Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №600/5383/25-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/5383/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про те, що ОСОБА_1 є особою, яка вчинила порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 дії щодо направлення звернення №Е1699223 від 21.03.2025 до Вижницького РВП ГУНП Чернівецькій області про доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервісті шляхом видалення/знищення запису про те, що ОСОБА_1 є особою, яка вчинила порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідно до абзацу другого частини першої статті 14 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 направити до Вижницького районного відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області повідомлення, звернення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , як особу, яка вчинила порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколів про адміністративні правопорушення, відповідно до пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про те, що ОСОБА_1 є особою, яка вчинила порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Також позивач вважає протиправними дії відповідача щодо направлення звернення до Вижницького РВП ГУНП Чернівецькій області про доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Так, позивач зазначає, що є багатодітним батьком та 15.08.2024 р. отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, яка у подальшому автоматично продовжувалась. Позивач зазначає, що звернення відповідача до поліції було направлено вже під час дії нової відстрочки. Щодо неприбуття до ТЦК та СП за повісткою повідомив, що вказана повістка не направлялась взагалі, а позивач її не отримував. Крім того, поштове повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення позивач вважає неналежним доказом, оскільки вказане повідомлення не містить відмітки про відсутність адресата за вказаною адресою. Також позивач вказав повісткою до ТЦК та СП для розгляду адміністративної справи не викликався, до відповідальності не притягувався, а тому внесена інформація в реєстр призовників є незаконною, як і направлення до поліції, як похідна дія. У зв`язку із вказаним позивач просить суд задовольнити позов.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у відзиві на позов зазначає, що під час формування повістки №2673063 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 та подання відповідного рекомендованого повідомлення 24.02.2025 р. позивач правом на відстрочку не користувався. Також відповідач зазначає, що наявність у позивача права на відстрочку жодним чином не звільняє його від обов`язку дотримуватись та виконувати правила військового обліку. Відповідач стверджує, що повістка була надіслана позивачу за актуальною адресою місця проживання позивача, а відтак повернення поштового відправлення без фактичного вручення вважається належним оповіщенням особи про виклик до ТЦК та СП. З вказаних підстав відповідач вважає безпідставним та необґрунтованим позов, у зв`язку із чим просить відмовити у його задоволені у повному обсязі.

Третя особа у письмових поясненнях зазначає, що відсутні підстави для задоволення позову, оскільки внесення інформації до системи ІПНП було здійснено у відповідності до чинного законодавства.

Рух справи у суді

Судом відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Матеріали справи містять копію довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 15.08.2024 р. №345 про надання позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі абз.3 ч.І ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 07.02.2025 року. (а.с. 13).

Також матеріали справи містять: копії посвідчення позивача про право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей БС №401384; копії свідоцтв про народження дітей позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 (а.с. 14-16)

Крім того, матеріали справи містять копію загальної інформації із мобільного застосунку “Резерв+” щодо позивача із зазначенням відомостей, зокрема щодо: відстрочки до завершення мобілізації; розшук ТЦК та СП у зв`язку із неприбуттям за повісткою та звернення до Нацполіції щоб доставити ОСОБА_1 для складання протоколу. (а.с. 16).

В матеріалах справи також наявна копія тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 06.02.2024 р. (а.с. 21).

Матеріали справи містять копію листа ІНФОРМАЦІЯ_4 від 24.09.025 р. та ГУНП в Чернівецькій області від 24.09.2025 р., від 01.10.2025 р. на адвокатський запит представника позивача щодо порушення позивачем мобілізаційного законодавства. (а.с. 17, 19-20).

Також матеріали справи містять копію повістки №2673063 від 25.02.2025 р. про виклик позивача для уточнення даних на 10.03.2025 року. Згідно копії рекомендованого поштового відправлення повістка направлена на адресу позивача АДРЕСА_1 , та була повернута до відправника з підстав відсутності адресата за вказаною адресою. (а.с. 18, 39).

Відповідно до постанови №2528/1 ІНФОРМАЦІЯ_4 від 13.11.2025 р. визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено на нього штраф у сумі 17000 грн. (а.с. 36-37).

Згідно інформації, наданої відповідачем ОСОБА_1 продовжено автоматично відстрочку 13.03.2025 р. до 02.02.2026 року. (а.с. 40).

Крім того, матеріали справи містять копію реєстрації від ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомлення про порушення позивачем законодавства про мобілізацію. (а.с. 44-45).

Мотивувальна частина

Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб`єктом владних повноважень при прийняття оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1 Закону України від 25.03.1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону № 2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону № 2232-XII загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України.

Як визначено ч. 4 та ч. 5 ст. 33 Закону № 2232-XII військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний. Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону № 2232-XII персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

На підставі ч. 11 ст. 38 Закону № 2232-XII призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 року (далі - Порядок № 1487 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з абз. 2 п. 3 Порядку № 1487 визначено, що для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до абз. 7 п. 4 Порядку № 1487 завданнями військового обліку є, зокрема, забезпечення контролю за дотриманням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами правил військового обліку.

Згідно з п. 16 Порядку № 1487 військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.

Персонально-первинний військовий облік передбачає облік відомостей стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці. У селах та селищах, а також у містах ведення такого обліку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.

Персональний військовий облік передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи (служби) або навчання та покладається на керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.

Згідно з приписами абз. 1 та абз. 2 п. 17 Порядку № 1487 військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний та спеціальний.

На загальному військовому обліку перебувають військовозобов`язані та резервісти, які не заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями на період мобілізації та на воєнний час.

Відповідно до п. 19 Порядку № 1487 визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно з до п. 20 Порядку № 1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Відповідно п. 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів; розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів); звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до підпунктів 2,4 пункту 1 додатку 2 до Порядку № 1487 “Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів” призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" № 3543-XII від 21.10.1993 (далі - Закон № 3543) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, громадяни зобов`язані, зокрема: проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 22 Закону № 3543 під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.

Відповідно до абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону № 3543 інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 (далі - Порядок № 560) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин. Цей Порядок визначає, зокрема, процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів; процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи; організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до абз. 2 п. 20 Порядку № 560 з оголошенням мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: резервісти та військовозобов`язані, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.

Згідно з п. 21 Порядку № 560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до пп. 1 п. 27 Порядку № 560 під час мобілізації громадяни викликаються з метою: 1) до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

Аналіз вищезазначених положень нормативно-правових актів свідчить, що громадяни, які є військовозобов`язаними, мають обов`язки, зокрема, зобов`язані прибути до ТЦК та СП за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів), зокрема, у разі необхідності уточнення персональних даних.

Також суд звертає увагу, що правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені Законом України від 16.03.2017 № 1951-VIII “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” (далі - Закон № 1951 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону № 1951 визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1951 основними засадами ведення Реєстру є: обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 1951 держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

На підставі ч. 5 ст. 5 Закону № 1951 органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Згідно з ч. 8 ст. 5 Закону № 1951 визначено, що органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Відповідно до ч. 9 ст. 5 Закону № 1951 органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону № 1951 до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Таким чином, відомості в базі даних Реєстру поділяються на персональні дані та на службові дані.

На підставі п. 20-1 ч. 1 ст. 7 Закону №1951 до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Водночас, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1951 до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про виконання військового обов`язку.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону № 1951 визначено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону № 1951 до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст.14 Закону № 1951 ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону № 1951 актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення № 154).

Відповідно до абз. 1 п. 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з п. 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах”, “Про захист персональних даних” та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи; звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення; виконують інші функції відповідно до законодавства.

Згідно із абз. 9 п. 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.

Аналіз наведених положень нормативно-правових актів свідчить, що відповідний орган ТЦК та СП є відповідальною особою за ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, внесення до нього даних, у тому числі й щодо порушення військовозобов`язаним правил військового обліку; звернення в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.

У справі, що розглядається, спір стосується дій ТЦК та СП щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) даних про порушення позивачем правил військового обліку.

Позивач заперечує правомірність таких дій відповідача, зокрема, з тих підстав, що до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, на момент внесення відповідної інформації до реєстру, його не було притягнуто та протоколи/постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні. Вважає, що без притягнення його до адміністративної відповідальності у встановленому законом порядку, відсутні підстави для внесення відомостей до Реєстру про порушення позивачем правил військового обліку. Проте суд вважає, що такі твердження позивача є безпідставними та такими, що ґрунтуються на помилковому тлумаченні вищенаведених положень законодавства.

Так, суд наголошує, що з огляду на приписи ст.6 Закону № 1951 в Реєстр вносяться, обробляються та зберігаються персональні дані та службові дані призовників, військовозобов`язаних, резервістів.

До персональних даних за приписами п. 20-1 ч. 1 ст. 7 Закону № 1951 віднесені відомості про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

У свою чергу, приписи п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1951 визначають, що до службових даних віднесені відомості про виконання особою військового обов`язку.

Отже, Законом № 1951 унормовано внесення до Реєстру даних, як про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, так і про виконання особою військового обов`язку, до якого, серед іншого, відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону № 2232 включено обов`язок дотримання правил військового обліку. Тобто, Закон № 1951 розрізняє такі дані між собою.

Суд звертає увагу, що у спірних правовідносинах відповідачем внесено інформацію до реєстру про порушення правил військового обліку, а не притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.

Суд вважає, що підставою для внесення даних до Реєстру про притягнення особи до адміністративної відповідальності, є складання відповідної постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, на чому наголошує й позивач. Проте, з огляду на вищенаведені положення законодавства, відсутність постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності жодним чином не свідчить про дотримання особою (військовозобов`язаним) правил військового обліку. У даному випадку позивач безпідставно ототожнює між собою поняття “притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку” (тобто покладення на особу міри відповідальності за допущене порушення) та “порушення правил військового обліку” (тобто вчиненням дій/допущенням бездіяльності щодо дотримання покладеного на військовозобов`язаного військового обов`язку). Отже, достатньою підставою для внесення до Реєстру даних про порушення військовозобов`язаним правил військового обліку є сам факт допущеного порушення, незалежно від того, чи притягнуто особу до адміністративної відповідальності за його вчинення.

Не погоджуючись з оскаржуваними діями відповідача позивач також стверджує, що повістку про виклик до ТЦК та СП йому не направлено та він її не отримував, до адміністративної відповідальності не притягався, а відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації йому була автоматично продовжена у березні 2025 року.

Суд звертає увагу, що доводи позивача про те, що його не було притягнуто до адміністративної відповідальності спростовуються наданою відповідачем постановою №2528/1 ІНФОРМАЦІЯ_4 від 13.11.2025 р., якою визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено на нього штраф у сумі 17000 грн.

Поряд із цим, суд наголошує, що в межах розгляду даної суд не дає оцінку наявності чи відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, не оцінює строки для складання протоколу і притягнення до адміністративної відповідальності, а лише оцінює на предмет законності оскаржуваних дій відповідача.

Крім того, суд зазначає, що доставлення військовозобов`язаного до органу ТЦК та СП в силу вимог чинного законодавства здійснюється саме з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов`язковим.

Таким чином, дії щодо направлення звернення до органів Національної поліції України для здійснення адміністративного затримання та доставлення для складання протоколу про адміністративне правопорушення, є дискреційними повноваженнями районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Окрім того, з огляду на наведені положення законодавства щодо військового обов`язку, метою процедури звернення територіального органу комплектування та соціальної підтримки до органів Національної поліції України, є забезпечення необхідних умов для розгляду відповідної справи про адміністративне правопорушення та складання необхідних процесуальних документів за участі особи, яка притягується до відповідальності.

Поряд із цим, суд наголошує, що обставини прийняття, вручення/невручення та протиправність чи правомірність прийняття повістки про виклик до ТЦК та СП підлягають дослідженню під час розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності та у порядку оскарження відповідної постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності. У даному спорі, суд надає оцінку виключно наявності чи відсутності підстав для внесення до реєстру відомостей щодо порушення мобілізаційного законодавства.

На підставі матеріалів справи встановлено, що позивач порушив правила військового обліку, а саме порушив обов`язок з`явитись за викликом до ТЦК та СП.

Згідно з п. 41 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 «Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Судом з`ясовано, що 25.02.2025 р. відповідачем складено повістку №2673063 про виклик позивача для уточнення даних на 10.03.2025 року. Згідно копії рекомендованого поштового відправлення повістка направлена на адресу позивача АДРЕСА_1 , та була повернута до відправника з підстав відсутності адресата за вказаною адресою. Позивач не спростовує та не заперечує, що його місце проживання є адреса, вказана у повістці, яка також підтверджується інформацією у позовній заяві в даній справі.

Таким чином, суд вважає, що у день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних, особа вважається повідомленою про її виклик до ТЦК та СП. Неприбуття особи на вказану у повістці дату, за умов дотримання п. 41 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, дає правомірні підстави органу ТЦК та СП вживати відповідні заходи для притягнення такої особи до відповідальності, визначеної законом.

При цьому, відносини між оператором відповідного поштового зв`язку, який має доставити лист з повісткою ТЦК та СП і адресатом (позивачем), перебувають поза контролем відправника (відповідача), а відтак не можуть перешкоджати для вчинення органом ТЦК та СП обов`язків, покладених на нього вимогами чинного законодавства.

Крім того судом з`ясовано, що у період з 08.02.2025 р. по 13.03.2025 р. у позивача була відсутня надана відстрочка від призову на військову службу під час мобілізацію. Повістка №2673063 була складена 25.02.2025 р., саме у той період, коли позивач не користувався відповідним правом на відстрочку. При цьому, у даній справі не є спірним, а відповідач не заперечує щодо права позивача на відстрочку, однак суд вважає, що позивач, незалежно від того чи має він право на відстрочку, чи не має, зобов`язаний з`являтись до ТЦК та СП за відповідним викликом у повістці.

Суд також наголошує, що у спірних правовідносинах відповідачем до реєстру внесені дані про порушення позивачем мобілізаційного законодавства, а не про притягнення його до адміністративної відповідальності, тому відсутність постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності на момент виникнення підстав внесення до реєстру оскаржуваної інформації, не створює для відповідача перешкод у внесенні таких даних до Реєстру та не свідчить про протиправність його дій.

Інші наведені позивачем доводи не спростовують встановлених судом обставин про порушення позивачем правил військового обліку та наявності у відповідача підстав для внесення цих відомостей до Реєстру, тому не впливають на висновки суду за наслідками розгляду цієї справи.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд дійшов висновку, що в діях відповідача відсутні протиправні дії, у зв`язку із чим відсутні й підстави для задоволення позову.

Судові витрати

Відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідач не поніс вказаних витрат, суд не вирішує питання про їх стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250, 257 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування учасників процесу:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 );

третя особа: Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області (вул. Головна, 24, м. Чернівці, 58000).

Суддя Т.М. Брезіна