Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №200/1937/26 — Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2026 року Справа№200/1937/26

приміщення суду за адресою: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Незалежності, 1.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податків з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового, начальницького складу, затвердженого постановою КМ України від 15.01.2004 № 44 при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі № 200/8788/24;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податків з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового, начальницького складу, затвердженого постановою КМ України від 15.01.2004 № 44, утриманого при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі № 200/8788/24.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.02.2026 ВЧ НОМЕР_1 фактично виконано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі № 200/8788/24. Згідно листа ВЧ НОМЕР_1 від 16.12.2025 № 1553234ВихЗПІ на виконання рішення суду від 23.05.2025 у справі №200/8788/24 донараховано:

1. додаткову винагороду за період з 01.09.2024 по 11.10.2024 у розмірі 94 838,71 грн., утримано з позивача податок на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) у розмірі 17 070,97 грн., а перераховано на банківський рахунок позивача 73 025,80, грн.;

2. індексацію грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2024 по 11.10.2024 у розмірі 17 547,07 грн., утримано з позивача ПДФО у розмірі 3 158,47 грн., а перераховано на банківський рахунок позивача 13 511,24 грн.;

3. перерахунок грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення за 2022 - 2023 р.р. у розмірі 111 334,01 грн., утримано з позивача ПДФО у розмірі 20 040,12 грн., а перераховано на банківський рахунок позивача 85 727,15 грн.

При виконанні вищевказаного рішення суду відповідачем утримано з позивача ПДФО у сукупному розмірі 40 269,56 грн., однак не виплачено грошову компенсацію сум ПДФО, яка виплачується одночасно з виплатою грошового забезпечення на яке має право Позивач відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004, що, на думку позивача, призвело до порушення прав та інтересів позивача.

Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 23.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що позивач наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 11.10.2024 №287/нсд був виключений зі списків військової частини у зв`язку із звільненням із військової служби. Періоди служби у військовій частині НОМЕР_2 встановлені також рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/8788/24. Станом на дату винесення рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/8788/24 від 23.05.2025, та станом на дату виконання даного судового рішення, позивач не був військовослужбовцем. Зазначене рішення суду виконане військовою частиною НОМЕР_1 в повному обсязі. Позивач не оскаржував дії військової частини НОМЕР_1 в порядку судового контролю відповідно до ст. 381-1 КАС України. У разі невиконання, на думку позивача, зазначеного рішення суду пред`явлення даного позову є неправомірним, та таким, що не відповідає процесуальному законодавству.

Вказує, що при виконанні рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 по адміністративній справі № 200/8788/24 військова частина НОМЕР_1 діяла відповідно до Податкового кодексу України та індивідуальної податкової консультації.

У відповіді на відзив позивач на задоволенні позову наполягав.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

03.03.2022 ІНФОРМАЦІЯ_1 призваний позивач – ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на військову службу за мобілізацією під час воєнного стану та направлено до ВЧ НОМЕР_2 для проходження військової служби. З 03.03.2022 позивача зараховано до списків особового складу та призначено на посаду діловода групи логістики штабу, що підтверджується копією витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_2 від 03.03.2022 № 43 та відомостями, включеними до військового квитка ОСОБА_1 .

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_4 .

11.10.2024 позивача виключено зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_2 , що підтверджується копією витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_2 від 11.10.2024 р. № 287/нст.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі № 200/8788/24, яке набрало законної сили 13.08.2025, зобов`язано ВЧ НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 03.03.2022 по 31.12.2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 20.05.2023, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.; зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у порядку постанови КМ України від 28.02.2022 № 168 у підвищеному до 100 000,00 грн. розмірі у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України з 01.09.2024 по 30.09.2024, з 01.10.2024 по 11.10.2024» з урахуванням раніше проведених платежів за цей період часу.; зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 11.10.2024 з встановленням для обчислення індексації місяця останнього збільшення (базового місяця) тарифної ставки (посадового окладу) - березень 2018.

Правонаступником ВЧ НОМЕР_2 є ВЧ НОМЕР_1 , що підтверджується ВЧ НОМЕР_1 у листі від 16.12.2025 № 1553/234/ВихЗПІ.

Згідно листа ВЧ НОМЕР_1 від 16.12.2025 № 1553234ВихЗПІ на виконання рішення суду від 23.05.2025 у справі №200/8788/24 донараховано:

1. додаткову винагороду за період з 01.09.2024 по 11.10.2024 у розмірі 94 838,71 грн., утримано з позивача податок на доходи фізичних осіб у розмірі 17 070,97 грн., а перераховано на банківський рахунок позивача 73 025,80, грн.;

2. індексацію грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2024 по 11.10.2024 у розмірі 17 547,07 грн., утримано з позивача ПДФО у розмірі 3 158,47 грн., а перераховано на банківський рахунок позивача 13 511,24 грн.;

3. перерахунок грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення за 2022 - 2023 р.р. у розмірі 111 334,01 грн., утримано з позивача ПДФО у розмірі 20 040,12 грн., а перераховано на банківський рахунок позивача 85 727,15 грн.

Доказ перерахування на банківський рахунок позивача є квитанція по рух коштів позивача від 13.02.2026 № KTF94RN5NFA9UIR4 (АТК БАНК «ПриватБанк»).

Позивач, не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податків з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового, начальницького складу, затвердженого постановою КМ України від 15.01.2004 № 44 при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі № 200/8788/24.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 168.5 статті 168 ПК України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" членами сім`ї, батьками, утриманцями загиблого (померлого) військовослужбовця, у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація) визначені Порядком виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі Порядок № 44).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Зазначена в абзаці першому цього пункту грошова компенсація також виплачується іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця.

Пунктом 3 Порядку № 44 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Згідно з пунктами 4-5 Порядку № 44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Виходячи із системного аналізу цих норм, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат їх доходів. Виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою військовослужбовцям грошового забезпечення та виплачується установами, що утримують військовослужбовців за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

З аналізу наведених норм вбачається, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат їх доходів, виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення та виплачується установами, що утримують військовослужбовців за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Таким чином, у відповідача наявний обов`язок з виплати позивачу грошової компенсації в розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, на суму, що була виплачена на виконання рішення суду у справі № 200/8788/24.

Виплату грошової компенсації податку на доходи фізичних осіб одночасно з виплатою відповідної суми відповідач не здійснив.

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо відсутності підстав для виплати позивачу грошової компенсації податку з доходів фізичних осіб, оскільки виплати, з яких утримано податок, не є грошовим забезпеченням і їх здійснення відбулося на виконання рішення суду, тобто такі виплати не пов`язані з виконанням обов`язків несення служби, так як з аналізу приписів пункту 168.5 статті 168 ПК України слідує, що компенсації підлягає сума податку на доходи фізичних осіб, яка утримана не тільки з грошового забезпечення, а й з грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, тобто для виплати військовослужбовцю компенсації податку з доходів фізичних осіб немає значення чи є виплачені суми складовими грошового забезпечення, чи не є такими складовими та чи виплачені вони під час проходження військової служби чи після звільнення зі служби на виконання судового рішення.

Вказана правова позиція також висловлена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 825/761/17, від 22.06.2018 у справі № 812/1048/17.

За змістом Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Як вбачається з матеріалів справи, компенсація ПДФО у розмірі 18 % позивачу не відшкодована, при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі № 200/8788/24.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, військовослужбовцям виплачується грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, утриманих із грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Зазначена компенсація має обов`язковий характер та виплачується одночасно з виплатою відповідного доходу в розмірі утриманого податку.

Як установлено судом, відповідачем при виконанні рішення суду у справі №200/8788/24 було утримано з позивача податок з доходів фізичних осіб, однак компенсацію зазначених сум позивачу не нараховано та не виплачено.

З огляду на наведене, порушене право позивача, в даному випадку, підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податків з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового, начальницького складу, затвердженого постановою КМ України від 15.01.2004 № 44, утриманого при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі №200/8788/24.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Надаючи оцінку кожному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п.58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Підстави для відшкодування судових витрат у порядку ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податків з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового, начальницького складу, затвердженого постановою КМ України від 15.01.2004 № 44 при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі № 200/8788/24.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податків з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового, начальницького складу, затвердженого постановою КМ України від 15.01.2004 № 44, утриманого при виплаті грошового забезпечення на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі №200/8788/24.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.С. Зеленов