Постанова від 14 травня 2026 р. у справі №761/16332/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/16332/26

Провадження № 3/761/3770/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Пономаренко Наталія Василівна, розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянинаУкраїни, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

-за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

до Шевченківського районного суду м. Києва з Шевченківського управлянні поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Із наявного в матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 880068, вбачається, що такий було складено 18.04.2026 року інспектором СПДН ВП Шевченківського УП ГУНП у м.Києві лейтенантом поліції Олександром Ткачуком.

У фабулі зазначеного протоколу вказано, що18.04.2026 року о 23 год.48 хв. за у АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою, вдарив по обличчю та тягав за волосся,чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

В судове засідання, ОСОБА_1 не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, будь-яких заяв або клопотань про відкладення судового розгляду чи про поважність причин неявки, від ОСОБА_1 не надходило.

Одночасно, суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Однак ОСОБА_1 до суду не прибув, своїм правом взяти участь у судовому розгляді не скористався.

Одночасно, суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Крім того, судом враховано, що відповідно до ст. 268 КУпАП, присутність особи при розгляді справи про адміністративні правопорушення за ст. 173-2 КУпАП не є обов`язковою.

Частина 1 статті 173-2 КУпАП визначено, що вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Згідно ч. 3 ст.173-2 КУпАП повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -тягне за собою накладення штрафу від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від трьох до п`ятнадцяти діб.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.

Разом з тим, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується матеріалами справи у їх сукупності.

Так, під час розгляду вказаної справи, судом встановлено, що 18.04.2026 року о 23 год. 48 хв. за у АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою, вдарив по обличчю та тягав за волосся, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №880068 від 18.04.2026, поясненнями ОСОБА_2 , копію постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 22 серпня 2025 року у справі №761/30582/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, карткою виклику 102.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП повністю доведена.

При накладенні адміністративного стягнення з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає, що стягнення у виді штрафу у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у відповідності до положень ч.3 ст. 173-2 КУпАП відповідає вимогам ст.ст. 23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.

В порядку, визначеному ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 39-1, 40-1, 173-2, 266, 283-285, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.173-2 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 грн.

Відповідно до вимог ст. 307-308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути пред`явлена до виконання на протязі трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: