Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №530/1605/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 530/1605/25 Номер провадження 22-ц/814/772/26Головуючий у 1-й інстанції Ситник О.В. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.

судді: Дорош А.І., Триголов В.М.

за участю секретаря судового засідання Грицак А.Я.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Зінківської міської ради на рішення Зінківського районного суду Полтавської області від 20 серпня 2025 року (час ухвалення рішення суду, дата виготовлення повного текста рішення суду не зазначені) у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - ОСОБА_2 .

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача,

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною заявою, просив ухвалити рішення, яким встановити факт, що він є єдиною особою, яка зайнята постійним доглядом за своєю матір`ю - ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що вона є інвалідом другої групи та потребує постійного стороннього догляду та відсутністю інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд за нею.

Заявлена вимога обґрунтована тим, що ОСОБА_2 згідно довідки МСЕК серія АВ № 00684 від 31.03.2020 року є інвалідом другої групи та потребує стороннього догляду. Заявник ОСОБА_1 піклується про свою матір, має можливість забезпечувати її необхідним доглядом, так як вона є особою з інвалідністю другої групи і у силу свого загального захворювання не може самостійно забезпечити себе необхідним доглядом. Враховуючи те, що на сьогоднішній день надати матері ОСОБА_1 якісний догляд більше ніхто не може, тому всю необхідну постійну сторонню допомогу та догляд надає він, її син, купуючи необхідні медичні препарати, продукти харчування, готує їжу, має з матір`ю спільний побут, права та обов`язки. Офіційний догляд через органи соціального захисту населення ОСОБА_1 оформити не може.

Рішенням Зінківського районного суду Полтавської області від 20 серпня 2025 року заяву ОСОБА_1 задоволено.

Встановлено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є єдиною особою, що може бути зайнятим постійним доглядом за матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як за особою з інвалідністю II - ї групи, яка потребує постійного стороннього догляду у зв`язку з відсутністю інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

В апеляційній скарзі Виконавчий комітет Зінківської міської ради, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, закрити провадження у справі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначається, що суд, задовольнивши заяву, залишив поза увагою приписи ЗУ «Про соціальні послуги», яким встановлений позасудовий порядок визначення осіб, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та перебрав на себе дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування, а саме відділу соціального захисту населення виконавчого комітету Зінківської міської ради.

Відзив на апеляційну скаргу судом не отримано.

Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах заявлених вимог, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав:

Відповідно ч.1 ст.377 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції вправі скасувати судове рішення повністю або частково з закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтями 255 і 257 ЦПК України.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.3,6).

Його мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5,7), згідно довідки МСЕК серія АВ № 00684 від 31.03.2020 року є інвалідом другої групи та потребує стороннього догляду (а.с.9).

ОСОБА_2 в заяві до суду вказала, що бажає щоби догляд за нею здійснював син ОСОБА_1 , оскільки інших осіб які могли б це робити немає (а.с.17).

ОСОБА_1 є єдиною дитиною ОСОБА_2 (а.с.7), шлюб з чоловіком ОСОБА_3 розірвано 15.08.2025.

Відповідно до пояснень свідків ОСОБА_1 здійснює догляд за матір`ю (а.с.18).

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що офіційний догляд (через територіальний орган соціального захисту населення) за матір`ю, як за особою, що потребує стороннього догляду за станом здоров`я, ОСОБА_1 оформити не може. Надані суду документи підтверджують, що ОСОБА_1 здійснює постійний сторонній догляд на безоплатній основі за своєю матір`ю ОСОБА_2 , яка є інвалідом другої групи та потребує постійного стороннього догляду, а інших осіб, які б могли це робити немає.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд керується такими міркуваннями.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у частині першій статті 315 ЦПК України, однак не є вичерпним.

Частинами першою та другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Згідно з частиною другою статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов:

- згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У постанові Верховного Суду від 05 червня 2024 року (справа № 283/1199/23) викладені такі висновки щодо застосування норми права у спірних правовідносинах.

«…існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.

Якщо факт, що має юридичне значення, підлягає встановленню в позасудовому порядку, особа має використати такий порядок.

Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку адміністративного судочинства (схожі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 08 листопада 2019 року у справі № 161/853/19, від 18 грудня 2019 року у справі № 370/2598/16-ц, від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21).

…

Судовий порядок встановлення факту, що має юридичне значення, використовується лише у випадку, коли чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку його встановлення.

…

Так, порядок вирішення питання можливості оформлення постійного догляду за особами, що потребують постійного стороннього догляду, визначено Законом України «Про соціальні послуги», Порядком підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 430, Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2021 року № 1040, Порядком подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859, Порядком організації надання соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 587.

Вказані нормативно-правові акти визначають порядок та підстави отримання статусу фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду, внесення відомостей про таких осіб до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, порядок отримання витягу з такого Реєстру.

Догляд вдома, денний догляд є базовою соціальною послугою (пункт 1 частини шостої статті 16 Закону України «Про соціальні послуги» ).

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 13 Закону України «Про соціальні послуги» соціальні послуги - дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім`ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.

Отримувачі соціальних послуг - особи/сім`ї, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах, яким надаються соціальні послуги (пункт 10частини першої статті 1 Закону України «Про соціальні послуги»).

За змістом пунктів 6, 14 частини першої статті 1 Закону України «Про соціальні послуги» надавачами соціальних послуг, зокрема, є фізичні особи, які включені до розділу «Надавачі соціальних послуг» Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг (автоматизованої інформаційно-телекомунікаційна системи, призначеної для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, використання, знеособлення і знищення визначених цим Законом даних про надавачів та отримувачів соціальних послуг).

Згідно з пунктами 1, 3 частини шостої статті 13 Закону України «Про соціальні послуги» фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є особами з інвалідністю I групи; громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями.

Фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд (частина сьома статті 13 Закону України «Про соціальні послуги»).

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 жовтня 2021 року № 1040 затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про соціальні послуги» до уповноважених органів системи надання соціальних послуг належать:

1) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення;

2) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації;

3) виконавчі органи міських рад міст обласного значення, рад об`єднаних територіальних громад.

Відповідно до положень частини четвертої статті 11 Закону України «Про соціальні послуги» до повноважень районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад міст обласного значення, рад об`єднаних територіальних громад належать, серед іншого, визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах, у тому числі із залученням надавачів соціальних послуг недержавного сектору, оприлюднення відповідних результатів; інформування населення про перелік соціальних послуг, їх зміст і порядок надання у формі, доступній для сприйняття особами з будь-яким видом порушення здоров`я; здійснення заходів для виявлення вразливих груп населення та осіб/сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах; ) забезпечення за результатами оцінювання потреб особи/сім`ї надання базових соціальних послуг особам/сім`ям відповідно до їхніх потреб, вжиття заходів з надання інших соціальних послуг таким особам/сім`ям шляхом створення мережі надавачів соціальних послуг державного/комунального сектору та/або залучення надавачів соціальних послуг недержавного сектору (шляхом соціального замовлення, державно-приватного партнерства, конкурсу соціальних проектів, соціальних програм тощо), та/або на умовах договору з уповноваженими органами, передбаченими пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті; забезпечення ведення Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг на місцевому рівні.

Згідно із частиною шостою статті 15 Закону України «Про соціальні послуги» формування Реєстру здійснюється шляхом внесення до нього відповідної інформації уповноваженими органами системи надання соціальних послуг.

Порядок формування, ведення та доступу до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2021 року № 99, згідно з положеннями якого за заявою надавача соціальних послуг у розділі «Надавачі соціальних послуг - фізичні особи» мають бути внесені відомості про надавачів соціальних послуг, які мають право на отримання витягу з цього Реєстру (пункти 32, 35, 36, 41).

Таким чином, для засвідчення відповідного статусу, надавач та отримувач соціальних послуг можуть отримати витяг з Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, який призначений для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, використання, знеособлення і знищення даних про надавачів та отримувачів соціальних послуг, визначених законодавством.

Крім того, Положенням про Єдиний державний вебпортал електронних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1137 (далі - Положення), визначено, що Портал Дія призначений для реалізації права кожного на доступ до електронних послуг та інформації про адміністративні та інші публічні послуги, звернення до органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (у тому числі відповідно до Закону України «Про звернення громадян»), отримання інформації з національних електронних інформаційних ресурсів, яка необхідна для надання послуг, а також для проведення моніторингу та оцінки якості послуг у випадках, визначених цим Положенням.

Як слідує з Порталу Дія, довідка про здійснення догляду за громадянином (громадянкою), яка є особою з інвалідністю, видається протягом 30 днів безкоштовно на підставі індивідуального рішення органу місцевого самоврядування в межах території. Видача такої довідки здійснюється виконавчими органами селищних міських рад на підставі заяви, поданої особисто або через представника шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом). Для отримання послуги необхідно також надати паспорти зареєстрованих у житловому будинку осіб та документ, що посвідчує статус інвалідності.

Наведене законодавство свідчить, що для отримання підтвердження факту здійснення догляду за особою з інвалідністю надавач соціальної послуги з догляду вдома має бути включений до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, який на місцевому рівні ведуть виконавчі органи місцевих рад та за заявою особи підтверджують такий статус шляхом видачі протягом 30 днів безкоштовної довідки про здійснення догляду за особою з інвалідністю.

…

Таким чином, законодавством визначено позасудовий порядок встановлення факту здійснення постійного догляду за особою, яка за станом здоров`я потребує соціальної послуги з догляду, про встановлення якого просить заявник, у зв`язку з чим такий факт не може встановлюватися в судовому порядку в окремому провадженні в порядку цивільного судочинства.»

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду 06 квітня 2026 року у справі № 214/3475/24.

У справі, що переглядається, відсутні відомості про те, що заявник звертався у встановленому законом порядку до відповідного відділу з питань соціального захисту населення із заявою про надання соціальної послуги за місцем проживання, і що подана заява була розглянута та ухвалено рішення за результатами розгляду такої заяви.

У справі відсутні відомості, що заявник як надавач соціальних послуг звертався із заявою до компетентних органів, був включений до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг або отримав відповідну відмову.

Наведене свідчить, що заявник не скористався позасудовим порядком встановлення факту того, що він є єдиною особою, яка зайнята постійним доглядом за хворою матір?ю.

Суд у рішенні зробив висновок про те, заявник не має можливості оформити офіційний догляд (через територіальний орган соціального захисту населення) за матір`ю, як за особою, що потребує стороннього догляду за станом здоров`я, проте цей висновок не підтверджений жодним доказом.

Враховуючи встановлене, подана заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки заявником не реалізований позасудовий порядок встановлення факту, про який він просить.

Керуючись ст.255, ст.367, п.4 ч.1 ст.374, ст.377, ст.382, ст.384 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Зінківської міської ради задовольнити.

Рішення Зінківського районного суду Полтавської області від 20 серпня 2025 року скасувати.

Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення, закрити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 20 травня 2026 року.

Головуючий суддя О.А. Лобов

Судді: А.І. Дорош

В.М. Триголов