Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №380/2694/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2026 рокусправа № 380/2694/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у звільненні ОСОБА_1 з військової служби за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за матір`ю, що є особою з інвалідністю ІІ групи;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 28.12.2025 про звільнення з військової служби за сімейними обставинами та прийняти рішення за наслідком такого розгляду, з урахуванням висновків суду;

- судовий збір стягнути з відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що має право на звільнення з військової служби на підставі пункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок i військову службу", тобто у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за своєю матір`ю, яка є особою з інвалідністю ІІ групи. Однак, відповідач розглядаючи його рапорт відмовив у звільненні.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого – суддю Кухар Н.А.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (вх. №17904 від 05.03.2026 року), в якому просив у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне.

Підтвердження потреби в постійному догляді за ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи, Позивачем додано копію Висновку форми 80-4/о (далі по тексту Висновок) від 28 серпня 2025 року №561 «Про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно обслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі». Вказаний вище Висновок за своєю суттю є підставою для організації надання соціальної послуги з догляду за особою похилого віку, у тому числі з порушеннями функцій організму. При цьому, пп. «г» п.2 ч.4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" містить посилання на таку передумову звільнення від проходження військової служби, як "постійний догляд", що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько консультативної комісії. Отже, терміни, які визначені законодавчо як "постійний догляд" і "догляд на непрофесійній основі від фізичної особи" не є тотожними та застосовуються для різного правового регулювання. Слід зазначити, що Порядок видачі та заповнення форми первинної облікової документації № 080-4/о (далі - Висновок), на день отримання його матір`ю Позивача 28 серпня 2025 року, визначала Інструкція щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-4/о "Висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі", яка затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України 09 березня 2021 року № 407 (далі - Інструкція №407). За вказаного нормативного регулювання, у п.4 Висновку, до внесення змін наказом Міністерства охорони здоров`я України від 27 листопада 2025 року №1811, з урахуванням змін внесеними наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05 грудня 2025 року №1850, зазначався вичерпний перелік рекомендованих комісією послуг, а саме: денного догляду, догляду вдома, паліативного догляду вдома; отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи (п. 7 Інструкції №407 ).

Пунктом 9 Інструкції №407 ( в редакції станом на день отримання Висновку ОСОБА_2 ) передбачалось, що Висновок призначений для надання до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчих органів міської, міста обласного значення, районної в місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, або до структурного підрозділу, що визначений договором про співробітництво територіальних громад для вирішення питання призначення особі соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі.

Таким чином, станом на день отримання Висновку матір`ю Позивача ОСОБА_2 28 серпня 2025 року, законодавцем чітко було врегульовано підстави і мету отримання висновку про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі та його призначення, що не кореспондує із цілями пп. «г», п.2, ч.4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Є всі підстави стверджувати, що Висновок форми №80-4/о в редакції на момент отримання його матір`ю Позивача ОСОБА_2 (28 серпня 2025 року) і станом на момент відмови Позивачу в задоволенні його рапорту на звільнення з військової служби (23 січня 2026 року) є абсолютно різними документами, які підтверджують різні обставини і видаються з різними цілями. Враховуючи викладене, оскільки Позивачем не було надано документу, який підтверджує необхідність здійснення постійного догляду за ОСОБА_2 , Відповідачем правомірно відмовлено Позивачу в задоволенні його рапорту на звільнення з військової служби

Представник позивача подав відповідь на відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги підтримав повністю (вх. №40032 від 12.05.2026 року).

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 .

Довідкою від 11.09.1996 року серії МСЕ №020314 підтверджено наявність у ОСОБА_2 другої групи інвалідності по причині загального захворювання безстроково.

Актом обстеження від 21 травня 2025 року встановлено про те, що ОСОБА_1 проживає без реєстрації в АДРЕСА_3 .

Висновком від 28.08.2025 №561 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі рекомендовано соціальні послуги догляду вдома.

Листом №02-32/1458-25 від 15.09.2025 виконавчий комітет Сокільницької сільської ради Львівського району Львівської області надано акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду.

Відповідно до вказаного вище акту, установлено, що ОСОБА_1 здійснює постійний догляд за ОСОБА_2 ( документ, що підтверджує потребу особи в постійному догляді: висновок від 28.08.2025 №561 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі.).

Довідкою від 26.09.2025 року про стан здоров`я засвідчує, що ОСОБА_3 після проведеного медичного огляду, не перебуває у задовільному психофізичному стані здоров`я, потребує постійного догляду, оскільки страждає на виразкову хворобу нижніх кінцівок, і з цієї причини повинна отримувати необхідну медичну допомогу на території Італії.

06 жовтня 2025 року складено заяву ОСОБА_4 про те, що з 2020 року постійно проживає в Італійській Республіці, у місті Кросія, регіоні Калабрія, та не може повернутися в Україну через втрату здатності до пересування внаслідок двобічної виразки нижньої частини ноги, що потребує постійного догляду та/або догляду з боку медичного персоналу. Не в змозі надати постійну допомогу свої матері.

28.12.2025 року ОСОБА_1 звернувся з рапортом, у якому просить звільнити його з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992№2232-XII, абзац 12 п.3 ч.12 ст.26, а саме: через сімейні обставини або інші поважні причини, у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за своєю матір`ю – ОСОБА_2 з інвалідністю II групи, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб,, які можуть здійснювати такий догляд. Бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово – обліковою спеціальністю не має.

Листом від 23.01.2026 №1343 Військова частина повідомила, що у задоволенні рапорту відмовлено, з огляду на наступне.

До рапорту долучено наступні документи:

1. Нотаріально засвідчена копія висновку №561 від 28.08.2025 року про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі;

2. Витяг із реєстру територіальної громади №>2025/006616719;

3. Нотаріально завірена, копія пенсійного посвідчення серія № НОМЕР_4 ;

4. Нотаріально засвідчена копія довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією Сер. MCE №020314;

5. Нотаріально засвідчена копія свідоцтва про народження НОМЕР_5 ;

6. Нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_6 ;

7. Нотаріально засвідчена копія акту обстеження від 21.05.2025 року;

8. Копія акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду' від 15.09.2025 року;

9. Копія довідки про (отримання) неотримання допомоги №260307-69826 від 09.05.2025 року;

10. Копія виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_5 ;

11. Нотаріально засвідчена копія паспорту громадянина України НОМЕР_7 ;

12. Нотаріально засвідчена копія заяви з перекладом від 06.10.2025 року;

13. Нотаріально засвідчена копія картки платника податків № НОМЕР_2 ;

14. Нотаріально засвідчена копія довідки про стан здоров`я з перекладом від 26.09.2025 року;

15. Нотаріально засвідчена копія паспорту громадянина України НОМЕР_8 ;

16. Нотаріально засвідчена копія картки платника податків № НОМЕР_9 ;

Відповідно до Інструкції при—організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служб Збройних Силах України, затвердженої наказам Міністерства оборони України від 10 квітня 2009 року № 170 до Подання про звільнення з військової служби обов`язково додається: висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько- консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня~2024 року № 2067, про потребу в постійному догляді.

Вважаючи протиправною відмову відповідача у звільненні його з військової служби, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військову службу і військовий обов`язок" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ст. 1 ч. 5 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу).

Підстави звільнення з військової служби передбачені ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Так, ст. 26 ч. 4 п. 2 пп. г Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", на яку посилається позивач в якості правової підстави для звільнення з військової служби у запас, передбачає, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час дії воєнного стану - через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

В свою чергу, ст. 26 ч. 12 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено перелік сімейних обставин та інших поважних причин, за наявності яких військовослужбовець підлягає звільненню з військової служби.

Зокрема, ст. 26 ч. 12 п. 3 абз. 13 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" в редакції на час розгляду рапорту позивача передбачено, що під час дії воєнного стану військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на підставі необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Отже, для звільнення з військової служби за наведеною обставиною, військовослужбовець має документально підтвердити сукупну наявність наступних обставин:

- наявність в одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) статусу особи з інвалідністю І чи ІІ групи;

- необхідність здійснювати постійний догляд за такою особою;

- відсутність в особи з інвалідністю І чи ІІ групи інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення, які могли б здійснювати постійний догляд за нею (тобто, інші особи, крім військовослужбовця, які можуть здійснювати постійний догляд особи з інвалідністю І чи ІІ групи, відсутні), або інші члени сім`ї особи з інвалідністю І чи ІІ групи першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду.

Позивач обґрунтовує наявність підстав для звільнення з військової служби необхідністю здійснення постійного догляду за матір`ю, яка є особою з інвалідністю ІІ групи та потребує постійного стороннього догляду, а також вказує на відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення, які можуть надати такий догляд.

Відповідно до наявної копії Висновку від 28.08.2025 №561 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі рекомендовано соціальні послуги догляду вдома. Висновок дійсний до 28.08.2026.

Таким чином, з наданої позивачем довідки вбачається, що матір позивача потребує постійного стороннього догляду.

Тому посилання відповідача, як на підставу для відмови у звільненні позивача з військової служби, про ненадання належних документів для підтвердження необхідності постійного догляду за особою з інвалідністю, є безпідставним.

З огляду на викладене, суд вважає, що відмова відповідача у звільненні позивача з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» не відповідає критерію правомірності, передбаченому п. 1 і п. 3 ч.2 ст. 2 КАС України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача в рамках спірних правовідносин є зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 28.12.2025 про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та прийняти за результатами його розгляду відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 у задоволенні рапорту ОСОБА_1 від 28.12.2025 р. про звільнення з військової служби у запас на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», викладеного у листі №2649 від 21.07.2025.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 28.12.2025 про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», та прийняти за результатами його розгляду відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Реквізити учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач – Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

СуддяКухар Наталія Андріївна