Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №403/117/26 — Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/117/26 провадження № 2/403/325/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 року с-ще Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Атаманової С.Ю.,

при секретарі судового засідання Муляві В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі по тексту рішення - ТОВ «Споживчий центр») звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення з останнього заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 6587 грн. 00 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту складає 3500 грн. 00 коп. та заборгованість за процентами - 3087 грн. 00 коп..

Позов обгрунтовується тим, що 24 серпня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр», як кредитодавцем, та відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, було укладено кредитний договір (оферти) №22.08.2023 -100000284, за яким відповідачу а умовах строковості, платності і поворотності шляхом перерахування на рахунок позичальника, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу 5168-74ХХ-ХХХХ-3685, був наданий кредит в сумі 3500,00 грн. строком на 42 днів. Вказаний кредитний договір був укладений відповідно до ст.ст.11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію» в електронній формі шляхом підписання відповідачем електронним цифровим підписом пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) та заявки на отримання кредиту, що свідчить про акцептування ним умов договору, в тому числі: процентної ставки у розмірі 2,1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором позивач прохав стягнути із ОСОБА_1 на його користь зазначену вище суму заборгованості, а також понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 2662 грн. 40 коп..

Відповідач по справі ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву ТОВ «Споживчий центр» разом з доданими до нього письмовими доказами на обгрунтування своїх заперечень проти позовних вимог та розміру судових витрат у встановлений судом строк не подав.

ІІ. Заяви та клопотання.

Представник ТОВ «Споживчий центр» згідно письмового клопотання, викладеного в прохальній частині позовної заяви, прохав провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без його участі та не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с.7).

17 квітня 2026 року відповідачем ОСОБА_1 подана заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю надання ним документів, які стосуються цієї справи (а.с.49).

17 квітня 2024 року відповідачем ОСОБА_1 подана заява про долучення до матеріалів справи документів на підтвердження проходження ним військової служби (а.с.56).

Інших заяв та клопотань від відповідача по справі ОСОБА_1 в порядку ст.ст.43, 84, 183 ЦПК України, в тому числі, про розгляд справи за його відсутності, витребування доказів, на дату проведення судового засідання не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 05 березня 2026 року постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.37-38).

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

24 серпня 2023 року між ТОВ «Споживчий центр», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений кредитний договір №22.08.2023-100000284 (кредитної лінії) (далі - Договір, кредитний договір), який згідно положень ст.ст.10-12 Закону України «Про електронну комерцію» був вчинений в електронній формі шляхом підписання відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора А212 (код з смс-повідомлення), надісланого йому позивачем на зазначений ним фінансовий номер 0930675251, електронних документів, що містять істотні умови договору, а саме: 1) пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) (кредитної лінії), розміщеної на веб-сайті кредитодавця в загальному доступі, а також в особистому кабінету позичальника на веб-сайті кредитодавця; 2) заявки, сформованої на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; 3) відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту), сформованої на сайті кредитодавця, та підписаної позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті (а.с.8-13).

Відповідно до пунктів 3.1, 3.3.1, 3.3.2, 4.1, 5.3 пропозиції про укладення кредитного договору (оферти): 1) кредитодавець зобов’язується надати позичальнику на умовах строковості, платності і поворотності кредит у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти; сума кредиту та дата його надання встановлюються в заявці, яка є невід’ємною частиною даної оферти; 2) способом перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту є банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74ХХ-ХХХХ-3685; 3) проценти за користування нараховуються та обліковуються кредитодавцем щоденно (а.с.8-11).

Відповідно до умов кредитування, визначених в заявці кредитного договору №22.08.2024-100000284 (кредитної лінії), датою надання кредиту є 24 серпня 2023 року; сума кредиту становить 3500,00 грн.; строк, на який надається кредит, становить 42 днів з дати його надання; датою повернення (виплати) кредиту є 04.10.2023; процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається; неустойка в сумі 70,00 грн., що нараховується за кожен день невиконання (неналежного) виконання кожного окремого зобов’язання незалежно від суми невиконаного (неналежно) виконаного зобов’язання; розмір процентів відповідно до ст.625 ЦК України становить 766,5% річних; первинний період користування кредитом - 14 днів з дня його надання, черговий період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду (а.с.12).

Прийняття (акцептування) відповідачем ОСОБА_1 пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) підтверджується наданою ним, як позичальником, відповіддю про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №22.08.2023-100000284 (кредитної лінії) на умовах, які містяться у зазначених вище оферті та заявці (а.с.12 зворот -13).

24 серпня 2023 року ТОВ «Споживчий центр» на виконання умов кредитного договору №22.08.2024-100000284 було здійснено переказ грошових коштів в сумі 3500 грн.00 коп. на картковий рахунок за № НОМЕР_1 , що відповідає сумі кредиту та способу його надання на платіжну карту позичальника згідно з умовами укладеного між сторонами кредитного договору (а.с.24).

Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості за кредитним договором №22.08.2023-100000284 за період з 24 серпня 2023 року по 04 жовтня 2023 року загальна сума заборгованості відповідача становить 6587,00 грн., з яких: основний борг - 3500,00 грн. та проценти - 3087,00 грн. (а.с.23).

Під час судового розгляду справи відповідачем ОСОБА_1 , з урахуванням вимог ст.ст.77, 78 ЦПК України, не спростовані надані позивачем докази укладення ним 24 серпня 2023 року кредитного договору та отримання від позивача кредитних коштів у зазначеному вище розмірі.

Доказів здійснення погашення заборгованості за наданим кредитом в повному обсязі відповідачем ОСОБА_1 під час судового розгляду також надано не було.

Належні та допустимі докази того, що вищезазначена сума заборгованості раніше стягувалась чи була стягнута з відповідача в матеріалах цивільної справи відсутні.

Як вбачається зі змісту військового квитка відповідача ОСОБА_1 , 21 березня 2022 року він був призваний до Збройних Сил України на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію» та звільнений у відставку (за станом здоров’я) 03 серпня 2025 року на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 29 липня 2024 року за №259-РС (а.с.59-64).

Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №273 від 15 травня 2022 року солдат ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 на посаду водія 1 кулеметного відділення кулеметного взводу 2 стрілецької роти НОМЕР_3 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_2 (а.с.57).

Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 02 серпня 2024 року за №218, солдата ОСОБА_1 виключено зі списків військової частини НОМЕР_2 у зв’язку із звільненням з військової служби у відставку за п.п.«б» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (а.с.58).

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Виконуючи приписи ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи оцінку аргументам, наведеним позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст.626, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України)..

Відповідно до ч.2 ст.638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно приписів п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закону), який встановлює порядок вчинення електронних правочинів, електронним договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків та оформлена в електронній формі.

За змістом ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною та вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч.6 цієї статті, зокрема шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону.

Відповідно до положень ст.12 Закону моментом підписання електронного правочину є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилається іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону).

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки букв, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом (постанова Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19). Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Судом встановлено, що кредитний договір №22.08.2023-100000284 від 24 серпня 2023 року був підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора А212, отриманого ним на номер фінансового телефону НОМЕР_4 у вигляді смс-повідомлення, що підтверджує укладення даного договору саме як електронного правочину в порядку, передбаченому ст.ст.10-12 Закону України «Про електронну комерцію», та згоду відповідача з усіма його істотними умовами.

В протилежному випадку - без здійснення входу відповідача на веб-сайт кредитодавця за допомогою логіна та пароля особистого кабінету та без отримання ним одноразового ідентифікатора у виді смс-повідомлення, укладення кредитного договору було б технічно неможливим.

Подібний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19.

Належних доказів на спростування тверджень позивача ТОВ «Споживчий центр» щодо здійснення саме відповідачем ОСОБА_1 електронного підпису кредитного договору за допомогою одноразового ідентифікатора А212 суду надано не було.

Згідно положень ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на дату укладення кредитного договору) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

За змістом ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором №22.08-100000284 від 24 серпня 2023 року за період з 24 серпня 2023 року по 04 жовтня 2023 року, вбачається, що сума заборгованості за тілом кредиту складає 3500,00 грн., а заборгованість за процентами - 3087,00 грн..

Отримання кредиту в сумі 3500,00 грн. відповідачем не заперечується.

Надаючи оцінку правомірності нарахування процентів за кредитним договором, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям, призваним на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на весь час призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об’єктів житлового фонду, та/або автомобіля. У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі №199/3051/14 викладено правовий висновок про те, що перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов’язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники. Подібний за змістом висновоки викладений у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2024 року у справі №426/4264/19.

З наявних в матеріалах цивільної справи письмових доказів (копій військового квитка, витягів із наказів командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 15 травня 2022 року та №218 від 02 серпня 2024 року) вбачається, що відповідач ОСОБА_1 21 березня 2022 року був призваний до Збройних Сил України на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію» та звільнений у відставку з 03 серпня 2024 року на підставі п.п. «б» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Отже, враховуючи, що протягом визначеного позивачем періоду нарахування процентів за кредитним договором №22.08.2023-100000284 від 24 серпня 2023 року, а саме: з 24 серпня по 04 жовтня 2023 року відповідач ОСОБА_1 був військовослужбовцем та проходив військову службу у складі Збройних Сил України за призивом під час мобілізації, на нього поширюються положення п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому правові підстави для нарахування йому процентів за користування кредитом в сумі 3087,00 грн. відсутні.

З огляду на викладене, у задоволенні позову ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 в частині стягнення нарахованих процентів за користування кредитом в сумі 3087,00 грн. слід відмовити.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов’язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов’язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Судом встановлено, що матеріали цивільної справи не містять, а відповідачем ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на спростування презумпції правомірності кредитного договору (оферти) №22.08.2023-100000284 від 24 серпня 2023 року, укладеного між ним та ТОВ «Споживчий центр».

Зазначений договір з огляду на відсутність доказів протилежного не визнавався судом недійсним.

На підставі викладеного, виходячи з презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України) та презумпції обов`язковості договору (ст.629 ЦК України), суд вважає встановленим факт невиконання відповідачем по справі своїх зобов’язань за кредитним договором №22.08.2023-100000284 від 24 серпня 2023 року щодо повернення суми кредиту та приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення із ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Споживчий центр» заборгованості за вказаним вище договором в загальному розмірі 3500 грн. 00 коп..

VI. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом майнового характеру в електронній формі, за який ним було сплачено судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп. з урахуванням пониження ставки судового збору на коефіцієнт 0,8 (а.с.1).

З огляду на викладене, враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача по справі ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача по справі ТОВ «Споживчий центр» кошти по сплаті судового збору в розмірі 1414 грн. 67 коп. (2662 грн. 40 коп. (100%) - 1247 грн. 73 коп. (46,865037 %), при цьому 46,865037 % = 3087 грн. 00 коп. (сума процентів, у стягненні якої судом відмовлено), що були сплачені позивачем при подачі ним позову до суду та підтверджені належним письмовим доказом по справі.

Інші судові витрати, пов’язані з розглядом даної справи, передбачені ч.3 ст.133 ЦПК України, відсутні.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №22.08.2023-100000284 від 24 серпня 2023 року в загальній сумі 3500 грн. 00 коп. (три тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

В задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» в порядку розподілу судових витрат судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 1414 грн. 67 коп. (одна тисяча чотириста чотирнадцять гривень шістдесят сім копійок).

Повне ім`я та найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса місцезнаходження: вул.Саксаганського, буд.№133-А м.Київ, поштовий індекс 01032, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 22 травня 2026 року.

Суддя С.Ю.Атаманова