Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №580/3966/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року справа № 580/3966/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гайдаш В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі – відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо застосування обмеження суми індексації (підвищення) пенсії ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) максимальним розміром під час перерахунків з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025, з 01.03.2026 та з 01.04.2026 років;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) з 01.03.2023, з 01.03.2024, з 01.03.2025, з 01.03.2026 та з 01.04.2026 років із застосуванням повного коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (індексації), передбаченого постановами КМУ №168, №185, №209 та №236 відповідно, без обмеження розміру такого збільшення (індексації) максимальним розміром;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити виплату ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) перерахованої пенсії (різниці між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією) за весь період, починаючи з 01.03.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та є отримувачем пенсії по інвалідності (2 група, загальне захворювання), призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV. Як тільки позивачу стало відомо, що відповідач протиправно застосував обмеження суми збільшення (індексації) максимальним розміром, звернувся 12.03.2026 року до відповідача із запитом про надання розрахунків, що застосовуються при нарахуванні пенсії позивачу та заявою-вимогою про проведення перерахунку пенсії позивачу з 2023 року без застосування обмежень (в разі підтвердження застосування відповідачем таких обмежень до пенсії позивача). Відповідач листом від 18.03.2026 № 5676-6632/О-02/8-2300/26 надіслав позивачу копії розпоряджень про нарахування пенсії позивачу, які проводилися з 2023 року. В подальшому 09.04.2026, позивач отримав лист-відповідь відповідача № 7699-6630/ О-03/8-2300/26, у якому було офіційно відмовлено у здійсненні перерахунку та виплаті різниці недоотриманої пенсії.

Ухвалою суду від 22.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області 29.04.2026 через систему «Електронниу суд» подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі – Закон № 2148-VIII) було передбачено перерахунок всіх раніше призначених пенсій (осучаснення пенсій) з 01.10.2017 з використанням середньої заробітної плати за останні три роки (2014, 2015, 2016) у розмірі 3764,40 грн. Таким чином, пенсію позивача з 01.10.2017 перераховано із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки – 10846,37 грн, що відповідає вимогам частини 2 статті 40 Закону № 1058-IV.Крім того, управління зазначає, що індексація позивачу у 2023, 2024, 2025 роках, відповвідно до чинного законодавства не могла перевищувати 1500,00 гривень, а у 2026 – 2595,00 гривень.

Позивач 30.04.2026 через систему «Електронниу суд» подав відповідь на відзив, у якому зазначив, що відповідач намагається обґрунтувати свої дії чинними постановами КМУ №168, №185, №209 та №236, проте, такий підхід порушує принцип верховенства права та ієрархію нормативно-правових актів, а аргументи викладені у відзиві є безпідставними та спрямованими виключно на ухилення від виконання покладених на державу соціальних зобов`язань.

20.05.2026 представником відповідача на адресу суду через сисстему «Електронний суд» надіслано додаткові пояснення у справі, у яких представниця зазначає, що пенсію позивача обчислено згідно чинного законодавства та документами пенсійної справи, тому твердження щодо невірного обчислення пенсії є безпідставними.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області (надалі — Відповідач) та є отримувачем пенсії по інвалідності (2 група, загальне захворювання), призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.

Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №168 (від 24.02.2023), №185 (від 23.02.2024), №209 (від 25.02.2025) та №236 (від 25.02.2026), позивачу проводилась щорічна індексація пенсії. Як вбачається з отриманих згодом від відповідача документів, під час проведення вказаних перерахунків відповідач протиправно застосував обмеження суми збільшення (індексації) максимальним розміром, посилаючись на вищевказані підзаконні акти КМУ.

12.03.2026 року позивач звернувся до відповідача із запитом про надання розрахунків, що застосовуються при нарахуванні пенсії позивачу та заявою-вимогою про проведення перерахунку пенсії позивачу з 2023 року без застосування обмежень (в разі підтвердження застосування відповідачем таких обмежень до пенсії позивача).

Листом від 18.03.2026 року № 5676-6632/О-02/8-2300/26 відповідач надав позивачу копії розпоряджень про нарахування пенсії позивачу, які проводилися з 2023 року. Згідно з наданими документами (станом на березень 2026 року), відповідач офіційно зафіксував у розпорядженнях такі суми щомісячних незаконних утримань (обмежень індексації максимальним розміром): 595,14 грн — обмеження суми індексації з 01.03.2023 року; 105,52 грн — обмеження суми індексації з 01.03.2025 року. Сумарно щомісячне безпідставне утримання становить 700,66 грн.

09 квітня 2026 року позивач отримав лист-відповідь відповідача № 7699-6630/ О-03/8-2300/26, у якому було офіційно відмовлено у здійсненні перерахунку та виплаті різниці недоотриманої пенсії. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з приписами статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Обов`язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).

Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

У зв`язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15 лютого 2022 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» № 2040-ІХ, яким частину п`яту статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» було викладено в новій редакції.

Так, частиною п`ятою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З метою реалізації пункту 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» Кабінет Міністрів України 24 лютого 2023 року прийняв постанову №168, пунктом першим якої установлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.

Пунктом 10 Постанови №168 установлено, що у разі коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії. Розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500,00 гривень.

Відповідно до пункту 3 Постанови №185 у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії. Розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500,00 гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» передбачено перерахунок пенсій з 1 березня 2025 року відповідно до Порядку із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115. Відповідно до пункту 3 Постанова № 209 установлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії не може перевищувати 1500,00 гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» передбачено перерахунок пенсій з 1 березня 2026 року відповідно до Порядку із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,121. Відповідно до пункту 3 Постанова № 236 установлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії не може перевищувати 2595,00 гривень.

Системний аналіз вищевказаних законодавчих приписів свідчить про те, що обмеження верхньої межі індексації здійснюється для того, щоб збалансувати потреби та захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, передусім тих громадян, пенсії яких є дуже низькими, і з іншого боку, щоб збалансувати фінансовий ресурс для проведення індексації для широких категорій осіб та утримати зростання нерівності між розміром пенсії громадян, а також з урахуванням того, що в умовах дії воєнного стану видатки в першу чергу спрямовуються на національну безпеку і оборону та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

При цьому, положеннями статті 42 Закону №1058-IV уряду надане право визначати розмір, умови та порядок здійснення індексації пенсій.

Отже, в межах наданих повноважень Кабінет Міністрів України у вказаних постановах визначив верхню межу розміру індексації пенсії - 1500,00 та 2595,00 грн, яку не може перевищувати сума індексації у разі здійснення підвищення розміру пенсії на виконання пункту цих постанов, що означає, якщо сума індексації пенсії в результаті проведеного перерахунку перевищує 1500,00 та 2595,00 грн, доплата до пенсії встановлюється у межах граничної суми - в розмірі 1500,00 та 2595,00 грн.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07 червня 2024 року в справі №420/25804/23 та від 13 червня 2024 року в справі №120/14637/23, від 02 липня 2024 року в справі №120/13869/23, від 09 липня 2024 року в справі №120/13867/23, від 16 липня 2024 року в справі №480/9389/23, від 24 жовтня 2024 року в справі №440/3462/24, від 12 лютого 2025 року у справі № 200/6083/23.

Крім того, суд зауважує, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 січня 2024 року у справі №320/8511/23 визнано протиправним та нечинним абзац 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» застосування обмеження максимального розміру пенсії, визначеного законом. Визнано протиправним та нечинним абзацу 2 пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» щодо визначення розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, який не може перевищувати 1500,00 гривень.

Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року у справі №320/8511/23, апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України задоволено частково. Апеляційну скаргу Міністерства соціальної політики України задоволено частково. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 січня 2024 року скасовано в частині та винесено нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та нечинним абзацу 2 пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» щодо визначення розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, який не може перевищувати 1500,00 гривень. В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 січня 2024 року залишено без змін.

Рішення суду у справі №320/8511/23 набрало законної сили 04 вересня 2024 року.

Отже, як на час проведення індексації пенсії позивача, так і на час розгляду цієї справи пункт 10 Постанови №168, пункт 3 Постанови №185, пункт 3 Постанови №209 та пункт 3 Постанови №236, якими встановлено обмеження верхньої межі індексації, чинні та відповідно мають застосовуватись.

З матеріалів справи вбачається, що в результаті проведення індексації пенсії ОСОБА_1 відповідно до Постанови № 168 її розмір збільшився та становив 12769,01 грн, що на 2095,14 грн більше від попереднього розміру пенсії (10673,87 грн), а саме: 12796,01 грн – 10673,87 грн = 2095,14 грн. Оскільки, проіндексована різниця пенсії становить 2095,14 грн і перевищує визначений Постановою № 168 максимальний розмір (1500,00 грн), тому до пенсії позивача застосовано обмеження в сумі: 2095,14 грн – 1500 грн = 595,14 грн. Вказана сума відображена у рішенні про перерахунок пенсії від 25.02.2023 № 971140123711 графою «Обмеження в індексації з 01.03.2023 року» із показником мінус 595,14 грн, та підлягає врахуванню при подальших перерахунках.

В результаті проведення індексації пенсії ОСОБА_1 відповідно до Постанови № 185 її розмір збільшився та становив 13782,35 грн, що на 1013,34 грн більше від попереднього розміру пенсії, а саме: 13782,35 грн - 12796,01 грн = 1013,34 грн. Оскільки, проіндексована різниця пенсії не перевищує визначений Постановою № 168 максимальний розмір (1500,00 грн), тому обмеження індексації у 2024 році до пенсії позивача не застосовується. Крім того, з 01.04.2024 проведено перерахунок пенсії позивача як працюючому пенсіонеру із урахуванням оновлених показників стажу та заробітку. Після проведеного перерахунку розмір пенсії позивача становив 13999,82 грн.

В результаті проведення індексації пенсії ОСОБА_1 відповідно до Постанови № 209 її розмір збільшився та становив 15605,34 грн, що на 1605,52 грн більше від попереднього розміру пенсії (13999,82 грн), а саме: 15605,34 грн - 13999,82 грн = 1605,52 грн. Оскільки, проіндексована різниця пенсії становить 1605,52 грн і перевищує визначений Постановою № 168 максимальний розмір (1500,00 грн), тому до пенсії позивача застосовано обмеження в сумі: 1605,52 грн – 1500 грн = 105,52 грн. Вказана сума відображена у рішенні про перерахунок пенсії від 26.02.2025 № 971140123711 графою «Обмеження в індексації з 01.03.2025 року» із показником мінус 105,52 грн, та підлягає врахуванню при подальших перерахунках.

В результаті проведення індексації пенсії ОСОБА_1 відповідно до Постанови № 236 її розмір збільшився та становив 17488,91 грн, що на 1883,57 грн більше від попереднього розміру пенсії (15605,34 грн), що не перевищує визначений Постановою № 236 максимальний розмір (2595,00 грн), а тому обмеження індексації пенсії у 2026 році до пенсії позивача не застосовується.

За цих обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись ст.ст.2-9, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Віталіна ГАЙДАШ