Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №155/463/26 — Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/463/26

Провадження №2/155/501/26

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді – Яремчук С.М.,

при секретарі судового засідання – Ревуцькій М.В.,

за участю:

відповідача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Горохів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позовних вимог

26 березня 2026 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Маслякова Т.О., звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини. На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що в шлюбі позивачки з відповідачем в них народилася одна дитина – син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Представник позивача вказує, що на даний час дитина проживає з позивачкою та перебуває на повному її забезпеченні. Також зазначає, що між позивачкою та відповідачем на момент подання позову не досягнуто згоди стосовно матеріального утримання та виховання малолітньої дитини. Відповідач фінансову участь у вихованні дитини не приймає. Основний тягар забезпечення потреб сина (харчування, одяг, лікування, навчання вітаміни та інші необхідні витрати) покладається на позивачку. Представник позивача зазначає, що дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Такий рівень позивачка одна не зможе забезпечити дитині, тому батько, який є здоровим та працездатним, зможе сплачувати аліменти у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень щомісячно. Зазначає, що відповідач має у власності нерухомість та неофіційно займається підприємницькою діяльністю. Враховуючи вищенаведене, просить позов задовольнити та стягувати з відповідача на користь позивачки щомісячно аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Рух справи в суді

Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 28 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі за вказаним позовом.

Відзив на позовну заяву

04 травня 2026 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому останній зазначив, що позовні вимоги визнає частково. Зазначив, що твердження позивача про те, що він не бере участі у вихованні дітей не відповідає дійсності. Відповідач вказав, що він є непрацюючим інвалідом ІІІ групи, розмір коштів, які щомісячно отримує становить близько 2500,00 гривень. Рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 05 липня 2018 року у справі №155/631/18 з відповідача в користь позивачки стягуються аліменти в розмірі 1200,00 гривень щомісячно на утримання неповнолітньої дитини (фактично сплачує 1750 гривень з дотриманням 50% мінімуму). Також вказує, що рішенням Горохівського районного суду від 10 січня 2024 року в справі №155/1649/23 з нього в користь ОСОБА_4 стягуються аліменти в розмірі 3000 гривень щомісячно на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. З цього приводу відкрито два виконавчі провадження. Відповідач вказує, що не може працювати через стан здоров`я. Зважаючи на необхідність лікування та придбання медикаментів розмір аліментів запропонованих позивачем є для нього непомірним. Щодо наявності у відповідача нерухомості, останній зазначив, що дане нерухоме майно було придбане до 2020 року, а останнє нерухоме майно було подаровано йому матір`ю. Отже, наявне нерухоме майно не свідчить про наявність у відповідача значних доходів на даний час. З огляду на наведене, згідний сплачувати аліменти в розмірі 2000,00 гривень на дитину щомісячно.

Відповідь на відзив

11 травня 2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якому остання зазначила, що сторони по справі тривалий час проживали однією сім`єю, вели спільний побут та господарство, у зв`язку із чим позивачці достеменно відомі реальні джерела доходів відповідача та його фактичний матеріальний стан. Попри твердження відповідача про відсутність офіційного доходу, останній фактично здійснює діяльність, пов`язану з продажем піску та щебню, а також надає послуги з перевезення дров, що приносить йому постійний та суттєвий дохід. Крім того, відповідач є власником чотирьох квартир, які, за відомою позивачці інформацією, здаються в оренду та приносять додатковий прибуток. Також у власності відповідача перебувають дві земельні ділянки. Вказані обставини свідчать про наявність у відповідача значного майнового забезпечення та фактичної платоспроможності. Представник позивача зазначила, відсутність офіційного працевлаштування відповідача не свідчить про відсутність доходів. Навпаки, фактичні обставини справи свідчать про те, що відповідач навмисно не працевлаштовується офіційно з метою приховування своїх реальних доходів та мінімізації розміру аліментних зобов`язань. Така поведінка є недобросовісною та суперечить обов`язку батьків належним чином утримувати дитину. Посилання відповідача на наявність у нього III групи інвалідності не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів. Фактична діяльність відповідача, пов`язана із продажем будівельних матеріалів та перевезеннями, свідчить про його працездатність, активне ведення господарської діяльності та можливість отримання стабільного доходу. Таким чином, наявність III групи інвалідності не спростовує можливості відповідача забезпечувати належне утримання своєї дитини. Представник позивача вказує, що наявність інших аліментних зобов`язань не звільняє відповідача від обов`язку забезпечувати належне утримання дитини позивачки та не може бути підставою для визначення аліментів у явно недостатньому розмірі. Зазначає, що позивачка самостійно виховує та утримує також дитину від іншого шлюбу, несе основний тягар витрат на забезпечення дітей, їх харчування, лікування, навчання та повсякденні потреби. Розмір аліментів у сумі 2000,00 гривень, запропонований відповідачем, не відповідає реальним потребам дитини та є недостатнім для забезпечення її гармонійного розвитку. Представник позивача вважає, що заявлений позивачкою розмір аліментів у сумі 10000 гривень є обґрунтованим, співмірним потребам дитини та фактичному матеріальному становищу відповідача. З огляду на наведене, представник позивача просить відхилити доводи відповідача зазначені у відзиві та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позиція учасників судового розгляду

Представник позивачки ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, у поданій 18 травня 2026 року заяві просила розгляд справи проводити у її відсутності, а позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав частково, зазначив, що згідний сплачувати аліменти в розмірі по 2000,00 гривень на дитину щомісячно. При цьому показав, що розмір його пенсії становить 2600,00 гривень, дохід від оренди однієї квартири складає 5000,00 гривень, одну квартиру віддав дочці, а ще одна квартира потребує ремонту. Вказав, що інших доходів в нього не має. Належні йому земельні ділянки, це ділянки під житловим будинком, земельних паїв у власності не має, в оренду землі не здає. При цьому зазначив, що сплачує аліменти на утримання однієї дитини в розмірі 1700,00 гривень та на утримання другої дитини в розмірі 3000,00 гривень. Також ствердив, що постійно бере участь у додаткових витратах на дитину, при цьому позивачкою не доведено того факту, що вона витрачає 10000,00 гривень щомісячно на утримання дитини. Водночас, відповідач зауважив, що позивачка також несе обов`язок щодо утримання дитини. Зазначив, що до війни в нього була можливість придбати квартири, однак на даний час така можливість відсутня. Просив позов задовольнити частково.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 18 листопада 2021 року. Шлюб був зареєстрований в Берестечківській міській раді, актовий запис №18, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а. с. 5).

В шлюбі у сторін народилася одна дитина – син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 26 лютого 2022 року (а. с. 6).

Згідно з витягом з реєстру Берестечківської територіальної громади від 18 березня 2026 року позивачка ОСОБА_2 зареєстрована в АДРЕСА_1 (а. с. 8).

Згідно з витягом з реєстру Берестечківської територіальної громади від 15 вересня 2022 року малолітній син позивачки ОСОБА_2 – ОСОБА_3 зареєстрований в АДРЕСА_1 (а. с. 9).

Отже, судом встановлено, що малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом зі своєю матір`ю, тобто, позивачкою ОСОБА_2 та перебуває на її утриманні. Батьком дитини є відповідач у справі – ОСОБА_1 . Батьки дитини не досягли згоди щодо утримання дитини.

Судом також встановлено, що рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 05 липня 2018 року збільшено розмір стягнення аліментів та стягнуто з відповідача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_3 ), жителя села Піски Горохівського району Волинської області в користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання дочки, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі по 1200 (одній тисячі двісті) гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття.

Також рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 10 січня 2024 року з відповідача ОСОБА_1 стягуються в користь ОСОБА_4 аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка продовжує навчання, в твердій грошовій сумі в розмірі 3000 (три тисячі) гривень, щомісячно, на період навчання, але довше як до досягнення 23 років, починаючи з 01 листопада 2023 року.

Відповідно до витягу з АСВП від 23 квітня 2026 року встановлено, що відносно відповідача ОСОБА_1 відкрито два виконавчі провадження за №56961869 від 09 серпня 2018 року та №74180334 від 15 лютого 2024 року, де стягувачем є ОСОБА_4 . Стан ВП: відкрито.

З відповіді відділу обслуговування громадян №2 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області за №0300-0205-8/32097 від 23 квітня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 23 квітня 2026 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області, як одержувач державної соціальної допомоги, яка станом на квітень 2026 року становить 2595,00 гривень.

Згідно з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №23/25/1326/В від 08 травня 2025 року відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою з інвалідністю ІІІ групи, інвалідність встановлена з 14 квітня 2025 року, дата повторного оцінювання 14 квітня 2027 року, причина інвалідності – загальне захворювання.

Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу Пенсійного фонду України вбачається, що будь-які інші доходи у відповідача ОСОБА_1 відсутні.

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 0720885800:01:001:0784 площею 0,2076 га (а. с. 13).

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна відповідач ОСОБА_1 є власником квартири загальною площею 39,2 кв. м, що знаходиться в АДРЕСА_2 (а. с. 14).

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна відповідач ОСОБА_1 є власником квартири загальною площею 44,2 кв. м, що знаходиться в АДРЕСА_3 (а. с. 15).

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна відповідач ОСОБА_1 є власником квартири загальною площею 53,2 кв. м, що знаходиться в АДРЕСА_4 (а. с. 17).

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна відповідач ОСОБА_1 є власником 1/6 частки квартири загальною площею 115,2 кв. м, що знаходиться в АДРЕСА_5 (а. с. 16).

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення

Згідно з ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька.

Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

А згідно з ч. 1, 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст. 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно з абз. 3 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» визначено прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, який для дітей віком до 6 років становить 2817 (дві тисячі вісімсот сімнадцять) гривень, а для дітей віком від 6 до 18 років – 3512 (три тисячі п`ятсот дванадцять) гривень.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін, реальну спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання дітей.

Крім того, при визначенні розміру аліментів суд, у відповідності до положення ч. 2 ст. 200 СК України, бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків.

Згідно з ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Як передбачено ст. 79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, виходячи із засад розумності, справедливості та виваженості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини слід задовольнити частково та стягувати з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі по 3000,00 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття з урахуванням індексації відповідно до закону.

Суд виходив з того, що відповідач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи, врахував розмір його місячного доходу та сплату аліментів на двох дітей від першого шлюбу. Разом з тим, позивачка не надала суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів того, що відповідач має можливість сплачувати аліменти у вказаному нею розмірі. Зокрема, стороною позивача не доведено, що належне відповідачу нерухоме майно перебуває в оренді і останній від цього отримує дохід, а також факту здійснення відповідачем підприємницької діяльності.

Суд також врахував, що стороною позивача не доведено того факту, що остання щомісячно витрачає на утримання дитини 10000,00 гривень, а також те, що обов`язок утримувати дитину покладається на батьків в рівних частинах.

Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу – із дня подання такої заяви.

З даною позовною заявою позивачка звернулась 26 березня 2026 року (а. с. 1), отже, саме з зазначеної дати аліменти мають стягуватися з відповідача на її користь.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 є такими, що підлягають до задоволення частково.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити дане рішення суду до негайного виконання у межах сплати платежу аліментів за один місяць.

Щодо судових витрат

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову – на відповідача; 2) у разі відмови в позові – на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять один) гривень 40 копійок слід стягнути з відповідача в користь держави.

На підставі ст. 180, 181, 182, 183, 191 СК України, керуючись ст. 10, 12, 13, 49, 77-81, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі по 3000 (три тисячі) гривень щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26 березня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття з урахуванням індексації відповідно до закону.

Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять один) гривень 40 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін у справі:

позивачка: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст судового рішення складено 21 травня 2026 року.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області Яремчук С.М.