору з кількох юридично допустимих варіантів рішень. Однак, у разі встановлення судом факту протиправної відмови та підтвердження повного права особи на зарахування стажу, у відповідача виникає імперативний обов`язок вчинити конкретну дію — провести перерахунок пенсії. За таких обставин, зобов`язання пенсійного органу здійснити перерахунок з урахуванням спірного періоду не є підміною функцій державного органу, а є належним і єдиним ефективним способом судового захисту порушеного права позивачки в межах завдань адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача не було законних підстав для відмови позивачу у зарахуванні до її страхового стажу періоду роботи з 08.12.1980 по 05.10.1991 в колгоспі "Авангард" відповідно до довідки, виданої Національним архівом Естонської Республіки №7-3/21/5382 від 21.12.2021, томі такі дії необхідно визнати протиправними.

Як наслідок необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 08.12.1980 по 05.10.1991 в колгоспі "Авангард" відповідно до довідки, виданої Національним архівом Естонської Республіки №7-3/21/5382 від 21.12.2021, а також зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.01.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням до страхового стажу періоду роботи з 08.12.1980 по 05.10.1991 в колгоспі "Авангард" відповідно до довідки, виданої Національним архівом Естонської Республіки №7-3/21/5382 від 21.12.2021.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Курко О. П. Боровицький О. А.