Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №931/239/26 — Локачинський районний суд Волинської області

Справа № 931/239/26

Провадження № 2/931/269/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 травня 2026 року селище Локачі

Локачинський районний суд Волинської області

у складі: головуючого - судді Масляної С.В.,

за участю: секретаря - Проскуненкової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Локачах в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

встановив:

30 березня 2026 року ОСОБА_1 звернулася досуду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Позов мотивує тим, що 17.01.2014 року між нею та відповідачем був укладений шлюб, зареєстрований виконавчим комітетом Затурцівської сільської ради Локачинського району Волинської області, актовий запис № 1. Під час шлюбу у подружжя народилося троє дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та наймолодший син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначає, що рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 03.12.2024 року №931/639/24 на двох старших дітей присуджено стягувати з ОСОБА_2 аліменти в розмірі 2000 грн на кожну дитину, щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з індексацією суми відповідно до закону, до досягнення дітьми повноліття. Добровільно матеріальну допомогу на утримання наймолодшого сина ОСОБА_5 відповідач не надає. З відповідачем проживають окремо, малолітня дитина проживає разом із позивачем. Позивач самостійно, власними силами, намагається матеріально забезпечити, доглядати та виховувати малолітню дитину, а також виконувати всі інші обов`язки, покладені на неї законом, необхідні для належного утримання їхнього сина. Оскільки добровільно про сплату аліментів з відповідачем їй домовитися не вдалося, змушена була звернутися до суду. Зазначає, що на даний момент у неї відсутні відомості про те, чи відповідач працевлаштований, однак, він працездатний, тому має змогу сплачувати аліменти на утримання дитини.

Просить суд ухвалити рішення, яким стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову та до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою від 02 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач в судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, разом з позовом подала заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує повністю, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує, просить розгляд справи проводити без її участі у зв`язку з необхідністю догляду за малолітньою дитиною, аналогічне клопотання надіслане нею до суду 07.05.2026 (а.с. 3, 24).

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки (а.с. 23). Будь-яких заяв чи клопотань, відзиву від нього до суду не надходило.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності учасників справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача, а також за одночасного існування вищевказаних умов, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.01.2014 року між сторонами був укладений шлюб, зареєстрований виконавчим комітетом Затурцівської сільської ради Локачинського району Волинської області, актовий запис № 1, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 17.01.2014 року (а.с. 8).

Під час шлюбу у сторін народилися діти: дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвами про їх народження серії НОМЕР_2 від 18.07.2014 року, серії НОМЕР_3 від 13.07.2018 року, серії НОМЕР_4 від 04.12.2024 року (а.с. 9, 10, 11).

Згідно з витягами з реєстру територіальної громади від 03.02.2026 року № 2026/001758964 та від 30.03.2026 року №2026/004995174, встановлено, що позивач разом з малолітньою дитиною ОСОБА_5 зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6 зворот, 7).

Між сторонами не досягнуто згоди щодо сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 .

Статтею 8 ЗУ «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу (далі - СК) України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до положень Постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними та чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховуються судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, що відповідає приписам ч. 3 ст. 181 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідач ОСОБА_2 є здоровим, працездатним, на обліку у лікарів не перебуває, будь-яких інших осіб на утриманні не має.

Доказів іншого відповідачем суду не надано.

Неповнолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , здоровий, на обліку в лікарів не перебуває, самостійних доходів не має.

Частиною 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Статтею 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (станом на момент звернення позивача до суду) також визначено прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, який встановлений Законом, для дітей віком до 6 років - 2817 гривень; віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.

Згідно ст. 141 СК України мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (ст.141 СК України).

Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує матеріальне становище відповідача, який є працездатним, з нього стягуються аліменти на двох неповнолітніх дітей, та стан його здоров`я, який є задовільним, стан здоров`я дитини, матеріальне становище та потреби дитини в їжі, одязі, засобах особистої гігієни, забезпеченні належних побутових умов та умов для належного гармонійного розвитку.

Виходячи з вищенаведеного, засад розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що з відповідача в користь позивача слід стягувати аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30 березня 2026 року та до досягнення дитиною повноліття.

Отже, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити дане рішення суду до негайного виконання у межах сплати платежу аліментів за один місяць.

Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

На підставі ст. ст. 84, 141, 180, 182, 183, 184, 191 СК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 77, 81, 141, 206, 247, 263-265, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30 березня 2026 року та до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1331, 20 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 21.05.2026 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 .

Суддя Локачинського районного суду С.В. Масляна