Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №160/28439/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року Справа № 160/28439/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання Сергієнко В.Ю., за участю: представника відповідача-1 – Варенюка В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2025 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:

- визнати бездіяльність та зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 , виплати додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн. 00 коп. пропорційно в розрахунку на місяць за періоди часу із 28.02.2022 по 03.04.2022, із 05.11.2022 по 12.12.2022, із 29.05.2023 по 07.06.2023, із 15.10.2023 по 19.10.2023, із 07.11.2023 по 16.11.2023, із вересня по жовтень місяць 2024 року та із березня по травень місяць 2025 року;

- здійснити виплати додаткової винагороди у зв`язку із здійсненням заходів із національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, у розмірі 100 000 грн. 00 коп. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах за період часу із квітня по серпень місяць 2022 року, а також за лютий місяць 2023 року; спільно із зобов`язанням відповідача здійснити виплати додаткової винагороди у розмірі 70 000 грн. 00 коп., а саме за 177 днів виконання бойових завдань у сумі 350 000 грн. 00 коп.

- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , компенсації за втрату частини доходів через порушення строків їх виплат у відповідності до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити вказані виплати до фактичної дати виплати згідно пункту 1 прохальної частини.

В обґрунтування позовної заяви вказано, що позивач проходила військову службу у відповідача та відповідачем не було здійснено виплату додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн. 00 коп. пропорційно в розрахунку на місяць за періоди часу із 28.02.2022 по 03.04.2022, із 05.11.2022 по 12.12.2022, із 29.05.2023 по 07.06.2023, із 15.10.2023 по 19.10.2023, із 07.11.2023 по 16.11.2023, із вересня по жовтень місяць 2024 року та із березня по травень місяць 2025 року. Позивач вважає вказану бездіяльність відповідача протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки позивач має право на вказану виплат, у зв`язку з чим просила задовольнити позовні вимоги.

03.10.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду залишено без руху через невідповідність вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

14.10.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви.

22.10.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

07.11.2025 року від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що відповідачем було нараховано та виплачено усі належні позивачу складові частини додаткової винагороди за спірні періоди, що підтверджується наданими доказами.

24.12.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду справи.

29.01.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залучено до участі у справі в якості співвідповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 та витребувано у відповідачів додаткові докази по справі.

09.02.2026 року від військової частини НОМЕР_1 надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що відповідно до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю затвердженого наказом Служби Безпеки України від 23.12.2020 року №383 (зі змінами) журнали бойових дій відповідно до ст. 1.1.3. ЗВДТ мають гриф секретності «ТАЄМНО» та відносяться до документів з управління військами; документи з управління військами - це документи, що стосуються організації, підготовки та ведення бойових дій, а також переміщення (перегрупування) та розташування військ, що відноситься до таємної інформації.

27.02.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду призначено розгляд питання про накладення штрафу на керівників Військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 , повторно витребувано докази по справі.

05.03.2026 року від військової частини НОМЕР_1 надійшли пояснення по справі, відповідно до яких вказано, що у журналах бойових дій військової частини НОМЕР_2 у якій ОСОБА_1 проходила військову службу у зазначений період часу (правонаступником якої є військова частина НОМЕР_1 ) у яких міститься інформація про бойові дії, що проводились військовою частиною НОМЕР_2 за період часу із 01.03.2022 по 26.04.2025 року, відсутня будь-яка інформація стосовно ОСОБА_1 . Вказаний факт підтверджується довідкою виданою службою охорони державної таємниці військової частини НОМЕР_1 де зазначені журнали знаходяться на зберіганні (у архіві), а також пояснювальною запискою начальника штабу – заступника командира військової частини НОМЕР_1 .

12.03.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про продовження строку надання відзиву на позов та витребуваних доказів – задоволено, продовжено строк для надання відзиву на позовну заяву та витребуваних доказів разом з доказами їх надіслання позивачу – на 10 днів з дня отримання даної ухвали. Відкладено розгляд питання про накладення штрафу на керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 на 10 днів з дня отримання вказаним відповідачем даної ухвали.

13.03.2026 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що в період з 01.03.2022 по 31.07.2022 Військова частина НОМЕР_2 , в якій проходила військову службу позивачка, перебувала на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі листа від 23.03.2018. Виплата додаткової винагороди здійснювалася на підставі наказів командирів військових частин особовому складу таких військових частин. Тобто, у випадку Позивачки в період з 01.03.2022 по 31.07.2022 додаткова винагорода мала виплачуватись ІНФОРМАЦІЯ_4 як установою, на фінансовому забезпеченні якої перебувала Військова частина НОМЕР_2 , на підставі наказів командира військової частини НОМЕР_2 . За відсутності наказів про виплату позивачці додаткової винагороди збільшеної до 100000 грн у ІНФОРМАЦІЯ_3 не було підстав для виплат позивачці такої додаткової винагороди.

03.04.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

21.04.2026 року у підготовчому судовому засіданні з огляду на необхідність надання додаткових доказів відповідачем-1, оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні.

04.05.2026 року від військової частини НОМЕР_1 надійшли пояснення щодо виконання вимог ухвали про витребування доказів, відповідно до яких вказано, що накази про виплату додаткової винагороди за вказаний період часу видавались військовою частиною НОМЕР_2 котра була ліквідована 30.07.2025 року. У архівах переданих військовою частиною НОМЕР_2 військовій частині НОМЕР_1 як правонаступнику, відсутні накази про виплату додаткової винагороди особовому складу військової частини НОМЕР_2 за період з 01.03.2022 по 31.07.2022 року.

05.05.2026 року сторони належним чином повідомлені у підготовче судове засідання не з`явились, відповідач-2 надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. Від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення судового засідання, від позивача - про проведення судового засідання за його відсутності. З огляду на вказане судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

15.05.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду задоволено клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

21.05.2026 року позивач та відповідач-2 належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, надіслали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог, при цьому посилаючись доводи наведені у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що період з 01.03.2022 по 31.07.2022 Військова частина НОМЕР_2 , перебувала на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі листа від 23.03.2018 року.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 01.03.2022 року №34 ОСОБА_1 з 01.03.2022 року зараховано на всі види забезпечення до військової частини НОМЕР_2 , правонаступником якої є військова частина НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки від 26.04.2025 року №1288 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України ОСОБА_1 в період з 04.04.2022 року по 04.11.2022 року, з 13.12.2022 року по 28.05.2023 року, з 08.06.2023 року по 14.10.2023 року, з 20.10.2023 року по 06.11.2023 року, з 17.11.2023 року по 19.04.2024 року, з 23.04.2024 року по 30.06.2024 року, з 09.10.2024 року по 06.01.2025 року брала участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у Комарській сільській громаді, Волноваського району Донецької області, Вербківській сільській громаді Павлоградського району Дніпропетровської області, Межевському районі Дніпропетровської області, Воздвижівській сільській громаді Пологівського району Запорізької області, Преображенській об`єднаній територіальній громаді Пологівського району Запорізької області.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 25.04.2025 року №134 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 26.04.2025 року.

Позивач вказала, що відповідачем не здійснювалась виплата додаткової грошової винагороди в сумі 30 000 грн. за періоди часу із 28.02.2022 по 03.04.2022, із 05.11.2022 по 12.12.2022, із 29.05.2023 по 07.06.2023, із 15.10.2023 по 19.10.2023, із 07.11.2023 по 16.11.2023, у вересні та жовтні місяці 2024 року та і березня по травень місяць 2025 року, у розмірі 100 000 грн. 00 коп. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах за період часу із квітня по серпень місяць 2022 року, а також за лютий місяць 2023 року; спільно із зобов`язанням відповідача здійснити виплати додаткової винагороди у розмірі 70 000 грн. 00 коп., а саме за 177 днів виконання бойових завдань у сумі 350 000 грн. 00 коп.

Позивач вважає вказану бездіяльність відповідача щодо не виплати додаткової грошової допомоги протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з ч. 2 ст. 9 зазначеного Закону до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 4 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших, утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.

Відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України зобов`язаний невідкладно забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України доручено забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з. оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

На виконання цих указів Кабінетом Міністрів України винесено постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, якою, серед іншого, передбачено виплату військовослужбовцям додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Так, умови, норми і порядок з питань деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану визначено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168.

Відповідно до п. 1 Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 (в редакції, чинній на дату спірних правовідносин) установити, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної кримінально-виконавчої служби, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Абзацом другим пункту 1-1 постанови № 168 установлено, що на період воєнного стану: військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), членам груп протиповітряної оборони, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.

Згідно з абзацом першим пункту 1-2 установлено, що виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Особливості виплати одноразової винагороди на період дії воєнного стану визначено розділом XXXVII «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260.

Пунктом 2 розділу XXXVII визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:

100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):

під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);

у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;

із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;

з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;

на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);

з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;

з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;

кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);

у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);

з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями;

Згідно п. 3 розділу XXXVII райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.

Відповідно до п. 4, 5 розділу XXXVII підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Одним днем участі у бойових діях або заходах вважається період (з 00 годин до 24 години календарної доби), протягом якого військовослужбовець залучався до участі в бойових діях або заходах, незалежно від кількості та тривалості таких залучень за добу. У разі, коли військовослужбовець залучається до участі в бойових діях або заходах, які розпочато до 24 години однієї доби і закінчено після 00 годин наступної доби, до розрахунку включається зазначений період як два дні участі у бойових діях або заходах.

Згідно п. 9, 10 розділу XXXVII виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Так, з матеріалів справи вбачається, що до 01.08.2022 року військова частина НОМЕР_1 була зарахована встановленим порядком на фінансове забезпечення до ІНФОРМАЦІЯ_5 згідно листа від 23.03.2018 ТВО помічника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України – начальника фінансово-економічного управління та листа начальника відділу бухгалтерського обліку та виконання кошторису-заступника фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Отже, до 01.08.2022 року зарахування нарахованих до виплати грошових коштів на карткові рахунки військовослужбовців здійснював ІНФОРМАЦІЯ_4 , а з 01.08.2022 військова частина НОМЕР_1 .

На запит відповідача-1 стосовно виплат позивачу за період з 01.03.2022 року по 31.07.2022 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 була отримана Довідка з АТ КБ «ПриватБанк» про виконання реєстру зарахування коштів на рахунок позивача, з якої видно про виплати позивачу додаткової грошової винагороди у розмірі 30 000 та 100000 відповідно за період з 01.03.2022 по 31.07.2022 року.

Згідно з карткою особового рахунку позивачки додаткова винагорода їй була виплачена відповідачем-2 на підставі наказів військової частини НОМЕР_1 в наступних розмірах: за квітень 2022 року – 30000 грн; за травень 2022 року – 30000 грн; за червень 2022 року – 30000 грн; за липень 2022 року – 100000 грн

Також, з матеріалів справи вбачається, що за період з 01.08.2022 року по 31.12.2022 року наявна інформація про нараховані і виплачені кошти за вказаний період зазначена у картці особового рахунку позивача за 2022 рік (картка особового рахунку додається) де зазначено наступне: - за серпень 2022 року було виплачено 100 000 грн додаткову винагороду (інформація в графі 09/2022); - за вересень 2022 року було виплачено 100 000 грн додаткову винагороду (інформація в графі 10/2022, а саме 30 000 грн +70 000 грн); за жовтень 2022 року було виплачено 100 000 грн додаткову винагороду (інформація в графі 11/2022, а саме 30 000 грн +70 000 грн); - за листопад 2022 року було виплачено 39 333 грн 33 коп. додаткову винагороду (інформація в графі 12/2022, а саме 30 000 грн +9 333,33); за грудень 2022 року було виплачено 72 903 грн 23 коп. додаткової винагороди (інформація в графі 01/2023 картки особового рахунку за 2023 рік, а саме 30 000 грн + 42 903,23); - за лютий 2023 року було виплачено 100 000 грн додаткової винагороди ((інформація в графі 03/2023 картки особового рахунку за 2023 рік, а саме 30 000 грн +70 000 грн)

У картках особового рахунку виплати у поточному місяці зазначені за попередній по причині того, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується у поточному місяці за минулий (п. 8 Розділу І Наказу № 260).

Таким чином, з огляду на вказане відповідачем було виплачено спірні у цій справі виплати позивачу у повному обсязі, на підставі відповідних наказів, при цьому доказів про наявність підстав виплати позивачу додаткової винагороди у інший період позивачем не надано та матеріали справи не містять.

Щодо вимоги здійснити виплату додаткової винагороди у розмірі 70 000 грн. 00 коп. за 177 днів виконання бойових завдань у сумі 350 000 грн. 00 коп., суд зазначає наступне.

Так, нарахування і виплата одноразової винагороди на період дії воєнного стану в розмірі 70 000 гривень передбачено Постановою №168 та регламентовано Наказом №260.

Відповідно до п.1 розділу XXXVII Наказу №260: «На період воєнного стану військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розмірі 70 000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань: під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно; на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України; на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій; на території противника».

Тобто вказана одноразова винагорода виплачується лише за умови виконання перерахованих бойових (спеціальних) завдань за кожні 30 днів (сумарно обчислених).

Відповідно до п.2 розділу XXXVII Наказу №260: «Підтвердження виконання бойових (спеціальних) завдань здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій або бойове донесення; рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про виконання бойових (спеціальних) завдань кожним військовослужбовцем (у тому числі з доданих або оперативно-підпорядкованих підрозділів) в умовах, визначених пунктом 1 цього розділу.

За весь період військової служби у складі військової частини сержанту ОСОБА_1 було обліковано 58 (п`ятдесят вісім) днів виконання бойових (спеціальних) завдань за які передбачена одноразова винагорода 70 000 грн, що підтверджується рапортами командира військової частини НОМЕР_3 та рапортами командира другої стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 у складі якої сержант ОСОБА_1 була залучена до виконання бойових та спеціальних завдань у відповідні періоди зазначені у рапортах, а також витягом з наказу №378 (по стройовій частині) від 04.01.2025 року командира військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно облікованим дням позивачу було нараховано та виплачено зазначену одноразову винагороду у розмірі 70 000 грн котра була виплачена у липні 2024 року за червень 2024 року за 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань. Вказана інформація підтверджується карткою особового рахунку позивача за 2024 рік у графі 07/2024.

Отже, приймаючи до уваги той факт, що на момент виключення зі списків військової частини сержант ОСОБА_1 мала 58 облікованих днів виконання бойових (спеціальних) завдань з яких 30 днів було оплачено, а отже у відповідача були відсутні правові підстави для нарахування та виплати позивачу одноразової винагороди 70 000 грн за 28 днів, що залишились так як обов`язковою умовою для виплати одноразової винагороди у розмірі 70 000 грн є наявність 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань.

Враховуючи викладене, та те, що відповідачами було нараховано та виплачено усі належні позивачу складові частини додаткової винагороди за спірні періоди, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, питання щодо розподілу судових витрат відповідно до вимог ст. 139 КАС України, не вирішується.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 22.05.2026 року.

Суддя М.В. Дєєв