Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №161/3529/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/3529/26 Провадження №33/802/350/26 Головуючий у 1 інстанції:Шестернін В. Д.

Доповідач: Клок О. М.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 березня 2026 року,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665, 60 гривень.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 10 лютого 2026 року о 09 год 39 хв, на вул. Франка, 2А, у м. Луцьку, Волинської області, керував транспортним засобом марки Fiat Fiorino, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки т/з за допомогою спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 7510» чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі- ПДР).

Не погоджуючись із постановою судді першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати, як незаконну та необґрунтовану. Вказує, що розгляд даної справи 26 березня 2026 року відбувся у його відсутності та його захисника, які не повідомлялись судом про час та місце її розгляду у належний процесуальний спосіб, що є окремою та самостійною підставою для скасування даної постанови через порушення права на захист. Окрім того зазначає, про те, що його було направлено на огляд до медичного закладу, але не доставлено. У зв`язку із чим, просить постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 березня 2026 року скасувати, а провадження по справі закрити.

ОСОБА_1 , будучи своєчасно та належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи, до суду апеляційної інстанції не з`явився, докази на підтвердження його перебування у ЗСУ. Тому, апеляційний розгляд справи здійснюється у його відсутності. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходжу такого висновку.

Загалом, не оспорюючи фактичних обставин вчиненого, основні мотиви незгоди із постановою судді першої інстанції, ОСОБА_1 пов`язує із неналежним повідомленням про час та місце розгляду даної справи у суді, що стало наслідком порушення його прав на захист.

Положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП визначено можливість розгляду справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за умови вжиття судом заходів для її своєчасного сповіщення про місце та час розгляду справи, і за наявності даних про таке її сповіщення, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Установлено, що розгляд даної справи у суді першої інстанції 26 березня року дійсно відбувся у відсутності ОСОБА_1 . У постанові судді зазначено, що «Згідно з даними протоколу ОСОБА_1 був повідомлений про судове засідання, призначене на 05.03.2026. Крім того, про судове засідання, призначене на 05.03.2026 року, ОСОБА_1 був повідомлений смс-сповіщенням, сформованим у АСДС Луцького міськрайонного суду Волинської області (електронною судовою повісткою), яке було отримане ним 16.02.2026».

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №587547 від 10.02.2026 стосовно ОСОБА_1 у п. 12 (Дата, час, місце розгляду адміністративної справи) значиться: Луцький міськрайсуд Волинської області 05 березня 2026 року о 10 год 00 хв. У ньому ж наявні його особисті підписи, що окрім відеозапису з бодікамери поліцейського, є додатковим свідченням його обізнаності про час та місце у судовому порядку розгляду даної справи.

За клопотаннями захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Щербяка Н.В. розгляд справи відкладався на 12.03.2026 та на 26.03.2026. Про судове засідання, призначене на 26.03.2026, адвокат Щербяк Н.В. був повідомлений шляхом надсилання судової повістки до його електронного кабінету (доставлене 13.03.2026). Про судове засідання, призначене на 26.03.2026, ОСОБА_1 був повідомлений судовим оголошенням. У судове засідання ОСОБА_1 та його захисник не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Згідно із ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП, не є обов`язковою. Отже, справу може бути розглянуто під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Беручи до уваги практику ЄСПЛ, а саме рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Тому, оцінюючи таку процесуальну поведінку особи, щодо якої у судовому порядку вирішувалось питання про притягнення її до адміністративної відповідальності, її розгляд проведено у її відсутності цілком на законних підставах що, у тому числі, узгоджується із положеннями ст. 268 КУпАП, тому підстав стверджувати про порушення права ОСОБА_1 на захист, при перевірці доводів апеляційної скарги, не установлено.

Поміж тим, у кожному випадку, реалізація учасником будь-якого судового провадження процесуальних прав, якими він наділений, не повинна бути спрямована на зловживання такими правами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом було дотримано.

Згідно із п. 2.9 а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення зазначеного пункту Правил дорожнього руху передбачена ст. 130 КУпАП.

Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно із п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції).

У розумінні вимог п. 7 розділу І Інструкції, огляд в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Окрім того, факт вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення доводиться сукупністю наявних у матеріалах справи доказів, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №587547 від 10.02.2026 року, за змістом якого перший керував транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння; роздруківкою результату тесту газоаналізатора «Alcotest Drager 7510», від 10 лютого 2026 року із результатом - 0,50 проміле із яким він погодився, на проходженні огляду у найближчому закладі охорони здоров`я не наполягав;актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10.02.2026; рапортом від 10.02.2026; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6640924 від 10.02.2026; відеозаписом із бодікамери поліцейського, який значаться як додаток до протоколу і з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є належним, достатнім та незалежним від будь-якого суб`єктивного сприйняття доказом вини ОСОБА_1 .

Довідкою інспектора відділу адміністративної практики УПП у Волинській області ДПП старшого лейтенанта поліції Ольги ПАРХОМЧУК стверджується, у відповідності до бази даних інформаційно - комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» факт отримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем свого проживання, посвідчення водія на право керування транспортним засобом серії НОМЕР_2 від 30.08.2008 року (категорія В,С), що підставно було враховано судом при накладенні на нього адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що відеозапис з нагрудної бодікамери працівника поліції є належним, допустимим та переконливим, оскільки, містить усі необхідні складові для визнання його даних доказами, зібраними в установленому законом порядку.

Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП України, а саме згода останнього із результатами огляду на стан сп`яніння, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги.

Пунктами розділів І та ІІ Інструкції №1452/735 унормовано, що перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 був не проінформований про порядок застосування технічного приладу «Alcotest Drager» та про те, що направлення на медичний огляд щодо стану сп`яніння у КП «ВОПЛ у м. Луцьк» не було реалізовано, не заслуговують на увагу.

Отже, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, за обставин місця та часу зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, є правильно установленим поліцейськими та підтверджений судом.

Наведене у своїй сукупності, свідчить про законність оскаржуваної постанови судді та безпідставність доводів поданої ОСОБА_1 апеляційної скарги, з викладених у ній мотивів.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 березня 2026 року стосовно ОСОБА_1 - без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: