Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №160/5904/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 рокуСправа №160/5904/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу №160/5904/26 за позовом ОСОБА_1 до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

11.03.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради від 26.12.2025 №90 про відмову у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб; зобов`язати Центральне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради видати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.12.2025 звернувся до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб. 14 лютого 2026 року отримано рішення Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради від 26.12.2025 №90 про відмову у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, яке обґрунтоване тим, що з 26.12.2016 року його місце проживання зареєстроване у м. Тернівці Дніпропетровської області, яке не входить до Переліку території, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та території України від 28.03.2025 №376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за №380/43786. Вважаючи рішення протиправним, позивач звернувся до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/25111/25. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

01.04.2026 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо-переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Відповідно до доданих до заяви документів, позивач з 2016 року по теперішній час (протягом 10 років) має постійне зареєстроване місце проживання у м.Тернівка Дніпропетровської області, яка не входить до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376. Отже, переміщення позивача у 2024 році з м. Тернівка до м. Дніпро є добровільною зміною місця проживання в межах однієї області (підконтрольної території), що не зумовлено причинами, визначеними у статті 1 Закону. Причинно-наслідковий зв`язок між окупацією м. Довжанська та зміною позивачем місця проживання у 2024 році відсутній. Згідно роз`яснень, наданих Міністерством соціальної політики України у листі від 19.08.2024 № 3684/0/290-24/56, у разі звернення особи, яка має зареєстроване місце проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, яка не входить до переліку територій, такій особі довідка не видається та не оновлюється. На підставі вищезазначеного, рішенням Управління від 26.12.2025 №90 позивачу відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

04.05.2026 року до суду позивачем надано відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 03.12.2008 року по вересень 2009 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта, наявною в матеріалах справи.

З 22.09.2009 року по 10.06.2014 року на період навчання у Національному університеті «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» позивач був зареєстрований у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 .

З 26.12.2016 року після закінчення навчання позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується відміткою у паспорті позивача.

19.12.2025 року до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради ОСОБА_1 звернувся із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

26.12.2025 року Центральним управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської ради прийнято рішення № 90 «Про відмову у видачі довідки ОСОБА_2 », яким відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб у зв`язку з відсутністю обставин, що спричинили внутрішнє переміщення.

В рішенні зазначено, що згідно паспорту громадянина України НОМЕР_1 місце проживання заявника з 26.12.2016 року зареєстровано за адресою: м. Тернівка, Дніпропетровської області. Станом на 19.12.2025 року м. Тернівка Дніпропетровської області не входить до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року №376.

Вважаючи протиправним рішення Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради від 26.12.2025 №90 про відмову у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

Згідно частини 1 статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у ч.1 цієї статті.

Облік внутрішньо переміщених осіб регламентує стаття 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

Згідно частин 1-4 статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Форма заяви затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну.

Заява подається внутрішньо переміщеною особою, у тому числі неповнолітніми дітьми, особисто, а малолітніми дітьми, недієздатними особами або особами, дієздатність яких обмежено, - через законного представника (далі - заявник).

Заява підписується заявником або особою, зазначеною в абзацах другому - четвертому цієї частини, яка дає згоду на обробку, використання, зберігання його персональних даних та персональних даних особи, від імені якої подається заява.

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" студенти, які здобували певний освітньо-кваліфікаційний рівень та мали реєстрацію місця проживання в гуртожитках, після зняття з реєстрації мають право на отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи у випадку, якщо не бажають повернутися до попереднього місця проживання через обставини, зазначені у ст. 1 цього Закону.

Згідно абзаців 1-3 частини 7 статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" разом із заявою заявник подає документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини.

У разі наявності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі довідки з обов`язковим зазначенням підстави відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви.

У разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, визначених статтею 1 цього Закону (військовий квиток з відомостями про проходження військової служби, трудова книжка із записами про здійснення трудової діяльності, документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту, документи про професійно-технічну освіту, документ про вищу освіту (науковий ступінь), довідку з місця навчання, рішення районної, районної у місті Києві чи Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування, медичні документи, фотографії, відеозаписи тощо).

Підстави для відмови у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи визначає частина 10 статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

Так, заявнику може бути відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, якщо: 1) відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, визначені у статті 1 цього Закону; 2) у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки; 3) заявник втратив документи, що посвідчують його особу, до їх відновлення; 4) у заявника немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені частиною сьомою цієї статті; 5) докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, не доводять факту проживання заявника на території зазначеної адміністративно-територіальної одиниці.

Особа має право звернутися із заявою повторно, якщо у неї з`явилися підстави, визначені у статті 1 цього Закону, або усунуті підстави для відмови у видачі довідки, передбачені цією статтею, чи оскаржити рішення про відмову у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до суду.

Механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи передбачено Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №509 від 01.10.2014 року (далі - Порядок №509).

Згідно з абзацом 2 пункту 1 Порядку № 509 довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - довідка) є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 Порядку № 509 для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто із заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад..

Згідно з абзацами 9 та 10 Пункту 2 Порядку№509 на отримання довідки мають право також студенти, учні професійно-технічних навчальних закладів, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Студенти, які здобували певний освітньо-кваліфікаційний рівень і мали реєстрацію місця проживання в гуртожитках, після зняття з реєстрації мають право на отримання довідки, якщо вони не бажають повернутися до попереднього місця проживання через обставини, зазначені в статті 1 Закону.

Згідно пункту 4 Порядку №509 у разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення (військовий квиток з відомостями щодо проходження військової служби; трудова книжка із записами про трудову діяльність; документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно; свідоцтво про базову загальну середню освіту; атестат про повну загальну середню освіту; документ про професійно-технічну освіту; документ про вищу освіту (науковий ступінь); довідка з місця навчання; рішення районної, районної у мм. Києві чи Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування; медичні документи; фотографії; відеозаписи тощо).

Підстави для відмови у видачі довідки визначає пункт 8 Порядку № 509. Ці підстави є аналогічними тим, що визначені частиною 10 статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

Рішення про відмову у видачі довідки з обов`язковим зазначенням підстав для відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви про взяття на облік, а у випадку, передбаченому абз.2 п. 4 цього Порядку, - не пізніше ніж через 15 робочих днів після її подання.

Системний аналіз зазначених вище норм права свідчить, що для отримання довідки особі слід подати заяву встановленої форми, а також документ, що посвідчує особу заявника, його громадянство (чи інший документ, який підтверджує особливий статус). Для цього необхідно звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання. Повнолітні та неповнолітні особи з заявою звертаються особисто. Форму заяви затверджує Мінсоцполітики. Довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік.

Також, з урахуванням вищезазначених норм законодавства, вбачається, що підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", на момент їх виникнення, зокрема, залишення свого місця проживання з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту.

Аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом у постановах від 12.09.2018 у справі №310/8280/16-а, від 06.03.2018 у справі №234/8701/17, від 22.11.2018 у справі № 265/3453/17.

З досліджених матеріалів судом встановлено, що ОСОБА_1 з 03.12.2008 року по вересень 2009 року був зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 подальшому позивач на період навчання у Національному університеті «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» перемістився до міста Харків та з 22.09.2009 року по 10.06.2014 року був зареєстрований у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 .

З 26.12.2016 року після закінчення навчання позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується відміткою у паспорті позивача.

Рішенням Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради № 90 від 26.12.2025 року «Про відмову у видачі довідки ОСОБА_2 », відмовлено позивачу у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб у зв`язку з відсутністю обставин, що спричинили внутрішнє переміщення.

В рішенні зазначено, що згідно паспорту громадянина України НОМЕР_1 місце проживання заявника з 26.12.2016 року зареєстровано за адресою: м. Тернівка, Дніпропетровської області. Станом на 19.12.2025 року м. Тернівка Дніпропетровської області не входить до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року №376.

При цьому матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що позивач після 10.06.2014 року проживав на території, на якій ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією або був змушений залишити таку територію внаслідок обставин, визначених статтею 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Сам по собі факт попередньої реєстрації позивача до 2009 року у м. Свердловськ Луганській області не свідчить про наявність підстав для набуття статусу внутрішньо переміщеної особи у 2025 році, оскільки позивач вибув з відповідної території задовго до виникнення обставин, пов`язаних із тимчасовою окупацією та проведенням бойових дій, а зміна місця його проживання була обумовлена навчанням та подальшою реєстрацією місця проживання у м. Тернівка Дніпропетровської області, а не вимушеним переміщенням у розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Крім того, суд враховує, що після закінчення навчання 10.06.2014 року позивач не звертався до відповідного органу соціального захисту населення із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та не отримував відповідної довідки, а був зареєстрований у встановленому законодавством порядку у м. Тернівка Дніпропетровської області, про що свідчить копія паспорту громадянина України НОМЕР_1 .

Отже, при зверненні позивача до відповідача з заявою його паспорт містив відмітку про постійну реєстрацію в м. Тернівка, відповідно у позивача відсутня відмітка про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені частиною сьомою цієї статті.

В свою чергу, станом на 19.12.2025 року м. Тернівка Дніпропетровської області не входить до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року №376, відповідно переміщення позивача з м. Тернівка до м. Дніпро є добровільною зміною місця проживання в межах однієї області (підконтрольної території), що не зумовлено причинами, визначеними у статті 1 Закону.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що у відповідача були відсутні передбачені законом підстави для видачі позивачу довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, а тому рішення Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради № 90 від 26.12.2025 року ««Про відмову у видачі довідки ОСОБА_2 » є правомірним та скасуванню не підлягає.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська